Ухвала суду № 87766765, 24.02.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви про відвід судді

24 лютого 2020 р. Справа № 591/8347/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Гелети С.М. по справі №591/8347/19 за позовом ОСОБА_1 до Голови Сумської міської ради та її виконкому Лисенка О.М. про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 03.01.2020 Сумському окружному адміністративному суду передано адміністративну справу № 591/8347/19 за позовом ОСОБА_1 до Голови Сумської міської ради та її виконкому Лисенко О.М.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано 5-денний строк для усунення її недоліків (сплату судового збору). Ухвалою від 12.02.2020 строк на усунення недоліків поданої заяви продовжено.

20.02.2020 від ОСОБА_1 , засобами електронного зв`язку (через систему "Електронний суд"), надійшла заява, у якій позивач, серед іншого, заявив судді Гелеті С.М. відвід. Зазначений відвід позивач обґрунтовує тим, що на його думку, суддя невірно застосував процесуальний закон та необґрунтовано залишив подану ним позовну заяву без руху.

Згідно із ч. 3 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ч. 4 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

На підставі викладених положень, головуючий суддя по справі №591/8347/19 Гелета С.М. дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу та ухвалою суду від 24.02.2020 передала заяву у відповідності до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про відвід судді.

Заява про відвід судді Гелети С.М. у даній справі розподілена автоматизованою системою документообігу суду судді Савицькій Н.В.

За приписами п. 8 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про відвід головуючого судді Гелети С.М. по справі №591/8347/19 у письмовому провадженні.

Суд, дослідивши доводи заяви про відвід судді, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Із системного аналізу підстав, які наведені у ст.ст. 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді. Водночас, суд зазначає, що для того, щоб ці обставини були покладені в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відтак, суд зазначає, що незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям (рішенням) суду можуть надавати лише суди вищих інстанцій.

Судом встановлено, що заява про відвід мотивована лише незгодою позивача з процесуальним рішенням судді, а саме постановленими ухвалами від 23.01.2020, якою залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 та від 12.02.2020, якою строк для усунення недоліків позовної заяви продовжено для забезпечення можливості доступу позивача до суду. Тому доводи заяви не свідчать про існування об`єктивно обґрунтованих обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заяви та наявності підстав для її задоволення, суд зазначає, що важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини, яку згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права.

Так, у справі "П`єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

У даному випадку, будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості та безсторонності судді Гелети С.М. при розгляді справи №591/8347/19, із доводів заяви про відвід не вбачається. За своєю суттю, заявлений ОСОБА_1 відвід, фактично мотивований незгодою з процесуальним рішенням судді, що не може бути підставою для відводу судді на виконання ч.4 ст.36 КАС України. Будь-яких інших обґрунтувань для відводу судді, перелік яких визначено ст. 36 КАС України позивачем не наведено.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Гелети С.М. по справі №591/8347/19 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 248, 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Гелети С.М. по справі № 591/8347/19 за позовом ОСОБА_1 до Голови Сумської міської ради та її виконкому Лисенка О.М. про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя Н.В. Савицька