Ухвала суду № 87766372, 24.02.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1442/20

УХВАЛА

24 лютого 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до Державної служби морського та річкового транспорту України про визнання протиправними та скасування наказів, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Державної служби морського та річкового транспорту про визнання протиправними та скасування наказів Державної служби морського та річкового транспорту України №40 від 17.02.2020 року «Про проведення службового розслідування», №48-к від 17.02.2020 року «Про відсторонення від здійснення повноважень на посаді та покладення виконання обов`язків».

Разом з позовом позивач надав до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Державної служби морського та річкового транспорту України №48-к від 17.02.2020 року «Про відсторонення від здійснення повноважень на посаді та покладення виконання обов`язків» та на час розгляду справи заборонити Державній службі морського та річкового транспорту України відсторонювати ОСОБА_1 від виконання обов`язків начальника Чорноморського міжрегіонального управління Державної служби морського та річкового транспорту України.

В обґрунтування зазначеної заяви позивач зазначив, що наказом Державної служби морського та річкового транспорту України №48-к від 17.02.2020 року «Про відсторонення від здійснення повноважень на посаді та покладення виконання обов`язків» грубо порушуються його права на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, регламентовані положеннями статті 43 Конституції України.

Крім того, у зв`язку із штучним рішенням керівництва Морської адміністрації фактично зупиняється робота Чорноморсько - Азовського міжрегіонального управління, так як особа на яку покладено обов`язки начальника Чорноморсько - Азовського міжрегіонального управління Морської адміністрації фактично не відповідає кваліфікаційним вимогам за посадою.

Додатково позивачем повідомлено, що наказ Державної служби морського та річкового транспорту України № 48-к від 17.02.2020 «Про відсторонення від здійснення повноважень на посаді та покладення виконання обов`язків» виданий на єдиній підставі - пункту 4 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 цілком не відповідає положенням цього Порядку як ОСОБА_1 зазначав в позовній заяві.

Суддя вважає заяву позивача такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, ч. 2, ч. 4 ст.150, ч. 1 ст. 151 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно із ч. 2 ст. 151 КАС України, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 року по справі №800/521/17, позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом. У разі задоволення такої заяви позивача суд своєю ухвалою фактично продовжує правовідносини публічної служби для позивача, але ухвала суду про забезпечення позову не може бути підставою для виникнення та зміни таких правовідносин.

Згідно із ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, предметом розгляду справи є правомірність винесення відповідачем оскаржуваних наказів Державної служби морського та річкового транспорту України №40 від 17.02.2020 року «Про проведення службового розслідування», №48-к від 17.02.2020 року «Про відсторонення від здійснення повноважень на посаді та покладення виконання обов`язків».

При цьому, позивач просить забезпечити позов, зупинивши дію наказу Державної служби морського та річкового транспорту №48-к від 17.02.2020, яким заявника відсторонено від здійснення повноважень на час проведення службового розслідування.

Однак, суддя звертає увагу, що забезпечення позову таким способом до розгляду справи по суті, є фактично ухваленням рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає критеріям розумності, обґрунтованості, збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин та не відповідає інституту забезпечення позову в адміністративному процесі.

В заяві про забезпечення позову позивачем не обґрунтовано та не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених прав і інтересів позивача та суддя не вбачає очевидної протиправності або очевидного порушення прав позивача в даному випадку.

З огляду на вищевикладене, суддя вважає заяву позивача про забезпечення позову не обґрунтованою та не вбачає підстав для її задоволення.

Керуючись ст. ст.150, 151, 256, 293 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.І. Свида