Рішення № 87766143, 12.02.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.005344

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Шийович Р.Я.,

позивач ОСОБА_1 ,

від позивача не прибув,

від відповідача 1 Павлій І.Б. ,

від відповідача 2 не прибув,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України у Львівській області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління МВС України у Львівській області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області, Міністерства внутрішніх справ України, в якому, з врахуванням уточненого адміністративного позову від 22.01.2020 за вх. №3714, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області повторно подати в Міністерство внутрішніх справ України заяву (рапорт) Гавриляка В.В. від січня 2019 року з доданими до неї документами про призначення, виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути заяву (рапорт) ОСОБА_1 від січня 2019 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги з доданими до неї документами та прийняти рішення із врахуванням висновків суду.

В обґрунтування позову вказано про те, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 01.09.2003 до 31.03.2010. Протягом періоду проходження служби позивач внаслідок нещасного випадку отримав травму, а саме важку ЧМТ у вигляді п/тр енцефалопатії з явищами вираженої ВН/черепної гіпертензії з частками З-Ч р в т.

16.01.2018 - 01.02.2018 позивач оглядався обласною МСЕК №1 та визнаний інвалідом ІІІ групи з приводу захворювання, так, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Позивач вказує, що його інвалідність настала внаслідок нещасного випадку, що мав місце в період проходження останнім служби в органах внутрішніх справ.

В січні 2019 позивач звернувся із заявою (рапортом) в Ліквідаційну комісію Головного управління МВС України у Львівській області про виплату йому одноразової матеріальної допомоги відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію», оскільки захворювання, внаслідок якого встановлено йому інвалідність ІІІ групи, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, адже отримане саме в цей період.

Ліквідаційна комісія заяву (рапорт) разом із додатками повернула. ОСОБА_1 надалі вживав усіх заходів щодо доопрацювання матеріалів. Однак листом Ліквідаційної комісії щодо доопрацювання матеріалів для призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 формально проінформовано про існування й надалі підстав за яких Міністерство внутрішніх справ України повернуло матеріали без прийняття рішення.

Надалі позивача листом Ліквідаційної комісії остаточно проінформовано, що рішення про виплату останньому одноразової грошової допомоги не прийнято через неузгодженість між собою поданих позивачем документів.

З позиції позивача не прийняття рішення щодо виплати одноразової матеріальної допомоги є протиправним, адже він має усі законні підстави для її отримання.

Ухвалою суду від 21.10.2019 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

07.11.2019 за вх. №41194 від Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України надійшов лист, у якому вказав, що не є належним відповідачем у справі. Стосовно предмету позовної заяви повідомив, що Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції затверджені постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015. За п. 9 Порядку, МВС у місячний строк після надходження зазначених у п. 8 Порядку документів приймає рішення про призначення або у випадках передбачених п. 14 цього Порядку умов, про відмову у призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Отже у разі надходження до МВС матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу, Міністерство розгляне такі у встановленому порядку.

25.11.2019 від позивача надійшов адміністративний позов з уточненням позовних вимог.

Ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати від 25.11.2019 судом задоволено клопотання позивача та у порядку передбаченому ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) допущено заміну первісних відповідачів на належних: Головне управління МВС України у Львівській області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області (далі - відповідач 1) та Міністерство внутрішніх справ України (далі - відповідач 2).

19.12.2019 за вх. №48984 від Міністерства внутрішніх справ України надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач 2 вказав, що 01.02.2018 МСЕК №1 у Львівській області позивачу встановлено 3-тю групу інвалідності, у зв`язку з захворюванням, пов`язаним із проходженням служби в органах внутрішніх справ. Відповідно до виписки чергова дата огляду МСЕК ОСОБА_1 запланована на 16.01.2019. Позивачем не надано доказів про те, що у вказаний період пройшов переогляд та йому підтверджено ІІІ групу інвалідності.

В січні 2019 позивач подав Ліквідаційній комісії заяву (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги, однак у такій не зазначено дати її написання, зазначено, що вона складена у січні 2019. У зв`язку з тим, що відсутні відомості щодо наявності у позивача ІІІ групи інвалідності після 16.01.2019, а у заяві не вказано дати її складення, не можливо категорично стверджувати, що на момент її подачі у позивача відповідно до Порядку №850 було право на отримання допомоги. Оскільки у випадку, якщо на момент подачі заяви в січні 2019 у позивача не було групи інвалідності, останній міг порушувати перед Головним управлінням МВС України у Львівській області лише питання про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з витратою працездатності, що не призвела до встановлення інвалідності.

Крім цього звернуто увагу на те, що на момент розгляду матеріалів мала місце явно невідповідність діагнозу вказаного у п. 12 виписки з акта огляду МСЕК позивача від 01.02.2018 №807123, діагнозу, зазначеному у постанові медичної (військово-лікарської) комісії державної установи «ТМО МВС України по Львівській області» від 23.08.2018 за №68.

Зважаючи на викладене, з метою упередження випадку незаконної виплати бюджетних коштів, МВС України листом від 06.03.2019 №15/2-909 матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги повернуто до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області на доопрацювання для усунення виявлених недоліків.

У листі наголошено, що вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги позивачу можливе після усунення виявлених недоліків. Отже МВС України зважаючи на очевидні протиріччя в медичній документації жодного рішення передбаченого п. 9 Порядку не приймало. Зазначено, що відповідно до п. 9 Порядку №850 до дискреційних повноважень МВС України відноситься прийняття рішень про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги.

Просив у задоволенні позову відмовити.

27.12.2019 від Головного управління МВС України у Львівській області, за підписом голови Ліквідаційної комісії надійшов відзив на позовну заяву. Щодо вимоги про бездіяльність Головне управління МВС України у Львівській області зазначило, що у січні 2019 позивач звернувся із заявою про проведення йому виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що він отримав ІІІ групу інвалідності, захворювання пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

За наслідками розгляду вказаної заяви позивачу його заяву відповідно до листів скеровано на доопрацювання, у зв`язку з невідповідністю діагнозів позивача у різних документах одне одному. Позивачу роз`яснено, що питання призначення одноразової грошової допомоги можливе після усунення зазначених недоліків. Відповідачем 1 повністю вжито заходів та дотримано процедури неодноразового скерування та розгляду матеріалів щодо виплати/відмову у виплаті одноразової грошової допомоги позивачу. Однак вказані недоліки, а саме неузгодженість та неточності в поставлених діагнозах, позивачем усунуто не було, у зв`язку з чим відсутні підстави для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги.

З позиції відповідача 1, саме лише подання позивачем передбачених п. 7 Порядку №850 документів, не може свідчити про наявність в нього безумовного права на отримання одноразової грошової допомоги. Позивачем факт щодо не оформлення, не скерування матеріалів відповідачем 1 для прийняття рішення про виплату йому одноразової грошової допомоги належним чином не заперечується. Вважає, що існували усі законні підстави для повернення матеріалів позивачу.

Враховуючи викладене відповідач 1 вважає позовну заяву безпідставною, необґрунтованою та такою, що базується на доказах, які містять розбіжності, просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 22.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 12.02.2020 відмовлено у проведенні судового засідання в режимі відео конференції.

Позивач позовні вимоги підтримав повністю, з врахуванням уточнення, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив повністю, з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву. Просив у його задоволенні відмовити.

Відповідач 2 явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Позиція відповідача 2 викладена у відзиві на позовну заяву, згідно з яким просив у задоволенні позову відмовити.

Суд заслухав пояснення позивача, представника відповідача 1, з`ясував підстави позову та відзивів, з`ясував фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, та, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 01.09.1993 по 31.03.2010, а 05.05.2005 з ним стався нещасний випадок, у результаті якого позивач отримав травму, а саме важку ЧМТ у вигляді п/тр енцефалопатії з явищами вираженої вн/черепної гіпертензії з частинами З-Ч р в т.

Згідно з актом розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) 05.05.2005 форми Н-5, комісія сформувала висновок, що нещасний випадок з позивачем стався у період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Аналогічний висновок сформовано у акті №26-2018 про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ, затверджений 26.03.2018.

ОСОБА_1 згідно з довідкою МСЕК №807123 до довідки серії 12ААА від 01.02.2018 отримав третю групу інвалідності захворювання пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ /а.с.15/.

20.06.2018 позивачу, у зв`язку з ІІІ групою інвалідності, видано пенсійне посвідчення №2526813794, серії ААК №487167, терміном дії до 31.01.2019 /а.с.16/.

У січні 2019 позивач звернувся до Голови Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області із заявою (рапортом) про проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що йому встановлено третю групу інвалідності захворювання пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

До заяви (рапорта) подав: довідку МСЕК про втрату працездатності; копію виписки МСЕК про групу інвалідності; копію постанови ВЛК; копія актів Н-5; НТ; копія паспорту; копію ІДН; копію рахунку /а.с.18/.

29.01.2019 листом за №39/31/01-2019 Ліквідаційна комісія Головного управління МВС України у Львівській області повторно направила документи для призначення одноразової грошової допомоги пенсіонеру МВС ОСОБА_1 у разі встановлення інвалідності згідно із Законом України «Про міліцію» №565-ХІІ від 20.12.1990.

06.03.2019 Департамент фінансово-облікової політики МВС України повторно повернув на доопрацювання матеріали на призначення одноразової грошової допомоги позивачу у зв`язку з невідповідністю діагнозу, зазначеному у п. 12 виписки з акта огляду МСЕК заявника від 01.02.2018 №807123, діагнозу, зазначеному у постанові медичної (військово-лікарської комісії від 23.08.2018 №68), виданої заявнику Державною установою «Територіальне медичне об`єднання по Львівській області».

Отже вирішення питання призначення одноразової грошової допомоги позивачу можливе після усунення вказаних недоліків.

14.03.2019 Ліквідаційною комісією повернуто матеріали для призначення одноразової грошової допомоги позивачу відповідно до листа ДФОП МВС України від 06.03.2019 №15/2-909.

24.04.2019 Ліквідаційна комісія Головного управління МВС України у Львівській області звернулася до Головного лікаря - головного експерта «Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи», позивача із листом №Оп-82/31/01-2019, відповідно до якого зазначила, що під час розгляду матеріалів позивача виявлено, що у п. 12 копії виписки з акта огляду МСЕК заявника причиною інвалідності, пов`язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зазначено діагноз: «Наслідки перенесеної важкої ЧМТ у вигляді п/тр енцефалопатії з явищами вираженої гіпертензії».

З копії довідки від 08.04.2016 №33 виданої військово-лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по Львівській області», до захворювання пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, віднесено такі діагнози: «ЗЧМТ. Забій головного мозку легкого ступеня (05.05.2005). Консолідований злам (05.05.2005) лівої скроневої кістки з переходом на основу черепа. Дифузний зоб 1 ст., еутиреоз. П`яткова шпора зліва без порушення ходи. Хронічний лобічний отити. Хронічний євстахеїт.».

Разом з тим, згідно з актами розслідування нещасного випадку форми Н-5 та НТ діагноз: «ЗЧМТ. Забій головного мозку легкого ступеня. Лінійний злам з переходом на основу» визнано нещасним випадком, що стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків. Отже неузгодженість між собою наданих документів унеможливлює прийняття рішення за цими матеріалами.

07.06.2019 листом за № 262/31/01-2019 Ліквідаційна комісія скерувала позивачу листа, відповідно до якого також вказано про неузгодженість між собою поданих для виплати одноразової грошової допомоги документів, що унеможливлює прийняття рішення за відповідними матеріалами.

Позивач вважаючи, що Ліквідаційною комісією не вжито усіх належних заходів для скерування заяви (рапорта) позивача до МВС України для вирішення питання про призначення чи відмови у призначення одноразової грошової допомоги, а МВС України не прийняло рішення відповідно до Порядку №850 щодо його заяви (рапорта), порушили його права, а тому звернувся за їх захистом до суду.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію».

Водночас, п. 15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» закріплено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Норма статті 23 Закону України «Про міліцію» встановлювала, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначено постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, якою затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850).

Підпунктом 2 п. 2 Порядку №850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно з п. 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до п. 7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акту розслідування нещасного випадку та акту, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Пунктом 8 Порядку №850 визначено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

Відповідно до п. 9 Порядку №850, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Аналіз зазначених норм Порядку №850 дає підстави суду для висновку, що повноваження на прийняття рішення про призначення чи про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги є виключною компетенцією МВС України, а на орган внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, покладено обов`язок з проведення окремих процедурних дій щодо оформлення відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (МВС).

При цьому саме лише подання позивачем передбачених п. 7 Порядку №850 документів, на переконання суду, не свідчить про наявність в нього безумовного права на отримання одноразової грошової допомоги. В компетенції МВС України є аналіз та дослідження змісту таких документів.

Тобто у даному випадку судом бездіяльності, допущеної Головним управлінням МВС України у Львівській області в особі Ліквідаційної комісії, не встановлено, оскільки таке скеровувало в МВС України документи, подані позивачем, а також інформувало щодо вчинених МВС України дій відповідними листами.

Судом встановлено, що подані ОСОБА_1 документи про призначення одноразової грошової допомоги повертались до ГУМВС України у Львівській області через невідповідність діагнозу, зазначеному у п. 12 виписки з акту огляду МСЕК заявника від 01.02.2018 №807123 діагнозу, зазначеному у постанові медичної (військово-лікарської) комісії №68 від 23.08.2018, виданої заявнику Державною установою «Територіальне медичне об`єднання по Львівській області».

Згідно з довідкою №33 від 08.04.2016, виданою позивачу на день звільнення з ОВС Державної установи «ТМО МВС України по Львівській області» підтверджено, що захворювання позивача пов`язане з проходженням військової служби.

Згідно з постановою №68 (на час звільнення зі служби 31.03.2010), від 23.08.2018, ЗЧМТ, забій головного мозку легкого ступеня (05.05.2005). Консолідований злам (05.05.2005) лівої скроневої кістки з переходом на основу черепа. Травма одержана в результаті нещасного випадку, ні, не пов`язана з виконанням службових обов`язків підстава акт №26-2018 від 26.03.2018, форма НТ, акт форма Н-5 від 26.03.2018). Постанову ВЛК ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» в довідці №33 від 08.04.2016 щодо причинного зв`язку захворювання, поранення (травми, контузії) ОСОБА_1 відмінено.

05.10.2018 Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» скерував Ліквідаційній комісії лист, відповідно до якого повідомив, що громадянин ОСОБА_1 визнаний інвалідом ІІІ групи з приводу захворювання, так, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ та встановлено 45% втрати професійної працездатності. Рішення винесене на підставі довідки - постанови ВЛК №33 від 08.04.2016. Постанова №68 видана ВЛК лише 23.08.2018 і не фігурує у справі позивача.

Згідно з листом Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» №151 від 18.04.2019 позивачу у тому числі повідомлено, що при проведенні його медико-соціальної експертизи, а саме при встановленні діагнозу, Обласна МСЕК №1, окрім Довідки ВЛК від 08.04.2016 №33, керувалася направленнями на МСЕК від 15.01.2018 №14 та Виписками із медичної карти стаціонарного хворого Лікарні швидкої медичної допомоги №1521, неврологічного відділення Львівської обласної клінічної лікарні №16831 та Міжнародною статистичною кваліфікацією хвороб, затвердженою Центром медичної статистики Міністерства охорони здоров`я України.

Разом з тим позивач звернувшись до ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» із заявою щодо зміни причинового зв`язку травми отриманої 05.05.2005отримав відповідь, якою повідомлено, що постанову №68 від 23.08.2018 винесено на підставі наданих ним до М(ВЛ)К Актів розслідування нещасного випадку, що стався 05.05.2005 (акт форми Н-5 від 26.03.2018, акт №26-2018 форма НТ від 26.03.2018), згідно з якими нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Відповідно до викладеного у вказаній постанові М(ВЛ)К ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» причиновий зв`язок даної травми винесений за таким формулюванням: Травма «ЗЧМТ, забій головного мозку легкого ступеня (05.05.2005). Консолідований злам (05.05.2005) лівої скроневої кістки з переходом на основу черепа», одержана в результаті нещасного випадку, НІ, не пов`язана з виконанням службових обов`язків, відповідно до формулювання, затвердженого Наказом МВС України від 06.02.2001 №85, яке виноситься М(ВЛ)К у таких випадках.

Суд подивований покликаннями відповідачів на розбіжності у документах, оскільки у актах форми Н-5 та НТ від 26.03.2018 та виписці з акта огляду МСЕК №807123 від 01.02.2018 стверджується про одержання травм під час проходження служби в органах внутрішніх справ, однак у таких жодним чином не вказується про одержання травми при виконанні службових обов`язків.

Крім того у довідці №33 від 31.03.2010 також стверджено, що одержане захворювання пов`язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ. Однак, у постанові №68 від 23.08.2018 зафіксовано, що травма не пов`язана з виконанням службових обов`язків.

Проаналізувавши викладене у сукупності суд встановив, що МВС України повернуло на доопрацювання заяву позивача разом із документами, однак жодного з рішень, передбачених Порядком №850 МВС України відносно позивача прийнято не було.

Водночас суд звертає увагу на те, що у листі за вх. №41194 від 07.11.2019 Департамент фінансово-облікової політики МВС України зазначив, що у випадку надходження до МВС України матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу МВС розгляну такі у встановленому законодавством порядку.

Критичній оцінці підлягають покликання відповідачів на відсутність відомостей щодо проходження переогляду стану інвалідності ОСОБА_1 інвалідності станом на момент подачі заяви (рапорта), оскільки про такі обставини як причини для призначення виплати одноразової грошової допомоги у жодному з документів відповідачів не зазначено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 245 КАС України у поєднанні із ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. За таких обставин суд вважає, що в даному випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов`язати ГУ МВС України у Львівській області в особі Ліквідаційної комісії, повторно направити в Міністерство внутрішніх справ України заяву (рапорт) Гавриляка В.В. з доданими до неї документами стосовно призначення та виплати йому грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 за №850.

Також суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України №850 передбачений механізм призначення та виплати такої допомоги, тому суд не повинен втручатись в дискреційні повноваження відповідачів. Суд вправі зобов`язати відповідний орган розглянути зазначене питання про призначення одноразової грошової допомоги по інвалідності, а не зобов`язати прийняти рішення. В контексті обставин цієї справи, передумовою прийняття відповідачем-2 рішення є не лише отримання заяви позивача, але й її розгляд. У цій справі розгляд заяви та документів не відбувся, не було встановлено їх належність, зокрема щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів.

За таких обставин, суд вважає належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні, питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21 жовтня 2015 року.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України).

Враховуючи повноваження суду при вирішенні справи у співставленні з позовними вимогами, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову у такий спосіб: зобов`язати відповідача 1 направити документи ОСОБА_1 відповідачу 2 та зобов`язати відповідача 2 розглянути вказані документи та прийняти рішення з врахуванням висновків суду.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», з врахуванням приписів ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Ген. Григоренка, 3; ідентифікаційний код 08592247) повторно подати в Міністерство внутрішніх справ України заяву (рапорт) Гавриляка Василя Володимировича від січня 2019 року з доданими до неї документами про призначення, виплату ОСОБА_1 одноразової матеріальної допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850;

3. Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10; ЄДРПОУ 00032684) розглянути заяву (рапорт) ОСОБА_1 від січня 2019 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги з доданими до неї документами та прийняти рішення, із врахуванням висновків суду.

4. У задоволенні інших вимог позовної заяви відмовити.

5. Судові витрати зі сторін не стягувати.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21.02.2020.

Суддя Кравців О.Р.