Ухвала суду № 87765963, 21.02.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 лютого 2020 року № 810/1337/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження подання (заяву) ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення (постанови) суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Бориспільський міськрайонний суд Київської області про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Бориспільський міськрайонний суд Київської області, в якому позивач просить суд зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області здійснити помічнику судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , перерахунок заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року включно, відповідно до статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у редакції Закону України «Про прокуратуру» та за період з 29 березня 2015 року по день прийняття судового рішення відповідно до статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» та виплатити заробітну плату в повному обсязі з урахуванням усіх надбавок та інших виплат, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року позов задоволено.

Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області здійснити помічнику судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , перерахунок заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року включно, відповідно до статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у редакції Закону України «Про прокуратуру» та за період з 29 березня 2015 року по 10 травня 2016 року відповідно до статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» та виплатити заробітну плату в повному обсязі з урахуванням усіх надбавок та інших виплат, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу.

9 грудня 2019 року ОСОБА_1 через службу діловодства суду подано подання (заяву) про зміну способу та порядку виконання рішення (постанови) суду в адміністративній справі за її позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Бориспільський міськрайонний суд Київської області про зобов`язання вчинити певні дії. В обґрунтування якого зазначила, що в даному випадку наявні правові підстави для задоволення подання, оскільки виконання рішень, ухвалених на користь працівників апаратів судів, здійснюється згідно з чинним законодавством України ДСА України за рахунок коштів бюджетної прогарами 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів» у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року призначено судове засідання для розгляду подання (заяви) ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №810/1337/16.

14 січня 2020 року Територіальним управлінням державної судової адміністрації України в Київській області подано через службу діловодства суду письмові пояснення стосовно подання про зміну способу та порядку виконання рішення суду. В яких зазначено, що на виконання постанови суду ОСОБА_1 було перераховано заробітну плату. Однак, виплата спірних коштів можлива лише у разі наявності асигнувань за бюджетною програмою «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів».

Учасники справи та відділ примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у м. Києві, які належним чином повідомлялися про дату, час і місце розгляду подання (заяви), в судове засідання не з`явились. Від Територіального управління державної судової адміністрації України в Київській області надійшло клопотання про відкладення розгляду подання, у зв`язку з тим, що представник управління в цей день буде приймати участь у іншому судовому засіданні. Від заявника ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд питання про зміну способу та порядку виконання рішення суду без її участі, в якому просила задовольнити подання.

Згідно вимог ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, судом визнано за можливе розглянути дане питання за відсутністю учасників справи у порядку письмового провадження та відсутності необхідності відкладати розгляд подання.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Згідно ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Частиною 3 ст. 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З наведеної норми права вбачається, що суд може змінити спосіб виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.

Зміна способу або порядку виконання може відбуватися у заміні одного заходу примусового виконання судового рішення іншим.

У поданні (заяві) заявник, обґрунтовуючи необхідність зміни способу виконання постанови суду, зазначила що виконання рішень, ухвалених на користь працівників апаратів судів, здійснюється згідно з чинним законодавством України ДСА України за рахунок коштів бюджетної прогарами 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів», у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період. Законом України «Про Державний бюджет на 2019 рік» окремо не передбачено виділення видатків на виплату недоотриманої заробітної плати працівникам апарату суду, присудженої до сплати на підставі рішення суду. Разом з тим, Додатком № 3 Закону визначено розподіл видатків Державного Бюджету України на 2019 рік. Так, у вказаному додатку зазначено, що за бюджетною програмою КПКВК 0501150 «Виконання рішення судів на користь суддів та працівників апаратів суддів» передбачено 5 000, 00 грн.

Оскільки постанова суду має зобов`язальний характер та не передбачає конкретного порядку та способу стягнення, тому наявні обставини, які ускладнюють її виконання.

Судом встановлено, що виплату нарахованої суми згідно постанови суду територіальне управління не може здійснити з наступних підстав.

Заборгованість по виплаті заробітної плати працівникам апаратів судів, яким є стягувач, виникла через відсутність в Державному бюджеті України на 2014, 2015 роки видатків для виплати заробітної плати працівникам апаратів судів за період з 26.10.2014 по 25.03.2015 у розмірі визначеному ст. 144 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» у редакції ЗУ «Про прокуратуру» та з 29.03.2015 по 08.09.2015 відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 147 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» у редакції ЗУ «Про забезпечення права на справедливий суд».

Статтею 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VІІІ (далі - Закон №1402-VІІІ) встановлено, що фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України.

Фінансування всіх судів в Україні, а також забезпечення діяльності органів суддівського самоврядування здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, який щорічно має затверджуватися парламентом виключно у формі Закону. Від імені Держави обов`язок забезпечувати фінансування органів судової влади за рахунок коштів Державного бюджету України в межах компетенції покладений на Верховну Раду України та Кабінет Міністрів України.

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 11.03.2010 року № 7- рп/2010 Кабінет Міністрів України зобов`язаний у проекті закону про Державний бюджет України передбачати окремими рядками видатки для кожного суду всіх юрисдикцій та рівнів в достатніх для здійснення правосуддя обсягах, а Верховна Рада України законом повинна визначати такі видатки у Державному бюджеті України.

Тобто, органи державної судової адміністрації не наділені повноваженнями приймати (затверджувати) доходи та встановлювати бюджетні призначення, з огляду на наділення такими виключними повноваженнями тільки Верховної Ради України.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 27.11.2008 року № 26-рп/2008, закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходів та видатків на загальносуспільні потреби), створює належні умови для реалізації законів України, інших нормативно-правових актів, ухвалених до його прийняття, які передбачають фінансові зобов`язання держави перед громадянами і територіальними громадами.

Зі змісту частини другої статті 95 Конституції України, якою встановлюється, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, слідує, що вони не можуть визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Державна судова адміністрація України є головним розпорядником коштів Державного бюджету України в сфері судової системи, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснює лише за наявності відповідного бюджетного призначення та в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Здійснення таких платежів, як виплата заробітної плати працівникам апаратів судів за їх задоволеними позовами до ТУ ДСА України в Київській області без наявності відповідного бюджетного призначення та не в межах бюджетних асигнувань законодавством не передбачено.

Відповідно до положення про Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області та Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади», Бюджетного кодексу України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» територіальне управління є бюджетною установою, яка фінансується виключно за рахунок коштів державного бюджету України в межах, передбачених Законом України про державний бюджет на відповідний рік.

Згідно статті 119 Бюджетного кодексу України нецільове використання бюджетних коштів, тобто витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про державний бюджет, має наслідком, крім зменшення асигнувань на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, також і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України.

Отже, ТУ ДСА України в Київській області є територіальним органом державного органу у системі правосуддя, який не може порушувати норми Законів України, якими встановлюється Державний бюджет України на відповідний рік.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд України (постанова від 13 липня 2016 року у справі №820/4635/15, постанова від 08.11.2016 у справі №820/4635/15) та Верховний суд (постанова від 14 лютого 2018 року у справі №804/1675/16).

Крім цього, виконання рішення суду здійснюється органом державної виконавчої служби відповідно до Закону України від 02.06.2016 № 1404-УІІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VІІІ).

Відповідно до ст.1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Так, відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників» (далі - Порядок) рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктом 25 Порядку передбачено, що у разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою.

У зв`язку з тим, що виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року № 810/1337/16 потребує здійснення перерахунку та виплати коштів державним органом на користь позивача, тому повинно здійснюватися за рахунок зазначеної вище програми органами Казначейства.

На виконання постанови суду 10 травня 2016 року № 810/1337/16, виконавчого листа № 810/1337/16 від 22 червня 2016 року, ТУ ДСА України в Київській області здійснений перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 .

Однак, виплата спірних грошових коштів можлива лише при здійсненні додаткового фінансування, а саме на бюджетну програму «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» для здійснення відповідних виплат.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що подання про зміну способу та виконання рішення (постанови) суду від 10 травня 2016 № 810/1337/16 задоволенню не підлягає.

На підставі ст. ст. 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні подання (заяви) ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення (постанови) Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року № 810/1337/16 - відмовити

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Я.В. Горобцова