Рішення № 87765866, 24.02.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року Справа № 280/6264/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

16 грудня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене листом №6840/04 від 13.06.2019, про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;

зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 (п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування") з дати звернення за її призначенням.

Ухвалою суду від 21.12.2019 вищевказану позовну заяву залишено без руху. У встановлений судом строк позивачем надано документи на виконання вимог ухвали суду, зокрема уточнюючу позовну заяву, в якій позивач просить суд:

визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області, оформлене листом №6840/04 від 13 червня 2019 року про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області зарахувати позивачу до пільгового стажу роботи за Списком №2 час навчання в технічному училищі №27 м. Запоріжжя за спеціальністю електрогазозварник з 01.09.1978 по 15.07.1981, час проходження строкової служби в Радянській армії з 08.04.1982 по 17.05.1985, стаж роботи як пільговий в період роботи на Запорізькому ремонтному цеху №4 Криворізького ремонтного підприємства виробничого об`єднання "Укрчерметавтоматика" (правонаступник Запорізьке дочірне підприємство "Укрчерметавтоматика" на посаді електрозварника з 03.07.1990 по 31.01.1994 та з 03.05.1994 по 11.08.1997, стаж роботи як пільговий в період роботи на міжгосподарському орендному підприємстві "Виробниче об`єднання "Будівельні матеріли" в смт.Комишуваха Оріхівського району Запорізької області на посаді електрозварника з 25.02.1999 по 01.08.2000.

Ухвалою суду від 20.01.2020 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження у справі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування». Разом з тим, відповідач за результатами розгляду звернення позивача безпідставно відмовив у призначенні пільгової пенсії з посиланням на те, що пільговий стаж позивача становить 6 років замість необхідних 12 років та 6 місяців. Проте, на думку позивача його трудова книжка містить усі необхідні записи для призначення йому пільгової пенсії, а тому вимога Пенсійного фонду надання уточнюючих довідок не ґрунтується на приписах чинного законодавства України. Просить задовольнити позовні вимоги.

07.02.2020 від відповідача до суду надійшли письмові заперечення проти позову. В обґрунтування заперечень відповідач посилається на те, що надані позивачем для призначення пенсії документи містили лише загальну інформацію про посади, на які позивача було зараховано, переведено або звільнено з посиланням на накази, але не зазначено характер виконуваної роботи, первинні документи за час виконання роботи, не підтверджують зайнятість на роботах із шкідливими умовами праці повний робочий день. Відповідач зазначає, що періоди навчання за спеціальністю та проходження строкової служби прирівнюються до роботи на пільговій посаді електрогазозварювальника з 16.07.1981 по 07.04.1982, що складає 8 місяців 22 дні, а тому не можуть перевищувати 8 місяців 22 дні. Таким чином, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідачем зараховується робота у ВАТ «Запоріжелектромонтаж» на пільговій посаді електрогазозварювальника з 16.07.1981 по 07.04.1982, що складає 8 місяців 22 дні, та з 02.12.1985 по 20.06.1990, що складає 4 роки 6 місяців 19 днів, періоди навчання за спеціальністю та проходження строкової служби, що не перевищують 8 місяців 22 дні, а саме робота за Списком №2 складає 6 років, що є недостатнім для призначення пільгової пенсії. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 03.05.2019 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2.

Листом Пологівського об`єднаного УПФУ в Запорізькій області від 13.06.2019 №6840/04 відмовлено у призначенні пільгової пенсії, через відсутність стажу пільгової роботи за Списком №2, передбаченого пунктом 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач не погодившись з відмовою Пенсійного фонду, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії за на пільгових умовах став висновок Пенсійного фонду про те, що пільговий стаж позивача за Списком №2 становить 6 років, що є недостатньо для призначення пільгової пенсії.

При цьому, позивачу не було зараховано до пільгового стажу за Списком №2 періоди:

з 01.09.1978 по 15.07.1981 - навчання в технічному училищі №27 м.Запоріжжя за спеціальністю електрогазозварника;

з 08.04.1982 по 17.05.1985 - проходження дійсної військової служби в Радянській Армії;

з 03.07.1990 по 31.01.1994, з 03.05.1994 по 11.08.1997 - робота в Запорізькому ремонтному цеху №4 Криворізького ремонтного підприємства виробничого об`єднання «Укрчерметавтоматика»;

з 25.02.1999 по 01.08.2000 - робота в міжгосподарському орендному підприємстві «Виробниче об`єднання «Будівельні матеріали».

Суд зазначає, що згідно приписів статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно приписів статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ч.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Судом встановлено та не заперечувалось відповідачем, що загальний трудовий стаж позивача перевищує 30 років.

В свою чергу, на думку позивача він має пільговий стаж понад 12 років і 6 місяців, у зв`язку з чим має право на призначення пільгової пенсії, проте, на думку відповідача пільговий стаж позивача становить 6 років, а періоди спірні періоди не підлягають зарахуванню до пільгового стажу через відсутність підтверджуючих документів.

Щодо зарахування до пільгового стажу періоду з 01.09.1978 по 15.07.1981 навчання в технічному училищі №27 м.Запоріжжя за спеціальністю електрогазозварника та з 08.04.1982 по 17.05.1985 проходження дійсної військової служби в Радянській Армії, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується, зокрема і навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про професійну-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

З матеріалів адміністративної справи встановлено та підтверджено відомостями трудової книжки серії НОМЕР_1 , що у період з 01.09.1978 по 15.07.1981 навчався у Запорізькому середньому професійно-технічному училищі №27.

А з 16.07.1981 позивача прийнято на роботу до Запорізького спеціалізованого управління №45 тресту «Запоріжелектромонтаж» на посаду електрогазозварювальника ручної зварки 4 розряду, яка надає право на призначення пільгової пенсії за Списком №2, відповідно до постанови Кабінету Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173.

Отже, період навчання у Запорізькому середньому професійно-технічному училищі №27 з 01.09.1978 по 15.07.1981 повинен бути зарахований до пільгового стажу за Списком №2 у повному, оскільки між закінченням навчання та працевлаштуванням за фахом не минуло більше 3-х місяців.

Також, судом встановлено, що позивача з посади електрогазозварювальника ручної зварки 4 розряду Запорізького спеціалізованого управління №45 тресту «Запоріжелектромонтаж» було звільнено у зв`язку із призивом в Радянську Армію, а у період з 08.04.1982 по 17.05.1985 позивач проходив строкову військову службу, що підтверджується військовим квитком НОМЕР_3.

Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином, час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права викладена Верховним Судом у постанові від 23.12.2019 у справі №535/103/17, яка враховується під час ухвалення рішення у даній справі.

Отже, оскільки позивача призвано на військову службу з посади електрогазозварювальника ручної зварки 4 розряду Запорізького спеціалізованого управління №45 тресту «Запоріжелектромонтаж», яка надає право на призначення пільгової пенсії за Списком №2, то відповідно позивач має право на зарахування до пільгового стажу періоду військової служби з 08.04.1982 по 17.05.1985.

Щодо зарахування до пільгового стажу періоду роботи на Запорізькому ремонтному цеху №4 Криворізького ремонтного підприємства виробничого об`єднання «Укрчерметавтоматика» (правонаступник Запорізьке дочірне підприємство «Укрчерметавтоматика» на посаді електрозварника з 03.07.1990 по 31.01.1994 та з 03.05.1994 по 11.08.1997, стажу роботи на міжгосподарському орендному підприємстві «Виробниче об`єднання «Будівельні матеріли» в смт.Комишуваха Оріхівського району Запорізької області на посаді електрозварника з 25.02.1999 по 01.08.2000, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні положення містяться і в п.1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (затв. Постановою КМУ від 12.08.1993р. №637), яким, в свою чергу, також визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Згідно з приписів п.20 цього ж Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 року №383 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92р.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності та господарювання згідно з «Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці» (затв. Постановою КМУ від 01.08.1992р. №442), та який набрав чинності з 21.08.1992р., і розробленими на виконання Порядку №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992р. №41.

Згідно з положеннями вказаного Порядку №442, атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

За змістом положень п.3 «Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону №1058 є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією (трудова книжка та (або) уточнюючі довідки). При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої, або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17, від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17 та від 10 жовтня 2019 року у справі №234/4585/17, від 31 жовтня 2019 року у справі №460/5271/16-а.

Пунктом 2.14 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993, передбачено, що якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Показники, зазначені у цих Списках обов`язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Суд зазначає, що записи у трудовій книжці ОСОБА_1 за період з 03.07.1990 по 31.01.1994, з 03.05.1994 по 11.08.1997 та з 25.02.1999 по 01.08.2000 містять запис про найменування посади, яку він займав на підприємстві, проте у встановленому порядку відсутні повні дані про умови праці на підприємстві позивача, зайнятість повний робочий день, відсутність простоїв, що є визначальним при віднесені займаної ним посади до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.

При цьому, позивачем під час звернення до Пенсійного фонду не було надано інших підтверджуючих документів, які б надавали йому право на зарахування до пільгового стажу періоду роботи в Запорізькому ремонтному цеху №4 Криворізького ремонтного підприємства виробничого об`єднання «Укрчерметавтоматика» та в міжгосподарському орендному підприємстві «Виробниче об`єднання «Будівельні матеріли» в смт.Комишуваха Оріхівського району Запорізької області, зокрема, уточнюючих довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, що підтверджується наданою до матеріалів справи розпискою-повідомленням Пологівського об`єднаного УПФУ.

Щодо подання документів по Запорізькому ремонтному цеху №4 Криворізького ремонтного підприємства виробничого об`єднання «Укрчерметавтоматика» та міжгосподарському орендному підприємстві «Виробниче об`єднання «Будівельні матеріли» в смт.Комишуваха Оріхівського району Запорізької області до суду, суд зазначає, що єдиним завданням суду є здійснення правосуддя, суд не має права надавати оцінку доказам, які не були надані Пенсійному фонду під час вирішення питання про призначення пільгової пенсії, оскільки такі не були підставою для прийняття суб`єктом владних повноважень спірного рішення.

Суд зазначає, що позивач не позбавлений права повторно звернутися до відповідача з заявою та додати до неї додатково отримані документи, зокрема і уточнюючі та або архівні довідки для підтвердження пільгового стажу.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною ч.2 ст.77 КАС України, визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Пологівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, на підставі статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №2 час навчання в Запорізькому середньому професійно-технічному училищі №27 за спеціальністю електрогазозварник з 01.09.1978 по 15.07.1981 та час проходження строкової військової служби в Радянській Армії з 08.04.1982 по 17.05.1985.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Новікова