Рішення № 87765828, 13.02.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2020 р. справа № 300/2571/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Шумея М.В.,

секретаря судового засідання Шпак М.М.,

за участю: представника позивача ОСОБА_2.,

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Луньо Іллі Віктровича, третя особа на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, також - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Луньо Іллі Вікторовича (надалі, також - відповідач), третя особа на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - третя особа) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є вкладником Банку і на нього поширюються передбачені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» гарантії відшкодування коштів за вкладом. Зазначено, що відповідачем протиправно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві «ВіЕйБі Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу «НВУ» №854823/2014 від 13.10.2014. Представник позивача зазначив, що позивач звертався до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» із заявою, в якій просив включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, однак відповідач відмовив позивачу у такому включенню його до переліку вкладників з підстав недійсності правочинів, в результаті яких збільшилась гарантована сума відшкодування за вкладами позивача. Представник позивача вказав, що питання недійсності зазначених правочинів були предметом розгляду Івано-Франківського міського суду в справі №344/9078/16-ц, рішенням якого від 16.04.2019 відмовлено в задоволенні позову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Славкіної М.А. до ОСОБА_1., Товариства з додатковою відповідальністю «Полонина», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання правочинів недійсними. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 04.07.2019 апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду від 16.04.2019 залишено без змін. Таку бездіяльність відповідача щодо не включення даних про рахунки позивача до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб представник позивача вважає протиправною, а тому звернувся з даним позовом до суду.

30.12.2019 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 30.01.2020 о 10:00.

30.01.2020 судове засідання відкладено на 13.02.2020 о 11:00, у зв`язку з неявкою представника відповідача та третьої особи.

03.02.2020 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду м. Києва або Шостого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» поданої 03.02.2020 про проведення судового засідання призначеного на 13.02.2020 в режимі відеоконференції в адміністративній справі №809/2571/19 відмовлено.

20.01.2020 від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на адресу суду надійшли письмові пояснення, в яких представник третьої особи просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на відсутність підстав для виплати позивачу гарантованого відшкодування, оскільки Уповноваженою особою не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду (а.с.72-80).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 10.02.2020 (а.с.105-106). У відзиві відповідач щодо заявлених позовних вимог заперечив та в обґрунтування своїх заперечень відмічає, що Публічне акціонерне товариство «ВіЕйБі Банк» разом з позивачем та Товариством з додатковою відповідальністю «Полонина» здійснили ряд операцій, в результаті яких збільшилась гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, а саме: 13.10.2014 між Товариством з додатковою відповідальністю «Полонина» та позивачем було укладено договір позики про передачу позикодавцем у власність позичальника коштів у розмірі 180 000,00 грн. При цьому, 13.10.2014 з рахунку № НОМЕР_1 , що належить Товариству з додатковою відповідальністю «Полонина» в публічному акціонерному товаристві «ВіЕйБі Банк» був здійснений грошовий переказ коштів в розмірі 180 000,00 грн. на поточний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 . Після всіх зазначених дій, ця ж сума була зарахована на вкладний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_3 у відповідності до умов Договору банківського вкладу «НВУ» №854723/2014 від 13.10.2014. Зазначені операції було проведено під час дії обмежень, які було встановлено до ПАТ «ВіЕйБі Банк» як до проблемного банку. Таким чином, в результаті здійснення зазначених операцій збільшилась гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Тобто ті кошти, які ТДВ «Полонина» мало би отримати, як кредитор за рахунок ліквідаційної маси ПАТ «ВіЕйБі Банк», воно за допомогою ОСОБА_1 та проведених між банком операцій, має намір отримати за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Отже, ОСОБА_1 не було включено в Перелік вкладників ПАТ «ВіЕйБі Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, на підставі того, що правочин щодо формування коштів на вкладному рахунку ОСОБА_1 в сумі 180 000,00 грн. було визнано уповноваженою особою Фонду нікчемним на підставі пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з обґрунтувань, наведених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, судом продовжено розгляд справи за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Суд, відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, встановив наступне.

10.10.2014 ОСОБА_1 та Публічне акціонерне товариство «ВіЕйБі Банк» (далі - ПАТ «ВіЕйБі Банк») уклали договір банківського рахунку «До вкладу» № НОМЕР_2 , згідно якого Публічне акціонерне товариство «ВіЕйБі Банк» зобов`язувався відкрити на ім`я позивача іменний поточний рахунок в національній валюті «До вкладу» № НОМЕР_2 та здійснювати його розрахунково-касове обслуговування (а.с.25).

13.10.2014 позивач та Публічне акціонерне товариство «ВіЕйБі Банк» уклали договір банківського вкладу на вимогу «для виплат» № НОМЕР_4 , на виконання якого ПАТ «ВіЕйБі Банк» відкрило позивачу рахунок на умовах вкладу на вимогу «Для виплат» в національній валюті № НОМЕР_4 . Згідно пункту 1.2 вказаного договору від 13.10.2014 грошові кошти, що обліковуються на рахунку на вимогу, є вкладом на вимогу «Для виплат» (а.с.26).

Також 13.10.2014 позивач та Публічне акціонерне товариство «ВіЕйБі Банк» уклали договір банківського вкладу «НВУ» №854823/2014, предметом якого є розміщення вкладником в Банку строкового вкладу на умовах депозитного продукту «НВУ-пілот» в національній валюті України на строк три місяці з дня укладення договору, з щомісячною виплатою процентів. Для обліку вкладу Публічне акціонерне товариство «ВіЕйБі Банк» відкрило на ім`я позивача вкладний рахунок № НОМЕР_3 , код банку 380537 (а.с.27). У пункті 1.2 договору від 13.10.2014 вказано, що банк відкриває на ім`я вкладника вкладний рахунок за вкладом на вимогу «Для виплат» № НОМЕР_4 , код банку 380537. На цей рахунок-кореспондент може бути перерахований вклад та нараховані, але не отримані вчасно вкладником проценти за цим вкладом по закінченні строку його дії. Сума початкового вкладу 180 000,00 гривень (пункт 1.3) Виплата процентів здійснюється за ставкою 21,9% річних, дата вимоги вкладником вкладу - 13.01.2015 (пункти 1.5, 1.7).

Відповідно до платіжного доручення №576112 від 13.10.2014 позивач здійснив зарахування коштів (вкладу) в розмірі 180 000,00 грн. з рахунку № НОМЕР_2 , що був відкритий згідно договору банківського рахунку «До вкладу» від 10.10.2014, на вкладний рахунок № НОМЕР_3 , що був відкритий згідно договору банківського вкладу «НВУ» №854823/2014 від 13.10.2014 (а.с.28).

20.11.2014 Правління Національного банку України прийняло постанову за №733, якою віднесло Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» до категорії неплатоспроможних (а.с.29).

31.01.2015 Тимчасова адміністрація Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» прийняла наказ №76 «Про проведення додаткової перевірки операцій по рахункам фізичних осіб» (а.с.32).

Постановою Правління Національного банку України від 19.03.2015 за №188 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та вирішено ліквідувати Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк».

На виконання вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 №63 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» та призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Славкіну М.А. строком на 1 рік з 20.03.2015 по 19.03.2016 (а.с.33).

27.03.2015 на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розміщено повідомлення, згідно з яким Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк».

22.02.2016 виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №213 «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» та делегування повноважень ліквідатора», згідно якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» та повноваження ліквідатора строком на два роки по 19.03.2018 (а.с.34).

Як зазначає відповідач у відзиві, створеною ним комісією проведено перевірку операцій за рахунками фізичних осіб, за результатами якої встановлено, що Публічним акціонерним товариством «ВіЕйБі Банк» разом з позивачем та Товариством з додатковою відповідальністю «Полонина» здійснено ряд операцій, в результаті яких збільшилась гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, а саме: 13.10.2014 між Товариством з додатковою відповідальністю «Полонина» та позивачем було укладено договір позики про передачу позикодавцем Товариством з додатковою відповідальністю «Полонина» у власність позичальника - позивача коштів у розмірі 180000,00 грн. При цьому, 13.10.2014 з рахунку № НОМЕР_1 , що належить Товариству з додатковою відповідальністю «Полонина» в Публічному акціонерному товаристві «ВіЕйБі Банк» був здійснений грошовий переказ коштів в розмірі 180 000,00 грн. на поточний рахунок позивача № НОМЕР_2 , тобто в сумі, що не перевищує гарантовану суму відшкодування Фондом, про що складено акт перевірки.

22.07.2016 позивач зверталась разом з іншими вкладниками до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» з проханням повернути грошові вклади (а.с.37).

Відповідач листом №21-41948 від 23.08.2016 повідомив позивача, що ситуація щодо отримання грошових коштів за рахунками буде вирішена після ухвалення судом рішення та набрання ним законної сили (а.с.38).

Суд встановив, що 19.07.2016 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» звернулась до Івано-Франківського міського суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Полонина», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання правочину щодо перерахування грошових коштів та договору банківського вкладу «НВУ» №854823/2014 від 13.10.2014 недійсними. За результатом розгляду зазначеного спору Івано-Франківський міський суд прийняв рішення від 16.04.2019 в справі №344/9078/16-ц, яким в задоволенні позову відмовив (а.с.40-43).

Івано-Франківський апеляційний суд постановою від 04.07.2019 в справі №344/9078/16-ц, яка набрала законної сили з дня її прийняття, залишив без задоволення апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк», а рішення Івано-Франківського міського суду від 16.04.2019 залишив без змін (а.с.44-46).

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду ухвалою від 19.08.2019 відкрив касаційне провадження у справі №344/9078/16-ц за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Матвійчука Олексія Юрійовича на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16.04.2019 та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 04.07.2019 (сайт: http://reestr.court.gov.ua/Review/83976344).

29.08.2019 позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з вимогою. У вказаній вимозі позивач просив: відповідача надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про рахунки, за якими позивач має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню; Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі Виконавчої дирекції Фонду затвердити реєстр відшкодувань вкладнику для здійснення виплат відповідно до наданого Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» додаткового переліку рахунків, за якими позивач має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (а.с.47-49).

Третя особа листом від 01.10.2019 за №34-036-16981 повідомила позивача, що Фондом отримано від Уповноваженої особи інформацію, якою остання стверджує що в ході перевірки правочинів була встановлена нікчемність договору банківського рахунку №2620******2971 від 10.10.2014 з моменту перерахування грошових коштів з рахунку ТДВ «Полонина» №2600******0070 на рахунок ОСОБА_1 №2620******2971 в розмірі ***000,00 грн. та договір банківського вкладу «НВУ» №854823/2014 від 13.10.2014, про що позивача було повідомлено листом банку відповідно до пункту 1 частини 4 статті 38 Закону. Також у листі відмічено, що Уповноваженою особою інформацію про рахунки позивача не включено до переліку рахунків, за якими вкладники ПАТ «ВіЕйБі Банк» мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, та відповідно, до Фонду не подавались додаткова інформація щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом ПАТ «ВіЕйБі Банк» (а.с.51).

Вважаючи таку бездіяльність відповідача щодо не включення даних про рахунки позивача до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протиправною, позивач через свого представника звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, встановлюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Так, пунктами 3 та 4 Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - це фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з положеннями статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Зважаючи на зміст зазначених правових норм, держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад, відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 №733 «Про віднесення ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» до категорії неплатоспроможних» на вкладному рахунку позивача № НОМЕР_3 , що був відкритий згідно договору банківського вкладу «НВУ» №854823/2014 від 13.10.2014, знаходились грошові кошти в розмірі 180 000,00 грн.

Суд звертає увагу на те, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника в особи. При цьому положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 03.07.2019 в справі №826/17080/15.

Відповідно до положень статей 37, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

Згідно з частиною 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України. 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Частиною 4 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Таким чином, Уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №826 від 26.05.2016 затверджений Порядок виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення (надалі - Порядок №826), відповідно до пункту 1 Розділу ІІ якого протягом трьох робочих днів з дати запровадження Фондом тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду розпочинає перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації у банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

Уповноважена особа Фонду своїм розпорядчим документом створює комісію для здійснення перевірки документів, пов`язаних із вчиненням правочинів (укладенням договорів), метою якої є виявлення фактів нікчемності таких правочинів (укладених договорів), виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій зі сторони працівників банку або інших осіб стосовно банку (пункт 3 Розділу ІІ Порядку №826).

Перевірка правочинів (договорів) на предмет нікчемності проводиться Комісією у період здійснення Фондом тимчасової адміністрації банку (пункт 5 Розділу ІІ Порядку №826, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктами 7 та 8 Розділу ІІ Порядку №826 встановлено, що за наслідками проведення перевірки Комісією складаються та подаються на розгляд уповноваженій особі Фонду пропозиції та висновки, які оформлюються відповідним актом(актами) перевірки.

Уповноважена особа Фонду протягом двох робочих днів з дня подання відповідного акта перевірки розглядає пропозиції й висновки, викладені у ньому, та у разі згоди з висновками готує та підписує відповідний розпорядчий документ та вчиняє інші необхідні дії. У розпорядчому документі зазначається інформація про наявність/відсутність обґрунтованих підстав нікчемності правочинів (договорів) та обов`язково додається перелік нікчемних правочинів (договорів) із зазначенням номера рахунку/договору, назви операції, підстави нікчемності (норма закону) щодо кожного правочину (договору). Про прийняте рішення уповноважена особа Фонду повідомляє протягом одного робочого дня Фонд, сторони виявленого нікчемного правочину (договору) та у разі потреби - правоохоронні органи. У листі сторонам нікчемного правочину (договору) обов`язково зазначаються підстава застосування наслідків нікчемності правочину (норма закону) та інформація щодо порядку застосування наслідків нікчемності.

Судом встановлено, що 31.01.2015 Тимчасова адміністрація Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» прийняла наказ №76 «Про проведення додаткової перевірки операцій по рахункам фізичних осіб» (а.с.32).

Відповідач у відзиві зазначив, що в результаті проведеної перевірки було складено акт перевірки операцій за рахунками фізичних осіб, операції за якими призупинені. Відповідно до вказаного акту Публічним акціонерним товариством «ВіЕйБі Банк» разом з позивачем та Товариством з додатковою відповідальністю «Полонина» здійснено ряд операцій, в результаті яких збільшилась гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, а саме: 13.10.2014 між Товариством з додатковою відповідальністю «Полонина» та позивачем було укладено договір позики про передачу позикодавцем Товариством з додатковою відповідальністю «Полонина» у власність позичальника - позивача коштів у розмірі 180000,00 грн. При цьому, 13.10.2014 з рахунку № НОМЕР_1 , що належить Товариству з додатковою відповідальністю «Полонина», в Публічному акціонерному товаристві «ВіЕйБі Банк» був здійснений грошовий переказ коштів в розмірі 180 000,00 грн. на поточний рахунок позивача № НОМЕР_2 .

Однак, суд звертає увагу на те, що зазначений акт перевірки операцій за рахунками фізичних осіб, операції за якими призупинені, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» суду не надав. Водночас, відповідач до відзиву долучив копію повідомлення про нікчемність правочину (договору). В поданій копії повідомлення про нікчемність правочину вказано на нікчемність договору банківського рахунку «До вкладу» №26201080302971 від 10.10.2014 з моменту перерахування коштів в розмірі 180000,00 грн. з рахунку Товариства з додатковою відповідальністю «Полонина» № НОМЕР_1 на рахунок позивача № НОМЕР_2 , а також нікчемність договору банківського вкладу «НВУ» №854823/2014 від 13.10.2014 на підставі пункту 1 частини 4 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (а.с.108).

При цьому, суд звертає увагу, що доказів направлення такого повідомлення позивачу відповідачем не надано.

Щодо доводів відповідача про нікчемність договору банківського рахунку «До вкладу» №26201080302971 від 10.10.2014 та договору банківського вкладу «НВУ» №854823/2014 від 13.10.2014, як підстав для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІІ Порядку №826 правочини (договори) є нікчемними у разі наявності підстав, визначених частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та/або іншими законами, що підтверджується відповідними доказами.

З огляду на зміст повідомлення про нікчемність правочину від 11.11.2016 за №22/3-53229, в ньому вказано пункт 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно якого правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстав, коли банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Проте, що пункт 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не може бути застосованим до договору банківського рахунку «До вкладу» №26201080302971 від 10.10.2014, укладеного між позивачем та Публічним акціонерним товариством «ВіЕйБі Банк», оскільки на підставі цього правочину у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього правочину не передбачають обов`язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

Відтак, метою пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією щодо застосування пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», викладеною, у постановах Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №822/2283/16 та від 23.10.2018 у справі №804/6992/15.

Суд зазначає, що на позивача у цій справі поширюється конституційний принцип «для особи приватного права дозволено все, що не заборонено законом», який закріплений в частині першій статті 19 Конституції України та сформульований наступним чином: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Тоді, як застосовуючи частину третю статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд або його уповноважена особа зобов`язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не на підставі рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. При цьому, перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі №826/1476/15.

Окрім цього, суд звертає увагу, з системного аналізу положень частини 2 статті 215, частин 1, 5 статті 216, частин 1, 2 статті 228 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» можна дійти висновку про те, що правочин, недійсність якого прямо передбачена законом, в даному випадку частиною 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» , є нікчемним. Однак в разі виконання сторонами зобов`язань за таким правочином, та незгоди сторони правочину з висновком про його нікчемність, що свідчить про наявність спору в таких правовідносинах, факт нікчемності може бути встановлено лише судом у справі щодо застосування наслідків нікчемності такого правочину.

Як встановлено судом, з поданих сторонами доказів, пояснень представників сторін, відсутні судові рішення, якими б було встановлено факт нікчемності договору банківського рахунку «До вкладу» №26201080302971 від 10.10.2014 та договору банківського вкладу «НВУ» №854823/2014 від 13.10.2014.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що право громадянина на власність як важлива складова правової держави і демократичного суспільства закріплено в Конституції України, у якій установлено основні положення щодо власності (статті 13, 41, 142 та 143 Конституції України), закріплено рівність усіх суб`єктів права власності (статті 1 та 13 Конституції України), гарантії права власності та обов`язки власників (статті 13 і 41 Конституції України). Крім того, стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

Поширення на грошові кошти, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника), режиму права власності підтверджується положеннями статей 1058, 1066 Цивільного кодексу України та статей 8, 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», відповідно до яких, зокрема, власник рахунку має право у будь-який час розпоряджатися коштами, які перебувають на такому рахунку на умовах та у порядку, встановленому Законом та договором.

Дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (частина перша статті 1058 Цивільного кодексу України). У разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування, в порядку передбаченому законом, суми за вкладом: Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку; у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації.

Вказана правова позиція висловлена Пленумом Верховного Суду України в постанові від 03.07.2015 за №13.

Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою Постановою Правління Національного банку України №492 від 12.11.2003 (далі - Інструкція №492) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що за договором банківського рахунку банки відкривають своїм клієнтам поточні рахунки - рахунки, що відкриваються банком клієнтам на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України (пункт 1.8 Інструкції №492).

За поточними рахунками, що відкриваються банками суб`єктам господарювання в національній валюті, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України (пункт 5.1 Інструкції №492). За поточними рахунками в національній валюті фізичних осіб-резидентів здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов`язані із здійсненням підприємницької діяльності (пункт 5.8 Інструкції №492).

В свою чергу, відповідно до пункту 1.37 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) розрахунково-касове обслуговування - це послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов`язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами.

Отже, відкриття поточного рахунку на ім`я позивача та перерахування Банком коштів з рахунку юридичної особи на поточний рахунок фізичної особи з призначенням платежу «залучення коштів на вклад, угода №854823/2014 від 13.10.2014» (а.с.28) є послугою, що надається Банком, яка не підпадає під перелік, визначений в частині 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», кошти за якою не відшкодовуються Фондом.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частині 2 статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Згідно з пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 за №14, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини 4 статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

Отже, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду загального реєстру.

Публічне акціонерне товариство «ВіЕйБі Банк» віднесене до категорії неплатоспроможних на підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 за №733 «Про віднесення ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» до категорії неплатоспроможних», тоді як договір банківського вкладу «НВУ» №854823/2014 від 13.10.2014 та договір банківського вкладу на вимогу «для виплат» №26201080302971 від 13.10.2014 були укладені до віднесення банку до категорії неплатоспроможних, а тому на позивача поширюються гарантії Фонду на відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і не подання інформації про неї як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський акціонерний банк» за рахунок Фонду.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, вказаній в постанові від 31.10.2018 у справі №802/351/16-а.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що у відповідності до приписів пункту 17 частини 1 статті 2, пункту другого частини п`ятої статті 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа є працівником Фонду, який може змінюватися виконавчою дирекцією Фонду впродовж тимчасової адміністрації та ліквідації Фонду, зазначення конкретного прізвища, імені та по батькові останньої під час судового розгляду справ не є обов`язковим.

Враховуючи, що відповідач - уповноважена особа Фонду згідно пункту 17 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є працівником Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку, тому на переконання суду понесені позивачем судові витрати належить стягнути саме з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як суб`єкта владних повноважень.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постанові від 12.06.2019 у справі №826/14120/15.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за рахунок його бюджетних асигнувань в дохід держави судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1536,80 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (ЄДРПОУ 21708016, вул. О. Гончара, 35, м. Київ, 01054) щодо не включення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві «ВіЕйБі Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського вкладу «НВУ» №854823/2014 від 13.10.2014 (в національній валюті) та за Договором банківського вкладу на вимогу «Для виплат» № НОМЕР_4 від 13.10.2014 (в національній валюті).

Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «ВіЕйБі Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за Договором банківського вкладу «НВУ» №854823/2014 від 13.10.2014 року (в національній валюті) та за Договором банківського вкладу на вимогу «Для виплат» № НОМЕР_4 від 13.10.2014 (в національній валюті).

Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (ЄДРПОУ 21708016, вул. О. Гончара, 35, м. Київ, 01054) в дохід держави, судовий збір у сумі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Шумей М.В.

Рішення складене в повному обсязі 18 лютого 2020 р.