Рішення № 87765731, 18.02.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 лютого 2020 рокум. Ужгород№ 260/1622/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Маєцької Н.Д.

при секретарі судового засідання - Кустрьо В.М.,

за участю:

представника позивача - Ігнатьо Б.Я.

представника відповідача - Чорней Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Darzal Komerc DOO Beocin до виконуючого обов`язки начальника управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті Кейса Сергія Гейзовича про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 лютого 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 24 лютого 2019 року.

Darzal Komerc DOO Beocin , в особі представника Ігнатьо Б.Я. (далі - позивач, Darzal Komerc DOO Beocin ), звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до виконуючого обов`язки начальника Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач, в.о. начальника Управління Укртрансбезпеки в Закарпатській області), якою просить: визнати протиправними та скасувати постанови виконуючого обов`язки начальника Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті Кейса Сергія Гейзовича про застосування адміністративно-господарських штрафів АО № 0126686, АО № 0126687, АО № 0126688, АО № 0126689, АО № 0126690, АО № 0126691, АО № 0126692, АО № 0126693, АО № 0126694, АО № 0126695, АО № 0126696, АО № 0126697, АО № 0126698, АО № 0126699, АО № 01266700, АО № 01266701, АО № 01266702, АО № 01266703, АО № 01266704, АО № 01266705, АО № 01266706, АО № 01266707, АО № 01266708, АО № 01266709, АО № 01266710, АО № 01266711, АО № 01266712, АО № 01266713, АО № 01266714.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 липня 2019 року посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області були здійсненні заходи державного контролю щодо позивача при здійсненні ним міжнародних автомобільних перевезень. За наслідками проведеного заходу державного контролю на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Закарпатській області складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт. 01 липня 2019 року виконуючим обов`язки начальника управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області винесено постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу на загальну суму 19720,00 грн. Позивач вважає такі постанови протиправними, оскільки законодавство України не містить положень, які б вимагали від водіїв транспортних засобів надавати інспектуючим особам тахокарти за 28 днів, які передують дню перевірки (контролю). Також позивач зазначає, що оскаржені постанови прийняті з порушенням процедури їх винесення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, що наведені у позовній заяві, просив суд їх задовольнити.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав. Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив. Пояснив суду, що акт перевірки та оскаржені постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів винесені з дотриманням вимог чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01 липня 2019 року працівниками управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області на а/д М-06 Київ-Чоп 756 км проведено перевірку транспортного засобу IVECO/ SCHMITZ, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить Darzal Komerc DOO Beocin .

За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 155183 від 01 липня 2019 року.

Як вбачається із вказаного акту, під час перевірки виявлено порушення: водій відмовився від контролю, а саме подати реєстраційні листи режиму праці та відпочинку водія за 01.07.2019 року до 04 години 30 хв. і до 03.06.2019 року, відсутній бланк про діяльність водія за 28 к.д. Відсутній дійсний дозвіл України, який дає право на в`їзд (ввезення) та рух по території України, а саме пункт 7 незаповнений місце та дата видачі дозволу, пункт 3 не відповідає дійсності.

Таким чином, перевіркою встановлено порушення, відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: 1) Виконання нерезидентами України міжнародних автомобільних перевезень вантажів без документів, перелік яких, визначений ст. 53 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме відсутній дійсний дозвіл України, який дає право на в`їзд (ввезення) та рух по території України, а саме: пункт 7 незаповнений місце та дата видачі пункт 3 не відповідає дійсності; 2) Управління транспортними засобами при здійсненні автомобільних перевезень без щоденних реєстраційних листів режиму праці та відпочинку водія, а саме за 01.07.2019 року до 04 години 30 хвилин до 03.06.2019 року.

Водій з актом ознайомлений, від підпису та письмового пояснення відмовився.

01 липня 2019 року в.о. начальника Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області прийнято постанови про застосування адміністративно господарського-штрафу: АО № 0126685, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700,00 грн.; АО № 0126686, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 680,00 грн.; АО № 0126687, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 680,00 грн.; АО № 0126688, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 680,00 грн.; АО № 0126689, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 680,00 грн.; АО № 0126690, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 680,00 грн.; АО № 0126691, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 680,00 грн.; АО № 0126692, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 680,00 грн.; АО № 0126693, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 680,00 грн.; АО № 0126694, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 680,00 грн.; АО № 0126695, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 680,00 грн.; АО № 0126696, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 680,00 грн.; АО № 0126697, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 680,00 грн.; АО № 0126698, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 680,00 грн.; АО № 0126699, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 680,00 грн.; АО № 0126700, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 680,00 грн.; АО № 0126701, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 680,00 грн.; АО № 0126702, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 680,00 грн.; АО № 0126703, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 680,00 грн.; АО № 0126704, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 680,00 грн.; АО № 0126705, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 680,00 грн.; АО № 0126706, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 680,00 грн.; АО № 0126707, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 680,00 грн.; АО № 0126708, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 680,00 грн.; АО № 0126709, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 680,00 грн.; АО № 0126710, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 680,00 грн.; АО № 0126711, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 680,00 грн.; АО № 0126712, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 680,00 грн.; АО № 0126713, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 680,00 грн.; АО № 0126714, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 680,00 грн.

Предметом оскарження в даній адміністративній справі є 29 постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу на загальну суму 19720, 00 грн. Постанова в.о. начальника Управління Укртрансбезпеки АО № 0126685 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн. не є предметом оскарження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень врегульовано положеннями Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-ІІІ від 05.04.2001 року (далі - Закону № 2344).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 2344 основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Згідно з ч. 3 ст. 5 Закону № 2344 державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації на автомобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах.

Відповідно до ст. 6 Закону № 2344 державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Згідно з приписами статті 34 Закону № 2344 автомобільний перевізник, у тому числі, повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону № 2344 організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.

Згідно з ч. 5 ст. 53 Закону № 2344 при виконанні міжнародних перевезень вантажів нерезиденти України повинні мати: дозвіл України; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу вимогам законодавства України щодо безпеки руху та екологічної безпеки, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж.

Відповідно до ч. 7 ст. 53 Закону № 2344 у транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - тахографи.

Відповідно до ч. 8 ст. 53 Закону № 2344 водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Таким чином, норми Закону № 2344 зобов`язують автомобільних перевізників та водіїв мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, до яких відносяться, зокрема, реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08 листопада 2006 року (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно з п. 3 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Згідно п. 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначений "Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті", затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010 року (далі - Інструкція № 835).

Відповідно до п. 1.3 Інструкції № 835 ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до п.3.3 Інструкції № 835 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зобов`язаний мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена Європейською угодою щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР), які виконують міжнародні автомобільні перевезення, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

07 вересня 2005 року прийнято Закон України №2819 "Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)" (далі - Закон № 2819), укладеної 01 липня 1970 року в м. Женева.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про міжнародні договори України", ратифікація, затвердження, прийняття, приєднання - це залежно від конкретного випадку форма надання згоди України на обов`язковість для неї міжнародного договору.

Статтею 14 Закону України "Про міжнародні договори України" передбачено, що міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов`язковість міжнародного договору.

Відтак, прийнявши Закон № 2819, положення ЄУТР набрали чинності для України і є обов`язковими для виконання на території України всіма учасниками - Договірними Сторонами Європейської угоди з урахуванням поправок внесених до неї.

З 20.12.2010 набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів підписаної в Женеві 01.07.1970 в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

З вищенаведених норм вбачається, що водії зобов`язані надавати інспектору для контролю реєстраційні листки (тахограми) за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто всього 29, а в разі відсутності тахокарт - оригінал Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Оскільки контроль проведено 01 липня 2019 року, то водію перевізника Darzal Komerc DOO Beocin необхідно було надати для контролю тахокарти за 01 липня 2019 року, а також попередні 28 календарних днів або бланк підтвердження діяльності за вказані дні.

В той же час, судом встановлено, що під час перевірки водій не надав реєстраційні листи режиму праці та відпочинку за період з 01 липня 2019 року по 03 червня 2019 року.

Згідно з абз. 11 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 Закону № 2344 при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративно-господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо.

При цьому, зі змісту даної статті не вбачається, що управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку є триваючим правопорушенням.

Заповнення щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку є щоденним обов`язком водія, а тому перевірка дотримання такого обов`язку проводиться окремо за кожен день, коли водій керував відповідним транспортним засобом.

Таким чином, у разі виявлення порушення водієм зазначеного вище обов`язку уповноважена особа має право накладати штраф за кожен випадок такого порушення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.05.2019 у справі № 816/124/17, яка в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.

Щодо наданих позивачем до позовної заяви копій тахокарт, суд зазначає, що приписи Закону України "Про автомобільний транспорт" зобов`язують автомобільних перевізників та водіїв мати та пред`являти особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконують вантажні перевезення. Надання позивачем до суду таких документів не спростовує того факту, що на момент проведення перевірки у водія вони були відсутні, що має наслідком відповідальність згідно ст. 60 Закону № 2344.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що відповідач у відповідності до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" правомірно застосував до позивача санкції у вигляді штрафу на загальну суму 19720,00 грн. за здійснення міжнародних автомобільних перевезень без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку за кожен випадок такого порушення. Відтак, відсутні підстави для задоволення позовних вимог та визнання протиправними та скасування постанов, винесених в. о. обов`язки начальника Управління Уктрансбезпеки у Закарпатській області 01 липня 2019 року АО № 0126686, АО № 0126687, АО № 0126688, АО № 0126689, АО № 0126690, АО № 0126691, АО № 0126692, АО № 0126693, АО № 0126694, АО № 0126695, АО № 0126696, АО № 0126697, АО № 0126698, АО № 0126699, АО № 01266700, АО № 01266701, АО № 01266702, АО № 01266703, АО № 01266704, АО № 01266705, АО № 01266706, АО № 01266707, АО № 01266708, АО № 01266709, АО № 01266710, АО № 01266711, АО № 01266712, АО № 01266713, АО № 01266714.

З приводу твердження позивача про незабезпечення його права на участь у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Оскільки позивач є іноземним перевізником, то акт та постанова про застосування адміністративно-господарських штрафів оформляються одночасно. Відтак, оскаржені постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу прийняті в межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем доведено правомірність оскаржених постанов про застосування адміністративно - господарського штрафу, у зв`язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими, суперечать вимогам закону та не відповідають обставинам справи, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами та в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовної заяви Darzal Komerc DOO Beocin (Jovana Cvijica 13, Juzno-Backi region, 21300, Beocin, реєстраційний номер 20519924) до виконуючого обов`язки начальника управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті Кейса Сергія Гейзовича (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гойди, буд. 8) про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

СуддяН.Д. Маєцька