Рішення № 87765438, 12.02.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року м. Житомир справа № 240/12120/19

категорія 109010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гуріна Д.М.,

секретар судового засідання Шуляк О.Ю.,

за участю: представника позивача - Снісара Б.Ю.,

представника відповідача - Сергійчук С.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської міської ради про визнання неправомірною та скасування постанови,

встановив:

6 грудня 2019 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся Департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації із позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської міської ради, у якому просить визнати неправомірною та скасувати постанову Управління державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської міської ради від 22 листопада 2019 року №16-ю.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою від 22 листопада 2019 року №16-ю накладено штраф на позивача за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності у розмірі 742590,00 грн, а саме: за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання. Позивач вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки під час перевірки директор департаменту не була присутня. Крім того, департамент не отримував жодних повідомлень про проведення перевірки. Акт перевірки, складений за відсутності позивача, не може бути підставою для складання протоколів, та постанов про накладення штрафів, оскільки недотримання порядку проведення перевірки суб`єктом владних повноважень порушує права позивача: право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 7 лютого 2019 року у справі №201/3017/17 (2-а/201/281/2017) та у постанові від 27 лютого 2019 року у справі №210/3059/17. Таким чином, на думку позивача, порушення процедури проведення перевірки є достатньою підставою для скасування результатів цієї перевірки - оспорюваних постанов про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на позивача. Крім того, акт перевірки та оскаржувана постанова були вручені директору департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації вже після прийняття рішення, «по факту» особисто директору департаменту у приміщенні Управління державної архітектурно-будівельної, інспекції у Житомирській області без належного повідомлення з якою метою його запрошено. Також позивачем зазначено, що контролюючий орган у одному акті перевірки №1006/7/К158/701, крім позивача, зазначив декілька суб`єктів містобудування, без розмежування вчинених ними правопорушень у сфері містобудівної діяльності та на підставі цього акта складено протоколи, винесено приписи та постанови про накладення штрафів. Також позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації не винен у порушенні, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», оскільки він не здійснював будівельні роботи та не знав про їх здійснення підрядником.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 29 січня 2020 року на 12:00.

16 січня 2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.67-69). У відзиві відповідач проти заявлених вимог заперечував та просив у задоволенні позову відмовити з підстав, що викладені у відзиві на адміністративний позов. В обґрунтування заперечень пояснив, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки ініціатором проведення перевірки була саме директор Департаменту, яка особисто написала заяву про виклик на перевірку. Крім того, директор була особисто присутня під час проведення перевірки та підписала акт перевірки без зауважень. Також відповідачем зазначено, що позивачу було відомо про здійснення реконструкції Новоборівського ЗОНЗ І-ІІІ ступенів, що підтверджується наданими під час перевірки актами прийняття будівельних робіт. Про розгляд справи про вчинення адміністративного правопорушення директор Департаменту також була повідомлена, про що свідчить підпис поставлений нею особисто у протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, де була зазначена інформація про розгляд справи.

23 січня 2020 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач проти доводів зазначених у відзиві заперечувала та просила задовольнити позовні вимоги (а.с.94-97).

У підготовчому засіданні суд ухвалою від 29 січня 2020 року, постановленою у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України без виходу до нарадчої кімнати, відклав підготовче засідання на 12 лютого 2020 року на 14:00 для надання часу представнику позивача надати додаткові документи до справи та документи на підтвердження представництва, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 29 січня 2020 року (а.с.104).

У підготовчому засіданні суд ухвалою від 12 лютого 2020 року, постановленою у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України без виходу до нарадчої кімнати, закрив підготовче засідання та перейшов до розгляду справи по суті, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 12 лютого 2020 року (а.с.122-124).

У судовому засіданні 12 лютого 2020 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, що зазначені у позовній заяві та відповіді на відзив.

У судовому засіданні 12 лютого 2020 року представник відповідача проти заявлених вимог заперечувала та просила відмовити за безпідставністю з посиланням на доводи, зазначені у відзиві на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою головного інспектора Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області від 22 листопада 2019 року №16-ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності - департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладення штрафу у сумі 742590 грн, а саме: виконання будівельних робіт без отримання дозволу на виконання будівельних робіт по об`єкту: «Реконструкція Новоборівського загальноосвітнього навчального закладу І-ІІІ ступенів за адресою: смт.Нова Борова, вул.Освіти, 7, Хорошівського району, Житомирської області».

Позивач, вважаючи вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовим відносинам, суд виходив з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 41 вказаного вище Закону та абзацу третього пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23 травня 2011 року (далі - Порядок №553) підставою для проведення позапланової перевірки є Подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням.

На підставі звернення Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації від 1 листопада 2019 року №01.2-2510 щодо проведення перевірки законності здійснення будівельних робіт, наказу Управління №99 П від 5 листопада 2019 року та направлення для проведення планового (позапланового) заходу №794/19-к від 5 листопада 2019 року, посадовими особами Управління у період з 6 листопада 2019 року до 19 листопада 2019 року проведено позапланову перевірку об`єкта: «Реконструкція Новоборівського загальноосвітнього навчального закладу І-ІІІ ступенів - ліцей за адресою: вул.Освіти, 7, смт.Нова Борова, Хорошівський район» (замовник - Департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації, підрядник - ТОВ «БК Сучасні Технології»).

Згідно з абзацом одинадцятим пункту 7 Порядку №553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 9 Порядку №553 визначено, що державний архітектурний будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Згідно з пунктом 9 Порядку №553, позапланова перевірка проводилась у присутності в.о. директора Департаменту регіонального розвитку Житомирської ОДА Хоменко І.В., яку 6 листопада 2019 року відповідно до абзацу одинадцятого пункту 7 Порядку №553 ознайомлено із направленням про проведення позапланового заходу про що свідчить її власноручний підпис (а.с.70-71).

Крім того, в акті, складеному за результатами перевірки від 19 листопада 2019 року у розділі IX «Перелік питань щодо здійснення контролю за діями (бездіяльністю) посадових осіб органу державного нагляду (контролю) власноручним підписом Хоменко І.В. підтверджено ознайомлення з направленням на проведення заходу державного нагляду (контролю) та надання його копії, ознайомлення з службовим посвідченням, що посвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю).

Отже, перевірка проведена посадовими особами Управління у присутності належного представника позивача та відповідно до вимог містобудівного законодавства. Тому твердження позивача, що перевірка проведена з порушенням, а саме: за відсутності представника позивача, не ознайомлення останнього з направленням є безпідставними та спростовуються наявними у матеріалах справи документами.

Під час проведення перевірки встановлено, що на зазначеному вище об`єкті розпочато виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання.

Відповідно до розрахунку класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва, наявного у проектній документації шифр 12/07-2018 - ЗПЗ, вказаний об`єкт відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VІ), пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 (далі - Порядок №466) замовник має право виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Частиною 7 статті 34 цього ж Закону передбачено, що виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Водночас частиною 1 статті 37 Закону №3038-VI встановлено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

При цьому, пунктом 28 Порядку №466 передбачено, що замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронний кабінет до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про отримання дозволу за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку.

Отже, з системного аналізу зазначених вище норм вбачається, що обов`язок отримання дозволу на виконання будівельних робіт покладено саме на замовника.

Не відповідають дійсності твердження позивача, що генеральний підрядник ТОВ «БК Сучасні технології» здійснював будівельні роботи без його відома.

Так, під час проведення перевірки позивачем надано акти приймання будівельних робіт виконаних на вказаному вище об`єкті, зокрема надано акти за серпень-грудень 2018 року та за вересень 2019 року, підписані замовником (позивачем) та підрядником (а.с.72-87).

Таким чином, позивачу достеменно було відомо про виконання будівельних робіт з реконструкції Новоборівського загальноосвітнього навчального закладу І-ІІІ ступенів смт.Нова Борова, вул.Освіти, 7 без дозволу на їх виконання.

Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

19 листопада 2019 року складено уніфікований акт перевірки, протокол правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт №110/19-к (а.с.16-40, 88-90).

У той же день вказані вище матеріали перевірки отримані директором Департаменту регіонального розвитку Житомирської ОДА Хоменко І.В. без будь яких зауважень з її боку.

Більше того, у протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19 листопада 2019 року Хоменко І.В. власноруч зазначила, що виявлені порушення визнає (а.с.89).

Також варто зауважити, що у вказаному вище протоколі зазначено дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Отже, позивач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Таким чином, не відповідають дійсності доводи позивача стосовно того, що представника позивача не було запрошено на розгляд справи, а документи, які є підставою для притягнення до відповідальності, не були надіслані у визначеному порядку.

На підставі матеріалів перевірки, фотоматеріалів та керуючись пунктом 3 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у містобудівної діяльності» головним інспектором будівельного нагляду Управління 22 листопада 2019 року винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с.41-43).

Сукупність цих обставин дає підстави для висновку про наявність у діях позивача складу правопорушення у сфері містобудівної діяльності, незаконність дій Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації щодо початку будівельних робіт без отримання відповідного дозволу на виконання будівельних робіт.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем дотримано вимоги чинного законодавства під час проведення позапланової перевірки Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації, яка була здійснена за заявою позивача, та прийняття постанови від 22 листопада 2019 року №16-Ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою Департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 742590,00 грн.

Отже, суд дійшов висновку про те, що постанова про накладення штрафу на Департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №16-ю від 22 листопада 2019 року винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак є законною та не може бути скасована.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, а також доказів наданих відповідачем на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до висновку, що адміністративний позов Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації (майдан Корольова, 12, м.Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 39932654) до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської міської ради (майдан імені Корольова, 12, м.Житомир, 11014) про визнання неправомірною та скасування постанови від 22 листопада 2019 року №16-ю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складене 24 лютого 2020 року.

Суддя Д.М. Гурін