Ухвала суду № 87763919, 23.02.2020, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/608/20

Провадження № 1-кс/175/149/20

У Х В А Л А

Іменем України

23 лютого 2020 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

слідчого судді Новік Л.М.

при секретареві - Сапай О.Г.

за участю:

прокурора - Гуржій Ю.В.

слідчого - Коваленко А.Е.

захисника - Тооде І.В.

підозрюваного - ОСОБА_1

розглянувши клопотання слідчого Дніпровського РВП Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Коваленко А.Е. погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 Гуржій Ю.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпропетровську, громадянина України, не одруженого, маючого середню базову освіту, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів підозрюваного раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшло вищевказане клопотання слідчого про застосування ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12020040440000076 від 17.01.2020 року за ч. 3 ст. 185 КК України відповідає вимогам ст.ст.177,184 КПК України.

Документами, які підтверджують надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, 22 лютого 2020 року є підпис підозрюваного та його захисника про вручення зазначених документів.

Підозрюваний був затриманий 21.02.2020 року о 15:30 год. та доставлений до зали суду під конвоєм.

Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що в період часу з 16:00 год. до 19:30 год. 16.01.2020 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, прибув до території домоволодіння АДРЕСА_3 , яке перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, упевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, проник на територію вищевказаного домоволодіння, огородженого парканом, який перешкоджає проникненню до нього сторонніх осіб.

Перебуваючи на території вищевказаного домоволодіння, ОСОБА_1 шляхом віджиму металопластикового вікна, проник до приміщення будинку, де побачив майно, яке визначив об`єктом свого злочинного посягання, а саме:

-норкова шуба темно коричневого кольору зі вставками куниці на рукавах та комірці 44 розміру,

-жилетка із хутра песця коричневого кольору, довжиною до колін,

-дублянка чорного кольору з білим хутром на комірці,

-куртка білого кольору з хутром песця рожевого кольору на комірці ,

-куртка дута бежевого кольору фірми «Бершка»,

-телефон марки iPhone Х silver,

-ноутбук Lenovo,

-планшет «Самсунг», 2017 року випуску,

-ігрова приставка «Соні плейстейшн 4» та два джойстика чорного кольору до неї,

-диски до приставки «Соні плейстейшн 4» у кількості 10 шт.,

-пилосмок ручний,

-браслет з білого золота з діамантами, вагою 11 г,

-каблучка у стилі Тифані з білого золота з каменем 1 карат,

-сережки з білого золота з діамантами, вагою 7-8 г,

-пірсинг з білого золота з діамантами,

-запанки з червоного золота вагою 7 г,

-обручка золота вагою 7 г,

-чоловічий годинник з каучуковим ремінцем чорного кольору, з циферблатом чорного кольору фірми «Тісот»,

-чоловічий годинник коричневого кольору з шкіряним ремінцем, з циферблатом білого кольору фірми «Брагмент»,

-велика дорожня сумка білого кольору (чемодан) фірми «Делсей»,

-дорожня сумка середнього розміру 90 см х 80 см фірми «Делсей»,

яке належить ОСОБА_2 .

Після чого, залишив місце вчинення кримінального правопорушення з вказаним майном та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, тим самим спричинивши майнову шкоду ОСОБА_2 .

Таким чином, умисні дії ОСОБА_1 , що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у житло, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України.

Слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи тим, що є наявність ризику, що підозрюваний ОСОБА_1 може здійснити дії, передбачені п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинені кримінальні правопорушення з метою уникнення відповідальності за вчинене, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду; є достатньо підстав вважати що підозрюваний ОСОБА_1 , може впливати на потерпілого та свідків по зазначеному кримінальному провадженню, оскільки йому достовірно відомо місце проживання останніх; підозрюваний ОСОБА_1 вчинить інше кримінальне правопорушення чи продовжить кримінальне правопорушення.

Крім того, під час проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , офіційно не працевлаштований та не навчається, також відсутні стійкі соціальні зв`язки, що дають ґрунтовні підстави вважати, що останній продовжить вчиняти кримінальні правопорушення та/або буде переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримала.

Прокурор у судовому засідання клопотання підтримала, вважає, що існують ризики передбачені ч.1ст. 177 КПК України, та не можливо застосувати відносно нього більш м`яких запобіжних заходів забезпечення кримінального провадження.

Захисник просила застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Підозрюваний вину у вчиненні злочину визнав, просив не застосовувати тримання під вартою.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив наступне.

Встановлено, що 17.01.2020 р., відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4ст. 214 КПК України, були внесені відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020040440000076, за попередньою правовою кваліфікацією за ч. 3ст.185 КК України.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років.

Згідно ч.1ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів дізнання та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному проваджені;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини другої цієї статті підставою запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1ст.177 КПК України.

Згідно зіст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому про його продовження, суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; репутацію підозрюваного, наявність у нього судимостей.

Згідност.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до п.5 ч.2ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Слідчий суддя враховує, також практику Європейського суду з прав людини, зокрема сформульовану в рішеннях «Марченко проти України» та «Лабіта проти Італії», згідно з якими тримання під вартою є виправданим у певному випадку, а саме тоді, коли суспільний інтерес, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Також Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував (рішення у справі «Харченко проти України») на тому, що п.4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою.

22.02.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.185 КК України.

Слідчий суддя вважає, що слідчим у клопотанні, доданих документах та прокурором в судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 вищезазначеного кримінального правопорушення підтверджується зібраними матеріалами під час досудового розслідування, що підтверджується наявними в матеріалах доказами.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

При обранні підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що докази про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 вищезазначеного кримінального правопорушення є вагомими, ОСОБА_1 не працює, на утриманні осіб не маючий, раніше судимий, крім того, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , є тяжким, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 6 років.

Слідчий суддя вважає доведеним, прокурором, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні про обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У зв`язку з вищевикладеним, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки вважає, що виникають ризики передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1ст. 177КПК України, а саме підозрюваний: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Такі запобіжні заходи як особисте зобов`язання та домашній арешт у даному випадку є занадто м`якими і вони не будуть сприяти запобіганню вищезазначеним ризикам, з особистою порукою до суду ніхто не звертався.

Згідно ч.3ст. 183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов"язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним... обов"язків передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи обставини кримінального провадження вважаю за необхідне визначити підозрюваному заставу в розмірі 84080,00 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжних захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважає за необхідне відповідно до ст.194 ч.5 КПК України покласти на нього ряд обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-179, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого Дніпровського РВП Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Коваленко А.Е. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, а саме до 20 квітня 2020 року.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання по протоколу затримання, складеному у порядкуст.208-211 КПК України, тобто з 15-30 год. 21 лютого 2020 року.

Дата закінчення дії ухвали 20 квітня 2020 року.

Для забезпечення виконання обов`язків підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визначити йому заставу в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, що відповідає сумі 84080,00 гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на депозитний рахунок:

Одержувач платежу ТУ ДСА України в Дніпропетровській області Код ЄДРПОУ: 26239738, Код банку отримувача МФО:820172, Рахунок отримувача UA158201720355229002000017442, банк отримувача ДКСУ, м. Києва

Призначення платежу:

- застава, як міра запобіжного заходу за (ПІБ особи, за яку внесено заставу), постанова (Дніпропетровського районного суду №____ справи, дата постанови), ПІБ особи, яка вносила кошти;

- частка майна по справі №____(номер справи) Дніпропетровського районного суду.

У разі внесення підозрюваним визначеного розміру застави, покласти на ОСОБА_1 виконання наступних обов`язків:

- прибувати до слідчого Дніпровського РВП Дніпровського відділу ГУНП в Дніпропетровській області, а також прокурора, суду за кожним викликом;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому підозрюваний проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Підозрюваний звільняється з-під варти у разі внесення застави, визначеної в ухвалі суду.

Вручити копію ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого Дніпровського РВП Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Коваленко А.Е.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Л.М. Новік