Ухвала суду № 87763615, 21.02.2020, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/1544/20

Провадження № 1-кс/219/445/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2020 року м. Бахмут

Слідчий суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Конопленко О.С., за участю секретаря судового засідання Троян Л.К., прокурора Бечвая Т.О., слідчого Малюк А.А., захисника Гостренко С.Д., перекладача Сороки Г.О., підозрюваної ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Бахмут клопотання старшого слідчого СВ Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Димитрюк М.С., погоджене прокурором Артемівської місцевої прокуратури Донецької області Бечвая Т.О., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по матеріалам досудового розслідування, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050150000365 від 19 лютого 2020 року, відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Краматорськ Донецької області, громадянки України, без освіти, яка не працює, не заміжньої, неповнолітніх дітей не утриманні не маючої, не судимої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

яка підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Вказане клопотання з матеріалами в його обґрунтування 21 лютого 2020 року надійшло до суду, при цьому підозрюваній клопотання було вручено цього ж дня о 10 годині 15 хвилин.

Згідно пред`явленої підозри, досудовим розслідуванням встановлено, що 19 лютого 2020 року, приблизно об 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 разом зі своєю знайомою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходили повз будинку АДРЕСА_2 , у якому мешкають потерпіла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та її чоловік - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В цей час у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник спільний умисел на таємне викрадення чужого майна із зазначеного житлового будинку, після чого вони, домовившись про спільне викрадення майна з будинку, реалізовуючи свій спільний злочинний намір, діючи згідно усної домовленості, за попередньою змовою групою осіб, керуючись корисливим мотивом, через незачинену хвіртку проникли на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , після чого підійшли до житлового будинку та через незачинені вхідні двері проникли усередину. Знаходячись в приміщенні вказаного будинку, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пройшли у спальну кімнату, де у шухляді дерев`яної шафи з особистими речами потерпілої ОСОБА_4 побачили грошові кошти у сумі 39 311,00 гривень купюрами номіналом: по 100 гривень у кількості 2 штук, по 500 гривень у кількості 65 штук, по 200 гривень у кількості 23 штук, по 50 гривень у кількості 1 штуки, по 20 гривень у кількості 5 штук, по 2 гривні у кількості 2 штук, по 1 гривні у кількості 5 штук та монету номіналом 2 гривні у кількості 1 штуки, які належать потерпілій. Далі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , узявши грошові кошти руками, сховали під одягнений на них одяг, після чого з викраденими коштами зникли з місця скоєння кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинили ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 39 311,00 гривень.

Таким чином, ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у таємному викрадені чужого майна (крадіжці), вчиненій за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням у житло, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Сторона обвинувачення просила суд вказане клопотання задовольнити з підстав, викладених у клопотанні. При цьому прокурор наголосила, що підозра є обґрунтованою, що підтверджується доданими до клопотання доказами. Також зазначила про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_2 може: незаконно впливати на потерпілу, свідків, та іншу підозрювану, крім того, вона не має стійких соціальних зв`язків (не заміжня, не працює, утриманців не має) та проживає у місті Лозова Харківської області, у зв`язку з чим може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки наслідки та ризик втечі для підозрюваної у цьому випадку можуть бути визнані менш небезпечними, ніж покарання та процедура його виконання, у зв`язку з чим інші, більш м`які запобіжні заходи, такі як особисте зобов`язання, особиста порука, застава та домашній арешт, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Підозрювана пояснила, що вину у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнає, просила у задоволенні клопотання про обрання відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання її матері в м. Лозова Харківської області. Зазначила, що після затримання оперуповноважені Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області доставили її до Бахмутського ВП, де застосовували фізичне насильство, били по голові та обличчю руками, ногами завдали удари по нозі, від чого тепер наявні синці. Пояснила, що працівників поліції було приблизно 5-6 чоловіків, прізвища та імена їх не знає.

Захисник заперечувала проти задоволення клопотання слідчого, погодженого з прокурором, оскільки вважала, що тримання під вартою є надто суворим запобіжним заходом для підозрюваної, яка не переховувалась від органів досудового розслідування, ризик вчинення нових кримінальних правопорушень є досить низьким, просила застосувати до підозрюваної домашній арешт.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з яким Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 21 Конституції України передбачено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Статтею 17 цієї Конвенції визначено, що жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Відповідно до статті 7 Загальної декларації прав людини всі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом. Всі люди мають право на рівний захист від якої б то не було дискримінації, що порушує цю Декларацію, і від якого б то не було підбурювання до такої дискримінації.

Статтею 8 цієї Декларації передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України, основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.

Відповідно до статей 8, 9, 12 КПК України кримінальне провадження повинно здійснюватися з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави і цей принцип у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої той, хто без законних підстав позбавлений свободи має бути негайно звільнений.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, доведена прокурором з посиланням на вже зібрані докази та матеріали кримінального провадження, зокрема: протоколами огляду місця події від 19 лютого 2020 року, протоколом допиту потерпілої від 19 лютого 2020 року, протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19 лютого 2020 року, іншими матеріалами кримінального провадження.

20 лютого 2020 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, - таємному викрадені чужого майна (крадіжці), вчиненій за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням у житло.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, стійких соціальних зв`язків не має, є мешканкою міста Лозова Харківської області, вчинила злочин групою осіб за попередньою змовою щодо особи похилого віку. Вказане свідчить про неможливість запобігання тим ризикам, що підозрювана ОСОБА_2 з метою уникнути покарання, пов`язаного з позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тому що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваної у цьому випадку можуть бути визнані як менш небезпечні, ніж покарання і процедура виконання покарання, вона може незаконно впливати на потерпілу, свідків та іншу підозрювану по кримінальному провадженню, скоїти інше кримінальне правопорушення, при цьому застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечать виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків.

Вислухавши учасників процесу, перевіривши надані суду докази, слідчий суддя, враховуючи принцип поваги до свободи особистості, мету застосування запобіжного заходу, час і місце скоєння злочину, приходить до висновку, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню, оскільки прокурор довів слідчому судді обґрунтованість підозри у скоєнні кримінального правопорушення та те, що інші більш м`які міри запобіжного заходу, не можуть відкинути ризики, визначені ст. 177 КПК України, та забезпечити належну поведінку підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, 19 лютого 2020 року, тобто строк досудового розслідування спливає 19 квітня 2020 року, у зв`язку з чим слідчий суддя вважає необхідним обрати запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів в межах строку досудового розслідування, починаючи з 19 лютого 2020 року по 18 квітня 2020 року включно.

Також, виконуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за обов`язок визначити розмір застави у виді 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 63 060,00 гривень, при внесенні якої підозрювану, що перебуває під вартою, належить, відповідно до статті 202 частини 4 КПК України, звільнити з під варти і повідомити вказаних у статті осіб, з роз`ясненням умов дії запобіжного заходу у вигляді застави, згідно КПК України.

Оскільки при обговорені обрання запобіжного заходу прокурор довела суду наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, то суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваної з моменту настання дії застави зобов`язання: 1) прибувати за кожною вимогою органу досудового розслідування, прокурора або суду, для проведення слідчих дій, а в разі неможливості з`явитися з поважних причин - завчасно повідомити про це посадову особу або орган, який здійснив виклик; 2) не відлучатися з місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання, перебування та роботи; 4) утримуватись від спілкування з потерпілою та підозрюваною ОСОБА_3 ; 5) докласти зусиль до пошуку роботи.

Що стосується пояснень підозрюваної щодо застосування до неї фізичного насильства при затриманні, слід зазначити наступне.

Згідно вимог ч. 6 ст. 206 Кримінального процесуального кодексу України якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та: 1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; 2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; 3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя, приходить до висновку, що, оскільки підозрювана повідомила слідчому судді про факт незаконного, на її думку, застосування до неї фізичної сили при її затриманні 19 лютого 2020 року, слід доручити уповноваженій особі територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань вказані відомості про вчинення кримінальних правопорушень співробітниками Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області. Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне доручити слідчому невідкладно забезпечити проведення судово-медичного обстеження ОСОБА_2 у відділі судово-медичних експертиз м. Бахмут.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 194, 206, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Обрати запобіжний захід відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Краматорськ Донецької області, у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України (Донецька область, м. Бахмут, вул. Ціолковського, буд. 4) строком на 60 (шістдесят) днів з 19 лютого 2020 року по 18 квітня 2020 року включно.

Строк дії ухвали по 18 квітня 2020 року включно.

У разі внесення визначеної судом застави на розрахунковий рахунок UA828201720355259003000011792 , код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26288796 , банк отримувача - ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) - 820172, у розмірі 63 060 (шістдесят три тисячі шістдесят) гривень 00 копійок, начальнику Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України виконати вимоги ч. 4 ст. 202 КПК України і у разі відсутності іншого судового рішення, яке набрало законної сили, і прямо передбачає тримання підозрюваного під вартою - звільнити ОСОБА_2 з під варти, роз`яснивши письмово усі дії застави відповідно до КПК України, повідомити вказаних в статті осіб. Контроль покласти на прокурора.

У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_2 протягом 2 (двох) місяців з дня внесення застави наступні зобов`язання:

1) прибувати за кожною вимогою органу досудового розслідування, прокурора або суду, для проведення слідчих дій, а в разі неможливості з`явитися з поважних причин - завчасно повідомити про це посадову особу або орган, який здійснив виклик;

2) не відлучатися з місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання, перебування та роботи;

4) утримуватись від спілкування з потерпілою та підозрюваною ОСОБА_3 ;

5) докласти зусиль до пошуку роботи.

Строк дії обов`язків в разі внесення застави визначити до двох місяців з моменту звільнення підозрюваної з-під варти.

Доручити слідчому, який здійснює досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відділі судово-медичних експертиз м. Бахмут, для вирішення питань: які тілесні ушкодження має ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка їх локалізація, ступень тяжкості та можлива дата їх отримання, а також механізм їх отримання.

Зобов`язати уповноважену особу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, з дотриманням вимог ст. 214 КПК України, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості, викладені в заяві ОСОБА_2 , яка зафіксована в журналі судового засідання від 21 лютого 2020 року, про вчинення кримінальних правопорушень співробітниками Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області, що виразилися у незаконному, на думку заявника, застосуванні до неї фізичної сили при її затриманні 19 лютого 2020 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Донецького апеляційного суду прокурором, підозрюваною, захисником.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя О.С.Конопленко