Постанова № 8776048, 06.04.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                                            № 2а-991/10/2370 06.04.2010 р.                                                                       м. Черкаси

11 год. 15 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кульчицького С.О.,

при секретарі –Руденко Ю.В.,

за участю:

представника позивача –Романець О.І. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції в Катеринопільському районі Черкаської області до Катеринопільського селищного комунального спеціалізованого підприємства «Господарник»про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в Катеринопільському районі Черкаської області звернулась до суду з адміністративним позовом до Катеринопільського селищного комунального спеціалізованого підприємства «Господарник» про стягнення заборгованості по збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету в розмірі 184 грн. 19 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач, в порушення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, невчасно та не в повному обсязі сплачує податки та збори, внаслідок чого виник податковий борг.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, позов просив задовольнити.

Відповідач до зали судового засідання не з'явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців (витяг станом на 26.03.2010 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Катеринопільське селищне комунальне спеціалізоване підприємство «Господарник»зареєстроване як юридична особа Катеринопільською районною державною адміністрацією Черкаської області 22.06.2005 року, ідентифікаційний код 33435671 та відповідно до довідки № 1146 від 13.07.2009 року взяте на облік як платник податків у ДПІ у Катеринопільському районі 01.07.2005 року за № 717.

Позивач в обґрунтування своєї позиції посилається на ст. 11 Закону України "Про систему оподаткування", відповідно до якої відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Крім того, представник позивача в судовому засіданні пояснив, що на момент розгляду адміністративної справи у відповідача існує податковий борг перед бюджетом в сумі 184 грн. 19 коп. по збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.

Податковий борг по збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету виник у зв’язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, визначеного розрахунком збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету за 3 квартал 2009 року № 7957 від 16.10.2009 року в сумі 268 грн. 32 коп.

Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача по збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, узгоджена, проте не сплачена та, з урахуванням переплати складає 184 грн. 19 коп. (268 грн. 32 коп. –84 грн. 13 коп.).

Відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу було направлено першу податкову вимогу № 1/64 від 04.12.2008 року та другу податкову вимогу №2/5 від 16.01.2009 року.

Вказані податкові вимоги були одержані відповідачем 11.12.2008 року та 19.01.2009 року, відповідно, що підтверджується копією поштового повідомлення № 207 та корінцем другої податкової вимоги.

4 березня 2009 року начальником ДПІ у Катеринопільському районі було винесено рішення відносно відповідача про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу № 2.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 12 частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, передбачений серед загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно ст. 33 Кодексу України "Про надра" відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, справляються з користувачів надр, які здійснюють видобуток корисних копалин не раніше розвіданих родовищах і повністю надходить до державного бюджету та спрямовуються на розвиток матеріального-сировинної бази.

Порядок встановлення нормативів відрахувань за виконані геологорозвідувальні роботи та їх справляння визначаються Кабінетом Міністрів України. У відповідністю з цією нормою закону постановою КМ України від 29.01.99 N 115 затверджено Порядок встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету та його справляння.

Податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Статтею 5 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Відповідно до п. 5.2 ст. 5 вказаного вище Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, а саме у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

          Підпунктом 1 пункту 3 статті 5 Закону №2181 встановлено десятиденний строк сплати податкового зобов’язання, самостійно визначеного в поданій відповідачем до територіального податкового органу декларації.

Оскільки податкове зобов'язання відповідача не було сплачене в установлені строки, таке зобов'язання визнається судом податковим боргом.

Відповідно до п.8.1 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків, що має податковий борг, передаються в податкову заставу. Пунктом 8.2.2. ст. 8 зазначеного Закону передбачено, що право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Виходячи з п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 від 21.12.2000 року активи платника податків можуть бути стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

В свою чергу, п. 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ передбачено право податкових органів подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами, за рахунок їх майна.

Згідно даних ДПІ у Катеринопільському районі податковий борг у сумі 184 грн. 19 коп. відповідачем на момент розгляду справи в суді не сплачено, а отже, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення його з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Інших доказів сторони суду не надали.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, ч. 2 ст. 128, ст.ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Катеринопільського селищного комунального спеціалізованого підприємства «Господарник» (20500, Черкаська область, Катеринопільський район, смт. Катеринопіль, вул. Петровського, 38, ідентифікаційний код 33435671) до бюджету через державну податкову інспекцію у Катеринопільському районі Черкаської області (20500, Черкаська область, Катеринопільський район, смт. Катеринопіль, вул. К. Маркса, 1, ідентифікаційний код 34393402) заборгованість по збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету в розмірі 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 19 коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий С.О. Кульчицький