Ухвала суду № 87758635, 17.02.2020, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/7607/19

Провадження № 1-кс/487/1165/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2020 року Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Гаврасієнко В.О., за участю секретаря судового засідання Полінкевич К.Г., прокурора Офісу Генерального прокурора Горчак І.В., Сімонова Я.Г., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Лічман В.Л., потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора Горчак І.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

10.02.2020 року прокурор Офісу Генерального прокурора Горчак І.В., в рамках здійснення кримінального провадження з проведення досудового розслідування кримінального правопорушення, відомості щодо якого 20.02.2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018160180000262, звернувся до слідчого судді із указаним клопотанням, яким просив застосувати у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави.

Клопотання мотивоване тим, що є високі ризики того, що ОСОБА_1 , у випадку незастосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, здійснюватиме дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливатиме на потерпілого, свідків, інших учасників провадження та перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.

В судовому засіданні прокурор Горчак І.В., Сімонов Я.Г., підтримали ініційоване клопотання, наполягаючи на його задоволенні.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Зазначив, що підозра є необґрунтованою.

Адвокат Лічман В.Л.в судовому засіданні просив застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши позицію сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання, матеріали, якими обґрунтовується необхідність застосування ініційованого заходу, слідчий суддя дійшов наступного.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється слідчими Територіального управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 згідно наказу т.в.о. начальника ГУ НП в Одеській області №1198 о/с від 31.10.2016 перебував на посаді слідчого слідчого відділення Ананьївського відділення Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області та мав спеціальне звання майор поліції, спільно з капітаном поліції Рябим А.Ю., який тимчасово виконував обов`язки заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Ананьївського відділення поліції Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, будучи відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ч. 3 ст. 18 КК України, примітки 1 до ст. 364 КК України службовими особами правоохоронного органу, 19.02.2018 у період часу приблизно з 11.10 год. по 14.00 год., на території реанімаційного відділення Ананьївської центральної районної лікарні, за адресою: м. Ананьїв, вул. Героїв, України, 45, Одеської області, діючи всупереч положень ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 21, 28, 29, 30 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 3, 7, 17, 23, 42, 43, 44, 45 Закону України «Про Національну поліцію», умисно, за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, заподіяли сильний фізичний біль, фізичне та моральне страждання шляхом нанесення побоїв, мучення та інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого ОСОБА_2 , вчинити дії, що суперечать його волі, у тому числі отримати від нього відомості та визнання, за наступних обставин.

У ході несення служби, працівники патрульної поліції Одеської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 близько 00.20 год. 19.02.2018, рухаючись на автомобілі «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , біля мосту на межі між другою та третьою дільницею с. Ананьїв Ананьївського району Одеської області, із застосування насильства стосовно ОСОБА_2 , як водія автомобіля «FORD FOCUS», номерний знак НОМЕР_2 , перевищили свої службові повноваження, внаслідок яких потерпілий на місці втратив свідомість та близько 01.15 год. 19.02.2018 був доставлений каретою швидкої медичної допомоги до Ананьївської центральної районної лікарні у вкрай важкому стані, з розривом нижнього полюсу лівої нирки.

У зв`язку із важким станом здоров`я ОСОБА_2 лікарями Ананьївської центральної районної лікарні, після проведення огляду внутрішніх органів, прийнято рішення транспортувати потерпілого до Одеської обласної клінічної лікарні для надання медичної допомоги.

При цьому, лікарем-наркологом Ананьївської центральної районної лікарні ОСОБА_5 на підставі направлення чергового Ананьївського відділення поліції ОСОБА_6 , в присутності слідчого вказаного відділення поліції ОСОБА_1 в 11.10 год. проведено медичний огляд ОСОБА_2 , наслідком якого стан сп`яніння не виявлено.

За цим слідчий Бабіч В.В. по телефону повідомив виконувача обов`язки начальника слідчого відділення Рябого А.Ю. про відсутність сп`яніння у ОСОБА_2 та необхідність його подальшого транспортування до м. Одеси.

Після чого у працівників поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_1 виник умисел на вчинення неправомірних дій у виді катування ОСОБА_2 , який за станом здоров`я в цей момент перебував у важкому стані, з метою примусити вчинити дії, що суперечать його волі, повторно відібрати зразки крові, отримати від нього відомості та визнання факту вживання алкогольних напоїв та перебування близько 00.20 год. 19.02.2018 в с. Ананьїв, Одеської області за кермом автомобіля «FORD FOCUS» у стані сп`яніння.

На виконання злочинного умислу з вказаною метою, для підтвердження доводів працівників патрульної поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , слідчий Бабіч ОСОБА_8 в період приблизно з 11.10 год. по 11.50 год. забороняв виходу хворого з палати реанімації для подальшого виїзду, під приводом проведення невідкладних слідчих та процесуальних дій за участю ОСОБА_2 , усвідомлюючи, що останній потребував невідкладної медичної допомоги, перебував у загрозливому для життя стані та відчував сильний фізичний біль, фізичні та моральні страждання.

У зв`язку з тим, що стан здоров`я ОСОБА_2 погіршувався, о 11.50 год. його на ношах лікарями винесено з реанімації та поміщено до салону автомобіля швидкої допомоги для подальшого транспортування до Одеської обласної клінічної лікарні. В свою чергу працівник поліції ОСОБА_1 відкривши бокові двері автомобіля зайшов до салону автомобіля швидкої допомоги та міцно, двома руками, схопив за комір одягу ОСОБА_2 , шарпаючи потерпілого, погрожував відбирати зразки крові самостійно.

Після цього до території Ананьївської центральної районної лікарні прибув виконувач обов`язків заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Ананьївського відділення поліції Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_7 із невстановленими на даний час працівниками поліції та спільно із працівником поліції Бабічем В.В., з метою примусити ОСОБА_2 вчинити дії, що суперечать його волі, повторно відібрати зразки крові, отримати відомості та визнання факту вживання алкогольних напоїв та перебування близько 00.20 год. 19.02.2018 в с. Ананьїв, Одеської області за кермом автомобіля «FORD FOCUS» у стані сп`яніння, для підтвердження вказаних доводів працівників патрульної поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , заблокували виїзд автомобіля з ОСОБА_2 , ставши по переду та позаду автомобіля, таким чином, що унеможливлювало його подальший рух.

Розуміючи неможливість виїзду автомобілем швидкої медичної допомоги, у зв`язку із його блокуванням працівниками поліції, ОСОБА_9 допомогла своєму чоловіку ОСОБА_2 вийти з автомобіля, з метою подальшого виїзду до м. Одеса службою таксі.

На такі дії працівник поліції ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_2 , який знаходився у вкрай важкому стані із внутрішньою кровотечею та розривом лівої нирки, схопив правою рукою за комір потерпілого та кулаком наніс один удар по його щелепі, при цьому працівник поліції ОСОБА_1 , продовжуючи з вказаною метою катування ОСОБА_2 , заломив йому руки за спину та одягнув на них спеціальний засіб кайданки, після чого силою потягнув потерпілого від автомобіля швидкої медичної допомоги, до реанімаційного відділення Ананьївської центральної районної лікарні де утримував до 14 год. 19.02.2018, що унеможливлювало до вказаного часу його транспортування до Одеської обласної клінічної лікарня для надання невідкладної медичної допомоги.

Працівниками поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , які діяли за попередньою змовою групою осіб, на території Ананьївської центральної районного лікарні завдано сильного фізичного болю, фізичного та морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення та інших насильницьких дій щодо ОСОБА_2 , з метою примусити вчинити дії, що суперечать його волі, повторно відібрати зразки крові, отримати відомості та визнання факту вживання алкогольних напоїв та перебування близько 00.20 год. 19.02.2018 в с. Ананьїв, Одеської області за кермом автомобіля «FORD FOCUS» у стані сп`яніння, для підтвердження вказаних доводів працівників патрульної поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 пояснив, що 18.02.2018 він із друзями відпочивав та спиртних напоїв не вживав. Близько 00:00 годин він поїхав додому на своєму автомобілі «Форд», через декілька хвилин він зупинився та пішов у поле в туалет, після чого відчув удар і впав, потім його почали бити та оділи кайданки та продовжили наносити удари поки він не втратив свідомість. Прийшов до свідомості вже у лікарні, у нього сильно болів живіт та після проходження УЗД лікарі повідомили його про необхідність переведення до Клінічної лікарні м. Одеси. Але до нього прийшов ОСОБА_1 та сказав, що він до іншої лікарні не поїде, оскільки необхідно проводити слідчі дії. Його помістили до реанімобілю але до нього зайшов ОСОБА_1 та сказав вийти йому із автомобілю, він вийшов та побачив декілька поліцейських серед яких був ОСОБА_10 , який підійшов до нього та ударив в область щелепи, він впав. ОСОБА_1 надів на нього кайданки та завів у відділення, де він ліг на ліжко. Тільки близько 14.00 годин його відпустили із лікарні.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що є дружиною ОСОБА_2 . Після нанесення працівниками поліції 19.02.2018 року тілесних ушкоджень її чоловіка привезли до лікарні, у якій лікар порадив їхати до лікарні в м. Одеса, оскільки у її чоловіка був розрив нирки. Але працівники поліції перегородили виїзд реанімобілю з її чоловіком та не давали виїхати до лікарні м. Одеса. Рябий казав, що потрібно чоловіку здати кров на стан алкогольного сп`яніння. Вона викликали таксі та намагалась посадили до нього чоловіка. але ОСОБА_10 підійшов до її чоловіка та вдарив кулаком у обличчя. Потім на її чоловіка одягли кайданки та повели у палату лікарні. Потім поліцейським зателефонували та вони поїхали. Якби раніше привезли чоловіка до Одеської лікарні, то не потрібно було робити три операції на нирках.

07.02.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Згідно частини 1 статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказують слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику, або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).

Згідно з ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ст.178 КПК України.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

У даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України, відповідальність за який передбачена у виді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, а тому, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим за ч. 2 ст. 127 КК України, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; крім того, будучі працівником поліції, підозрюваний може виїхати за межі України, використовуючи зв`язки у системі правоохоронних органів, таким чином, наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Також суд вважає, що існують ризики, передбачені п.3, п. 4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного ОСОБА_1 незаконно впливати на потерпілого, свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні з метою відмови від дачі показань або їх зміни; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Таким чином, з огляду на обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим, особу підозрюваного, суд приходить до висновку щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурор в клопотанні та в судовому засіданні в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного ОСОБА_1 на свободу.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК).

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне визначити заставу в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 105100 гривень і вважає, що саме такий розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Керуючись статтями 176-179, 184, 193, 184, 193, 196 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора Горчак І.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.127 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з утриманням його в СІЗО міста Миколаєва строком шістдесят днів, терміном до 16.04.2020 року (включно).

Визначити розмір застави, після внесення якої підозрюваний повинен бути звільнений з під варти, у межах п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 105100 (сто п`ять тисяч сто) грн.

Покласти на ОСОБА_1 , у разі звільнення під заставу зобов`язання не відлучатися за межі населеного пункту де він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та місця роботи, носити електронний засіб контролю, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного слідчим органу державної влади, здати на зберігання до відповідних органів державної влади закордонний паспорт/інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 21.02.2020 року о 09.00 год.

Слідчий суддя В.О. Гаврасієнко