Рішення № 87758312, 17.02.2020, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 460/4582/17

Провадження №2/944/240/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2020 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кондратьєвої Н.А.

за участю секретаря судового засідання Юрчишина В.В.

представників позивача Хайнацького А.В., Горланової С.В.

відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2

представника відповідача Демчишиної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Тепловодосервіс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги з централізованого опалення та квартплати в сумі 20445,74 грн. В обґрунтування позову покликається на те, що згідно з рішенням Старичівської сільської ради «Про визначення виробника/виконавця житлово-комунальних послуг» №211 від 08 листопада 2007 р., №322 від 09 вересня 2008 року позивач є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, з централізованого опалення та гарячого водопостачання з централізованого холодного водопостачання та водовідведення. Послуги надані в повному обсязі для квартири АДРЕСА_1 . Відповідач по справі є власником вказаної квартири і користується житлово-комунальними послугами, однак не оплачує отримані послуги. Станом на 01 жовтня 2017 року у відповідача утворилася заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергія-Тепловодосервіс" у розмірі 20445,74 грн. Про необхідність погасити заборгованість відповідач повідомлявся письмово, однак наявної заборгованості не погасив. Заборгованість споживача зростає у зв`язку з тим, що він самовільно від`єднався від системи центрального опалення. Несвоєчаcна сплата за спожиті енергоносії ставить під загрозу нормальну господарську діяльність підприємства. 01.09.2017 року вони зверталися до Яворівського районного суду із заявою про видачу судового наказу. Ухвалою від 04.09.2017 р. у видачі судового наказу було відмовлено. На підставі наведеного, просить позов задовольнити та стягнути в примусовому порядку з відповідача заборгованість за спожиті послуги центрального опалення та квартплати в сумі 20445,74 грн. та судові витрати.

Справа поступила до провадження судді Швед Н.П.

20.02.2018 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позов. Вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного. Позивач не надав до суду тарифи по яких розраховувався борг, а тільки заявив про його наявність, що унеможливлює правильність нарахування боргу. До вимог щодо стягнення заборгованості застосовується позовна давність строком в 3 роки. Позивач звернувся до суду в грудні 2017 року, а отже період за який можливо провести стягнення застосувавши позовну давність, починається з грудня 2014 року, а не з 2007 чи 2008 року. Не відповідає дійсності надсилання йому претензії, оскільки з вересня 2016 року він не проживає за вказаною адресою та відповідно не користується комунальними послугами. Претензія адресована ОСОБА_2 , яка є співвласницею квартири, проживає в ній та користується всіма комунальними послугами, а отже, повинна в повній мірі відповідати за спожиті комунальні послуги. ОСОБА_2 є співвласницею квартири та перешкоджає йому в користуванні квартирою і комунальними послугами. Просить замінити відповідача у справі на іншого співвласника - ОСОБА_2 .

Також відповідач у справі ОСОБА_1 подав заяву про застосування строків позовної давності.

09.10.2018 року представник позивача подав до суду уточнену позовну заяву, в якій просить постановити рішення про стягнення солідарно в примусовому порядку із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за спожиті послуги центрального опалення та квартплати в сумі 20445,74 грн та судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2 подала до суду заперечення на позовну заяву та заяву про застосування строків позовної давності. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, оскільки частина суми, нарахованої позивачем заборгованості, нарахована в період до 03.11.2014 року, тобто більш ніж за три роки до часу подання позову. Окрім того, позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідач користується послугами за централізоване опалення. Однак, 19.04.2012 року між позивачем та нею був укладений договір про надання послуг лише з постачання холодної води і водовідведення, в якому зазначено, що договір про надання послуг з централізованого опалення від 01.11.2007р. було розірвано достроково в квітні 2009 р. Договір від 19.04.2012 року був належним чином оформлений так як сторони в належній формі досягли згоди з істотних умов договору. 20.03.2013 року був складений акт № 88 обстеження квартири в якому зазначено, що станом на 20.03.2013 року квартира АДРЕСА_2 будинку АДРЕСА_2 відключена від системи централізованого опалення. Окрім того, у квартирі, яка знаходиться на п`ятому поверсі, відсутній стояк централізованого опалення, оскільки він закільцований на третьому поверсі, а отже, позивачем не могла надаватися послуга з централізованого опалення. Вона зверталася до позивача щодо розподілу рахунку з квартплати на дві частини між нею та відповідачем ОСОБА_1 , але її заяву було проігноровано. Тоді, вона почала сплачувати лише свою половину суми за житло. Тому, вважає, що у неї немає заборгованості по квартплаті, а заборгованість повинен сплатити ОСОБА_1 як співвласник квартири. Також вважає безпідставною вимогу про стягнення з неї та ОСОБА_1 заборгованості солідарно, оскільки квартира є їх спільною частковою власність. Тому, позивач має право вимагати виконання не всього зобов`язання в цілому, а тільки в певній частці кожного із співвласників. Просить відмовити в задоволенні позовної вимоги в повному обсязі щодо неї.

23.11.2018 року відповідач ОСОБА_2 подала до суду відзив на уточнення до позовної заяви з обґрунтуваннями, аналогічними викладеним у запереченні на позов.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2019 року відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 01.03.2019 року № 309 у зв`язку з закінченням терміну повноважень судді Швед Н.П. цивільну справу передано судді Кондратьєвій Н.А.

Ухвалою від 16.04.2019 року суддею Кондратьєвою Н.А цивільну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача повідомив, що тарифи на житлово-комунальні послуги, затверджені ТзОВ "Енергія-Старичі" є загальнодоступною інформацією. Згідно акту прийому-передачі утримання житлового будинку АДРЕСА_2 передається в позабаланс ТзОВ "Енергія-Старичі". Теплопостачання здійснювалося на всі поверхи житлового будинку. Долучений стороною відповідача акт про від`єднання від мережі теплопостачання є незаконним. З 2005 року заборонено відключення квартир від централізованого опалення, відключення відповідачем було проведено у 2009 році, відтак це було здійснено самовільно. У матеріалах справи відсутнє рішення постійно діючої комісії для розгляду питань про відключення від мереж централізованого опалення про надання дозволу на таке відключення. А долучений акт про відключення складений з порушенням Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання та є лише підтвердженням факту незаконного відключення відповідачів від мереж централізованого опалення.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, з підстав, викладених у запереченні на позов. Зазначила, що послуги ТзОВ "Енергія-Старичі" відповідачу не надавалися, тарифів їм не надавали. А тому позов є безпідставним.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначила, що житлово-комунальні послуги позивачем їй не надавалися. Заборгованості по гарачій та холодній воді немає. Вона зверталася з заявою про розділення рахунків, однак рахунки так і не розділили. Спершу вона не чинила перешкод відповідачу ОСОБА_1 у користуванні житлом, та згодом після конфлікту, перестала його пускати в квартиру. З 2009 року відповідач ОСОБА_1 не подавав позовів про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням. Вона сплачувала 50 % за квартплату. В 2009 році вона розірвала договір з ТзОВ "Енергія-Старичі", оскільки останнє не надавало комунальні послуги. Згодом вона звернулася до сільської ради, щоб її від`єднали від центрального опалення. В 2012 році було укладено договір, в якому зазначено, що договір про надання централізованого опалення 2007 року було розірвано достроково. Даний договір позивачем не оскаржувався, і відтак він влаштовував сторони, оскільки послуги з теплопостачання не надавалися. Вона проти стягнення заборгованості солідарно, оскільки житло належить їм на праві спільної часткової власності, вони не є членами сім`ї, та кожен власник має свою частку та повинен нести витрати по утриманню майна відповідно до своєї частки. Оскільки заборгованості по воді немає, заборгованість по квартплаті є лише у відповідача ОСОБА_1 , послуги з теплопостачання не надаються, то відповідно позовні вимоги до неї не підлягають задоволенню.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову. Вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки з 2009 року опалення не під`єднано, відтак неможливо отримувати послуги, про які зазначає позивач. З 2007 року він не може потрапити в квартиру. Послугами не користується. Позивачем не долучено документів на підтвердження того, що він є правонаступником з надання комунальних послуг. Також не надано тарифів, що позбавляє можливості з`ясувати чи розрахунки правильні і обгрунтовані. Просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що згідно із рішенням Старичівської сільської ради «Про визначення виробника/виконавця житлово-комунальних послуг» ради «Про визначення виробника/виконавця житлово-комунальних послуг та передачу в позабаланс ТзОВ "Енергія-Старичі" майно Старичівської сільської ради згідно додатку № 412 від 24 липня 2009 року позивач є виробником/виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а також вивезення твердих побутових відходів.

Відповідно до переліку майна, що вилучається із господарського відання КП "Старичі" та передається в позабаланс ТзОВ "Енергія-Старичі", згідно додатку до рішення Старичівської сільської ради № 412 від 24 липня 2009 року включено житловий будинок АДРЕСА_2 .

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 04.09.2017 року скасовано судовий наказ № 460/2567/17 від 24.07.2017 року виданий за заявою ТзОВ "Енергія Тепловодосервіс" про стягнення з ОСОБА_1 боргу за житлово-комунальні послуги в розмірі 20479,58 грн та 800,00 грн судового збору.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.11.2007 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частки кожному.

Відповідно до рішення Яворівського районного суду Львівської області від 10.05.2007 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Відповідно до рішення Яворівського районного суду Львівської області від 04.12.2008 року зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні жилим приміщенням в АДРЕСА_1 .

Відповідно до рішення Яворівського районного суду Львівської області від 10.09.2008 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням в АДРЕСА_1 .

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 20.11.2008 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено.

Відповідно до деталізації по споживачу ОСОБА_1 за АДРЕСА_3 заборгованість за квартплату становить 2532,26 грн.

Відповідно до деталізації по споживачу ОСОБА_1 за АДРЕСА_3 заборгованість за теплопостачання становить17830,59 грн.

Відповідно до деталізації по споживачу ОСОБА_1 за АДРЕСА_3 заборгованість за гарячу воду становить 28,73 грн.

Відповідно до деталізації по споживачу ОСОБА_1 за АДРЕСА_3 заборгованість за водовідведення становить 54,16 грн.

Відповідно до претензії № 272 від 11.05.2017 року позивач повідомляв відповідача ОСОБА_2 про необхідність погашення заборгованості на суму 20363,30 грн.

Відповідно до довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 604 від 21.09.2018 року, виданої ОСББ "Відродження" за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .

Відповідно до договору про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення від 19.04.2012 року, укладеного між ТзОВ "Енергія-Старичі" та ОСОБА_2 виконавець зобов`язувався своєчасно надавати споживачеві послуги з постачання холодної води і водовідведення, а споживач зобов`язувався своєчасно оплачувати надані послуги.

Відповідно до акту № 88 від 20.03.2013 року, затвердженого сільським головою с. Старичі ОСОБА_5 квартира АДРЕСА_1 відключено від мережі ЦО і ГВП.

Відповідно до долучених ОСОБА_2 квитанцій, вона здійснювала проплату 50% по особовому рахунку № 8000527 з січня 2011 року по вересень 2018 року.

Відповідно до договору про визначення часток у спільній сумісній власності серії НОМЕР_1 від 07.04.2015 року визначено частку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 кожному співвласнику: по 1/3 частки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4

ОСОБА_2 зверталася до ТОВ "Енергія-Старичі" з заявою від 11.09.2009 року, вх. № 292 щодо поділу рахунку по квартплаті на дві частини - її та ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні /будинку осіб № 48 від 09.11.2018 року, виданої ОСББ "Мегаполіс", до складу сім`ї ОСОБА_1 , проживаючого в АДРЕСА_4 входять: дружина ОСОБА_6 , донька ОСОБА_7 та мати дружини ОСОБА_8 .

Відповідно до акту обстеження квартири АДРЕСА_1 , затвердженого директором ТОВ "Енергія-Тепловодосервіс" встановлено, що в квартирі встановлено автономне опалення. Стаціонарні мережі внутрішньобудинкової системи опалення в квартирі відсутні. Враховуючи, що квартира розміщена на п`ятому поверсі, система закільцована на третьому поверсі через відсутність опалення четвертого поверху. Гаряче водопостачання відсутнє, закільцювання проведено на третьому поверсі.

Відповідно до частин першої-третьої статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Згідно з пунктами 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила № 630), споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Правила № 630 передбачають, що договір про надання послуг укладається між виконавцем послуг і споживачем.

Частиною шостою статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов`язаний за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини; дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг; своєчасно проводити підготовку житлового будинку, помешкання (в якому він проживає або належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період.

Пунктом 26 Правил № 630 передбачено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Згідно з пунктами 2.6, 2.7 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі - Порядок) (дійсного на час виникнення спірних правовідносин), по закінченню робіт складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання і в десятиденний термін подається заявником до постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Тобто єдиною законною підставою для відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення є відповідний акт постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води. Інших підстав чинне законодавство не передбачає.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 було внесено зміни, які унеможливлюють відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише щодо будинку в цілому.

Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення передбачають, що договір про надання послуг укладається між виконавцем послуг і споживачем.

Відсутність укладеного договору не звільняє споживачів від сплати за фактично надані послуги.

Частиною шостою статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов`язаний за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини; дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг; своєчасно проводити підготовку житлового будинку, помешкання (в якому він проживає або належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період.

Надані відповідачами документи на підтвердження відключення квартири від мережі теплопостачання, виготовлені з порушенням Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про теплопостачання» місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Згідно з пунктом 22 Правил № 630 точками розподілу у багатоквартирному будинку, в яких здійснюється передача послуги централізованого опалення від виконавця споживачеві, є відгалуження від стояків у межах квартири.

Таким чином, позивач виконав свої зобов`язання щодо надання послуг з централізованого опалення, а відповідач, незалежно від споживання цієї послуги або відмови від її споживання, зобов`язаний оплатити надані послуги. У разі наміру споживача не отримувати відповідні послуги він не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення квартири від мережі теплопостачання. Самовільне відключення від вказаної мережі не є підставою для звільнення від оплати за послуги з теплопостачання.

Така ж позиція Верховного Суду у постановах від 11 листопада 2015 року у справах № 6-1192цс15 та № 6-1706цс15.

Відповідно до позиції Верховного суду у постанові від 31.01.2020 року у справі № 490/12476/16-ц припинення споживання теплової енергії на опалення приміщень квартири у багатоповерховому будинку, відповідно і припинення відповідних нарахувань, можливе виключно шляхом відключення від мереж центрального опалення в установленому нормативними документами порядку будинку в цілому, а не в окремій квартирі.

Враховуючи те, що відповідачі відключилися від централізованого опалення з порушеннями порядку передбаченим законодавством, тому вимоги позивача є обґрунтованими.

Разом з тим, суд вважає, що заяви відповідачів про застосування позовної давності підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність згідно ст. 257 ЦК України встановлюється тривалістю у три роки.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Енергія-Тепловодосервіс» звернулося до суду з заявою про видачу судового про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані комунальні послуги і такий наказ був виданий 24.07.2017 року. В подальшому ухвалою судді Яворівського районного суду Львівської області від 04.09.2017 вищезазначений наказ було скасовано.

Після скасування судового наказу 03.11.2017 ТОВ «Енергія-Тепловодосервіс» звернулось до суду з відповідним позовом та просило стягнути заборгованість за послуги з централізованого опалення з 01 листопада 2007 по 01 жовтня 2017 року включно.

За таких обставин, суд вважає, що стягненню підлягає заборгованість за послуги з централізованого опалення та квартплати в межах строку позовної давності за період з липня 2014 року по 01 жовтня 2017 року включно, оскільки у кінці червня 2017 року позивач звертався до суду з заявою про видачу судового наказу, тобто перебіг позовної давності було перервано.

Щодо покликання відповідача ОСОБА_1 на те, що він не проживає у вказаній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , а отже, не повинен оплачувати комунальні послуги, суд вважає такі необґрунтованими.

Так, у положенні статті 13 Конституції України зазначено, що власність зобов`язує. Вказана норма кореспондує зі статтею 322 ЦК України – власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» утримання приватизованих квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від форм власності на них.

Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 року № 572, встановлено, що власники квартир зобов`язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У відповідності до статті 162 ЖК УРСР визначено, що плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Отже, чинне законодавство визначає обов`язок для співвласника, незалежно від фактичного проживання, сплачувати комунальні послуги на утримання житла.

ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1 та зареєстрований у ній, тому є споживачем комунальних послуг, які надаються ТзОВ "Енергія-Тепловодосервіс", оскільки від них не відмовився в установленому законом порядку.

Інші співвласники, які належним чином сплачують комунальні послуги як за себе, так і за іншого співвласника, вправі вимагати через суд стягнення в порядку регресу частину понесених витрат з недобросовісного співвласника.

Таке право забезпечується ч. 1 ст. 544 ЦК України, яка передбачає, що боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

При цьому, для заявлення відповідної вимоги, форма співвласності на нерухоме майно, у вигляді спільної сумісної чи часткової, не має значення.

Водночас, згідно ч. 1, 2 ст. 355 Цивільного кодексу України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Згідно ч. 1 ст. 356 Цивільного кодексу України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Статтею 358 Цивільного кодексу України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Стаття 360 Цивільного кодексу України передбачає, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Отже, кожен із власників спільної часткової власності несе витрати по утриманню майна відповідно до своєї частки у спільному майні.

Згідно ст. 540 ЦК України якщо у зобов`язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов`язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають за ч.1 ст. 541 ЦК України у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. Як вбачається з матеріалів справи особовий рахунок відповідачів не родзілений, позови про його розділення відповідачами до суду не пред`являлися.

Враховуючи наведені вище норми матеріального права й те, що нарахування комунальних платежів здійснюється централізовано, а нарахування плати за вказані послуги обліковується позивачем за одним рахунком, враховуючи також те, що відповідачами не заявлялися позови про розділення особового рахунку, суд дійшов висновку про підставність солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за квартплату та водовідведення, як із співвласників квартири.

Інші співвласники, які належним чином сплачують комунальні послуги як за себе, так і за іншого співвласника, вправі вимагати через суд стягнення в порядку регресу частину понесених витрат з недобросовісного співвласника.

Таке право забезпечується ч. 1 ст. 544 ЦК України, яка передбачає, що боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

При цьому, для заявлення відповідної вимоги, форма співвласності на нерухоме майно, у вигляді спільної сумісної чи часткової, не має значення.

Розрахунок заборгованості на послуги ТОВ "Енергія-Теловодосервіс" здійснювався за затвердженими тарифами, інформація про які є загальнодоступною. Будь-яких доводів з приводу неправильності проведених нарахувань стороною відповідача не наведено.

Таким чином, з урахуванням строків позовної давності за період з липня 2014 року по 01 жовтня 2017 року у відповідачів виникла заборгованість, згідно долученої позивачем деталізації по теплопостачанню - в розмірі 8200,79 грн, по квартплаті - в розмірі 788,22 грн та за водовідведення - в розмірі 7,39 грн.

З огляду на викладене, відповідачі належним чином не виконали свої обов`язки щодо оплати наданих позивачем житлово-комунальних послуг, в результаті чого за період з липня 2014 року по 01 жовтня 2017 року включно виникла заборгованість, яка становить 8996,40 грн, що підтверджено помісячним розрахунком заборгованості, тому з відповідачів в користь позивача слід стягнути заборгованість за надані послуги в сумі 8996,40 грн, застосувавши позовну давність до вимог ТОВ «Енергія-Тепловодосервіс».

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 704,02 грн (8996,40:20445,74х1600=704,02).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Тепловодосервіс» 8996 (вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто шість) грн 40 коп. заборгованості за спожиті комунальні послуги.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Тепловодосервіс» 704 (сімсот чотири) грн 02 коп судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія-Тепловодосервіс", ЄДРПОУ 35413749, р/р НОМЕР_2 у Львівській філії ВАТ Ощадбанк, МФО 325796, юридична адреса: Львівська область, Яворівський район, с. Старичі, вул. Шевченка, 23.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 21 лютого 2020 року.

Суддя Н.А. Кондратьєва