Рішення № 87758051, 19.02.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2020м. ДніпроСправа № 904/6278/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Соловйової А.Є., за участю секретаря судового засідання Гаркуші К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго", м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат в загальній сумі 1 448 703,18 грн

Представники:

від позивача: Остапенко В.М., посвідчення №1659 від 28.03.2017, довіреність №14-201 від 17.05.2019

від відповідача: Поташников Є.В., довіреність №13 від 02.01.2020

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" (далі - відповідач) про стягнення пені в сумі 122 232,07 грн; трьох відсотків річних в сумі 10 975,83 грн та інфляційних втрат в сумі 12 100,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором №3163/1718-КП-3 постачання природного газу від 15.09.2017 в частині здійснення розрахунку за поставлений природний газ.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 29.01.2020.

28.01.2020 від відповідача надійшов відзив вих. №124 від 23.01.2020 на позовну заяву. Суд долучив відзив до матеріалів справи та прийняв його до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2020 розгляд справи відкладено на 19.02.2020.

30.01.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив вих. №14/4-586-20 від 28.01.2020. Суд долучив відповідь на відзив до матеріалів справи та прийняв її до розгляду.

В судове засідання, призначене на 19.02.2020, з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі, заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позов.

В судове засідання 19.02.2020 з`явився представник відповідача, який заперечив проти задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні 19.02.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.09.2017 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі – позивач, постачальник) і Комунальне підприємство "Павлоградтеплоенерго" (далі – відповідач, споживач) уклали договір №3163/1718-КП-3 постачання природного газу (далі – Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору.

Згідно з п. 1.2. Договору природний газ, що постачається за договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання, які не є бюджетними уставновами/організаціями.

За цим договором постачається імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на митну територію України) (п. 1.4. Договору).

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2017 року по 31 березня 2018 року (включно) природний газ обсягом до 1165,817 тис. куб. метрів, у тому числі за місяцями: жовтень – 44,517 тис. куб. метрів; листопад – 183,383 тис. куб. метрів; грудень – 240,843 тис. куб. метрів; січень –265,095 тис. куб. метрів; лютий – 230,464 тис. куб. метрів; березень –201,515 тис. куб. метрів.

Ціна за 1000 куб.м газу за цим договором на дату його укладання становить 7 907,20 гривень, крім того податок на додану вартість (20%). Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 9 488,64 грн (п.5.2. договору).

Відповідно до п. 6.1. Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 року до 31 березня 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

На виконання умов Договору позивач в листопаді, грудні 2017 року, січні, лютому, березні 2017 року передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 5 104 233,61 грн.

Факт поставки природного газу підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2017, 31.12.2017, 31.01.2018, 28.02.2018, 31.03.2018 (арк.с. 31-35) та не заперечується сторонами.

Таким чином, за умовами п. 6.1. Договору відповідач мав оплатити поставлений природний газ в листопаді 2017 року (741 252,55 грн) - в строк до 25.12.2017 включно; в грудні 2017 року (5 831 850,09 грн) - в строк до 25.01.2018 включно, в січні 2018 року (1 317 269,94 грн) - до 26.02.2018 включно (25.02.2018 – вихідний день, тому на підставі ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України днем закінчення строку оплати є перший за ним робочий день – 26.02.2017), в лютому 2018 року (1 103 747,08 грн) - до 26.03.2018 (25.03.2018 – вихідний день, тому на підставі ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України днем закінчення строку оплати є перший за ним робочий день – 26.03.2018), в березні 2018 року (1 110 113,95 грн) - в строк до 25.04.2018 включно.

Проте відповідач здійснив оплату за природний газ, поставлений в листопаді, грудні 2017 року, січні, лютому, березні 2018 року з порушенням строку, встановленого п.6.1. Договору, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 36-156), сальдо і випискою по операціям по підприємству відповідача (арк.с. 19, 20), в зв`язку з чим позивач звернувся з позовною заявою до відповідача та просить стягнути пеню в сумі 122 232,07 грн, 3% річних в сумі 10 975,83 грн, інфляційні втрати в сумі 12 100,96 грн.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору, поставки природного газу, його оплати, наявність прострочення виконання зобов`язань з оплати поставленого природного газу.

В силу статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору.

У відповідності до вимог статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог статті Цивільного кодексу України невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання.

Згідно з ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 12 100,96 грн за загальний період прострочення з січня 2018 року по грудень 2018 року включно та 3% річних в сумі 10 975,83 грн за загальний період прострочення з 26.12.2017 по 30.01.2019.

Враховуючи, що позивачем доведено шляхом надання належних доказів, що відповідачем допущено порушення строків оплати за природний газ, поставлений в грудні 2017 року, січні, лютому та березні 2018 року, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд вважає, що розрахунок здійснений арифметично та методологічно вірно, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, а саме: стягненню підлягають інфляційні втрати в сумі 12 100,96 грн та 3% річних в сумі 10 975,83 грн.

Відповідно до п. 8.2. Договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1. цього договору він зобов`язується виплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

За розрахунком позивача розмір пені за порушення строків оплати природного газу, поставленого в листопаді, грудні 2017 року, січні, лютому та березні 2018 року, за загальний період прострочення з 26.12.2017 по 25.10.2018 становить 122 232,07 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

В силу п. 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Господарським судом встановлено, що зобов`язання з оплати поставленого природного газу відповідачем виконано з порушенням п. 6.1. Договору.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що розрахунок пені здійснений арифметично та методологічно вірно, а відтак позовні вимоги про стягнення пені в сумі 122 232,07 грн є обґрунтованими.

В той же час, у відзиві на позовну заяву відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог з посиланням, зокрема, на ст. 233 Господарського кодексу України. В обґрунтування заперечень відповідач просив звернути увагу на те, що КП "Палоградтеплоенерго" є збитковим та нерентабельним підприємством (дане підтверджується фінансовою звітністю за 2017, 2018, 2019 роки), оскільки тарифи, які встановлює держава за оплату теплової енергії не відповідають фактичній вартості послуг на виробництво теплової енергії, тобто не покривають затрат, які несе відповідач.

На даний час загальна заборгованість перед КП "Павлоградтеплоенерго" станом на 01.01.20209 складає 152 389,6 тис.грн (розрахунок дебіторської заборгованості доданий). Для покращення фінансового стану КП "Павлоградтеплоенерго" з 2017 року по 01.01.2020 подало до судів України 345 заяви на видачу судових наказів на суму 8 095,2 тис.грн та 240 позовні заяви на суму 4 947,3 тис.грн, але стягнення, яке проводить державна виконавча служба за судовими наказами та виконавчими листами, виданими на підставі рішень суду за період з 01.01.2017 по 01.01.2020 не перевищило 7,07% від поданої суми (загальна сума, на яку надсилались судові накази та виконавчі листи, видані на підставі рішень суду, до державної виконавчої служби становить 9 892,9 тис.грн, з якої фактично стягнуто 699,9 тис.грн).

Крім того, відповідач наголошує на тому, що сплатило всю заборгованість за використаний природний газ по даному договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Розглядаючи питання про зменшення розміру заявленої до стягнення пені, суд виходить з загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, і враховує, що неустойка як засіб розумного стимулювання виконання основного грошового зобов`язання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Як встановлено судом, відповідач сплатив суму основного боргу повністю, при цьому прострочення виконання зобов`язання з оплати поставленого природного газу за Договором має незначний строк. Окрім пені, позивачем нараховано суми інфляційних втрат і 3% річних, які в повній мірі компенсують знецінення несплачених вчасно відповідачем грошових коштів за поставлений природний газ. Суд також враховує, що в даному випадку сплата пені в заявленому до стягнення розмірі зачіпає майнові інтереси не лише відповідача, а й інші інтереси, зокрема можливість постачання теплової енергії бюджетним установам, організаціям.

Водночас суд зазначає, що порушення з боку відповідача не завдало збитків позивачу (іншого позивачем суду не доведено), а відтак з огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається відповідач, заслуговують на увагу та є обґрунтованими, проте з метою дотримання балансу інтересів сторін, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені на 50% від заявленої до стягнення суми (122 232,07 грн), що становить 61 116,04 грн

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Промислова, буд.13-А, код ЄДРПОУ 03342250) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6, ЄДРПОУ 20077720) 10 975,83 грн (десять тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять гривень 83 копійки) 3% річних; 12 100,96 грн (дванадцять тисяч сто гривень 96 копійок) інфляційних втрат; 61 116,04 грн (шістдесят одна тисяча сто шістнадацять гривень 04 копійки) пені; 2 179,63 грн (дві тисячі сто сімдесят дев`ять гривень 63 копійки) судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21.02.2020

Суддя А.Є. Соловйова