Рішення № 87755991, 19.02.2020, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/3227/19

Провадження № 2/444/357/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Зеліско Р. Й.

секретар судового засідання Мамедова Галина Ігорівна

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариста комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 27.10.2015 року,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 27.10.2015 року в розмірі 11055 грн. 30 коп., мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 27.10.2015 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 4136,75 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється у наступному порядку: починаючи з «1» по «25» число кожного місяця відповідач надав банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана генеральна угода разом запропонованими AT КБ «Приватбанк» Умовами та правилами, Тарифами складають між ним та банком Кредитний договір, підтверджується підписом у заяві. Копії Умов та правил додаються до позовної заяви з Умовами та правилами надання банківських послу Тарифами АТ КБ «Приватбанк» можна ознайомитись на сайті http://privatbank.ua/rules.

Стверджують, що AT КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.

Відповідно до п. 1.1.3.2.11. Умов і правил банк має право проводити договірне списання з усіх відкритих в банку рахунків клієнта в погашення кредитної заборгованості клієнта і третіх осіб, за кредитами, в яких клієнт є поручителем, а також будь-якої іншої заборгованості, яка виникла у клієнта, зважаючи невиконаних зобов`язань перед банком.

Вказують, що відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином у порушення умов кредитного договору, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав.

У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 06.11.2019 року має заборгованість 11055,30 грн., яка складається з наступного: 4136,75 грн.- заборгованість за кредитом; 1691,46 грн.- заборгованість по відсотках за користування кредитом; 0,00 грн.- заборгованість за комісією; 5227,09 грн.- заборгованість за пенею.

А тому просять стягнути з відповідача дані суми заборгованості за кредитним договором та сплачений судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

Представник позивача Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак подав на адресу суду клопотання, в якому просить розглядати справу у його відсутності. Позовні вимоги, викладені у позовній заяві, підтримав в повному обсязі. Просить позов задовольнити. Не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення у разі виникнення обставин, викладених в ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення таких був повідомлений належним чином за зареєстрованою адресою місця проживання, однак подав на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Зазначив, що позовні вимоги визнає частково, а саме визнає в повному обсязі позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками. В той же час в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за пенею заперечив, просить суд застосувати строк позовної давності до позовних вимог в частині стягнення заборгованості за пенею, оскільки строк позовної давності становить один рік.

Суд вважає за можливе розглянути справу та ухвалити рішення без учасників, які не з`явилися, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється .

Дослідивши матеріали справи, викладене у заяві відповідачем та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статей 11, 13, 14 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Цивільні права і обов`язки особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, як це передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України.

Із заяви клієнта ОСОБА_1 від 27.02.2008 року вбачається, що йому було видано платіжну картку, строк дії якої до січня 2012 року. Сума кредитного ліміту 500,00 грн., базова процентна ставка: 22,8 процентів з розрахунку 360 днів в році. Розмір комісії- 1 % від суми заборгованості. Строк дії кредитного ліміту відповідає терміну дії картки. Поряок погашення заборгованості: щомісячними платежами в розмірі 7% від суми заборгованості.

Відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 27.10.2015 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 4136,75 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості повинно було здійснюватися у наступному порядку: починаючи з «1» по «25» число кожного місяця відповідач надав банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана генеральна угода разом запропонованими AT КБ «Приватбанк» Умовами та правилами, Тарифами складають між ним та банком Кредитний договір, підтверджується підписом у заяві. Копії Умов та правил додаються до позовної заяви з Умовами та правилами надання банківських послу Тарифами АТ КБ «Приватбанк» можна ознайомитись на сайті http://privatbank.ua/rules.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно розрахунку заборгованості, представленого позивачем, вбачається, що відповідач станом на 06.11.2019 року має заборгованість 11055,30 грн., яка складається з наступного: 4136,75 грн.- заборгованість за кредитом; 1691,46 грн.- заборгованість по відсотках за користування кредитом; 0,00 грн.- заборгованість за комісією; 5227,09 грн.- заборгованість за пенею.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов`язання" (статті 530, 631 ЦК України).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

У разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Судом встановлено такі обставини, з якими пов`язане вирішення спору, зокрема, строк внесення останнього платежу на погашення кредиту, яким є 07.08.2017 року, день звернення позивачем в суд із позовом- 11.12.2019 року.

Суд враховує, що відповідач визнає позовні вимоги в частині заборгованості за тілом кредиту та відсотками.

Суд враховує, що дані вимоги заявлені в межах загального строку позовної давності.

Суд перевіривши розрахунок заборгованості в частині заборгованості за тілом кредиту та відсотками, приходить до висновку, що такий є обгрунтованим та проведений арифметично вірно, проведений відповідно до умов, визначених в укладеному між позивачем та відповідачем кредитному договорі, а тому із відповідача в користь позивача підлягають стягненню заборгованість за кредитом в сумі 4136 грн. 75 коп., 1691 грн. 46 коп.- заборгованість по відсотках за користування кредитом, тобто сумарно 5828 грн. 21 коп.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд враховує, що відповідач просить у поданій ним на адресу суду заяві відмовити у позові в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за пенею та просить застосувати строк позовної давності до даних вимог.

Так як останній платіж на погашення заборгованості відповідачем зроблено 07.08.2017 року, строк позовної давності за вимогами про стягнення пені становить один рік, відтак, враховуючи те, що позивач звернувся із позовом в суд 11.12.2019 року, відповідно позивачем пропущено строк позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості за пенею, який є спеціальним та становить один рік.

Враховуючи заяву відповідача про застосування строку позовної давності в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині вимог про стягнення заборгованості за пенею, беручи до уваги пропуск позивачем строку позовної давності, який становить 1 рік, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за пенею необхідно відмовити, застосувавши строк позовної давності до даних вимог.

Пропуск строку позовної давності є підставою для відмови у позові.

Європейський Суд з прав людини поняття строку позовної давності розкриває як передбачене законом право правопорушника уникнути від переслідування або притягнення до суду за спливом визначеного строку після скоєння правопорушення.

Строки давності, які характерні для національних правових систем держав-учасників виконують декілька цілей, в числі яких, - забезпечення правової визначеності та остаточності, попередження порушення прав осіб, які могли би бути зменшені, якщо б суди розглядали їх справи на основі доказів, що могли би бути неповними за спливом часу (див. п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Таким чином, застосування строку позовної давності в цілях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини забезпечує в національній системі права виконання принципу верховенства права, складовою частиною якого є правова визначеність та остаточність.

Крім того суд враховує, що згідно ч. 1 ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стороною позивача не наведено жодних доказів з яких би вбачалося те, що ними подано позов в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за пенею в межах спеціального строку позовної давності.

Суд виходить з фактично наданих сторонами доказів і самостійно не збирає їх.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд враховує, що позивач при поданні до суду позовної заяви майнового характеру сплатив 1921,00 грн. судового збору, що вбачається з платіжного доручення в матеріалах справи.

Позивачем було заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 11055 грн. 30 коп. заборгованості, в той же час суд прийшов до висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в розмірі 5828 грн. 21 коп., що становить 52,72 % від суми заявлених позовних вимог, а тому суд приходить до висновку, що із відповідача в користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в розмірі 1012 грн. 75 коп. (52,72 % від 1921,00 грн.).

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є підстави для часткового задоволення позовних вимог АТ КБ "Приватбанк".

Керуючись ч. 1 ст. 5, ч. 3 ст. 12, ст. 23, ч. 1 ст. 81, ч. 3 ст. 131, ст. 141, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, статтями 253, 256, 258, 261, 266, 267, 526, 625, 629, 1054 Цивільного кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 04.01.2000 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , в користь Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. НОМЕР_3 , МФО 305299) 5828 (п`ять тисяч вісімсот двадцять вісім) гривень 21 коп. заборгованості за кредитним договором № б/н від 27.10.2015 року станом на 06.11.2019 року, з яких: 4136 грн. 75 коп.- заборгованість за кредитом, 1691 грн. 46 коп.- заборгованість по відсотках за користування кредитом.

Застосувати строк позовної давності до позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за пенею за кредитним договором № б/н від 27.10.2015 року в сумі 5227 грн. 09 коп.

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за пенею за кредитним договором № б/н від 27.10.2015 року в сумі 5227 грн. 09 коп.- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 04.01.2000 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , в користь Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. НОМЕР_3 , МФО 305299) пропорційно розміру задоволених позовних вимог 1012 грн. 75 коп. судового збору, який був сплачений позивачем при поданні позовної заяви.

У задоволенні вимог Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення судового збору в сумі 908 грн. 25 коп.- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 19 лютого 2020 року.

Суддя: Зеліско Р. Й.