Рішення № 87753155, 09.12.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/75505/17-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2019 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар судового засідання Шевченко Т.В.,

справа № 757/75505/17-ц

сторони:

позивач 1: ОСОБА_1

позивач 2: ОСОБА_2

позивач 3: ОСОБА_3

відповідач: Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк»

третя особа: приватний нотаріус Макіївського міського нотаріального округу Донецької області Ященко Ірина Володимирівна

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк», третя особа приватний нотаріус Макіївського міського нотаріального округу Донецької області Ященко Ірина Володимирівна про визнання права власності на спадщину,

представник позивачів ОСОБА_4

представники відповідачів Аніщенко Б.С., Кобзар Ю.Б., Далія С.О., Бригинець А.А.

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2017 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до АТ «КБ «Приватбанк» про визнання права власності на депозитні вклади.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Макіївка Донецької області помер ОСОБА_5 . Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшли грошові кошти у вигляді банківських вкладів, розміщені на банківських рахунках у АТ «КБ «ПриватБанк». Відповідно до заповідального розпорядження ОСОБА_5 , згідно з яким на випадок його смерті вкладом та відсотками за договором банківського вкладу № SАМDN01000713690514 від 17.01.2011 року розпоряджається його донька ОСОБА_1 в розмірі 33,3%, син ОСОБА_2 в розмірі 33,3% та ОСОБА_3 в розмірі 33,3%, за договором банківського вкладу № SАМDN80000727746956 від 08.08.2012 року розпоряджається його донька ОСОБА_1 в розмірі 35%, син ОСОБА_2 в розмірі 35% та ОСОБА_3 в розмірі 30% та за договором банківського вкладу № SАМDN80000728258713 від 29.08.2012 року розпоряджається його донька ОСОБА_1 в розмірі 35%, син ОСОБА_2 в розмірі 30% та ОСОБА_3 в розмірі 35%. У визначений законом строк позивачі звернулись до приватного нотаріуса Макіївського міського нотаріального округу Донецької області Ященко І.В. із заявами про прийняття спадщини, за якими була заведена спадкова справа № 62/2014. Проте у зв`язку з проведенням антитерористичної операції на території м. Макіївки Донецької області було припинено доступ до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної системи Мінюсту України, що унеможливило вчинення будь-яких нотаріальних дій на цій території та отримання позивачами свідоцтва про право на спадщину на вказані банківські вклади. З метою оформлення спадкових справ, позивачі звернулись до П`ятої Донецької державної нотаріальної контори, яка на теперішній час знаходиться в м. Покровську Донецької області, однак державним нотаріусом Сафроновою Н.Л. позивачам відмовлено у видачі свідоцтв про право власності, оскільки спадкова справа № 62/2014 знаходиться на непідконтрольній території, доступ до неї відсутній, вивчити матеріали справи немає можливості. Таким чином, судовий захист є єдиним можливим способом одержання грошових коштів, що розміщені на банківських рахунках в ПАТ КБ «Приватбанк».

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.12.2017 року у справі відкрито провадження та призначено підготовче засідання на 22.01.2018 року (а.с. 55).

30.06.2018 року від представника позивачів ОСОБА_4 до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивачів (а.с. 46-52).

11.01.2018 року від представника відповідача Аніщенко Б.С. до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким заявлені позивачами вимоги не підлягають задоволенню, оскільки банк не є належним відповідачем. Між сторонами спір відсутній, банк прав позивачів не порушував, не оспорював, докази порушених або невизнаних прав позивачів з боку банку у матеріалах справи та у позовній заяві відсутні. Крім того, зазначив, що надані позивачами копії документів, зокрема, копії договорів банківського вкладу не відповідають вимогам, встановленим законодавством України щодо банківських документів, а також не містять банківських реквізитів, також не надано квитанції або інший документ, який підтверджує внесення готівки у відповідну платіжну систему (а.с. 77-84).

27.02.2018 року на адресу суду від представника позивачів ОСОБА_4 надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої заперечила щодо доводів, викладених представником відповідача, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Крім того, зазначила, що частина письмових доказів подавалась в оригіналах, інша частина в копіях, які засвідчені нотаріально (а.с. 92-97).

Ухвалою суду від 05.03.2018 року у справі залучено в якості третьої особи приватного нотаріуса Макіївського міського нотаріального округу Донецької області Ященко І.В. (а.с. 117).

23.03.2018 року до суду надійшла заява представника позивачів про розгляд справи у його відсутність та за відсутності позивачів (а.с. 123).

Ухвалою суду, занесеною до журналу судового засіданні від 25.05.2018 року, задоволено клопотання представника відповідача, долучено до матеріалів справи письмові заперечення на відповідь представника позивачів (а.с. 139-142).

Ухвалою суду від 25.05.2018 року витребувано у третьої особи приватного нотаріуса Макіївського міського нотаріального округу Ященко І.В. спадкову справу за номером у Спадковому реєстрі 56608285, заведену 03.10.2014 року, номер у нотаріуса 62/2014, спадкодавець ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з відомостями про розміри грошових вкладів на рахунках відповідача № НОМЕР_2 в сумі 4 000 USD за договором № SAMDN80000713690514 від 17.01.2011 року; № НОМЕР_3 в сумі 6 987,21 USD за договором № SAMDN80000727746956 від 08.08.2012 року; № НОМЕР_4 в сумі 6 167,71 USD за договором № SAMDN80000728258713 від 29.08.2012 року, а також те, на чиє ім`я спадкодавцем зроблені заповідальні розпорядження за цими договорами та відсутність заповіту (а.с. 146).

Ухвалою суду від 28.09.2018 року витребувано у ПАТ КБ «Приватбанк документи, що підтверджують розірвання ОСОБА_5 : договору № SADMDN8000728258713 від 29.08.12 р., який розірваний 29 серпня 2012 р., грошові кошти з якого, були перераховані на карту НОМЕР_5 ; договір № SADMDN8000728258718 від 29.08.12 р., який розірваний 07.03.2014 р. - договір № SADMDN01000713690514 від 17.01.11 р., який розірваний 18 січня 2013 р., грошові кошти з якого, були виведені на рахунок НОМЕР_6 , а також даних щодо наявності грошових коштів ОСОБА_5 на: картці НОМЕР_5 ; рахунку НОМЕР_6 ; відповідно до договору № SADMDN80000727746956 від 08.08.12 р. (а.с. 167).

Ухвалою суду від 28.11.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.02.2019 року, повторно витребувано у ПАТ «КБ «Приватбанк» письмові докази (а.с. 178).

Позивачі та їх представник в судове засідання не з`явилися, про час та місце його проведення повідомлені в установленому законом порядку. Представником позивача подана заява про розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивачів.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на викладені у відзиві обставини.

Третя особа приватний нотаріус Макіївського міського нотаріального округу Ященко І.В. в судове засідання не з`явилась, про час та місце судового розгляду справи була повідомлена судом в установленому законом порядку, про причини неявки не повідомила.

За таких обставин суд розглянув справу за відсутності в позивачів, їх представника та третьої особи.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов таких висновків.

Відповідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_7 , виданого 29.07.1987 року відділом Кіровського РАЦС м. Макіївки Донецької області, а відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_8 , виданого 22.09.2010 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Донецької області, після реєстрації шлюбу змінила своє прізвище з « ОСОБА_1 » на прізвище чоловіка « ОСОБА_1 » та позивач ОСОБА_2 є сином ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_9 , виданого 26.03.1976 року відділом РАЦС м. Макіївки, Донецької області (а.с. 20-21,25).

17.01.2011 року між ОСОБА_5 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладений договір банківського вкладу «Стандарт» № SAMDN1000713690514, відповідно до умов якого ОСОБА_5 передав банку 4 000 доларів США, шляхом внесення їх на особовий рахунок № НОМЕР_2 , з відсотковою ставкою 8,5% річних, на строк до 17.07.2011 року включно, одночасно склав заповідальне розпорядження, відповідно до якого, у разі його смерті вкладом та нарахованими процентами розпоряджається його донька ОСОБА_1 - 33,3%, син ОСОБА_2 - 33,3%, ОСОБА_3 - 33,3% (а.с. 34).

08.08.2012 року між ОСОБА_5 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладений договір банківського вкладу «Стандарт» № SAMDN80000727746956, відповідно до умов якого ОСОБА_5 передав банку 6 987,21 доларів США, шляхом внесення їх на особовий рахунок № НОМЕР_3 , з відсотковою ставкою 8,5% річних, на строк до 08.08.2013 року включно, одночасно склав заповідальне розпорядження, відповідно до якого, у разі його смерті вкладом та нарахованими процентами розпоряджається його донька ОСОБА_1 - 35%, син ОСОБА_2 - 35%, ОСОБА_3 - 30% (а.с. 35).

29.08.2012 року між ОСОБА_5 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладений договір банківського вкладу «Стандарт» № SAMDN80000728258713, відповідно до умов якого ОСОБА_5 передав банку 6 167,71 доларів США, шляхом внесення їх на особовий рахунок № НОМЕР_4 , з відсотковою ставкою 9% річних, на строк до 29.08.2013 року включно, одночасно склав заповідальне розпорядження, відповідно до якого, у разі його смерті вкладом та нарахованими процентами розпоряджається його донька ОСОБА_1 - 35%, син ОСОБА_2 - 30%, ОСОБА_3 - 35% (а.с. 31).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія серії НОМЕР_10 , виданого 14.04.2014 року міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області (а.с. 37).

Згідно з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 38538040 від 30.10.2014 року після смерті ОСОБА_5 , який помер у квітні 2014 року, приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу Ященко І.В. 03.10.2014 року заведено спадкову справу № 62/2014 (а.с. 38).

Згідно із повідомленням Головного територіального управління юстиції у Донецькій області № М-363-1776 від 30.08.2017 року приватний нотаріус Макіївського міського нотаріального округу Ященко І.В. заяву про припинення приватної нотаріальної діяльності по Макіївському міському нотаріальному округу не подавала та за даними Єдиного реєстру нотаріусів інформація щодо її перереєстрації в іншій області або призначення на посаду держнотаріуса відсутня, архів нотаріальних документів знаходиться в м. Макіївка у приватного нотаріуса Ященко І.В. Крім того, зазначено, що з 17.06.2014 року Наказом Міністерства юстиції України № 953/5 (зі змінами) «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції» припинено доступ користувачів до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної системи Мінюсту України, в тому числі і у м. Макіївка, до закінчення антитерористичної операції на сході України, що унеможливило вчинення будь-яких нотаріальних дій на цій території, одночасно роз`яснено право звернутися до суду на території, підконтрольній українській владі, для визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування (а.с. 41-42).

Постановою державного нотаріуса П`ятої донецької державної нотаріальної контори Сафроновою Н.Л. від 06.10.2017 року № 599/02-31, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено в отриманні свідоцтва про право на спадщину за відповідальним розпорядженням на спадкове майно у вигляді грошових внесків у ПАТ «КБ «Приватбанк», що залишились після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_5 , оскільки спадкова справа № 62/2014 знаходиться на непідконтрольній українській владі території, доступ до неї відсутній, вивчити матеріали справи немає можливості (а.с. 44).

При цьому, відповідно до наданої відповіді приватного нотаріуса Макіївського міського нотаріального округу Ященко І.В. № 1/02-14 від 26.01.2018 року, останньою 03.10.2014 року заведена спадкова справа № 62/2014 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , 1952 року народження, який проживав у АДРЕСА_1 .

Про прийняття спадщини звернулись спадкоємці: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син, мешкає у АДРЕСА_2 , заява подана ІНФОРМАЦІЯ_4 року; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , донька, мешкає у АДРЕСА_2 , заява подана ІНФОРМАЦІЯ_4 року; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешкає у АДРЕСА_3 , на її користь було складено заповідальне розпорядження в банку на частину грошового внеску, заява подана 06.10.2014 року. Інших спадкоємців немає (а.с. 87).

На виконання ухвали суду від 28.09.2018 року відповідачем ПАТ «КБ «Приватбанк» 03.10.2018 року надано довідку, відповідно до якої станом на 02.10.2018 року договір № SAMDN80000728258713 від 29.08.2012 року - розірваний 09.04.2014 року, договір № SAMDN1000713690514 від 17.01.2011 року - розірваний 18.01.2013 року, договір № SAMDN80000727746956 від 08.08.2012 року - чинний та залишок коштів на рахунку № НОМЕР_11 - 7110,63 доларів США (а.с. 171).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або інший дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Статтею 1 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором.

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Банківський вклад (депозит) - це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку, які підлягають виплаті вкладнику відповідно до законів України та умов договору (стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).

За змістом ст. 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі.

Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Частиною 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

Відповідно до положень Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493, банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського вкладу вкладні (депозитні) рахунки (пункт 1.8. Інструкції); договір банківського рахунку укладається в письмовій формі; один примірник договору зберігається в банку, а другий - банк зобов`язаний надати клієнту під підпис (пункт 1.9. Інструкції); письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту; у договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банківського вкладу, сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок, строк зберігання коштів (за строковим вкладом), розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін, умови дострокового розірвання договору тощо (пункт 1.10. Інструкції).

Пункт 10.1. Інструкції передбачає порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред`явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

Пунктом 1.4. Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516, (далі - Положення) передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Пунктом 2.9 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 01 червня 2011 року №174, зареєстрованої в Міністерстві і юстиції України 25 червня 2011 року за №790/19528 (далі - «Інструкція»), встановлено, що банк (філія, відділення) зобов`язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним і підписом САБ.

Аналогічний правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду України від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-118цс14, від 26 березня 2014 року у справі № 6-4813св14, від 26 березня 2014 року у справі № 6-7667св14.

З аналізу зазначених норм слідує, що банк зобов`язаний виконати вимогу відповідно до умов договору банківського вкладу (депозиту). Оскільки стороною укладених договорів банківського вкладу є АТ КБ «ПриватБанк», яке як юридична особа зобов`язане виконати умови договору. Ліквідація філій або припинення у будь-який спосіб їх діяльності не звільняє відповідача від виконання обов`язків за укладеними і дійсними договорами.

На підтвердження укладення договорів банківського вкладу (депозиту) представником позивача до позовної заяви надано оригінали договорів № SAMDN80000728258713 від 29.08.2012 року, № SAMDN1000713690514 від 17.01.2011 року, № SAMDN80000727746956 від 08.08.2012 року.

Таким чином, банк зобов`язаний виплатити вкладнику депозит і проценти на вклад на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві та момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частинами 1,2 ст. 1228 ЦК України передбачено, що вкладник має право розпорядитися правом на вклад у банку (фінансовій установі) на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження банку (фінансовій установі).

Окрім того, відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку, право на який відповідно до ч. 2 ст. 1228 ЦК України входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.

Згідно з ч. 2 ст. 608 ЦК України зобов`язання не припиняється зі смертю кредитора, якщо воно не є нерозривно пов`язаним з особою останнього. У такому разі права й обов`язки (спадщина) фізичної особи (вкладника), яка померла, переходять до інших осіб-спадкоємців.

Отже, зобов`язання банку виплачувати проценти за договором вкладу не припиняється зі смертю вкладника, входить до складу спадщини та триває до дня, який передує дню повернення коштів спадкоємцям.

Таку правову позицію виклав Верховний Суд України у постанові від 22 січня 2014 року у справі 6-157цс13.

Частиною 3 ст. 1221 ЦК України передбачено, що в особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.4 розділу 2 глави 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Мінюсту України від 22.02.2012 року № 296/5, спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

При заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

У разі підтвердження факту заведення спадкової справи іншим нотаріусом нотаріус відмовляє заявнику у прийнятті заяви (іншого документа) та роз`яснює право її подачі за місцезнаходженням цієї справи, а у разі потреби (неправильно визначено місце відкриття спадщини) витребовує цю справу для подальшого провадження.

Тобто, повторне заведення в теперішній час спадкової справи органами нотаріату, які здійснюють свої повноваження на території, яка контролюється органами державної влади України, є неможливим.

Частиною 1 ст. 9-1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» передбачено, що у разі, якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Відповідно до ч.1 ст. 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», який набрав чинності 27 квітня 2014 року, у разі, якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Кабінетом Міністрів України 15 квітня 2015 року постановою № 210 затверджено Порядок реєстрації деяких спадкових справ у Спадковому реєстрі, який визначає процедуру реєстрації у Спадковому реєстрі спадкових справ заведених на підставі ст. 91 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Проте зазначений Порядок не врегулював процедуру оформлення права на спадкування у разі, якщо спадкова справа заведена нотаріусом раніше і залишилася на території, на якій органи державної влади в теперішній час тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Утім, як зазначено в розділі 6 Інформаційного листа Нотаріальної палати України «Деякі питання оформлення спадкових прав на майно, яке знаходиться на тимчасово окупованій території України та на території проведення антитерористичної операції. Особливості відчуження нерухомого майна, що знаходиться на непідконтрольній Україні території», що стосується питання доступу до архівів нотаріальних документів, які залишилися на непідконтрольній Україні території, а також можливості їх передачі з вказаних територій, то на законодавчому рівні воно залишається відкритим.

Таким чином, суд доходить висновку, що фактично позивачі були позбавлені можливості оформити свої спадкові права на спадкове майно, оскільки їх заяви про прийняття спадщини були подані на території м. Макіївки, яка згодом була визнана тимчасово окупованою, що позбавило спадкоємців можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом.

Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1269 ЦК України).

Відповідно до положень абзацу 3 пункту 7.3, абзацу 3 пункту 10.15 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджених Постановою Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, незалежно від того, чи здійснюється успадкування вкладу згідно із законом, заповітом або розпорядженням, банк здійснює виплату вкладу (частини вкладу) спадкоємцю власника рахунку на підставі документів, визначених законодавством України.

Судом встановлено, що позивачі звернулись до нотаріальної контори у встановлений законом строк 03.10.2014 року, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 38538040 про реєстрацію спадкової справи № 62/2014, виданим приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу Донецької області Ященко І.В.

Отже, позивачі вчинили дії, які свідчать про прийняття спадщини відповідно до положень ст. 1269, 1270 ЦК України.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до ст. 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця.

Згідно з роз`ясненнями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що містяться у листі № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Враховуючи, що позивачі є спадкоємцями за законом, у встановлений законом строк звернувся до органів нотаріату із заявою про прийняття спадщини, але не мали можливості отримати свідоцтво про право на спадщину через перебування спадкової справи на тимчасово окупованій території, і в іншому - позасудовому порядку, позивачі позбавлені можливості оформити свої спадкові права в нотаріальній конторі, тому суд вважає, що права позивачів підлягають захисту у судовому порядку шляхом визнання за ними права власності на банківські вклади в порядку спадкування за законом.

Таким чином, підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання права власності на спадщину за заповідальним розпорядженням після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається з вкладу у розмірі 7 110,63 доларів США, який розміщений на рахунку № НОМЕР_3 за договором банківського вкладу «Стандарт» № SАМDN80000727746956 від 08.08.2012 року, укладеним ОСОБА_5 та АТ «Комерційний Банк «Приватбанк», а саме:

- за ОСОБА_1 на суму вкладу у розмірі 35% від суми вкладу, що становить 2 488,72 доларів США

- за ОСОБА_2 на суму вкладу у розмірі 35% від суми вкладу, що становить 2 488,72 доларів США

- за ОСОБА_3 на суму вкладу у розмірі 30% від суми вкладу, що становить 2 133,19 доларів США.

Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання права власності на спадщину за заповідальним розпорядженням, що складається з вкладу у розмірі 6 167,71 доларів США за договором № SAMDN80000728258713 від 29.08.2012 року та за договором № SAMDN1000713690514 від 17.01.2011 року, що складається з вкладу у розмірі 4 000 доларів США, оскільки, як встановлено судом, вказані договори було розірвано 09.04.2014 року та 18.01.2013 року відповідно та грошові кошти було повернуто за життя спадкодавцю ОСОБА_5 .

Посилання представника відповідача на відсутність цивільно-правового спору, внаслідок чого позов є безпідставним, суд вважає необґрунтованим, оскільки матеріали справи свідчать про те, що відповідач не визнає право власності позивачів на спадкове майно, зокрема на депозитний вклад.

Крім того, твердження представника відповідача щодо ненадання позивачем документів, які дають можливість встановити коло спадкоємців та наявність чи відсутність заповіту, який складено пізніше ніж заповідальне розпорядження, суд також не бере до уваги, оскільки зазначені обставини не впливають на права та обов`язки банка та вказані твердження спростовуються доказами, які наявні в матеріалах справи.

При цьому, безпідставними є заперечення представника відповідача щодо визнання права власності на спадщину за заповідальним розпорядженням на користь ОСОБА_3 , оскільки чинним законодавством не встановлено обмеження кола осіб, на користь яких може бути зроблене заповідальне розпорядження банківській установі. Тому, той факт, що позивач ОСОБА_3 не є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5 , та відсутність заповіту, не можуть бути підставою для невизнання її права на банківський вклад, власником якого був спадкодавець.

Крім того, суд звертає увагу, що ні Інструкція № 492, ні інший нормативний акт цивільного законодавства не вимагає ідентифікувати особу, яку вкладник зазначає в якості спадкоємця у заповідальному розпорядженні. Інформацію про таку особу представник банку отримує безпосередньо від вкладника, який власноручним підписом засвідчує правильність такої інформації.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на вказане, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_1 та позивача ОСОБА_5 по 678 грн. 61 коп. (35% від суми задоволених вимог) судового збору та на користь позивача ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 581 грн. 67 коп. (30% від суми задоволених вимог)

Керуючись ст. 1058, 1060, 1066, 1216, 1218, 1221, 1228, 1269, 1270,1296 ЦК України, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк», третя особа приватний нотаріус Макіївського міського нотаріального округу Донецької області Ященко Ірина Володимирівна про визнання права власності на спадщину - задовольнити частково.

Визнати право власності на спадщину за заповідальним розпорядженням після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається з вкладу у розмірі 7 110,63 доларів США, який розміщений на рахунку № НОМЕР_3 за договором банківського вкладу «Стандарт» № SАМDN80000727746956 від 08.08.2012 року, укладеним ОСОБА_5 та Акціонерним товариством «Комерційний Банк «Приватбанк», а саме:

-за ОСОБА_1 на суму вкладу у розмірі 35% від суми вкладу, що становить 2 488,72 доларів США

-за ОСОБА_2 на суму вкладу у розмірі 35% від суми вкладу, що становить 2 488,72 доларів США

-за ОСОБА_3 на суму вкладу у розмірі 30% від суми вкладу, що становить 2133,19 доларів США

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» судовий збір на користь:

- ОСОБА_1 у розмірі 678 грн. 61 коп.,

- ОСОБА_6 у розмірі 678 грн. 61 коп.,

- ОСОБА_3 у розмірі 581 грн. 67 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач 1: ОСОБА_1 : АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_12

позивач 2: ОСОБА_2 : АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_13

позивач 3: ОСОБА_3 : АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_14

відповідач: Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк»: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄРПОУ 14360570

третя особа приватний нотаріус Макіївського міського нотаріального округу Донецької області Ященко Ірина Володимирівна: 86157, Донецька обл., м. Макіївка, вулиця Плеханова, 14, приміщення 12.

Суддя О.В.Батрин