Постанова № 8775207, 12.03.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.03.2010 р.                                                                      Справа № 2а - 192/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., при секретарі судового засідання Крикливенко І.С., за участю:

представника позивача: Станько Н.Б., довіреність 11286/9/10-014 від 10.07.09 р.,

представника відповідача: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області, вул. Торгова, 63 А, м. Миколаїв, 54050 докомунального підприємства Грейгівської сільської ради "Струмок", вул. Чапаєва, 80, с. Грейгове, Жовтневий район, Миколаївська область, 57223 простягнення заборгованості в сумі 6830,14 грн. В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з КП Грейговської сільської ради "Струмок" податкового боргу в сумі 6830,14 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем самостійно визначена, але не сплачена сума податку з доходів фізичних осіб, за 4 квартал 2008 р., 2 та 3 квартал 2009 р., в розмірі 6830,14 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідач зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності –юридична особа Жовтневою районною державною адміністрацією 02.08.01 р. та з 18.09.01 р. перебуває на обліку в ДПІ, як платник податків (а. с. 7, 8).

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ст. 17 ч. 1 п. 4 Закону України «Про систему оподаткування», податок з доходів фізичних осіб належить до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів).

Відповідач подав до позивача податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, у якому самостійно визначив суми утриманого та суми перерахованого податку (а. с. 10-12).

Так, за 4 квартал 2008 р. сума утриманого податку складає 2512,69 грн., а сума перерахованого податку складає 896,22 грн. (а. с. 10). Відповідно, сума нарахованого, але не перерахованого податку за 4 квартал 2008 р. складає 1618,47 грн.

За 2 квартал 2009 р. сума утриманого податку складає 2798,68 грн., а сума перерахованого податку складає 0,0 грн. (а. с. 11). Відповідно, сума нарахованого, але не перерахованого податку за 2 квартал 2009 р. складає 2798,68 грн.

За 3 квартал 2009 р. сума утриманого податку складає 2712,99 грн., а сума перерахованого податку складає 300,0 грн. (а. с. 12). Відповідно, сума нарахованого, але не перерахованого податку за 3 квартал 2009 р. складає 2412,99 грн.

Загальна сума податкового боргу складає 6830,14 грн.

Відповідно до ст. 5 ч. 1 п. 5.1. Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи.

Таким чином, станом на 15.01.10 р. відповідач має узгоджену заборгованість перед бюджетом в сумі 6830,14 грн., яка складається з заборгованості з податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 ч. 1 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач своїм правом не скористався.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 94, 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з комунального підприємства Грейгівської сільської ради "Струмок" (Миколаївська область, Жовтневий район, с. Грейгове, вул. Чапаєва, 80, ЄДРПОУ 31639264) користь Державного бюджету України (р/р 34126999600172 в УДК у Миколаївській області, МФО 826013, ЄДРПОУ 34319177) податковий борг з податку з доходів фізичних осіб за 4 квартал 2008 р., 2 та 3 квартал 2009 р. в сумі 6830,14 грн.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Вимоги до заяви про апеляційне оскарження та до апеляційної скарги встановлені ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                                        А. О. Мороз