Ухвала суду № 87751867, 21.02.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/3246/20

провадження № 1-кс/753/960/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2020 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А.М. з секретарем судового засідання Козін В.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 Піяка К.Л. про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018101020000107 від 19 червня 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 197 - 1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

20 лютого 2020 року прокурор Київської місцевої прокуратури № 2 Піяк К.Л.звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт на нежитлове приміщення загальною площею 742 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 - З (ОНМ 150047380000), нежитлове приміщення, загальною площею 742 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ( НОМЕР_1 ), із забороною його відчуження, розпорядження та користування. Вказане клопотання вмотивоване тим, що слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління поліції в місті Києві здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню № 42018101020000107 від 19 червня 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 197 - 1 КК України.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється Київською місцевою прокуратурою № 2.

Встановлено, що ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 28 вересня 2016 року ( справа № 759 / 8595 / 13 - ц, провадження № 759 / 4245 / 13 ) за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Інжирінгбудсервіс» про визнання права власності визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 742 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно первинна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , проведена 22 серпня 2013 рокуза ОСОБА_1 на підставі рішення Святошинського районного суду від 20 червня 2013 року (справа № 759/8595/13-ц, провадження № 759/4245/13) та присвоєно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 150047380000.

У подальшому на підставі догорів купівлі продажу від 07 жовтня 2013 року № 1278 та 07 жовтня 2013 року № 1275 право власності на зазначений об`єкт нерухомого майна перейшло до ФОП ОСОБА_2 .

Крім того встановлено, що на підставі аналогічного рішення Святошинського районного суду міста Києва від 20 червня 2013 року (справа № 759/8595/13-ц, провадження № 759/4245/13) 31 липня 2017 року проведена реєстрація на об`єкт нежитлового приміщення за адресою вулиця АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 з внесенням запису про право власності №21641559 та відкриттям розділу в реєстрі речових прав з присвоєнням реєстраційного номеру об`єкта нерухомого майна 1314304480000.

У подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 22 листопада 2017 року № 997 право власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , перейшло до ОСОБА_3 .

Таким чином встановлено, що ОСОБА_1 достовірно знаючи, що Святошинським районним судом міста Києва від 20 червня 2013 року ( справа № 759/8595/13-ц ) рішення про визнання права власності за ним на нежитлове приміщення, загальною площею 742 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , не приймалось, свідомо 31 липня 2017 року надав державному реєстратору Київської філії комунального підприємства « Новозаводське » Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області в м. Києві оригінал судового рішення, до якого було внесено неправдиві відомості про визнання за ним права власності на нежитлове приміщення, загальною площею 742 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , на підставі чого державним реєстратором Київської філії комунального підприємства «Новозаводське» Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області в місті Києві 31 липня 2017 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за ОСОБА_1 .

В ході огляду об`єкту на території земельної ділянки, яка розташована у Дарницькому районі м. Києва по вул. АДРЕСА_3 , встановлено, що на земельній ділянці розміщена будівля, в якій здійснюється комерційна діяльність.

Аналогічні відомості підтверджуються актом обстеження земельної ділянки Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації ) від 21 лютого 2018 року № 18 - 0240 - 02, який отримано Київською місцевою прокуратурою № 2.

Так, згідно акту обстеження земельної ділянки Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації ) від 23 травня 2018 року № 18-0783-02, рішень Київська міська рада за поданням Департаменту земельних ресурсів щодо передачі зазначеної земельної ділянки у власність ( користування ) не приймала, документи, що посвідчують право власності ( користування ) земельною ділянкою в Департаменті земельних ресурсів не зареєстровані.

Відповідно до бази даних міського земельного кадастру земельна ділянка, на якій розміщена вказана будівля не обліковується, та не зареєстрована.

Окрім того, відповідно до листів Дарницької районної в місті Києві Державної адміністрації від 13 квітня 2018 року № 101 - 3375 / 02 та Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06 квітня 2018 року об`єктам нерухомості, такі адреси як ОСОБА_4 , АДРЕСА_4 , не присвоювалися.

Відповідно до висновків рішення Святошинського районного суду міста Києва від 20 червня 2013 року (справа № 759 / 8595 / 13 - ц) констатовано, що ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення загальною площею 742 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , яке самостійно побудував на земельній ділянці, якою користується на підставі Договорів про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування № ДНН - 2011 - 12 / 13 від 07 грудня 2011 року та ДНН - 2012 - 12 / 126 від 21 грудня 2012 року .

Разом з цим, зазначене нежитлове приміщення розташовано на іншій земельній ділянці, яка згідно відомостей публічної кадастрової карти взагалі не виділена в натурі, кадастрового номеру не має, та не обліковується. Територія земельної ділянки за вказаною адресою, відповідно до МІАС ЗМД Містобудівний Кадастр Києва, відносяться до території вулиць та доріг. Наведене свідчить, що ОСОБА_1 введено в оману суд стосовно правомірності використання земельної ділянки.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, пославшись на викладені у ньому обставини.

Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання (ч.1 ст. 172 КПК України).

Заслухавши прокурора, дослідивши копії матеріалів кримінального провадження, суд вважає клопотання обґрунтованим з таких підстав.

З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач (ч.1 ст. 171 КПК України).

Враховуючи, що самовільно зайнята земельна ділянка належить територіальній громаді міста Києва, необхідним є вирішення питання її звільнення.

Крім того, відповідно до п. 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 ( в редакції станом на 04 лютого 2012 року ) ( Далі - Порядок прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва № 461 ) Прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до I - III категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно - будівельною інспекцією та її територіальними органами ( далі - Інспекція ) поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Згідно п. 3 Порядку прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва № 461, Прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифіката.

Статтею 13 Порядку прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва № 461 встановлено, що зареєстрована декларація або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Водночас, відповідно до відкритих джерел реєстру виданих довільних документів Державної архітектурно будівельної інспекції України ( офіційний сайт https://dabi.gov.ua/ ) будь-яких дозвільних документів, а також документів про готовності об`єкта до експлуатації Державної архітектурно будівельної інспекції України відносно об`єкту нежитлового приміщення, загальною площею 742 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 - З, об`єкту нежитлового приміщення, загальною площею 742 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , - не видавались.

Державні будівельні норми обов`язкові до виконання. Отримання, встановлених законодавством дозволів, дотримання ДБН є важливим умовою гарантій безпеки життю та здоров`я людей.

Таким чином, за адресою вулиця Єлизавети Чавдар, № 1 - З, міста Києва, розташована комерційна будівля, яка розміщена на земельній ділянці, яка використовується невстановленими особами без правовстановлюючих документів, за відсутності документів про готовності об`єкта до експлуатації, експлуатація якої може створювати загрозу для життя і здоров`я людей, які користуються вказаним об`єктом з метою комерційної діяльності.

Також, в ході досудового розслідування встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2015 року ( справа № 826 / 6113 / 15 ) в задоволенні позову ОСОБА_2 до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 18 квітня 2013 року № 214 / 9217 « Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальному підприємству « Київтранспарксервіс » на вулиця Єлізавети Чавдар, № 1 - 3 у Дарницькому районі міста Києва для влаштування та експлуатації відкритої автостоянки з об`єктами транспортної інфраструктури », відмовлено в повному обсязі.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 березня 2017 року ( справа № 826 / 10215 / 16 ), залишеного в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року , в задоволення позову ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації ) про визнання протиправними дій щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:290:0034 за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язання скасувати в Поземельній книзі відповідний запис, відмовлено в повному обсязі.

Статтею 20 Земельного кодексу України передбачено, що зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання ( передачу ) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

На сьогоднішній день є обґрунтовані підстави вважати, що до вчинення вказаних незаконних дій причетна група осіб, які мають відношення до вчинення кримінального правопорушення відносно незаконно набутого майна, які можуть вживати заходів до відчуження права власності на вказане майно, з метою подальшого протиправного їм заволодіння, отримання прибутку від його відчуження, укладати удавані договори та в подальшому, отримані кошти легалізувати.

Враховуючи, що нежитлове приміщення, загальною площею 742 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 нежитлове приміщення, загальною площею 742 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , є об`єктом кримінально протиправних дій та доказом у кримінальному провадженні, постановою прокурора від 19 лютого 2020 року нежитлове приміщення, загальною площею 742 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 нежитлове приміщення, загальною площею 742 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

З метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню виникла необхідність у накладенні арешту на нежитлове приміщення, загальною площею 742 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення, загальною площею 742 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , із забороною відчуження, розпорядження та користування ним.

Беручи до уваги, що нежитлове приміщення, загальною площею 742 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення, загальною площею 742 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , може бути використано невстановленими особами з метою отримання прибутку від його відчуження та протиправного заволодіння вказаним об`єктом, будівлі побудовані із відсутністю дозвільних документів, що створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, виникла необхідність у накладенні арешту саме із забороною відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 170 КПК України підставою для постановлення ухвали про арешт майна є наявність підстав чи розумних підозр вважати, що майно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правого характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення ( цивільний позов ), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Підставою арешту майна прокурорвказав забезпечення збереження речових доказів, а відтак згідно з приписом ч. 3 ст. 170 КПК України таке майно повинно відповідати критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Ст. 98 КПК України дає визначення речових доказів як матеріальних об`єктів, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Зважаючи на викладене, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, слід прийти до висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на майно - нежитлове приміщення, загальною площею 742 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення, загальною площею 742 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , оскільки незастосування арешту може призвести до настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Керуючись ст.ст. 170, 172, 173, 176, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 Піяк Костянтин Леонідович про арешт майна у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018101020000107 від 19 червня 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 197 - 1 КК України, - задовольнити.

Накласти арешт на нежитлове приміщення загальною площею 742 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (ОНМ 150047380000), нежитлове приміщення, загальною площею 742 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ), із забороною його відчуження, розпорядження та користування.

Підозрюваний, обвинувачений, треті особи мають право оскаржити судове рішення щодо арешту майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів дня проголошення, а особами, без виклику яких постановлено ухвалу - протягом того ж строку, з дня отримання її копії.

Ухвала про арешт майна виконується негайно прокурором.

Слідчий суддя: