Рішення № 87750829, 12.02.2020, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3454/19

Провадження № 2/307/282/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І. при секретарі Ільницькій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області до ОСОБА_1 , де третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Грушівська сільська рада Тячівського району Закарпатської області про стягнення заподіяної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 , де третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Грушівська сільська рада Тячівського району Закарпатської області про стягнення заподіяної шкоди. В позовній заяві представник зазначив, що відповідно до постанов Тячівського районного суду Закарпатської області від 11.01.2019 року у справі про адміністративне правопорушення від 11.01.2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч.4 ст. 85 та ст.90 КупАП. Судом встановлено, що ОСОБА_1 21 листопада 2018 року, близько 13 год. 20 хв., перебуваючи на р.Апшиця, в околиці с.Грушово, Тячівського району, Закарпатської області здійснював незаконний лов риби за допомогою забороненого засобу лову – сітки «косинки» трикутної форми, внаслідок чого зловив рибу річкову виду «Підуст звичайний» в кількості 8 штук, внаслідок чого наніс збитків рибному господарству на суму 272 гривні. Також, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , близько 13 год. 40 хв., перебуваючи на річці Апшиця, в околиці с.Грушово, Тячівського району, Закарпатської області проводив незаконний лов риби на забороненій ділянці в нерестовий період з використанням вудочки, внаслідок чого зловив рибу річкову виду «Яялець-андруга» в кількості 1 штука, яка є об`єктом Червоної книги, чим наніс збитків рибному господарству України на суму 820 гривень. Згідно обгрунтованого розрахунку розміру завданої шкоди правопорушником ОСОБА_1 нанесено збитків рибному господарству України на суму 1092 гривень. Закарпатським рибоохоронним патрулем до ОСОБА_1 був направлений рекомендований лист від 07.02.2019 року за №28-07/89-19 з пропозицією відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів у сумі 1092 гривень для досудового врегулювання спору, однак підтвердження сплати коштів до Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області не надходило. Просить стягнути з відповідача на користь Грушівської сільської ради заборгованість за заподіяні збитки в сумі 1092 гривні.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, так як надіслав до суду заяву про розгляд справи в його відсутності, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних в справі доказів.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав та пояснив, що на даний час він заподіяну шкоду відшкодував.

Представник Грушівської сільської ради в судове засідання не з`явився, хоч повідомлявся про час та місце розгляду справи, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних в справі доказів.

Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що згідно постанови Тячівського районного суду від 11 січня 2019 року ОСОБА_1 21 листопада 2018 року, близько 13 год. 20 хв., перебуваючи на р.Апшиця, в околиці с.Грушово, Тячівського району, Закарпатської області здійснював незаконний лов риби за допомогою забороненого засобу лову – сітки «косинки» трикутної форми, внаслідок чого зловив рибу річкову виду «Підуст звичайний» в кількості 8 штук, та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 85 ч.4 КУпАП в виді штрафу в розмірі 340 гривень.

Постановою Тячівського районного суду від 11 січня 2019 року стверджується, що ОСОБА_1 21 листопада 2018 року, близько 13 год. 40 хв., перебуваючи на річці Апшиця, в околиці с.Грушово, Тячівського району, Закарпатської області проводив незаконний лов риби на забороненій ділянці в нерестовий період з використанням вудочки, внаслідок чого зловив рибу річкову виду «Ялець-андруга», в кількості 1 штука, яка є об`єктом Червоної книги, чим наніс збитків рибному господарству України на суму 820 гривень, та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 90 КУпАП в виді штрафу в розмірі 340 гривень.

Підставами для винесення постанов від 11 січня 2019 року стали протоколи від 21.11.2018 року.

Згідно розрахунку розміру шкоди, завданої рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства та охорони водних біоресурсів від 21.11.2018 року становить 1092 гривні.

07 лютого 2019 року ОСОБА_1 надіслано лист про добровільне відшкодування шкоди в розмірі 1092 гривні.

Відповідно до положень ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів» посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження: здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об`єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Належність водних біоресурсів визначається Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», ч. 1 ст. 37 якого передбачає, що водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Отже, природні ресурси (в тому числі водні біоресурси), які відповідно до Конституції України та інших законодавчих актів є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, права власника (володіння, користування, розпоряджання) щодо яких, від імені Українського народу, здійснюють органи місцевого самоврядування, як юридичні особи, є майном певної територіальної громади.

Відповідно до пункту 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15 лютого 1999 року, зареєстрованих Міністерством юстиції України 28 квітня 1999 року за №269/3562, забороняється лов водних живих ресурсів із застосування вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї, промислових і інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань.

Розмір шкоди, заподіяної незаконним виловом риби обчислюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування(збирання)або знищення цінних видів водних біоресурсів» від 21 листопада 2011 року №1209.

Згідно з ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами ч. ч. 4, 6 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Згідно з ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно квитанції №0.0.1576542998.1 АТ КБ«Приватбанк» від 10 січня 2020 року ОСОБА_1 на користь Грушівської сільської ради сплачено 1092 гривні заподіяної шкоди внаслідок незаконного лову риби..

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесенні останнім судові витрати по справі. При цьому, оскільки позов підлягає задоволенню у зв`язку з визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, то відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України, ч.3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» позивачу має бути повернено з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

В даному випадку позивачем при зверненні до суду з позовом за платіжним дорученням №189 від 30.10.2019 року сплатив 1921 гривню, отже позивачу з Державного бюджету має бути повернуто 960 гривень 50 копійок.

Судові витрати в частині сплати судового збору в розмірі 960 гривень 50 копійокпокласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.5, 12, 82, 141, 142, 206, 223, 263, 265 ЦПК України, ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Правилами любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15 лютого 1999 року, зареєстрованих Міністерством юстиції України 28 квітня 1999 року за №269/3562, ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Грушево, Тячівського району, Закарпатської області, України, на користь Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області 960 гривень 50 копійок сплаченого судового збору.

Повернути Управлінню Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, що становить 960 (дев`ятсот шістдесят) гривень 50 копійок, сплаченого ним згідно платіжного доручення від 30 жовтня 2019 року за №189.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу 13 «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області, 80000, м. Ужгород, вул. Гойди, 8, код ЄДРПОУ - 40868514.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 21 листопада 2020 року.

Головуючий: В.І. Бобрушко