Ухвала суду № 87750538, 13.02.2020, Воловецький районний суд Закарпатської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 300/143/19

Провадження № 6/936/1/2020

13.02.2020 року смт. Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в особі: головуючого судді Вотьканича В.А., за участю секретаря судового засідання Іванової Н.Я.,

інші учасники справи:

заявник (боржника) ОСОБА_1 ;

представник заявника ОСОБА_2 ;

державний виконавець Воловецького РВ ДВС Биркович О.В.;

стягувачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Воловецький районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), стягувачі: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, встановлене ухвалою Воловецького районного суду Закарпатської області від 15.02.2019 р. в справі № 300/143/19

ВСТАНОВИВ:

19.11.2019 р. заявник (боржник) ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеною заявою, в якій просить скасувати встановлене ухвалою Воловецького районного суду Закарпатської області від 15.02.2019 року тимчасове обмеження його у праві виїзду за межі України.

Заява обґрунтована тим, що ухвалою Воловецького районного суду від 15.02.2019 року задоволено подання державного виконавця відділу Воловецького РВ ДВС Крижанівського Я.І. та тимчасово обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань, покладених на нього згідно зведеного виконавчого провадження ВП № 55663955 від 29.01.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь стягувачів загальної суми боргу 150031,32 гривень.

У поданій заяві ОСОБА_1 посилається на те, що від сплати боргу не ухиляється, частково сплачує заборгованість що підтверджується квитанціями та платіжними дорученнями і надалі зобов`язується погашати заборгованість. На даний час його дохід пов`язаний із виїздом за кордон, оскільки йому запропоновано роботу у ТОВ «Будівельне підприємство «Янош&Саша» з оплатою праці 149 000 форинтів на місяць, що згідно курсу НБУ становить 11 175,00 гривень, що підтверджується копією трудового договору. Покликається на те, що з працевлаштуванням за кордоном виникає у нього можливість в найкоротші терміни погасити заборгованість перед стягувачами. Наміру за кордоном залишатися на постійне місце проживання немає, оскільки в нього на утриманні є малолітні діти. Просить суд, скасувати встановлене ухвалою Воловецького районного суду Закарпатської області від 15.02.2019 року тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, у зв`язку з тим, що зазначене обмеження може призвести до ускладнень погашення ним заборгованості, так як на сьогоднішній день він не працевлаштований та знайти роботу із відповідною заробітною платою не може в Україні.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав подану заяву, просив її задовольнити. Пояснив, що факти ухилення його від виконання своїх зобов`язань відсутні, проти наявності зобов`язань не заперечував.

Представник заявника ОСОБА_2 на підставі ордеру ЗР № 74875 в судовому засіданні підтримав заяву та просив задовольнити її з підстав наведених у ній, зазначив також, що заявник ОСОБА_1 не ухиляється від виконання рішення суду.

Державний виконавець Воловецького районного відділу ДВС ГТУЮ Закарпатської області Биркович О.В. в судовому засіданні щодо задоволення заяви заперечувала та пояснила, що виконавчі листи: № 2-188/2010; 1-3/2009; 2-188/10 про стягнення коштів з заявника (боржника) ОСОБА_1 ( ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ) на користь стягувачів ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , не сплачені боржником за вісім років перебування на виконанні починаючи з 2011 року і по даний час.

Заінтересовані особи ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені. 12.12.2019 р. подали до суду свої заперечення, в яких зазначили, що заборгованість ОСОБА_1 виникла більше десяти років, а тому вважають, що він мав можливість її погасити. На сьогоднішній день залишок боргу у боржника на користь ОСОБА_4 становить в розмірі 30 278,48 гривень, на користь ОСОБА_3 становить в розмірі 877 34,71 гривень, на користь ОСОБА_5 становить в розмірі 4057,62 гривень. Просили заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заслухавши думку учасників справи та перевіривши матеріали, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно достатті 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок розв`язання спорів у цій сфері регулює Закон України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України».

Згідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до частини третьої, четвертої статті 441 Цивільного процесуального кодексу України питання суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Ухвалою Воловецького районного суду від 15.02.2019 року встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 від 10.06.2017 року виданий Воловецьким РС ГУДМС України в Закарпатській області, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 659540, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 до виконання зобов`язань, покладених на нього згідно зведеного виконавчого провадження ВП № 55663955 від 29.01.2018 року. Зокрема: виконавчого листа № 1-3/2009 виданий Міжгірським районним судом 18.03.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 ( ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ) на користь НДЕКЦ при УМВС України судові витрати у виді вартості судових експертиз 7238,63 гривень; виконавчого листа № 1-3/2009 виданий Міжгірським районним судом 24.01.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 ( ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ) на користь ОСОБА_5 морального відшкодування, залишок боргу 8557,62 гривень, завданої внаслідок кримінальним правопорушенням; виконавчого листа № 2-188/2010 виданий Міжгірським районним судом 14.01.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 ( ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ) на користь ОСОБА_4 , залишок боргу по виконавчому документу складає 42000,27 гривень; виконавчого листа № 2-188/2010 виданий Міжгірським районним судом 14.01.2011 року, про стягнення з ОСОБА_1 ( ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ) на користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди та морального відшкодування, на суму боргу 92234,71 гривень, а загальна сума боргу ОСОБА_1 по виконавчих документах становить 150 031,32 гривень.

Постановою Закарпатського апеляційного суду по справі № 300/143/19 від 05.09.2019 р. ухвалу Воловецького районного суду Закарпатської області від 15 лютого 2019 року залишено без змін.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У матеріалах справи міститься заперечення, що 29.11.2019 р. надійшло на адресу суду від Воловецького РВ ДВС. Заперечення мотивовано тим, що на виконанні у Воловецькому районному відділі державної виконавчої служби знаходиться зведене виконавче провадження ВП 5663955 по примусовому виконанню:

- виконавчий лист № 2-188/2010 виданий 14.01.2011 Міжгірським районним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 ( ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ) на користь ОСОБА_4 залишок боргу по виконавчому документу 48254,37грн. ( частково перераховано 30.01.2018 на користь стягувачки кошти в сумі 6254,10 грн., частково перераховано 04.07.2019 на користь стягувачки кошти в сумі 1459,80 грн., частково перераховано 29.07.2019 на користь стягувачки кошти в сумі 4500,00 грн, згідно заяви стягувачки про зарахування у рахунок погашення боргу кошти в сумі 5761,99 грн.) станом на 28.11.2019 р. залишок боргу по виконавчому документу становить 30278,48 гривень;

- виконавчий лист № 2-188/2010 виданий 14.01.2011 Міжгірським район Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 ( ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ) на користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди та морального відшкодування залишок у 92234,71 грн. (частково перераховано кошти в сумі 4500,00 грн. на користь стягувача) станом на 28.11.2019 р. залишок суми боргу складає 87734,71 гривень;

- виконавчий лист № 1-3/2009 виданий 24.01.2011 Міжгірським районним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 ( ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ) на користь ОСОБА_5 морального відшкодування залишок боргу 8557, 62 грн.(частково перераховано кошти в сумі 4500,00 грн. на користь стягувана ) станом на 28.11.2019 залишок суми боргу 4057,62 грн.

- виконавчий лист № 1-3/2009 виданий 18.03.2010 Міжгірським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 ( ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ) на користь НДЕКЦ при УМВС України судові витрати у виді вартості судових експертиз 7238,63 грн. Зазначені кошти по вказаному виконавчому провадженню кошти не сплачувалися;

- постанова № 0223/11200/15 від 18.08.2015 виданої Запорізька митниця ДФС на ОСОБА_1 ( ОСОБА_6 ) накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн., по вказаному виконавчому провадженню кошти не сплачувалися .

- постанова № 0239/11200/15 від 29.09.2015 виданої Запорізька митниця ДФС на ОСОБА_1 ( ОСОБА_6 ) накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 628039, 71 грн., по вказаному виконавчому провадженню кошти не сплачувалися.

Залишок коштів, що підлягає стягненню по ЗВП № 55663955 складає 765 849, 15 гривень.

29.01.2018 на підставі ст. 30 ЗУ «Про виконавче провадження» прийнято постанову про об`єднання виконавчих проваджень ВП№ 55658999, ВП№ 55659133, ВП№ 55658865 у зведене виконавче провадження № 55663955 оскільки на виконанні у державного виконавця перебувають декілька виконавчих проваджень про стягнення з одного й того ж самого боржника.

26.11.2018 надійшли заяви стягувана Закарпатського НДЕКЦ МВС України про повторне прийняття до виконання виконавчого листа № 1-3/2009 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області 7238,63 грн. 26.11.2018 по ВП№ 57783801 державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження і супровідними листами надіслано сторонам виконавчого провадження.

29.11.2018 на підставі ст. 30 ЗУ «Про виконавче провадження» по ВП№ 57783801 державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження № 55663955.

20.02.2019 надійшли заяви про примусове виконання стягувачів Запорізької митниці ДФС про повторне прийняття до виконання постанови в справі про порушення митних правил № 0223/11200/15 від 18.08.2015; постанови в справі про порушення митних правил № 0239/11200/15 від 29.09.2015 про стягнення з боржника ОСОБА_1 ( ОСОБА_6 ) на користь держави штрафи за порушення митних правил в сумі 636539,71 грн.

20.02.2019 по ВП№ 58434746, ВП № 58435519 державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень і супровідними листами надіслано сторонам виконавчого провадження.

20.02.2019 на підставі ст. 30 ЗУ «Про виконавче провадження» по ВП№ 58434746, ВП№ 58435519 державним виконавцем винесено постанови про приєднання виконавчих проваджень до зведеного виконавчого провадження № 55663955.

Судом з`ясовано, що постанови № 0223/11200/15 від 18.08.2015 р. та № 0239/11200/15 від 29.09.2015 р., які видані Запорізькою митницею ДФС на ОСОБА_1 ( ОСОБА_6 ) про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу по виконавчому провадженню, яке приєднане до ЗВП №55663955 не виконані боржником, впливають на вирішення питання щодо скасування обмеження у праві виїздуборжника, оскільки з часу застосування до ОСОБА_1 тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, його заборгованість за судовими рішеннями та рішеннями інших органів, які були зведені у виконавче провадження№ 55663955, збільшилася в кілька разів.

Із інформаційної довідки №155971961 від 12.02.2019 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державний реєстр Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, на все нерухоме майно боржника накладене обтяження ( номер запису № 7774055 ) від 21.11.2014 року, підставою обтяження є постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.11.2014 року, що видана ВДВС Воловецького РУЮ, крім того на все нерухоме майно боржника накладене обтяження (номер запису № 24190657) від 27.12.2017 року, підставою обтяження є постанова про арешт майна боржника від 20.07.2017 року, що видана Воловецьким РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області. Згідно зазначеного вище реєстру за боржником зареєстрована квартира загальною площею 44,70 кв.м., житловою площею 18,10 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Згідно відомостей отриманих із Єдиного державного реєстру іпотек зазначене вище майно є предметом іпотеки, іпотекодержателем якої є ЗАТ КБ " Приватбанк".

Із виконавчих матеріалів вбачається, що станом на 26.11.2019 року боржник ОСОБА_1 не працює, не отримує інших доходів, немає відкритих рахунків в установах банків, за боржником не зареєстроване рухоме майно, за боржником ОСОБА_1 зареєстровано квартиру за адресою АДРЕСА_1 , яка згідно відомостей отриманих із Єдиного державного реєстру іпотек зазначене вище майно є предметом іпотеки, іпотекодержателем якої є ЗАТ КБ "Приватбанк" на яку в свою чергу не можливо звернути стягнення у зв`язку із наявною встановленою законом забороною та відсутністю згоди на реалізацію іпотекодержателя AT КБ «Приватбанк».

Під час вирішення заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, досліджено судом докази які надав боржник про сплату заборгованості, зокрема, копії платіжних доручень № 1923 від 18.09.2019 р. в розмірі 4500,00 грн., за № 1919 від 18.09.2019 р. в розмірі 4500,00 грн., № 1542 від 29.07.2019 р. в розмірі 4 500,00 грн., № 146 від 30.01.2018 р. в розмірі 6254,10 грн., № 1317 від 04.07.2019 р. в розмірі 1459,80 грн., заяви стягувачки ОСОБА_8 від 27.06.2019 р. про зарахування у рахунок погашення боргу кошти в сумі 5761,99 грн., які судом оцінюються критично, адже ці одноразові платежі є неспівмірними із розміром наявної заборгованості та не свідчать про намір боржника виконати свої зобовязання.

Надані до заяви заявника (боржника) ОСОБА_1 фіскальні чеки про поштові перекази на користь стягувачки ОСОБА_9 не відносяться до вказаної справи оскільки, на виконання ДВС перебуває інше виконавче провадження, в якому стягувачем є ОСОБА_9 .

Відповідно до п. 13.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України особи знімається у разі винесення виконавцем постанови про: повернення виконавчого документа до суду, який його видав, на підставі частини першої статті 38 Закону; закінчення виконавчого провадження на підставі пунктів 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої статті 39 Закону; скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України - у разі належного виконання особою зобов`язань щодо сплати періодичних платежів.

Факт сплати ОСОБА_1 за період з 30.01.2018 року по 18.09.2019 рік, декілька платежів не свідчить про належне виконання особою зобов`язань щодо сплати періодичних платежів.

За таких обставин, суд вважає, що ухилення боржника від погашення заборгованості останнім не спростовані та необхідність у застосуванні до ОСОБА_1 обмеження у праві виїзду за кордон не відпала.

Судом також встановлено, що боржником неодноразово оскаржувались до суду дії державного виконавця, що призводило до затягування виконавчого провадження. Наведене свідчить про те, що боржник своїми діями не мав наміру своєчасно та в повному обсязі повертати стягувачу грошові кошти за виконавчим листом, відтак, він свідомо ухилявся від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням.

Разом з цим, матеріалами справи за заявою про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не доведено, що боржник, з моменту відкриття виконавчого провадження, вчиняє дії, які б свідчили про його бажання погашення заборгованості та належного виконання рішення суду, а тому зазначені доводи щодо скасування заходів у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, не можуть бути прийняті судом до уваги, як підстави для задоволення заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на свободу пересування і свободу вибору місця проживання.

Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи своєю власну.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Права, викладені в пункті 1, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.

Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов`язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.

Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

У справі «Гочев проти Болгарії» Європейський Суд підсумував принципи, що відносяться до оцінки необхідності заходів, яке обмежують свободу пересування наступним чином:

У відношенні пропорційності обмеження, встановленого у зв`язку з неоплаченими боргами, Європейський Суд у пункті 49 цього рішення зазначив, що таке обмеження є виправданим лише остільки, оскільки сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (див. рішення Європейського Суду від 13 листопада 2003 року за справою «Напияло проти Хорватії» (Napijalo v. Croatia), скарга N 66485/01, §§ 78 - 82).

Окрім того, навіть якщо міра, що обмежує свободу пересування особи є початково обґрунтованою, вона може стати неспіврозмірною й порушити права особи, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу (див. рішення Європейського Суду за справою «Луордо проти Італії » (Luordo v. Italy), скарга N 32190/96, § 96, ECHR 2003-IX), рішення Європейського Суду за справою «Фельдеш та Фельдешне Хайлік проти Угорщини» (Foldes and Foldesne Hajlik v. Hungary), скарга N 41463/02, § 35, ECHR 2006, рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», § 121).

Надалі у пункті 50 вказаного рішення Європейський Суд з прав людини підкреслив, що у будь-якому випадку влада країни зобов`язана забезпечити те, що порушення права особи залишати його або її країну було від самого початку і протягом всієї тривалості - виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.

Влада не може продовжувати на довготривалі строки заходи, що обмежують свободу пересування особи без регулярної перевірки їх обґрунтованості (див. згадуване вище рішення європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», § 124 і згадуване вище рішення Європейського Суду "Фельдеш и Фельдешне Хайлик против Венгрии", § 35). Така перевірка має, як правило, проводитися судами принаймні, в останній інстанції, оскільки вони забезпечують найкращі гарантії незалежності, неупередженості й законності процедури (див. Рішення Європейського Суду від 25 січня 2007 г. за справою «Сіссаніс проти Румунії»), скарга № 23468/02, § 70).

Охоплення судової перевірки має дозволити суду взяти до уваги всі фактори, що відносяться до справи, включаючи ті, що стосуються співмірності обмежувального заходу (див. з необхідним змінами Рішення Європейського Суду від 23 червня 1981 р. за справою «Ле Конт, Ван Лейвен і Де Мейере проти Бельгії» (Le Compte, Van Leuven and De Meyere v. Belgium), Series A, N 43, § 60)...».

Тобто, застосовуючи статтю 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, які є джерелом права в Україні, суд зобов`язаний забезпечити, щоб порушення права особи залишати країну було виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.

Аргументи та доводи боржника відносно того, що джерелом його доходів є робота за кордоном в «Будівельне підприємство «Янош&Саша» з оплатою праці 149 000 форинтів на місяць, що згідно курсу НБУ становить 11 175,00 гривень, що підтверджується копією трудового договору, судом відхиляються, оскільки є доказово не підтвердженими (копії трудової книжки, контракти, договори, ліценції на право здійснення окремих видів господарської діяльності, яка передбачає наявність посвідчення водія тощо). Подані заявником документи свідчать про намір отримання роботи. Разом з цим, у якості підстав для скасування тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, боржник зазначив, що тимчасово не працює та не має офіційного джерела доходу, у зв`язку з цим не може належним чином виконувати зобов`язання за рішенням суду.

Із листів Воловецької районної філії Закарпатського обласного центру зайнятості № 871-01 від 25.09.2019 р. та № 1006-01 від 31.10.2019 р. (а.с. 162-163)., вбачається, що у Закарпатській області наявні різні вакансії для працевлаштування, зокрема, у відповідності до вакансії № 07061906100003 від 12.07.2019 р., можливе працевлаштування за професією – монтер колії, заробітна плата складає 8 000 гривень, згідно вакансії № 07061906250004 від 15.07.2019 р., можливе працевлаштування за професією – молодший інспектор прикордонної служби, заробітна плата становить 10 000 гривень, (а.с. 164-165), але заявник (боржник) ОСОБА_1 не виявляє бажання працевлаштуватися в Україні.

Суд бере до уваги, що в Україні можливе працевлаштування ОСОБА_1 , ґрунтовних доказів необхідності працевлаштування саме за кордоном боржником не наведено, тому суд приходить до висновку, що його доводи є необґрунтовані.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що правові підстави для скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відсутні, у зв`язку з цим відмовляє в її задоволенні.

За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Керуючись ч.6 ст. 259, ст.ст. 260, 261, 353, 441 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Воловецький районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), стягувачі: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, встановлене ухвалою Воловецького районного суду Закарпатської області від 15.02.2019 р. в справі № 300/143/19, залишити без задоволення.

Відмовити ОСОБА_1 у скасуванні тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, застосованого до нього ухвалою Воловецького районного суду Закарпатської області від 15.02.2019 р. в справі № 300/143/19.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 18.02.2020 р. о 13:30 год.

Головуючий: Вотьканич В.А.