Ухвала суду № 87750494, 21.02.2020, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________

Справа № 299/2175/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2020 м. Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого – судді Бак М.Д.,

секретар судового засідання Лемак А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання скаргу ОСОБА_1 на рішення старшого державного виконавця Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Вагнер Наталії Іванівни, боржник – Вилоцька селищна рада Виноградівського району Закарпатської області,

В С Т А Н О В И В:

21.01.2020 року до суду поступила скарга ОСОБА_1 на постанову про закінчення виконавчого провадження № 57762937 від 26.03.2019 року, винесену старшим державним виконавцем Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Вагнер Н.І. Стягувач просить скасувати оскаржувану постанову та зобов`язати державного виконавця продовжити вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду.

Скаргу мотивовано тим, що 13.03.2018 року Виноградівським районним судом Закарпатської області ухвалено рішення суду у цивільній справі № 299/2175/17 за позовом ОСОБА_2 до Вилоцької селищної ради Виноградівського району Закарпатської області про визнання частково недійсним рішення та зобов`язання вчинити дії, яким зобов`язано Вилоцьку селищну раду Виноградівського району Закарпатської області на черговій сесії розглянути питання виділення ОСОБА_3 з житлового фонду комунальної квартири, придатної для проживання та такої, що відповідає державним санітарним та технічним умовам та прийняти рішення про виділення ОСОБА_3 такої квартири. Постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 04.09.2018 року дане рішення суду залишено без змін, відтак набрало законної сили.

На час подання скарги рішення суду не виконано. Під час примусового виконання рішення суду державним виконавцем винесено дві постанови про накладення штрафу на боржника та направлено повідомлення до Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 Кримінального кодексу України.

16.01.2020 року стягувачем отримано інформацію про те, що виконавче провадження закінчено на підставі звернення до відділу поліції з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

17.01.2020 року стягувач отримала копію оскаржуваної постанови, у якій вказано, що виконання рішення суду без участі боржника неможливе. Однак, така підстава для закінчення виконавчого провадження у переліку підстав, викладених у ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», відсутня. Тому стягувач вважає, що оскаржувана постанова незаконна, рішення суду не виконане та підлягає примусовому виконанню.

Судом встановлено, що рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 13.03.2018 року, ухваленим у цивільній справі № 299/2175/17 за позовом ОСОБА_2 до Вилоцької селищної ради Виноградівського району Закарпатської області, виконкому Вилоцької селищної ради Виноградівського району Закарпатської області про скасування пунктів 2-4 рішення виконкому Вилоцької селищної ради Виноградівського району Закарпатської області, позов задоволено (Т. 1 а.с. 156-159). Даним рішенням вирішено пункти 2-4 рішення виконкому Вилоцької селищної ради Виноградівського району Закарпатської області № 116 від 22.10.2008 року скасувати та зобов`язати Вилоцьку селищну раду Виноградівського району Закарпатської області на черговій сесії розглянути питання виділення ОСОБА_2 з житлового фонду комунальної квартири, придатної для проживання та такої, що відповідає державним санітарним та технічним умовам та прийняти рішення про виділення ОСОБА_2 такої квартири.

Постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 04.09.2018 року дане рішення суду залишено без змін (Т. 1 а.с. 216-218).

04.09.2018 року рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 13.03.2018 року набрало законної сили.

26.09.2018 року на виконання рішення суду від 13.03.2018 року в частині зобов`язання Вилоцької селищної ради Виноградівського району Закарпатської області вчинити дії Виноградівським районним судом Закарпатської області видано виконавчий лист, який 26.09.2018 року надіслано представнику стягувача, що підтверджують копія відповідного виконавчого листа (Т. 1 а.с. 229) та супровідний лист суду від 26.09.2018 року вих. № 299/2175/17 (2/299/72/18) (Т. 1 а.с. 227).

Виконавчий лист, виданий судом 26.09.2018 року, перебував на примусовому виконанні у Виноградівському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, найменування якого на даний час - Виноградівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

23.11.2018 року старшим державним виконавцем Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Вагнер Н.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

03.12.2018 року боржник направив до Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області копію рішення сесії Вилоцької селищної ради Виноградівського району Закарпатської області від 12.10.2018 року № 260, яким відмовлено ОСОБА_2 у виділенні з житлового фонду селищної ради комунальної квартири, просив закрити виконавче провадження.

18.12.2018 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 5100,00 грн.

29.01.2019 року боржник направив до Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області лист № 02-12/120, у якому повідомив про неможливість виконання рішення суду та довідку № 03-06/119 від 29.01.2019 року про відсутність вільних квартир.

11.03.2019 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника в подвійному розмірі в сумі 10200,00 грн.

13.03.2019 року державним виконавцем направлено до Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

26.03.2019 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Постанову про закінчення виконавчого провадження мотивовано тим, що виконання рішення суду без участі боржника неможливе, 13.03.2019 року направлено повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, виконавче провадження закінчено на підставі вимог п. 11 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Наведені вище обставини щодо примусового виконання рішення суду підтверджені наступними письмовими доказами: 1) копією відповіді старшого державного виконавця Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Вагнер Н.І. від 14.01.2020 року вих. № 14.3-39/5645 адвокату Мензак Ю.Ю. (Т. 2 а.с. 30); 2) копією постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.03.2019 року, винесеної старшим державним виконавцем Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Вагнер Н.І. (Т. 2 а.с. 31).

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII (з наступними змінами) (далі - Закон) виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 63 Закону за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У ч. 2 ст. 63 Закону передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Як видно із встановлених судом обставин, у зв`язку з невиконанням боржником рішення суду державний виконавець надіслала органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

Надіслання органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення є підставою для продовження вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення у разі, якщо рішення може бути виконано без участі боржника, або для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження - у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника.

Заходи примусового виконання рішень передбачені у ст. 10 Закону та такими є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (з наступними змінами) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

У абз. 6 ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплено, що представницький орган місцевого самоврядування – це виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Згідно положень ч. 1 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно.

Враховуючи те, що рішенням суду боржника, який є колегіальним органом, що працює сесійно, зобов`язано розглянути на сесії питання виділення стягувачу квартири та прийняти рішення про виділення такої квартири, тобто, тільки боржник може вчинити дії, спрямовані на виконання рішення суду, суд прийшов до висновку, що державний виконавець не може продовжувати вживати заходи примусового виконання рішення чи інші заходи примусового характеру без участі боржника. Оскільки наслідком неможливості виконання рішення без участі боржника є винесення виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження, то підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 451 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на те, що оскаржуване рішення прийнято державним виконавцем відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця, права стягувача як учасника виконавчого провадження не порушено, у задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 260, 451 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову про закінчення виконавчого провадження від 26.03.2019 року (виконавче провадження № 57762937), винесену старшим державним виконавцем Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Вагнер Наталією Іванівною, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Виноградівський районний суд Закарпатської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому копія ухвали суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М. Д. Бак