Рішення № 87748960, 21.02.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/445/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2020 року м. Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Каліуш О. В., за участі секретаря судового засідання Франчук А. О., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про скасування постанови серії БАА № 672886 від 21.01.2020 про притягнення до адміністративної відповідності,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду з адміністративним позовом, ОСОБА_1 просить скасувати постанову поліцейського ОСОБА_2 в Управління патрульної поліції в м. Торецьку серія БАА № 672886 від 21.01.2020, якою його було притягнуто до адміністративної відповідності у виді штрафу в розмірі 255 грн за ч.1 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що постановою поліцейського патрульної поліції Федоренка В. В. серія БАА № 672886 від 21.01.2020 його було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 255,00 грн за ч. 1 ст. 122 КУпАП України за те, що о 10 годині 21.01.2020 у м. Торецьку по вул. Лісна, 12, він, керуючи автомобілем КІА CERATO, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив стоянку на тротуарі, чим, нібито допустив порушення, так як для руху переходів залишилося менше двох метрів, чим порушив вимоги ПДР України.

Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною.

Так, він зупинився на узбіччі дороги, а не стояв на тротуарі, як на цьому наполягає поліцейський. Після зупинки поліцейський підбіг до нього і почав обвинувачувати в порушенні правил дорожнього руху. Нібито він стоїть на тротуарі та перешкоджає руху пішоходів. В протоколі не зазначено результатів вимірювання ширини тротуару, там навіть не було бардюру, самого тротуару та була відсутня будь - яка дорожня розмітка, по якій можна було орієнтуватися та посилатися для обвинувачення. Також відсутня план схема при складанні протоколу з місця порушення з замірами відстані. Поліцейській вів себе дуже похабно, він не був ознайомлений з матеріалами справи.

Отже, він не погоджується із зазначеним рішенням інспектора, бо вважає себе невинуватим, постанову серія БАА № 672886 від 21.01.2020 необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв`язку з невідповідністю висновків інспектора фактичним обставинам справи.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10 лютого 2020 року замінено відповідача Торецьке відділення поліції Бухмітського відділу поліції ГУНП в Донецькій області на належного відповідача Головне управляння національної поліції в Донецькій області.

Відповідач Головне управління Національної поліції в Донецькій області подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що інспектор діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України і правомірно виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП. Факт вчинення правопорушення підтверджується відеозаписом та постановою (серія БАА № 672886 від 21.01.2020). Позивач отримав копію спірної постанови, про що свідчить його підпис. При цьому, жодних письмових зауважень, заперечень, пояснень чи клопотань до постанови позивач під час її прийняття не надав.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві, пояснивши, що 21 січня 2020 року об 10 годині, керуючи автомобілем КІА CERATO, номерний знак НОМЕР_1 , у м. Торецьку по вул. Лісна, 12 він здійснив зупинку транспортного засобу на 1 хвилину у зв`язку з необхідністю відповісти на телефонний дзвінок. Зупинку транспортного засобу він здійснив на узбіччі дороги, можливо заїхавши одним колесом на тротуар. Поліцейський звинуватив його з здійсненні стоянки на тротуарі, з чим він категорично не погоджується, бо ним була вчинена саме зупинка. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Донецькій області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засіданні не з`явився, надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд прийшов до таких висновків.

Судом установлено, що постановою серії БАА № 672886 від 21.01.2020 у справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню за ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 255,00 грн.

Як убачається із оскаржуваної постанови, 21 січня 2020 року о 10 годині 03 хвилин ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 15.10 «в» ПДР України, в м. Торецьку, вул. Лісна, 12 здійснив стоянку автомобіля КІА CERATO, номерний знак НОМЕР_1 , на тротуарі, на якому для руху пішоходів залишилося менше 2х метрів.

Даючи оцінку оскаржуваній постанові суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, що визначено ст. 245 КУпАП.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частини перша, друга, третя і п`ята статті 122, статті 124-1 - 126.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

В статті 258 КУпАП зазначені випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.

За приписами ч.2 наведеної статті протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу (ч.4 ст. 258 КУпАП).

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2). Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч.3).

Відповідно до ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності діють змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1). Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2).

За ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частина 1 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення правил стоянки транспортних засобів.

Відповідно до п. 15.10 «в» Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), стоянка забороняється на тротуарах, за виключенням легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

Пунктом 1.10 ПДР України, визначено, що тротуар - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном.

Позивач, оскаржуючи постанову у справі про адміністративне правопорушення, посилається на те, що ним була здійснена зупинка, а не стоянка транспортного засобу, що ПДР України не заборонено. Такі ж пояснення були надані позивачем й при складанні постанови про адміністративного правопорушення, що убачається з відео, наданого Торецьким ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області.

Пунктом 1.10 ПДР України, визначено, що зупинка це припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо). Стоянка це припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов`язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.

Отже, відмінність стоянки від зупинки полягає у тривалості припинення руху.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження факту порушення позивачем п.15.10 «в» ПДР України, а саме: доказів на підтвердження факту припинення позивачем руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, а також не надано доказів на підтвердження факту розміщення транспортного засобу на тротуарі, на якому для руху пішоходів залишилося менше 2х метрів.

Так, з наданого Торецьким ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області відео вбачається лише фіксація місця знаходження автомобіля позивача. Тривалість припинення позивачем руху понад 5 хвилин, а також відстань для руху пішоходів менша ніж 2 мерти на відео не зафіксована. Інших доказів на підтвердження цих обставин суду не надано.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає не доведеним факт порушення позивачем вимог п. 15.10 «в» ПДР України, а саме здійснення стоянки транспортного засобу на тротуарі, на якому для руху пішоходів залишилося менше 2х метрів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАА № 672886 від 21.01.2020 відносно ОСОБА_1 підлягає скасуванню.

Крім того, суд, виходячи з положень ч.2 ст.9, ч.3 ст. 286 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, вважає необхідним вийти за межі заявлених позовних вимог та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, позов слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 245, 246, 271, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління націлнальної поліції в Донецькій області (ЄДРПОУ 40109058, адреса: Донецька область, м. Маріуполь, проспект Нахімова, 86) про скасування постанови серії БАА № 672886 від 21.01.2020 про притягнення до адміністративної відповідності задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАА № 672886 від 21 січня 2020 року, винесену поліцейським СРПП Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Федоренком Володимиром Вікторовичем, відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити.

Повне судове рішення складено 21 лютого 2020 року.

Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.В.Каліуш