Ухвала суду № 87748866, 14.02.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/17795/19

Провадження № 1-кп/263/468/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2020 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Папаценко П.І., при секретарі Кирилюк В.В., за участю прокурора Колос А.С., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Черкас В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019050770002579 від 02.10.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

05.12.2019 року до Жовтневого районного суду м.Маріуполя надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиногоий реєстру досудових розслідувань за №12019050770002579 від 02.10.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, розписка обвинуваченого, захисника про їх отримання.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 19.10.2019 року відносно ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжений ухвалою суду, останній раз до 16.02.2020 року.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 строком на 60 днів, оскільки до теперішнього часу існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, та відсутні обставини для застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, аніж тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Черкас В.М. заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурором не доведено наявність ризиків, передбачені ст. 177 КПК України, та просили врахувати, що останній може самостійно з`являтись до суду, може працювати, має стійки соціальні зв`язки., за таких умов захисник Черкас В.М. заявив клопотання про заміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на інший більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суддя зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу, положення якої визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 7-р/2019 від 25.06.2019.

Згідно з п.4 ч.2 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше несудимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Також, при продовженні даного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує практику Європейського суду з прав людини в тій частині, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, тому саме такий запобіжний захід є співмірним у вказаному кримінальному провадженні, при цьому продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 не порушує його права на судовий розгляд упродовж розумного строку.

З урахування наведеного, заслухавши думку всіх учасників судового засідання, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обґрунтоване та підлягає задоволенню. На теперішній час існує доцільність продовження строку тримання обвинуваченому ОСОБА_2 під вартою, так як він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено. Суд також оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, імовірну можливість впливати на свідка, потерпілу, продовження обвинуваченим протиправної поведінки у подальшому, враховує особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який офіційно не працює, неодноразово судимий, на шлях виправлення не став, обвинувачується у вчиненні корисливого злочину проти власності, вчинений під час невідбутої частини покарання, та приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто 13 квітня 2020 року включно.

За таких умов, враховуючи встановлені судом обставини, клопотання захисника Черкас В.М. про заміну обвинуваченому запобіжного заходу не підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Розмір застави щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчинені тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя суду від 19 грудня 2019 року обвинуваченому ОСОБА_1 визначено розмір застави у сумі 57 630 грн, на теперішній час відсутні підстави для зменшення чи збільшення розміру застави, тому він залишається незмінним - у розмірі 57 630 грн., у розумінні ст.182 КПК України вона є достатньою.

Даний розмір застави буде адекватною альтернативою запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_1 обов`язки, а саме: прибувати на виклики до суду, не відлучатись із населеного пункту, де він фактично мешкає: АДРЕСА_1 , сповіщати суд про всі випадки зміни місця проживання та виїзду за межі м.Маріуполя Донецької області, утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілою, здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 197, ч.3 ст. 331 КПК України суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання захисника Черкас В.М. про заміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на інший більш м`який запобіжний захід, підтримане обвинуваченим - відмовити.

Строк запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, продовжити на 60 днів по 13 квітня 2020 року включно.

Визначити розмір застави в сумі 57 630 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим ОСОБА_1 так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати до суду, за першою вимогою;

- сповіщати суд про всі випадки зміни місця проживання та виїзду за межі м. Маріуполя Донецької області;

- утримуватися від спілкування із свідками та потерпілою у вказаному кримінальному провадженні без дозволу суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Маріупольський слідчий ізолятор».

У разі внесенні застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Маріупольський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали буде виготовлено 14.02.2020 року о 17 год. 00 хв.

Суддя: П.І. Папаценко