Постанова № 8774801, 16.12.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.12.2009 р.                                                                                 Справа № 2а - 5633/09/1470

           м.Миколаїв

10:30

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мавродієвої М.В., при секретарі судового засідання Богзі Н..А.,

за участю представників:

позивача: Яброцького С.В. –дов. №06-197 від 20.02.2009,

відповідача: не з’явився,

прокуратури: Фірцак Т.Ю. –посв. №13 від 02.08.2007,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомПрокурор Ленінського району м. Миколаєва, вул. Південна, 52,Миколаїв,54034 в інтересах держави в особіЛенінський районний центр зайнятості м. Миколаєва, вул. Шкільна, 2-А,Миколаїв,54034 доТОВ "Пргрес-Центр", вул. Чкалова, 110-а,Миколаїв,54055 простягнення виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 3758,85 грн., в с т а н о в и в:           Прокурор Ленінського району м.Миколаєва звернувся до суду в інтересах держави, в особі Ленінського районного центру зайнятості з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Центр» 3758,85 грн. виплаченої допомоги по безробіттю.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що ним за період з 18.06.2009 по 18.08.2009 була виплачена допомога по безробіттю в сумі 3758,85 грн. колишньому працівнику відповідача Комову В.О., який з 18.06.2009 перебував на обліку у позивача, але якого Рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 31.07.2009 року по справі №2-12-6164/09 та рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 29.10.2009 по справі №22ц-2614/09 поновлено на роботі.

Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином відповідно до ч.5 ст.107 КАС України, за юридичною адресою (арк.спр.21), але своїх заперечень проти позову та відповідних доказів, запропонованих в ухвалі суду від 16.10.2009, не надав, представник в судове засідання не з’явився, причин неявки не повідомив.

Під час розгляду справи, прокурор та представник позивача підтримали доводи, викладені у адміністративному позові.

          Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 16.12.2009 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

Згідно ст.12 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 01.03.1991 року №803-12, функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості АР Крим, обласні, Київські і Севастопільські міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості, які повинні провадити збір страхових внесків, контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття; представляти інтереси Фонду в судових та інших органах.

У відповідності з ст.8 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 №803-XII громадяни мають право на працевлаштування і вибір місця роботи шляхом звернення до підприємства, установи, організації, особистого селянського господарства, фермерського господарства, іншого роботодавця або при безплатному сприянні державної служби зайнятості.

Згідно припису ст.18 Закону України «Про зайнятість населення»для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування і соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці і соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Одним з обов’язків Державної служби зайнятості є надання допомоги громадянам у підборі підходящої роботи і власникам підприємств, установ, організацій або уповноваженим ними органам у підборі необхідних працівників; організація при потребі професійної підготовки і перепідготовки громадян у системі служби зайнятості або направлення їх до інших навчальних закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку працівників, сприяє підприємствам у розвиткові та визначенні змісту курсів навчання та перенавчання; надання послуг по працевлаштуванню та професійній орієнтації працівникам, які бажають змінити професію або місце роботи, вивільнюваним працівникам і незайнятому населенню (ст.19 вказаного Закону).

Відповідно до ст.2 Закону України «Про зайнятість населення»безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

18.06.2009 до Ленінського районного центру зайнятості в пошуках роботи звернулвся громадянин Комов Валерій Олександрович, мешканець м.Миколаєва, який працював та був звільнений з посади комерційного директора ТОВ «Прогрес Центр»на підставі п.1 ст.40 КЗпП, з заявою про надання статусу безробітного (арк.спр.5), на підставі якої та у відповідності з ст.26 Закону України «Про зайнятість населення»18.06.2009 йому було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю, з 18.06.2009 по 18.08.2009 він перебував на обліку в Ленінському РЦЗ.

05 травня 2009 року Комов В.О. був звільнений з посади комерційного директора ТОВ «Прогрес Центр»на підставі п.1 ст.40 КЗпП, у зв’язку зі скороченням штату.

Між тим, рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 31.07.2009 по справі №2-12-6164/09 Комова В.О. поновлено на роботі на посаді комерційного директора ТОВ «Прогрес Центр», стягнуто на його користь 400 грн. моральної шкоди, 9095,52 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу без врахування обов’язкових платежів, які підлягають утриманню (арк.спр.6).

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 29.10.2009 по справі №22ц-2614/09 рішення Центрального районного суду м.Миколаєва змінено в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення судового збору. Стягнуто з відповідача на користь Комова В.О. 136,95 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу без врахування обов’язкових платежів, які підлягають утриманню та 51,0 грн. судового збору (арк.спр.22-23).

Поновлення зайнятості Комова В.О. вивело його з під дії ст.2 Закону України «Про зайнятість населення»щодо визнання безробітним та поширило на нього норми п. 20 «Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 №219, тобто він не відносився до категорії безробітних.

З 18.06.2009 по 18.08.2009 Комов В.О. отримав допомогу по безробіттю в сумі 3758,85 грн., про що свідчить довідка позивача (арк.спр.7).

Відповідно до ч.4 ст.35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду утримується з роботодавця.

На виконання вказаної норми, позивач 05.10.2009 направив відповідачу претензію за №06-3275 на суму 3758,85 грн. якою пропонував відповідачу сплатити зазначену суму добровільно. Претензія була отримана відповідачем 08.10.2009, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, але задоволена не була (арк.спр.13,14).

Таким чином, станом на час звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача перед Ленінським районним центром зайнятості склала 3758,85 грн.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.11, 71, ч.4 ст.94, ст.ст.98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Центр», вул.Чкалова, 110-а, м.Миколаїв, 54055 (р/р 26003080042101 в МФ ВАТ КБ «Експобанк», МФО 386003, код ЄДРПОУ 33368066) на користь Ленінського районного центру зайнятості, вул.Шкільна, 2-а, м.Миколаїв, 54034 (р/р 37173001000438 в ГУДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 20917640) 3758,85 грн.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя                                                                                           М.В. Мавродієва

Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України

та підписана суддею 04.03.2010 року