Ухвала суду № 87747728, 17.02.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/1959/20

Провадження № 1-кс/638/591/20

17.02.2020 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді Рибальченко Л.М.,

за участю секретаря Мхітарян Л.Е.,

прокурора Степанової А.А.,

слідчого Стукало Ю.В.,

захисника Буняєва О.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

перекладача Родіонової О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання слідчого Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області Стукало Ю.В. по кримінальному провадженню № 12020220480000490 від 05 лютого 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь, Дніпропетровської області, ромської національності, громадянина України, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, що проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

встановив:

Слідчий Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області Стукало Ю.В. звернувся до слідчого судді з клопотанням, яке погоджено з прокурором Харківської місцевої прокуратури № 1 Степановою А.А. в кримінальному провадженні по кримінальному провадженню № 12020220480000490 від 05 лютого 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_1 , будучі раніше неодноразово судимим за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків не зробив та повторно вчинив тяжкий умисний корисливий злочин проти власності за наступних обставин.

Так, 26.01.2020, ОСОБА_1 , приблизно о 14 год. 00 хв., перебуваючи поблизу продуктового магазину «Кулінар», який розташований за адресою: м. Харків, вул. Новгородська, буд.2, побачив раніше незнайому йому ОСОБА_2 , 1930 р.н., яка є особою похилого віку, яка в цей час виходила з вищевказаного магазину та прямувала додому.

У цей момент, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_2 , 1930 р.н.

Переслідуючи ОСОБА_2 , 1930 р.н., яка є особою похилого віку, до місця її мешкання, а саме до будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за умисний тяжкий злочин проти власності, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, діючи повторно, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, маючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи та бажаючи настання його наслідків, зайшов позаду ОСОБА_2 , 1930 р.н., яка є особою похилого віку, до під`їзду №4 вказаного житлового будинку АДРЕСА_2 та із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, схопив ззаду потерпілу ОСОБА_2 за руку та силою зняв з пальця правої руки золоту обручку, яка належала останній, відкрито заволодівши вказаним майном, після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, обернувши його на свою користь.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.186 КК України – відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчинений повторно.

В ході досудового розслідування, за результатами проведених слідчих (розшукових) дій встановлено, що до кримінального правопорушення причетний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Нікополь Дніпропетровської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ромської національності, громадянин України, не одружений, не працевлаштований, раніше неодноразово судимий, останній раз вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.02.2015 за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі; 30.11.2018 звільнений з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання.

11.02.2020, відповідно до вимог ст.ст.276-278 КПК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за фактом відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчиненого повторно.

Допитаний як підозрюваний ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, визнав себе винним повністю.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами, як окремо, так і усіма у сукупності, а саме: допитом потерпілої ОСОБА_2 від 06.02.2020, допитом свідка ОСОБА_3 від 07.02.2020, протоколом пред`явлення особи для впізнання від 07.02.2020, в ході якого потерпіла впізнала ОСОБА_1 , як особу, яка відкрито заволоділа її майном, протоколом огляду місця події та вилученим під час вказаної слідчої дії у ОСОБА_1 речового доказу від 07.02.2020, а саме каблучки, виготовлену з кольорового металу.

ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, діючи умисно, повторно, маючи не зняту та не погашену у встановленому Законом порядку судимість за вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.02.2015 за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, розуміючи, що йому загрожує реальна міра покарання, що може спровокувати підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, неодружений, постійного місця роботи або навчання не має, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків підозрюваного в місці його проживання та, враховуючи епізодичність його діяння, направлену на вчинення корисливих злочинів проти власності, існують ризики спроб переховуватись від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Орган досудового розслідування вважає, що вказані обставини унеможливлюють запобігання вищевказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили його задовольнити.

Захисник підозрюваного заперечував проти обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив обрати домашній арешт в нічний час доби, оскільки він неофіційно працевлаштований, має п`ять дітей та цивільну дружину. Наголосив, що ОСОБА_1 до поліції з`явився сам.

Підозрюваний ОСОБА_1 проти обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, просив застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, підтримав думку захисника.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Як вбачається із матеріалів доданих до клопотання слідчого, відповідно до ст.214 КПК України 05 лютого 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220480000490 були внесені відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 186 КК України та розпочате досудове розслідування.

В порядку ст.ст. 276-278 КПК України 11 лютого 2020 року слідчим здійснено повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

В обґрунтування клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу слідчий посилається на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України; наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України; недостатність застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України підтверджується наданими суду доказами: витягом з кримінального провадження № 12020220480000490 від 05 лютого 2020 року, фактичними даними, які містяться в протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення, протоколі допиту потерпілого від 06.02.2020 року, протоколі допиту свідка від 07.02.2020 року, протоколі огляду місця події віл 07.02.2020 року, протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.02.2020 року, протоколі допиту підозрюваного від 12.02.2020 року.

Слідчим суддею враховується, що відповідно до положень ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Слідчий суддя вважає доведеним існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки вивченням особи підозрюваного встановлено, що він не неодружений, зареєстрованого місця проживання не має, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до шести років, а тому підозрюваний може з метою уникнення покарання переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Також в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 не працює, постійного джерела доходів не має, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, однак на шлях виправлення не став та вчинив нове кримінальне правопорушення, тому слідчий суддя вважає, що прокурором доведено існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 ПКП України, а саме можливості вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інших кримінальних правопорушень.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, і повинно містити обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що прокурором на виконання вищезазначеної норми, доведено, що застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вважає, що застосування відносно ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому обирає йому запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України - в розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 42040,00 грн. (2102,00 грн. х 20).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183, 369, 371, 372 КПК України, суд,

постановив:

Клопотання слідчого Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області Яблокова А.П. по кримінальному провадженню № 12020220480000490 від 05 лютого 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 16 квітня 2020 року до 11.20 години.

Встановити ОСОБА_1 заставу у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме у розмірі 42040,00 гривень, яку може бути внесено як самим підозрюваним так і іншою фізичною особою на наступні реквізити одержувач – ТУ ДСА України у Харківській області, код одержувача 26281249, МФО банку 820172, банк – Державна казначейська служба України, р/р ua208201720355299002000006674, призначення платежу - застава, справа № ___, підозрюваний (прізв., ініціали) платник (прізв., ініціали).

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1. прибувати до слідчого Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківської області із встановленою ним періодичністю чи за викликом;

2. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців.

В разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя