Рішення № 87747674, 19.02.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/12917/18

Провадження № 2/127/2170/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2020 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді - Бойко В.М.,

при секретарі Ревтюх О.А.

представника відповідача- позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_50.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Вінницької міської ради третьої особи Третя Вінницька державна нотаріальна контора, ОСОБА_1 встановлення факту проживання однією сім`єю про визнання права власності на спадкове майно зустрічного позову третьої особи, що заявляє самостійні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області суду з позовом до Вінницької міської ради третьої особи Третя Вінницька державна нотаріальна контора, ОСОБА_1 з вимогами визнати за позивачем право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті троюрідного брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги аргументовані тим, що після смерті троюрідного брата ОСОБА_3 , яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 22.03.2017 року відкрилася спадщина на нерухоме майно, а саме квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач вказує, що він є єдиним спадкоємцем, будь-яких родичів у ОСОБА_3 не було. Понад п`ять останніх років, до дня смерті ОСОБА_3 , проживав з ним однією сім`єю, а тому згідно ч.1 ст. 1264 ЦК України входить у четверту чергу спадкоємців за законом.

Позивач зазначає, що ним була подана заява про прийняття спадщини до Третьої Вінницької державної нотаріальної контори головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, проте, 30.09.2017 року отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину від державного нотаріуса Ковальської Л.B. та рекомендовано звернутися до суду оскільки необхідно надати рішення про встановлення факту проживання із спадкодавцем не менш як п`ять років.

Вищевказане і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Позивач в заяві від 05.12.2018р. змінив предмет позову. Заяву мотивував тим, що після смерті троюрідного брата ОСОБА_3 позивач, будучи спадкоємцем 4-ї черги прийняв спадщину, оскільки проживав разом з спадкодавцем, і попередніх черг немає. Пізніше коли, звернувся за консультацією до нотаріуса отримав роз`яснення, що необхідне рішення суду, як підставу спадкувати майно, відповідно до норм чинного законодавства.

Позивач вказує, що протягом останніх років 5-7 років ОСОБА_4 важко хворів, лише позивач піклувався про родину ОСОБА_5 , а саме ОСОБА_6 ( мати спадкодавця) та ОСОБА_3 . Через хвороби, які спричинили неможливість вище зазначених осіб забезпечити себе, вони потребували сторонньої допомоги, а родичів та котрі могли б піклуватися про них не було.

Позивач зазначає, що він забезпечував ОСОБА_6 ( мати спадкодавця) та ОСОБА_3 усім необхідним, продуктами, речами, надавав фінансову підтримку, купував ліки та останні 2-3р. здійснював оплату комунальних послуг за квартиру в якій проживали родичі.

Позивач вказує, що проживав з ОСОБА_6 ( мати спадкодавця) та ОСОБА_3 однією сім`єю вів спільний побут, спільне городництво, яке вирощували для спільних потреб, став найближчою людиною для родини ОСОБА_5 , які мали намір оформити заповіт на користь позивача. Таким чином, встановлення факту проживання позивача однією сім`єю із спадкодавцем ОСОБА_3 впливає на спадкові права, успадкування ОСОБА_6 спадкового майна.

У заяві про зміну предмету позову позивач просив суд встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_2 з ОСОБА_3 понад 5 років з початку проживання до часу відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке складається з квартири за адресою: АДРЕСА_1 в порядку 4-ї черги спадкування за законом.

У позові третьої особи, що заявляє самостійні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно позивач просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності за правом представлення після смерті матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування після смерті дядька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на квартиру АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 .

Позов мотивовано тим, що після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на квартиру під номером АДРЕСА_4 . Заповіт ОСОБА_4 складено не було, відтак ОСОБА_7 , є спадкоємцем другої черги за законом за правом представлення відповідно до ЦК України, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 матері ОСОБА_8 . Факт родинних відносин ОСОБА_9 та ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_9 серії від 28.09.1967 року народження, відповідно до якого батьком записаний ОСОБА_10 , а матір`ю ОСОБА_11 . Згідно із свідоцтвом про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 від 23.12.1961 року вбачається, що батьком записаний ОСОБА_10 , а матір`ю ОСОБА_6 . Всі викладені вище факти підтверджуються також рішенням Вінницького міського Вінницької обл. від 29.03.2018 р. по справі № 127/3492/18, яке додано до даної заяви.

При зверненні до Третьої вінницької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом за правом представлення після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 постановою державного нотаріуса Третьої вінницької державної нотаріальної контори Ковальської Л.В. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

В заяві від 28.02.2019р. третя особа ОСОБА_7 подала до суду заяву про зміну підстав позову, яка мотивована наступним.

Спірне спадкове майно, а саме квартира АДРЕСА_4 належала в рівних частках ОСОБА_6 та ОСОБА_12 на підставі свідоцтва про право власності на житло виданого згідно рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради НОМЕР_13 від 11.10.2007 року, та зареєстровано право власності КП «ВООБТІ» 18.01.2008 року, записано в реєстрову книгу № 756 за номером 1051/74895.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_6 , власниця 1/2 частки спірної квартири, а ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син та співвласник іншої 1/2 частки спірної квартири ОСОБА_4 , який прийняв спадщину, проживаючи постійно із спадкодавицею ОСОБА_6 , але не звернувся до нотаріуса і не отримав свідоцтва про спадщину. Заповітів ОСОБА_3 та ОСОБА_6 складено не було.

Позивач за зустрічним позовом вказує, що спадкування за правом спадкової трансмісії, в порядку переходу права на прийняття спадщини (ст. 1276 ЦК), застосовується, якщо спадкоємець був живим на час відкриття спадщини, проте помер, не встигнувши прийняти спадщину чи відмовитись від неї. спадкування за правом спадкової трансмісії застосовується при спадкуванні як за законом, так і за заповітом. ОСОБА_13 є спадкоємцем другої черги за законом після смерті ОСОБА_3 за правом представлення відповідно до ст.ст. 1262, 1266 ЦК України, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 її матері - ОСОБА_8 , яка була сестрою спадкодавця ОСОБА_3 , так як спільний батько в них був - ОСОБА_10 . Враховуючи вказане, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності за правом представлення після смерті матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на квартиру номер 30 розташовану за адресою: АДРЕСА_3 . у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору 28.02.2019р. подала до суду відзив на позов, проти задоволення позову заперечує в повному обсязі. Твердження позивача про те, що він є єдиним спадкоємцем спростовується наданими третьою особою документами, які підтверджують що вона є спадкоємцем другої черги за законом після смерті ОСОБА_3 за правом представлення відповідно до ст.ст. 1262, 1266 ЦК України, після смерті її матері ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 саме: свідоцтвом про народження ОСОБА_1 НОМЕР_3 від 12.02.1991р., батьками зазначені ОСОБА_14 та ОСОБА_7 . Мати третьої особи ОСОБА_8 була сестрою спадкодавця ОСОБА_3 , так як батько в них був один - ОСОБА_10 . Натомість, твердження позивача, що він є троюрідним братом спадкодавця не підтверджені жодним доказом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не зареєстрував своє місце проживання в спірній квартирі, як це вимагалось чинним законодавством, відповідно до відмітки в паспорті позивача, він з 10.01.2007 року по день звернення до і зареєстрований в АДРЕСА_5 . Цей факт також підтверджується листуванням з державним нотаріусом. В підтвердження позовних вимог ОСОБА_2 надав свідоцтво про поховання ОСОБА_3 від 21.03.2017 р. та квитанції про сплату комунальних послуг, де платником є ОСОБА_3 . Вважає, що саме по собі понесення витрат на поховання не може бути підтвердженням факту спільного проживання. Будь-яких інших доказів на підтвердження проживання однією сім`єю з спадкодавцем не менше п`яти років, що є визначальним у вирішенні питання про спадкування позивач не надав.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, представник позивача ОСОБА_15 надала заяву про відкладення розгляду справи, з підстав неналежного повідомлення про призначене судове засідання на 19.02.2020, проте, в судовому засіданні 03.02.2020 позивач ОСОБА_2 , повідомив суду, що його інтереси представлятиме інший представник ОСОБА_16 , оскільки з попереднім представником ОСОБА_15 , не знайшов спільної думки, разом з тим, представник позивача ОСОБА_16 , надав до суду заяву про відкладення розгляду справи, у зв`язку з зайнятістю в іншому засіданні, дата судового засідання була узгоджена з предстаником позивача, причини неявки до суду самого позивача ОСОБА_2 , невідомі, враховуючи строки розгляду цивільної справи передбачені ЦПК України, та те що 19.02.2020 призначено судове засідання на стадії судових дебатів, положення ст. 223 ЦПК України, відтак суд дійшов висновку, про розгляд справи на стадії судових дебатів за відсутності позивача та його представника.

Щодо заявленого клопотання представника ОСОБА_2 про визнання явки представника відповідача ВМР обов`язковою, суд враховує, що представник відповідача ВМР надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, при прийнятті рішення покладається на розсуд суду, таким чином скористався своїм правом передбаченим ЦПК України.

Представник третьої особи ОСОБА_9., проти задоволення первісного позову заперечувала в повному обсязі, позов третьої особи ОСОБА_7 , підтримала в повному обсязі.

Що стосується заявленого клопотання представника ОСОБА_2 про визнання явки ОСОБА_7 в судове засідання обов`язковою, враховуючи відсутність питань, на які суд не зміг отримати відповіді від її представника, а також відсутність виключних випадків, коли особа не може брати участь у справі через свого представника, суд не вважає це доцільним та необхідним.

Представник третьої Вінницької державної нотаріальної контори надав до суду заяву про розгляд справи без його участі покладається на розсуд суду.

Судом по справі встановлені наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 22.03.2017 року. ( а.с. 6, т.1)

Судом встановлено, що позивач являється троюрідним братом померлого ОСОБА_3 , що підтверджується наступним: як вбачається із свідоцтва про народження батьками ОСОБА_3 були ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , до одруження ОСОБА_6 мала прізвище ОСОБА_6 , де в свою чергу її батьками були ОСОБА_19 та ОСОБА_20 - до одруження прізвище ОСОБА_20 . Батьками ОСОБА_2 були ОСОБА_22 та ОСОБА_23 . ОСОБА_20 та ОСОБА_23 є рідними сестрами, та відповідно бабусею спадкодавця та позивача. ОСОБА_24 та ОСОБА_25 були двоюрідними братом та сестрою, яка є матір`ю спадкодавці батьком позивача. Отже, ОСОБА_4 та ОСОБА_26 - спадкодавець є троюрідними братами. ( а.с. 23-25, т.1)

Судом з метою повного та об`єктивного розгляду справи досліджувались матеріали спадкової справи після померлого ОСОБА_3 . Судом встановлено, що після смерті померлого відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Із заявами про прийняття спадщини звернулись ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , якій постановою Третьої Вінницької державної нотаріальної контори від 07.02.2018р. №264/01-30 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини, ( а.с. 99-123, т.1), що в свою чергу спростовує доводи позивача за первісним позовом, про те, що він є єдиним спадкоємцем.

Суд звертає увагу, що в матеріалах спадкової справи міститься ухвала Липовецького районного суду Вінницької області від 01.02.2018р. про залишення заяви ОСОБА_2 за участю заінтересованої особи- державного нотаріуса третьої Вінницької державної нотаріальної контори Ковальської Л.В., ВМР, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_3 на момент відкриття спадщини без розгляду та копія заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем ОСОБА_3 ( а.с. 108-110, т.1)

Листом від 30.09.2017 року №1582/02-14 позивачу роз`яснено, що згідно п.п.4.14 п. 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. Зокрема факт проживання спадкоємців однією сім`єю зі спадкодавцем підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили (п.п. 4.4 п. 4 Глави 10 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України). Отже, для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , необхідно надити рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту проживання однією сім`єю із спадкодавцем не менш як п`ять років. (а.с. 7, т.1)

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 по Ѕ частки належала ОСОБА_6 та ОСОБА_12 на підставі свідоцтва про право власності на житло виданого згідно рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради НОМЕР_13 від 11.10.2007 року, та зареєстровано власності КП «ВООБТІ» 18.01.2008 року, записано в реєстрову книгу № 756 за номером 1051/74895 ( а.с. 27, т.1)

Ухвалою суду від 25.03.2019р. витребувано з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції інформацію про усиновлення ОСОБА_10 ОСОБА_27 . ( а.с. 30 ,т.2)

Судом з метою повного та об`єктивного розгляду справи досліджувались матеріали цивільної справи №127/3492/18 за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської

ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Третя вінницька державна нотаріальна контора, ОСОБА_26 про визначення додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини. Рішенням суду першої інстанції від 29.03.2019р. позов було задоволено. Визначено ОСОБА_7 додатковий строк на прийняття спадщини за законом за правом представлення після смерті ОСОБА_3 тривалістю 2 місяці з дня набрання рішенням суду законної сили. Дане рішення оскаржувалось в апеляційному порядку постановою апеляційногосуду Вінницької області від 01.08.2018р. рішення суду першої інстанції по даній справі скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Третя вінницька державна нотаріальна контора, ОСОБА_26 про визначення додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини відмовлено.

03.02.2020 позивачем ОСОБА_2 головуючому судді заявлено відвід. Ухвалою судді Бойко В.М. від 03.02.2020 заяву ОСОБА_2 про відвід судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Вінницької міської ради, третьої особи Третя Вінницька державна нотаріальна контора, ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно зустрічного позову третьої особи, що заявляє самостійні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно передано до канцелярії суду для передачі судді в порядку встановленому ч. 1 ст.33 ЦПК України для вирішення питання про відвід судді. Ухвалою судді Сичука М.М. від 05.02.2020 в задовленні заяви ОСОБА_2 про відвід судді відмовлено.

Стосовно вимог первісного позову суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення

Відповідно до ст. 15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верхового суду України за № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження. Позивач просить суд встановити факт проживання позивача однією сім`єю із спадкодавцем ОСОБА_3 з початку проживання до часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Положеннями ст. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняті спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спад шини та згідно із ч. 3 ст. 125 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця прав на спадщину.

Згідно вимог ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до положень ст. 1299 ЦК України якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов`язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що він вів спільне господарство, піклувався про родину ОСОБА_5 , забезпечував ОСОБА_6 та ОСОБА_3 усім необхідним, продуктами, речами, надавав фінансову підтримку, купував ліки та останні 2-3р. здійснював оплату комунальних послуг за квартиру в якій проживали родичі, на підтвердження чого надано квитанції про оплату комунальних послуг, що містяться в матеріалах справи ( а.с. 168-172 217-,221 т.1 55-67, т.2) в яких відомості про ОСОБА_2 , як про платника відсутні, на квитанції, що міститься на 170, 218, 221, аркуші справи том 1, на аркушах справи з 55- 67, том 2, рукописним текстом дописано: « Сплатив ОСОБА_2 », суд критично оцінює наданий доказ, оскільки відомості по платника зазначаються у відповідній графі квитанції, відтак надані докази спростовують твердження позивача про надання фінансової допомоги та ведення спільного господарства з ОСОБА_3 . Крім того, на підтвердження позовних вимог ОСОБА_2 надано свідоцтво про поховання ОСОБА_3 від 21.03.2017 р. проте, понесення витрат на поховання не можуть бути підтвердженням факту спільного проживання з ОСОБА_3 .

Позивач вказує, що він піклувався про ОСОБА_3 забезпечував усім необхідним, продуктами, речами, надавав фінансову підтримку, купував ліки та останні 2-3р., на підтвердження чого позивачем не наданого жодного доказу, відтак суд вважає дане твердження надуманим і таким, що ґрунтується на припущеннях.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно переважно або тимчасово.

Суд бере до уваги, що позивач відповідно до відмітки в паспорті він з 10.01.2007 року по день звернення зареєстрований в АДРЕСА_5 , а не у спірній квартирі де проживав ОСОБА_3 , що також підтверджується листуванням з державним нотаріусом. Як вбачається з особового рахунку на кв. АДРЕСА_4 особовий рахунок відкрито на ім`я ОСОБА_6 , в квартирі зареєстровані ОСОБА_6 , та ОСОБА_3 , ( а.с. 23-24, т2)

Судом з метою повного та об`єктивного розгляду справи судом допитувались свідки зі сторони позивача на підтвердження факту спільного проживання позивача з ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_28 , який є двоюрідним братом ОСОБА_2 , по лінії матері повідомив, що йому відомо що при оформленні спадщини у ОСОБА_2 виникли труднощі, йому відомо, що близько 5 років, точно відповісти не зміг, проживав разом з ОСОБА_29 , вів спільне господарство, в квартирі жодного разу свідок не був. Повідомив, що привозив ОСОБА_30 від родичів продукти із села, про спільний побут відомо зі слів ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_31 , яка є двоюрідною сестрою ОСОБА_2 та проживає в с. Сиваківці підтвердила факт родинних відносин та проживання ОСОБА_2 разом з ОСОБА_32 однією сім`єю. Зазначила, що ОСОБА_26 проживав в кваритриі ОСОБА_33 з 2010р., вона часто бувала в квартирі ОСОБА_33 допомагала по господарству, готувала їжу, позичала гроші ОСОБА_30 . Ніяких родичів, а саме ОСОБА_1 вона до судового розгляду справи вона не знала з ОСОБА_34 остання не спілкувалась взагалі.

Свідок ОСОБА_35 , яка проживає в с. Сиваківці Вінницької області та є сусідкою померлої ОСОБА_36 , суду повідомила, що бачила як ОСОБА_26 разом з ОСОБА_36 та ОСОБА_34 приїжали разом в село, працювали по господарству на городі, в квартирі у м. Вінниці в якій як їй відомо проживав ОСОБА_37 разом ОСОБА_36 вона не була жодного разу, про факт спільного проживання ОСОБА_38 з ОСОБА_34 їй відомо зі слів ОСОБА_39 Свідок зазначила, що саме ОСОБА_26 займався похороном ОСОБА_36

Свідок ОСОБА_40 яка проживає в с. Сиваківці Вінницької області та є сусідкою померлої ОСОБА_36 , суду повідомила, що бачила як ОСОБА_26 разом з ОСОБА_36 та ОСОБА_34 приїжали разом в село, працювали по господарству на городі, про факт спільного проживання їй відомо зі слів родичів.

Свідок ОСОБА_41 підтвердила факт спільного проживання ОСОБА_34 та ОСОБА_2 , свідок зазначила, що саме ОСОБА_26 піклувався про сім`ю ОСОБА_5 допомагав матеріально, про це свідку відомо зі слів родичів ОСОБА_2

Таким чином, свідки не змогли підтвердити факту проживання позивача однією сім`єю разом із спадкодавцем ОСОБА_32 на час відкриття спадщини, не менше п`яти років відтак суд оцінює ці докази в сукупності із іншими письмовими доказами, що містяться в матеріалах даної справи.

Як вбачаєтсья з акту від 12.03.2019р. складеного комісією у складі майстра МКП «Управляюча компанія «Київська» за адресою АДРЕСА_1 , відсутні зареєстровані особи, власник ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідчення підтверджені сусідами ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ( а.с. 25, т.2)

Як вбачаєтсья з акту від 12.03.2019р. складеного комісією у складі майстра МКП «Управляюча компанія «Київська» за адресою АДРЕСА_1 , відсутні зареєстрвоані особи, власник ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідчення підтверджені сусідами ОСОБА_44 , ОСОБА_45 ( а.с. 25, 26 т.2)

Дані особи викликались до суду як свідки, в судове засідання призначене на 24.12.2019р. не з`явились надіслали до суду письмові пояснення, у відповідності до вимог ЦПК України.

У зв`язку з неявкою до суду свідки надіслали письмові пояснення так ОСОБА_42 в поясненнях від 11.12.2019р. повідомила, що є сусідкою померлого ОСОБА_46 та їй відомо про те, що на даний час у суді розглядається позов, щодо встановлення факту спільного проживання однією сімєю ОСОБА_2 та ОСОБА_46 за адресою АДРЕСА_1 . З померлим перебувала в дружніх стосунках, посторонніх осіб, які з ним проживали ніколи не бачила, ніхто з родичів не проживав разом з ОСОБА_46 , на даний час в квартирі ніхто не проживає.

ОСОБА_43 , що також є вказаним у актів від 12.03.2019р. надіслав до суду письмові пояснення від 08.12.2019р. повідомив, що був сусідом померлого ОСОБА_46 , проживає в сусідній квартирі, з померлим знайомий з дитинства йому відомо про те, що на даний час у суді розглядається позов, щодо встановлення факту спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_2 та ОСОБА_46 за адресою АДРЕСА_1 . З померлим ніхто ніколи не проживав лише його мати ОСОБА_6 , на даний час в квартирі ніхто не проживає.

У письмових поясненнях свідок ОСОБА_44 від 07.12.2019р. зазначив, що був сусідом

померлого ОСОБА_46 та йому відомо про те, що на даний час у суді розглядається позов, щодо встановлення факту спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_2 та ОСОБА_46 за адресою АДРЕСА_1 . З померлим та його матір`ю ОСОБА_6 , перебував в дружніх стосунках, бував у квартирі, інші особи з ними ніколи не проживали, жодного разу нікого не бачив, на даний час в квартирі ніхто не проживає.

У зв`язку з неявкою до суду свідок ОСОБА_45 також надіслав письмові пояснення до суду від 08.12.2019р. повідомив, що є сусідлом померлого ОСОБА_46 та йому відомо про те, що на даний час у суді розглядається позов, щодо встановлення факту спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_2 та ОСОБА_46 за адресою АДРЕСА_1 . Суду пояснив, що ніхто ніколи не проживав разом з ОСОБА_46 , на даний час в квартирі ніхто не проживає.

Ухвалою суду від 05.03.2019р. з метою повного та об`єктивного розгляду справи судом витребувано інформацію в МКП «Управляюча компанія «Замостя» ( вул. Станіславського 5, м. Вінниця) у вигляді довідки або акту про проживання про кількість осіб, які були зареєстровані та проживали без реєстрації в квартирі АДРЕСА_4 за період з 01.01.2011р. по 20.03.2017р. інформацію у вигляді довідки про кількість осіб, за яких сплачувались комунальні послуги ( в тому числі вивіз сміття, за умови відсутності лічильників, за водопостачання та водовідведення) та ким вони оплачувались.

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що вимога встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_47 та ОСОБА_3 ґрунтується лише на припущеннях, жодного доказу проживання з померлим однією сім`єю позивачем не надано, обставини зазначені позивачем не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, відтак відсутні підстави для встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_47 та ОСОБА_3 не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Оскільки, від встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_47 та ОСОБА_3 залежить визнання права власності за ОСОБА_2 на спадкове майно суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання за ОСОБА_2 права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке складається з квартири за адресою: АДРЕСА_1 в порядку 4-ї черги спадкування за законом, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Щодо вимог позову третьої особи, що заявляє самостійні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.

Суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є дочкою ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 від 17.09.2013 року), що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 № НОМЕР_5 від 12.02.1991 року, та є племінницею спадкодавця ОСОБА_3 .

Згідно повторного свідоцтва про народження ОСОБА_9 серії НОМЕР_6 від 28.09.1967 року народження, її батьком записаний ОСОБА_10 , а матір`ю - ОСОБА_11 .

Згідно із свідоцтвом про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_7 від 23.12.1961 року вбачається, що його батьком записаний ОСОБА_10 , а матір`ю - ОСОБА_6 .

Відповідно до повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_8 від 20.08.2012 року, ОСОБА_9 змінила прізвище на « ОСОБА_9 ».

Також встановлено, що ОСОБА_13 07.02.2018 року подала до Третьої вінницької державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом за правом представлення після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , однак постановою державного нотаріуса Третьої вінницької державної нотаріальної контори Ковальскої Л.В. від 07.02.2018 року № 264/01-30 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у зв`язку із пропуском шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом з метою повного та об`єктивного розгляду справи досліджувались матеріали цивільної справи №127/3492/18 за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Третя вінницька державна нотаріальна контора, ОСОБА_26 про визначення додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини. Рішенням суду першої інстанції від 29.03.2019р. позов було задоволено. Визначено ОСОБА_7 додатковий строк на прийняття спадщини за законом за правом представлення після смерті ОСОБА_3 тривалістю 2 місяці з дня набрання рішенням суду законної сили. Дане рішення оскаржувалось в апеляційному порядку постановою апеляційного суду Вінницької області від 01.08.2018р. рішення суду першої інстанції по даній справі скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Третя вінницька державна нотаріальна контора, ОСОБА_26 про визначення додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини відмовлено.

Суд враховує, що представником позивача за первісним позовом клопотання про поновлення строку на подання відзиву та 22.04.2019р. було подано відзив. Позов третьої особи позивач не визнає, вважає, що твердження на яких ґрунтується позов спростовуються наступним, відомості про батька ОСОБА_9 , батько ОСОБА_10 та мати ОСОБА_11 , відомості про батька ОСОБА_9 були внесені на підставі актового запису про шлюб. Записи в свідоцтві про матерів абсолютно різні. Позивач вважає, оскільки відомості про батька були внесені на підставі актового запису про шлюб, а не актового запису про народження, відсутні докази походження дитини від батька, батько не звертався із заявою про визнання батьківства. Відтак подані третьою особою документи спростовують родинну спорідненість стосовно того, що мати ОСОБА_7 є рідною сестрою ОСОБА_49 .

Суд критично оцінює доводи позивача вказані у відзиві з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 55 КпШтС при народженні дитини у матері, яка не перебуває в шлюбі, якщо немає спільної заяви батьків і рішення суду про встановлення батьківства, запис про батька дитини в книзі записів народжень провадиться за прізвищем матері, ім`я, по батькові та національність батька дитини записуються за її вказівкою.

Однак, Кодекс про шлюб та сім`ю України був затверджений Законом УРСР від 20 червня 1969 року та набрав чинності 1 січня 1970 року. ОСОБА_9 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 її повторне свідоцтво про народження було видано 28.09.1967 року, тобто до прийняття та набрання чинності КпШтС.

Отже, на момент народження та видачі свідоцтва про народження ОСОБА_9 діяв Кодекс Законів про сім`ю, опіку, шлюб і акти громадянського стану УРСР (1926 року), згідно ст. 2 якого передбачалося, що при реєстрації в органах запису актів цивільного стану народження дитини від матері, яка не перебуває у зареєстрованому шлюбі, дитина записується за прізвищем матері з присвоєнням їй по батькові за вказівкою матері. Чинним на той час законодавством не передбачалося внесення до актового запису та свідоцтва про народження відомостей про батька дитини за вказівкою матері. Лише ч. 3 ст. 17 Закону СРСР від 27.06.1968 року «Про затвердження основ законодавства Союзу РСР та союзних республік про шлюб та сім`ю», який був введений в дію з 1 жовтня 1968 року, вже передбачалося, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, якщо відсутня спільна заява батьків та рішення суду про встановлення батьківства, запис про батька дитини у книзі запису народжень здійснюється за прізвищем матері; ім`я та по батькові батька дитини записується за її вказівкою. Крім того, вказаним Законом було передбачено, що за заявою матері дитини, яка народилася до введення в дію Основ, його опікуна (піклувальника), а також самої дитини після досягнення нею повноліття до книги записів про народження та до свідоцтва про народження дитини вноситься запис про батька дитини у порядку, передбаченому частиною третьою статті 17 Основ законодавства Союзу РСР та союзних республік про шлюб та сім`ю.

Отже, до 1 жовтня 1968 року до актових записів та свідоцтв про народження відомості про

батька за вказівкою матері дитини не вносилися, у відповідній графі актового запису та свідоцтва про народження ставився «прочерк».

Таким чином, оскільки ОСОБА_9 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 а її повторне свідоцтво про народження серія – НОМЕР_6 було видано 28.09.1967 року та містить відомості про ОСОБА_10 як батька дитини, а не «прочерк» у відповідній графі, відтак наявні законні підстави вважати, що ОСОБА_10 є батьком ОСОБА_9 , що в повному обсязі спростовує доводи представника ОСОБА_2 вказані у відзиві на позов.

Згідно змісту ст. 26 СК України рідними вважаються як повнорідні, так і неповнорідні брат і сестра; неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька. Єдиноутробні (брат, сестра) мають спільну матір, а єдинокровні (брат, сестра) мають спільного батька, але різних матерів. Таким чином, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 є рідними (єдинокровними) братом та сестрою.

Як вбачається з повторного Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_10 від 20.08.2012 року, ОСОБА_9 змінила прізвище на « ОСОБА_9 » (а.с. 11).

Таким чином, ОСОБА_1 є спадкоємцем другої черги за законом за правом представлення відповідно до ст. ст. 1262, 1266 ЦК України, після смерті її матері ОСОБА_8 та після смерті ОСОБА_3 відповідно до ст. 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері; згідно ч. 3 ст. 1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини).

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийнятя спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спад шини та згідно із ч. 3 ст. 125 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця прав на спадщину.

Згідно вимог ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до положень ст. 1299 ЦК України якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов`язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

Ч.1 ст. 316 ЦК України встановлено, що - правом власності є право особи на річ ( майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до положень ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що незаборонені законом, зокрема із правочинів.

Ч.1 ст.392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документу, який засвідчує його право власності.

Ч. 1 ст. 1261 ЦК України встановлено, що першу чергу на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Положеннями ст. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняті спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спад шини та згідно із ч. З ст. 125 ЦК україни відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця прав.

Згідно вимог ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до положень ст. 1299 ЦК України якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов`язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верхового суду України за № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

З роз`яснень в Постанові Пленуму Верхового суду України за № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, що особа яка не має змоги реалізувати своє право на отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріальному порядку набуває право на звернення до суду у порядку позовного провадження.

ст. 1262 ЦК України визначено, що другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати і сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

ч 3 ст. 1266 ЦК України визначено, що племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відпоповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 ЦК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_13 є спадкоємцем другої черги за законом після смерті ОСОБА_3 за правом представлення відповідно до ст.ст. 1262, 1266 ЦК України, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 матері - ОСОБА_8 .

Отже, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що вимоги позову третьої особи ОСОБА_1 , обґрунтовані, повністю підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України, та вважає стягнути з ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_11 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3704, 99 грн. сплата якого підтверджена матеріалами справи. ( а.с. 151, 188, т.1)

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 41 Конституції України, ст.ст.316, 317, 319, 321, 368, 392, 1216, 1217, 1218, 1258, 1261, 1262, 1266, 1268, 1296, 1297, 1299, ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 259, 260, 263, 265, ЦПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Вінницької міської ради третьої особи Третя Вінницька державна нотаріальна контора, ОСОБА_1 встановлення фатку проживання однією сім`єю про визнання права власності на спадкове майно - відмовити

Позов третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності за правом представлення після смерті матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на квартиру номер 30 розташовану за адресою: АДРЕСА_3 . у зв`язку з відсутнісю правовстановлюючого документу на спадкове майно.

Стягнути з ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_11 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3704, 99 грн.

Судовий збір залишити за позивачем

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони : позивач- відповідач ОСОБА_26 , РНОКПП: НОМЕР_11 , АДРЕСА_6 .

Відповідач: Вінницька міська рада, вул. Соборна 69, м. Вінниця.

Третя особа, що заявляє самостійні вимоги ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_12 , АДРЕСА_7 ;

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Третя Вінницька державна нотаріальна контора, адреса вул. 600-річчя 30 , м. Вінниця.

Повний текст рішення виготовлено 20.02.2020р.

Суддя: В.М. Бойко