
Справа № 948/1214/19
Номер провадження 2/948/41/20
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.02.2020 Машівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Косик С.М.
за участю: секретаря Ткач Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
в с т а н о в и в :
у грудні 2019 року АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду зі вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що 14.08.2013 між ним та відповідачкою було укладено кредитний договір №PLMWCL9EPD0028, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 49994,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Оскільки відповідачка зобов`язання за договором належним чином не виконує, а тому утворилася заборгованість. Враховуючи викладене позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №PLMWCL9EPD0028 від 14.08.2013 р. у розмірі 62920,70 грн та судові витрати у розмірі 1921,00 грн.
Ухвалою суду від 16.12.2019 у справі відкрито провадження та вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 32).
Ухвалою суду від 03.01.2020 р. дану справу прийнято до свого провадження суддею Косик С.М. та вирішено продовжувати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження (а.с.42).
У судове засідання представник позивача не з`явився, натомість направив клопотання (а.с.25) про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі, необхідні докази є в матеріалах справи, не заперечує проти заочного розгляду справи. Відповідачка про дату, час та місце розгляду справи повідомлена за зареєстрованим місцем проживання, про що свідчить її підпис у поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення, який повернувся до суду (а.с.38,49,54), але до суду не з`явилася, причини неявки не повідомила, відзив на позов не подала.
Виходячи з викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін та у відповідності зі ст. 281 ЦПК України суд розглядає справу в заочному порядку.
Суд, дослідивши надані письмові докази, дійшов такого висновку.
Судом установлено, що 14.08.2013 р. між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №PLMWCL9EPD0028, що складається із Заяви позичальника, Умов надання банківських послуг, Тарифами за умовами якого банк видав строковий кредит у сумі 49994,00 грн на строк 228 місяців з 14.08.2013 р. по 13.08.2032 р. включно, на наступні споживчі цілі, включно у розмірі 0,00 грн. на сплату страхового платежу, зі сплатою за користування кредитом відсотків розмірі 1,34% на місяць, на суму залишку заборгованості по кредиту, єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00 грн., якщо інше не встановлено в Умовах та правилах надання банківських послуг та щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00 грн. якщо інше не встановлено в Умовах та правилах надання банківських послуг, в обмін на зобов`язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії в зазначені у заяві, Умовах та правилах надання банківських послуг строки.
Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: до 10.11. один раз на рік позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щорічний платіж) у сумі 7753,20 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається з заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з Умовами. Дата останнього погашення заборгованості має бути не пізнішою ніж 13.08.2032 р. Для виконання зобов`язань банк відкриває позичальнику рахунок для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості по кредиту, відсотках, винагороді та іншим платежам. Позичальник зобов`язується повернути суму кредиту, відсотків, винагороди відповідно до Заяви та Умов. Все майно позичальника є предметом застави та відповідно до Умов та правил забезпечення зобов`язань. При порушенні позичальником зобов`язань із погашення кредиту, позичальник сплачує банку пеню, розмір якої зазначений в умовах та правилах за кожен день прострочки. Відсоткова ставка за кредитом може змінюватися в залежності від змін облікової ставки НБУ чи в інших випадках, відповідно до Умов та правил (а.с.6).
Пунктом 2.4.5.1 Умов передбачено, що у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, включаючи заборгованість, яка виникла у відповідності з п.2.4.3.6, 2.4.5.2,2.4.5.3 Умов і правил позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,15 % від суми простроченої заборгованості по кредиту, в тому числі заборгованості у співвідношенні з п.2.4.3.6, 2.4.5.2., 2.4.5.3 Умов і правил за кожен день прострочки, але не менше 1 гривні
Пунктом 2.4.5.5 при порушенні позичальником строків платежу по будь-якому грошовому зобов`язанню, передбачених договором, більш ніж на 90 днів позичальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості (а.с.13).
За змістом ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Згідно ч.1 ст. 1049 цього Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на 15.10.2019 заборгованість відповідача за даним кредитним договором перед банком становить 62920,70 грн., з яких: 41320,66 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 13747,43 грн. - заборгованість за відсотками; 0,00 грн. - заборгованість з комісії; 4380,20 - нарахована пеня; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 2972,41 грн. - штраф (відсоток від суми заборгованості) (а.с.5).
Розглядаючи доводи позивача про стягнення заборгованості по кредитному договору, яка за вказаним розрахунком складається з заборгованості по тілу кредиту, заборгованості по відсотках за користування кредитом, пені та штрафу, суд зазначає, що відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У заяві позичальника від 14.08.2013 року (а.с.6) відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім заборгованості за кредитом та відсотках, зокрема просив стягнути заборгованість за пенею і штрафами.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 14.08.2013 року посилається на порушення норм закону та умов договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме додані до позову Умови надання кредиту розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву позичальника, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19 вказала, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Верховний Суд також зазначив, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.
Таким чином в матеріалах справи відсутні докази прийняття відповідачем вимог Витягу з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/pags/70/.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог про стягнення заборгованості за пенею і штрафами, в той час стягненню підлягає сума загального залишку заборгованості за кредитом - 41320,66 та загальний залишок заборгованості за процентами - 13747,43 грн., а всього 55068,09 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено частково, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір пропорційно до задоволеної частини позову в розмірі 1681,26 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,
в и р і ш и в :
позов Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором №PLMWCL9EPD0028 від 14.08.2013. у розмірі 55068,09 грн та сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1681,26 грн.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд Полтавської області.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місце знаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, поштовий індекс 01001, код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Михайлівка Машівського району Полтавської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 від 02.06.1998 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя С.М.Косик
Судове рішення № 87746060, Машівський районний суд Полтавської області було прийнято 20.02.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 948/1214/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: