Рішення № 87745196, 20.02.2020, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 20.02.2020

ЄУ № 942/2042/19

Провадження №2/942/194/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі головуючого судді Стеценко О.С.,

за участю секретаря Стєніної А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Новопсковського районного суду Луганської області з позовною заявою до відповідача, в якій просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 зареєстрований 14.08.2004 Новопсковським відділом актів цивільного стану Луганської області, актовий запис № 39 та стягнути аліменти на утримання неповнолітніх дітей, доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/2 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення найстаршою дитиною повноліття, починаючи з дня звернення до суду з даною позовною заявою.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що з 14 серпня 2004 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей- доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сімейне життя з відповідачем не склалося, сімейні відносини фактично припинені, зникло взаєморозуміння та повага, відповідач матеріальної допомоги сім`ї не надає, спільне господарство не ведеться. Збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, тому строк на примирення просить не надавати. Відповідач добровільно допомоги на утримання дітей не надає, участі у додаткових витратах не приймає, позивач на даний час не працює, матеріальну допомогу надають її батьки, самостійно утримувати дітей вона не в змозі, тому змушена звернутися до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 13.01.2020 було відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 03.02.2020 було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду на 20.02.2020.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, в позовній заяві справу просить розглядати без її участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву, в якій справу просить розглянути без її участі та участі відповідача.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ст. 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Матеріалами справи встановлено, що з 14 серпня 2004 року сторони перебувають у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 14 серпня 2004 року Новопсковським відділом реєстрації актів цивільного стану Луганської області, актовий запис № 39.

Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей -доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 17.02.2005 відділом реєстрації актів цивільного стану Марківського районного управління юстиції Луганської області, та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Новопсковського районного управління юстиції Луганської області, батьком дітей є відповідач - ОСОБА_2 .

Як вбачається з довідки № 3083, виданої 11 вересня 2019 року виконавчим органом Новопсковської селищної ради, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та має такий склад сім`ї: чоловік- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3., донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2

Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів № 16591 від 04.12.2019 підтверджено, що інформації про доходи ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 по 30.09.2019 не має.

З довідки № 371 від 11.09.2019, виданої Новопсковським районним центром зайнятості, вбачається, що ОСОБА_1 станом на 11.09.2019 як безробітна не зареєстрована.

Частинами 3 та 4 ст. 56 Сімейного Кодексу України встановлено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.

Статтею 105 Сімейного кодексу України визначено, що однією з підстав для припинення шлюбу є його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст.110 СК України.

Судом встановлено, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, з часу знаходження позовної заяви в суді примирення між сторонами не відбулося, розірвання шлюбу відповідає дійсній волі сторін, а тому суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них.

Згідно ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Як вбачається з свідоцтва про шлюб позивач у зв`язку з реєстрацією шлюбу змінила своє прізвище з « ОСОБА_1 » на прізвище чоловіка « ОСОБА_1 ». Позивач в позовній заяві просила залишити прізвище « ОСОБА_1 ».

Вивчивши матеріали справи, приймаючи до уваги, що збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, суд приходить до висновку, що в частині позовних вимог щодо розірвання шлюбу позов слід задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Що стосується позовних вимог про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 цієї статті визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Крім того, ст. 191 Сімейного кодексу України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Позов пред`явленодо суду 05.12.2019.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно ст.27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано Постановою ВР України №789-ХІІ від 27.02.1991, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402-ІІІ з відповідними змінами та доповненнями, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття визначено ст.51 Конституції України та ст.180 Сімейного кодексу України. Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька.

За змістом ст. 141 Сімейного кодексу України проживання батьків окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ч.1 ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Згідно ч. 3 цієї ж статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до норм чинного законодавства за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутись до суду з відповідним позовом.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, враховуючи визнання позову відповідачем, стан здоров`я та матеріальне становище дітей, сторін, відсутність у платника аліментів інших утриманців, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дітей підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, суд роз`яснює, що відповідно до ст. ст. 80, 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах сплати платежу за один місяць.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 13.01.2020 позивачу відстрочено сплату судового збору у розмірі 768,40 грн. за вимогу про розірвання шлюбу до ухвалення судового рішення. Відповідно з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 768,40 грн. за вимогу про розірвання шлюбу.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, то відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 77-81, 89, 141, ч. 4 ст. 200, ч. 4 ст. 206, ст. ст. 229, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задовольнити повністю.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 14 серпня 2004 року Новопсковським відділом реєстрації актів цивільного стану Луганської області, актовий запис № 39, розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити за ОСОБА_9 прізвище отримане після реєстрації шлюбу « ОСОБА_1 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі Ѕ частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення найстаршою дитиною повноліття, починаючи з 05.12.2019.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судовий збір на рахунок UA908999980313111256000026001, Код 37993783, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106, у сумі 1536,80 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість грн. 80 коп.).

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей у межах сплати платежу за один місяць.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , паспорт громадянина України № НОМЕР_5 , виданий 27.02.2019 органом видачі 4452, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача: ОСОБА_10 , що дії на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 853 від 07.06.2007, виданого Луганською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, угоди № 108 на надання адвокатської допомоги від 16.12.2019 та ордеру серія ЛГ № 005974 від 16.12.2019, адреса місце знаходження: вул. Українська, 118, смт. Новопсков Новопсковського району Луганської області.

Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до Новопсковського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Новопсковський районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складенн яповного судового рішення.

Суддя: О.С. Стеценко