Рішення № 87744449, 19.02.2020, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/8218/18

Номер провадження 2/404/3858/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

у складі: головуючого судді Павелко І.Л.

за участі секретаря Пилипенка Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою в якій просить стягнути з

з ОСОБА_2 на свою користь борг за договором позики у розмірі 172 000 грн., штрафні санкції (пеня) за договором позики у сумі 58 866 грн.41 коп., 3% річних в сумі 4 905грн.53 коп., інфляційні збитки у сумі 17 767 грн.60 коп., судовий збір в розмірі 2 535 грн.40 коп., за надання правничої допомоги в розмірі 5 000 грн.

В позовній заяві в описовій частині позивачем зазначено про стягнення моральної шкоди в розмірі 5 000 грн., але в резолютивній частини позову такої вимоги не зазначено. В судовому засіданні представник позивача вказав що позовних вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 5 000 грн. не заявлено, оскільки в резолютивній частини позову такої вимоги не зазначено.

Ухвалою судді від 28.12.2018 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в спрощеному провадженні.

Ухвалою суду від 16.04.2019 року відмовлено в задоволенні клопотання про заперечення представника відповідача за правилами спрощеного провадження.

Ухвалою суду від 16.04.2019 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про об`єднання в одне провадження за справою №404/8220/18 про стягнення боргу за розпискою від 28.04.2017 року.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Відповідач та його представник заперечили, щодо задоволенні позову посилаючись на те, що коштів він не отримував ,а розписку написав бо на нього був вчинений тиск.

Заслухавши пояснення сторін їх представників , свідків, дослідивши матеріали справи суд находить позов який підлягає задоволенню.

Встановлено, що 29 серпня 2017 року між ОСОБА_3 , і ОСОБА_2 , було укладено договір у простій письмовій формі позики грошей у сумі 172 000 грн., що підтверджується розпискою від 29.08.2017 року.

Відповідно до вказаної розписки, написаної власноручно ОСОБА_2 у присутності свідків, відповідач взяв в борг грошові кошти в сумі 172 000 грн., які зобов`язався в строк д 01 грудня 2017 року повернути. За прострочення виконання грошового зобов`язання до кінцевої дати відповідач зобов`язався сплатити неустойку у формі пені в розмірі 36% річних за кожен день прострочення від суми неповернутих коштів.

Грошові кошти в сумі 172 000 грн. були передані відповідачу в день написання розписки в присутності двох свідків.

Відповідач не повернув борг у строк до 01 грудня 2018 року. Таким чином, на день винесення рішення борг відповідача за вищевказаною розпискою становить 172 000 грн. який не повернутий.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторон (позикодавець)передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначені родовими ознаками.

Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмові формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує переданні йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Частина перша та друга статті 207 ЦК України передбачають, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кілько документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, щ вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно правової позиції, викладеної Верховним судом України в постанові № 6-63цс1 від 18 вересня 2013 року, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової сум позичальнику. Договір позики є двостороннім правочином, а також він є односторонній договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права. За своєї-суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умов договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжні-правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно д умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, ОСОБА_2 не виконав взяті на себе зобов`язання і не повернув вчасно борг, а тому у відповідності до положень ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу. Тому з відповідача необхідно в судовому порядку стягнути суму основного боргу розмірі 172 000 грн.

У відповідності до положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від сум несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до розписки відповідач взяв на себе зобов`язання у випадку несвоєчасної повернення суми позики сплатити суму боргу з урахуванням 36% річних за кожний прострочений день з розрахунку від суми неповернутих коштів.

Таким чином, з відповідача на підставі ст. 549 ЦК України підлягає стягненню пеня сумі 58 866,41 грн

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконані-грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних в простроченої суми, якщо інший розмір процентів не установлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу та 3% річних, сплата яких передбачена ч.2 ст.62 не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, яки полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Таким чином, з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 3% річних у сумі 4 905грн.53 коп. інфляційні збитки у сумі 17 767грн.60 коп.

Допитаний як свідок позивач пояснив, що він коштів від ОСОБА_4 не отримував, а розписку написав під тиском осіб які з ним спілкувалися.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пояснили, що вони були присутні при тому коли відповідач писав розписку про отримання від ОСОБА_1 коштів.

Кошти лежали на столі при них але кошти не рахували, хто їх забрав невідомо, напевно той хто писав розписку.

Вказані обставини відбувалися в кабінеті ОСОБА_1 у господарстві. Покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які є ОСОБА_5 друг батька позивачки, а ОСОБА_6 нині працює у позивачки не спростовують безгрошового написання розписки.

За приписами статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень ,крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи представника відповідача про те, що відповідач написав розписку 28.04.2017 року в якій зобов`язався провести роботи позивачу по оранці, культивації, дискові, закритті вологи на площі 94 га на території Бовтишської сільської ради та по розписці від 28.04.2017 року щодо отримання грошових коштів в сумі 580 000 грн., а в подальшому замість розписки від 28.04.2017 року про виконання сількогосподарських робіт була написана розписка від 29.08.2017 року , безпідставні оскільки не ґрунтуються на доказах.

Самі по собі покази позивача в якості свідка з цих обставин жодним доказом не підтверджені.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Оскільки суд задовольнив позовні вимоги тому у відповідності до ст.141

ЦПК України суд стягує з відповідача всі понесені витрати по справі.

На підставі викладеного ст.ст.207, 525, 549 ,625, 1046, 1047 та керуючись ст. ст. 76-81, 141, 265 ЦПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики у розмірі 172 000 грн., штрафні санкції (пеня) за договором позики у сумі 58 866 грн.41 коп., 3% річних в сумі 4 905грн.53 коп., інфляційні збитки у сумі 17 767 грн.60 коп., судовий збір в розмірі 2 535 грн.40 коп., за надання правничої допомоги в розмірі 5 000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк на оскарження обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складений 21.02.2020 року.

Суддя Кіровського І. Л. Павелко

районного суду

м.Кіровограда