Рішення № 87744117, 20.02.2020, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2020 р. Справа №370/3762/19

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Тандира О.В., при секретарі судового засідання Прокопчук О.О., розглянувши у підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у залі суду у смт Макарів Київської області справу за позовом

ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Богданчук Олександри Володимирівни до Королівської сільської ради Макарівського району Київської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до Королівської сільської ради (далі - відповідач), в якому вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько, ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина, зокрема, на земельні ділянку площею 3,7799 га з кадастровим номером 3222783500:06:008:0033, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Королівської сільської ради Макарівського району Київської області, а також на мотоцикл марки ММВЗ 3.113.5 ЛІДЕР, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Позивач належить до спадкоємців першої черги за законом та спадщину після смерті батька прийняв, оскільки на час відкриття спадщини проживав та був зареєстрований з померлим за однією адресою. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, ні за законом/заповітом не має.

Проте, нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину на згадану земельну ділянку та мотоцикл, в зв`язку з відсутністю документів, які підтверджували б право власності спадкодавця на це майно.

Так, за життя його батьку, ОСОБА_2 , було передано у власність вказану вище земельну ділянку та виготовлено відповідний державний акт на право власності на земельну ділянку, проте за життя ОСОБА_2 не встиг отримати його на руки.

То ж, позивач, посилаючись на ст. ст. 1216, 1218, 1225, 1261, 1269-1270, 1272 ЦК України, ст. 392 ЦК України, просив визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 3,7799 га з кадастровим номером 3222783500:06:008:0033 та мотоцикл марки ММВЗ 3.113.5 ЛІДЕР, 2007 року випуску.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 21.01.2020 року позов ОСОБА_1 , прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.02.2020 року, встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Також даною ухвалою суду у порядку ст. 84 ЦПК України за клопотанням позивача витребувано від Територіального сервісного центру №3247 регіонального сервісного центру МВС в Київській області інформацію про те, чи зареєстрований мотоцикл марки ММВЗ 3.113.5 ЛІДЕР, 2007 року випуску, за громадянином ОСОБА_2 . Відповідь на вказаний запит надійшла до суду 11.02.2020 року та приєднана до матеріалів справи (а.с. 57).

У судове засідання позивач не прибув, згідно письмового клопотання у позовній заяві, просив слухати справу у його відсутності (а.с. 41).

Відповідач згідно поданого листа просив слухати справу у відсутності свого представника, проти задоволення позовних вимог не заперечував (а.с. 58).

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослі дивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача, ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть останнього серії НОМЕР_2 від 26.10.2008 року (а.с. 9) та свідоцтвом про народження позивача ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 14.04.1998 року (а.с. 10).

Відповідно до довідки №210, виданої 29.03.2019 року Королівською сільською радою, ОСОБА_2 з 16.11.1992 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; за вказаною адресою разом з ним проживав та був зареєстрований його син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 14).

Відповідно до Рішення Королівської сільської ради №290-39-VI від 02.10.2015 року, в с. Королівка вулицю Леніна перейменована на вулицю Олександра Кравченка (а.с. 27).

Як вбачається із Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №58819946 від 19.12.2019 року, спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилась (а.с. 19).

Позивач у справі, ОСОБА_1 , як син померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відповідно до ст. 1261 ЦК України, є спадкоємцем за законом першої черги, спадщину відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняв, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не заявив про відмову від неї.

Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, ні за законом/заповітом судом не встановлено.

При зверненні позивача до приватного нотаріуса Макарівського районного нотаріального округу Київської області Корнієвської Н.В. за видачею йому відповідних свідоцтв про право на спадщину на спадкове майно, останній своєю постановою від 19.12.2019 року за вих. №01-16/588 відмовив позивачу у вчиненні такої нотаріальної дії, мотивуючи свою відмову відсутністю документів, які підтверджували б право власності спадкодавця на це майно (а.с. 18).

Так, Розпорядженням Макарівської районної державної адміністрації Київської області №1585 від 07.04.2008 року «Про передачу у власність земельних ділянок власникам сертифікатів на право на земельні частки (паї) 22-ом громадянам України в межах Королівської сільської ради», було затверджено технічну документацію із землеустрою та передано безоплатно у власність ОСОБА_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 3,7799 га для ведення особистого селянського господарства (а.с. 13).

Як вбачається з довідки №20, виданої 20.01.2010 року Макарівським районним відділом Київської обласної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру», виданий на ім`я ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №685699 на земельну ділянку площею 3,7799 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Королівської сільської ради (кадастровий номер 3222783500:06:008:0033) у «Розділі І Записи державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку фізичних осіб» - Книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі по Королівській сільській раді Макарівського району Київської області не зареєстрований і на руки власнику не видавався (а.с. 15). Таким чином, ОСОБА_2 , отримавши рішення органу місцевої виконавчої влади про передачу йому у власність земельної ділянки, за життя не встиг отримати, виготовлений на його ім`я правовстановлюючий документ (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №685699) на руки, тобто за життя завершити процедуру оформлення права власності він не встиг.

Крім того, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на мотоцикл марки ММВЗ 3.113.5 ЛІДЕР, 2007 року випуску, у зв`язку відсутністю оригіналу документа, який би підтверджував право власності спадкодавця на це майно.

Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються зокрема Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) та Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Як встановлено ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. ст. 1217 та ст. 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як встановлено, розпорядженням Макарівської РДА №1585 від 07.04.2008 року було затверджено технічну документацію із землеустрою та передано у власність ОСОБА_2 , земельну ділянку площею 3,7799 га для ведення особистого селянського господарства, якій було присвоєно кадастровий номер 3222783500:06:008:0033.

Відповідно до абзацу 2 п. 1 Перехідних положень Земельного кодексу України, установлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Як перебачено п. 8 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі зокрема державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 01.01.2013 року.

Як вбачається з довідки №20, виданої 20.01.2010 року Макарівським районним відділом Київської обласної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру», виданий на ім`я ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №685699 на земельну ділянку площею 3,7799 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Королівської сільської ради (кадастровий номер 3222783500:06:008:0033) у «Розділі І Записи державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку фізичних осіб» - Книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі по Королівській сільській раді Макарівського району Київської області не зареєстрований і на руки власнику не видавався (а.с. 15).

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №5 від 07.02.2018 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об`єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об`єкт нерухомого майна.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню, оскільки судом встановлено, що позивач належать до спадкоємців першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, ні за законом/заповітом не має, спадщину прийняв, і оскільки спадкодавець ОСОБА_2 , за життя не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. ст. 125, 126 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, отримав рішення органу місцевої виконавчої влади про передачу йому у власність, за життя не встиг отримати правовстановлюючий документ, то до спадкоємця, тобто до позивача відповідно до ст. 1218 ЦК України переходить право на завершення приватизації та одержання правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку на ім`я спадкоємця.

Щодо позовних вимог про визнання за позивачем права власності у порядку спадкування на мотоцикл марки ММВЗ 3.113.5 ЛІДЕР, 2007 року випуску, то вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388, ст. 34 ЗУ «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-XII, державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.

Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

Як вбачається з відповіді Територіального сервісного центру №3247 регіонального сервісного центру МВС в Київській області №161 від 06.02.2020 року (а.с. 57) за даними Єдиного державного реєстру МВС транспортних засобів та їх власників, станом на 04.02.2020 року, мотоцикл марки ММВЗ 3.113.5 ЛІДЕР, 2007 року випуску, за громадянином ОСОБА_2 , не реєструвався, а відтак позовні вимоги щодо визнання за позивачем права власності на вказаний мотоцикл у порядку спадкування задоволенню не підлягають, оскільки даний мотоцикл за спадкодавцем зареєстрований не був.

За клопотанням позивача судові витрати з відповідача не стягуються.

Поряд з тим, слід роз`яснити позивачу, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Так позивачем було сплачено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сума переплати становить 1188,60 грн., виходячи з наступного.

Згідно звіту про оцінку майна №18-191224-004 від 24.12.2019 року, ринкова вартість мотоцикл марки ММВЗ 3.113.5 ЛІДЕР становить 11946,82 грн. (а.с. 23-26).

Згідно висновку про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 3,7799 га від 10.01.2020 року, ринкова вартість вказаної земельної ділянки становить 54702,71 грн. (а.с. 43).

Таким чином ціна позову, яка відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно визначається вартістю майна, становить 11946,82 грн. + 54702,71 грн.= 66 649,53 грн.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», ставки судового збору (що діяла на момент звернення позивача до суду, а саме 26.12.2019 року) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що становить 768,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що становить 9605,00 грн.).

Тож, при подачі позову до суду, виходячи з ціни позову 66 649,53 грн., позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі мінімальної ставки судового збору, а саме 768,40 грн. Однак позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1957,00 грн. (а.с. 1 - квитанція №0.0.1566827694.1 від 26.12.2019 року на суму 1536,80 грн., а.с. 47 - квитанція № 0.0.1583885832.1 від 16.01.2020 року на суму 420,20 грн.). Таким чином сума надміру сплаченого позивачем судового збору становить 1188,60 грн. (1957 -768,40).

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206, 247, 265, 141, 354-355 ЦПК України суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Королівської сільської ради Макарівського району Київської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , право на завершення приватизації та отримання у власність земельної ділянки площею 3,7799 га з ціновим призначенням для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером 3222783500:06:008:0033, що розташована на території Королівської сільської ради Макарівського району Київської області.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому ст. ст. 354-355 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 20.02.2020 року.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

Королівська сільська рада, адресна: 08012, с. Королівка Макарівського району Київської області, вул. Олександра Кравченка, 93 В, код ЄДРПОУ 04362326.

Суддя О.В. Тандир