Ухвала суду № 87742380, 17.02.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/2373/20

Провадження №2-о/523/165/20

У Х В А Л А

"17" лютого 2020 р. м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Мурманова І.М., розглянувши матеріали справи які надійшли за заявою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного Управління Державної міграційної служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 37811384, місце знаходження: м. Одеса, вул. Преображенська, буд. 44) про встановлення факту постійного проживання на території України у неповнолітньому віці станом на 1991 рік,-

ВСТАНОВИВ:

В інтересах ОСОБА_1 до Суворовського районного суду м. Одеси з заявою про встановлення факту постійного проживання на території України у неповнолітньому віці станом на 1991 рік звернувся адвокат Шевчук Кирило Миколайович. В обґрунтування заяви адвокат зазначає, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 на території України та є уродженцем с. Таніне Первомайського району Автономної Республіки Крим, який не був документованим паспортом СРСР через недосягнення останнім віку документування. Адвокат позивача зазначає, що фактично станом на 1991 рік заявник проживав на території України разом з матір`ю ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Адвокат зазначає, що заявнику було відмовлено у наданні паспорта громадянина України, у зв`язку з відсутністю доказів проживання на території України станом на 24.08.1991 року. На підставі викладеного, адвокат Шевчук К.М., звернувся до суду з даною заявою в інтересах заявника та просить встановити факт проживання на території України ОСОБА_1 .

Після надходження та реєстрації зазначеної позовної заяви, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до вимог ст.ст. 14, 33 ЦПК України.

Ознайомившись із матеріалами позову, суддя прийшов до наступного.

Як передбачено ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно з вимогами ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно ст.ст.1, 2 Закону України «Про судовий збір» (далі – Закон), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно ч.1 ст.4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб - в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2189 гривень.

Згідно до п.4) ч.2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому належним доказом сплати судового збору є фінансовий документ: платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Також фінансовий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплено печаткою установи з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Проте подана позовна заява викладеним вимогам не відповідає.

Адвокат заявника в тексті заяви про встановлення факту просив суд звільнити заявника від сплати судового збору посилаючи на те, що заявник не працевлаштований, у зв`язку з відсутність паспорта громадянина України, через що не має можливості сплати судовий збір.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.136 ЦПК України та ст.8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати. Основною умовою, за якої може мати місце звільнення від оплати судових витрат - це майновий стан сторони, який повинен бути підтверджений належними доказами.

Проте, адвокат заявника до заяви про звільнення від сплати судового збору не надав жодного доказу на підтвердження відсутності доходів заявника, його матеріального становища, не надав будь-яких інших документів на підставі яких можливо було б зробити висновок щодо матеріально-фінансового стану заявника, у зв`язку з чим, суддя дійшов висновку про те, що у задоволенні клопотання адвоката заявника Шевчука К.М. про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

На підставі викладеного та відповідно до вимог ч.2 ст.185 ЦПК України, заявнику ОСОБА_1 необхідно надати документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі: 420 гривень 40 копійок, відповідно до ставки судового збору на 2020 рік, на розрахунковий рахунок: отримувач коштів: УК у м.Одесі/Суворівський р-н/22030101Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38016923 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО): 899998 Рахунок отримувача: - UA858999980313161206000015009 Код класифікації доходів бюджету: - 22030101.

Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 8, 175, 177, 185, 353 ЦПК України, ст.ст. 1, 4, 6 Закону України «Про судовий збір», суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання адвоката заявника ОСОБА_1 Шевчука Кирила Миколайовича про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 до Головного Управління Державної міграційної служби України в Одеській області про встановлення факту постійного проживання на території України у неповнолітньому віці станом на 1991 рік - залишити без руху.

Встановити заявнику строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня вручення йому копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя: