Рішення № 87741700, 21.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2020 року м. Київ № 826/16311/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до проГоловного управління ДФС у місті Києві визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 30.05.2018р.,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 30.05.2018р. №0063214202, №0063224202, №0063234202, №0063244202.

Ухвалою суду від 08.10.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 18.10.2018р. повернуто позивачу заяву про збільшення розміру позовних вимог від 17.10.2018р.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваних рішень, у зв`язку з тим, що батьком позивача 16.09.2016р. було подаровано квартиру, яка згідно норм п. 174.6 ст. 174 ПК України оподаткуванню не підлягала.

08 листопада 2018 року відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позов, згідно якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю, оскільки позивач мав взаємовідносини з фізичною особою, що не є членом сім`ї першого ступеня споріднення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено перевірку ОСОБА_1 за результатами якої 30.03.2018р. складено акт №1552/26-15-42-02-30/ НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету з отриманого доходу у вигляді вартості успадкованого (подарованого) майна платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р.» (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлені порушення: п. 179.1 статті 179 ПК України з урахуванням п.п. 49.18.4 п. 49.18 статті 49 ПК України не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік до ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві; п.п. «а» п. 176.1 статті 176, п. 44.1, 44.3 статті 44 ПК України не надано до перевірки Книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу; п.п. 168.2.1 статті 168 ПК України з урахуванням п.п. 164.2.10 статті 164, п.п. 174.2.2 статті 174, п. 174.6 статті 174 ПК України не задекларовано дохід у вигляді вартості успадкованого (подарованого) майна у сумі 150 000,00грн. відповідно занижено та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб за 2016 рік в загальній сумі 7500,00грн.; п.п. 1.2, 1.3, 16-1 Підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу, занижено та не перераховано до бюджету військовий збір за 2016 рік в розмірі 2250,00грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем 30.05.2018р. прийняті податкові повідомлення - рішення №0063214202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 9 375,00грн., у тому числі за податковим зобов`язанням 7500,00грн. та штрафні санкції 1875,00грн.; №0063224202, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 170,00грн.; №0063234202, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 510,00грн. та №0063244202, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 2 812,50грн., у тому числі за податковим зобов`язанням 2250,00грн. та штрафні санкції 562,50грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 16.09.2016р. між позивачем (Обдаровуваний) та ОСОБА_2 (Дарувальник) укладено Договір дарування квартири, який посвідчений державним нотаріусом Першої Черкаської державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі за №1-3898.

Відповідно до умов вказаного Договору Дарувальник передав безоплатно у власність, а Обдарований прийняв в дар квартиру АДРЕСА_1 .

У той же час, згідно наданої позивачем копії Свідоцтва про народження НОМЕР_2 , ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 .

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Пунктом 15.1. Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до підпункту 164.2.10 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом.

Згідно із приписами пункту 174.6 статті 174 Податкового кодексу України кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.

Пунктом 174.1 статті 174 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом спадщини платника податку є, зокрема, об`єкт нерухомості.

При цьому відповідно до пункту 174.3 статті 174 Податкового кодексу України особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається спадкоємцями до складу загального річного доходу платника податку, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов`язані сплатити податок до нотаріального оформлення об`єктів спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об`єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Ставки податку на доходи фізичних осіб, за якими оподатковуються об`єкти спадщини, передбачено пунктами 174.2 та 174.6 статі 174 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України об`єкти спадщини оподатковуються за нульовою ставкою у разі, якщо успадковуються членам сім`ї спадкодавця першого ступеня споріднення, якими, згідно Податкового кодексу України, вважаються батьки фізичної особи, чоловік та дружина, діти, у тому числі усиновлені згідно підпункту 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України. Інші члени сім`ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

На підтвердження першого ступеня споріднення та як наслідок відсутності податкового зобов`язання щодо отриманого доходу у вигляді спадщини/дарування у матеріалах справи міститься копія Свідоцтва про народження НОМЕР_2 ОСОБА_1 .

Так, згідно вказаного Свідоцтва ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 .

Отже, по Договору дарування квартири від 16.09.2016р. ОСОБА_1 отримала в дарунок квартиру від батька - ОСОБА_2 , що свідчить про перший ступень їхнього споріднення, а відтак на отримане майно поширюється дія підпункту 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України, а не пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України.

Враховуючи вище зазначене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм чинного податкового законодавства України та підлягають скасуванню, оскільки нарахування податку на доходи фізичних осіб та штрафних санкцій, у даному випадку суперечить вимогам статті 174.2.1 Податкового кодексу України, згідно з яким за нульовою ставкою оподатковуються об`єкти, що успадковуються членами сім`ї спадкодавця першого ступеня споріднення.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

З урахуванням норм ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80грн. з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 30.05.2018р. №0063214202, №0063224202, №0063234202, №0063244202.

Присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) здійснені нею документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80грн. з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (м. Київ, 04116, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін