Ухвала суду № 87741620, 20.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

20 лютого 2020 року м. Київ № 640/1216/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши позовну заяву

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби м.Києві про визнання протиправним та скасування податкової вимоги ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкової вимоги.

Разом із позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення адміністративного позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа (вимоги від 15.05.2019 №Ф-64096-17У про сплату боргу (недоїмки) у виконавчому провадженні №6051702.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2020 повернуто заяву про забезпечення адміністративного позову без розгляду.

Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернення громадян (канцелярія) повторно надійшла заява про забезпечення адміністративного позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа (вимоги від 15.05.2019 №Ф-64096-17У про сплату боргу (недоїмки) у виконавчому провадженні №6051702.

Заява обґрунтована тим, що Головне управління Державної податкової служби у м. Києві

прийняло оскаржувану вимогу від 15.05.2019 №Ф-64096-17У про сплату боргу у сумі 21 030,90 грн., яка в подальшому була направлена до виконавчої служби.

Так, постановою Державного виконавця Дарницького районного відділу виконавчої служби міста Києва від 03.12.2019 на підставі вимоги від 15.05.2019 №Ф-64096-17У відкрито виконавче провадження №60517102 про стягнення виконавчого збору у сумі 21 030, 90 грн. Позивач посилається на очевидну протиправність вказаної вимоги, крім того зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду в майбутньому.

Дослідивши матеріали справи, виходячи зі змісту заяви та системного аналізу положень чинного законодавства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Згідно частиною першою 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною першою статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

З аналізу наведеної норми вбачається, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Так, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог.

Як вбачається з поданих матеріалів справи, Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві було винесено податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) платником єдиного внеску від 15.05.2019 №Ф-64096-17У .

Постановою Державного виконавця Дарницького районного відділу виконавчої служби міста Києва від 03.12.2019 на підставі вимоги від 15.05.2019 №Ф-64096-17У відкрито виконавче провадження №60517102 про стягнення виконавчого збору у сумі 21 030, 90 грн.

Крім того, постановою Державного виконавця Дарницького районного відділу виконавчої служби міста Києва від 03.12.2019 накладено арешт на майно боржника.

З огляду на вищевикладене, судом враховано пояснення позивача про існування реальної загрози його правам та інтересам до ухвалення рішення по суті, оскільки існує ризик стягнення державним виконавцем грошових коштів в межах примусового виконання постанови від 03.12.2019 у виконавчому провадженні №6051702.

Дослідивши матеріали справи, виходячи зі змісту заяви та системного аналізу положень чинного законодавства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно п.2 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Згідно з ч. 2 наведеної статті Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Правомірність (неправомірність) прийняття оскаржуваної постанови, на підставі якої з позивача може бути стягнуто суму штрафу, буде встановлена лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду цієї справи, тому у разі встановлення протиправності оскаржуваного рішення та задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про скасування вимоги, позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (грошові кошти).

З огляду на викладене суд прийшов до висновку, що невжиття заходів, про які просить позивач, може створити очевидну небезпеку заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, захист вказаних прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль і витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі №640/1216/20 - задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі вимоги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 15.05.2019 №Ф-64096-17У про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 21030, 90 грн.

Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню і може бути пред`явлена до примусового виконання в порядку Закону України "Про виконавче провадження" протягом трьох років.

Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ), боржником - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Ухвала набирає законної сили згідно ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про забезпечення позову може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя А.С. Мазур