Ухвала суду № 87741522, 20.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/806

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі

20 лютого 2020 року м. Київ № 640/666/20

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючої судді Клочкової Н.В., за участю секретаря судового засідання Бєсєди А.Ю., розглянувши у судовому засіданні клопотання представника позивача про закриття провадження у справі в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1

до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ)

третя особа без самостійних вимог на предмет спору

товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»

про визнання дій протиправними, визнання незаконними та скасування постанов

за участю представника позивача, представники відповідача та третьої особи не прибули

ВСТАНОВИВ :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, який в подальшому був замінений на належного процесуального правонаступника - Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) (надалі - відповідач), адреса: 04212, місто Київ, вулиця Маршала Тимошенка, будинок 2д, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (надалі - третя особа), адреса: 03150, місто Київ, вулиця Фізкультури, будинок 28д, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії старшого державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Стужука Павла Петровича щодо винесення постанов про стягнення виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 17 вересня 2019 року в рамках виконавчого провадження №52343911;

- визнати незаконними та скасувати постанови старшого державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Стужука Павла Петровича про стягнення виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 17 вересня 2019 року в рамках виконавчого провадження №52343911.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2020 року замінено відповідача у справі з Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві на процесуального правонаступника - Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), витребувано у представника позивача докази та відкладено судове засідання.

20 лютого 2020 року представником позивача подано клопотання про закриття провадження у справі.

В обґрунтування поданого клопотання представник позивача послався на те, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України, оскільки, за доводами представника позивача, спори з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця оскаржуються до суду, який видав виконавчий документ.

Враховуючи, що виконавчий лист №2605/6099/12 був виданий Оболонським районним судом міста Києва, за доводами представника позивача, відповідно до статті 446 ЦПК України, скарга на дії державного виконавця повинна розглядатись Оболонським районним судом міста Києва, тому просив закрити провадження у справі та повернути сплачений судовий збір.

В судовому засіданні 20 лютого 2020 року представник позивача підтримав заявлене клопотання про закриття провадження та просив його задовольнити. Представники відповідача та третьої особи не прибули, про причини неприбуття суд не повідомляли.

Розглянувши клопотання про закриття провадження у справі, заслухавши пояснення представника позивача, повно та всебічно дослідивши докази, які мають значення для правильного вирішення питання щодо закриття провадження у справі, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Так, у відповідності до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, імперативною нормою - частиною 2 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

За змістом пункту 7 частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Наведене в сукупності дозволяє суду дійти висновку про те, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та про стягнення витрат виконавчого провадження є окремими виконавчими документами, підлягають самостійному примусовому виконанню, а тому при визначенні суду, який має розглядати спори щодо оскарження таких постанов застосовуються положення саме частини 2 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII, а не частини 1 цієї ж статті, як помилково стверджує представник позивача.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Більш того, суд зазначає, що згідно з висновками щодо застосування норм права, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справах № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18) та № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18) та від 28 листопада 2018 року у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18) та від 10 квітня 2019 року у справі № 766/740/17-ц (провадження № 14-664цс18), до юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Враховуючи положення частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а також з урахуванням того, що в рамках даної адміністративної справи позивачем оскаржуються дії старшого державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Стужука Павла Петровича саме щодо винесення постанов про стягнення виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 17 вересня 2019 року в рамках виконавчого провадження №52343911 та постанови про стягнення виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 17 вересня 2019 року в рамках виконавчого провадження, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання представника позивача та закриття провадження у справі, відповідно, відсутні правові підстави й для повернення судового збору.

Керуючись ст. ст. 19, 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Деяка Ярослава Михайловича про закриття провадження у адміністративній справі відмовити.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту її підписання суддею (суддями) та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Клочкова