Ухвала суду № 87741515, 20.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

20 лютого 2020 року м. Київ № 640/3403/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтех Проект Енд Сервіс»до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадаструпро визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-,-В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтех Проект Енд Сервіс» (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 29В, код ЄДР: 41425139) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної служби України з питань геодизації, картографії та кадастру (03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 3, код ЄДР: 39411771), в якому просить суд:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо не спростування зауваження 10.3 висновків державної експертизи землевпорядної документації від 27.06.2019 № 1778-19, № 1779-19 та № 1780-19 «щодо не погодження з власниками, користувачами земель водного фонду та водоохоронних зон відповідно до вимог ст. 186 Земельного кодексу України»;

2) зобов`язати відповідача спростувати зауваження 10.3 у висновках від 27.06.2019 державної експертизи землевпорядної документації № 1778-19, № 1779-19 та № 1780-19 «щодо не погодження з власниками, користувачами земель водного фонду та водоохоронних зон» без спростування висновків державної експертизи в цілому;

3) зобов`язати відповідача надати позивачу висновки державної експертизи землевпорядної документації по Порядку землеустрою щодо організації і встановлення меж земельного фонду та водоохоронної зони р. Дніпро на території м. Дніпра впродовж правого берега р. Дніпро від межі міста з Новоолександріївською сільською територіальною громадою до причалу Фестивальний (ділянка 1), Проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж земельного фонду та водоохоронної зони р. Дніпро від причалу Фестивальний до межі міста з Кам`янською міською радою (ділянка 2), Проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж земельного фонду та водоохоронної зони р. Дніпро вздовж лівого берега в межах міста Дніпро (ділянка 3) без зауваження щодо необхідності погодження з власниками, користувачами земельних ділянок, які включаються до складу земель водного фонду та водоохоронних зон.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, 22.05.2018 між позивачем та Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради був кладений договір № 5/2 на розроблення проекту землеустрою, відповідно до якого у позивача було замовлено послуги па розроблення трьох проектів землеустрою (трьох земельних ділянок) щодо організації та встановлення меж земель водного фонду та водоохоронної зони р. Дніпро на території м. Дніпро.

Так позивач зазначає, що на виконання абзацу першого ч. 3 ст. 186 Земельного кодексу України, позивачем проект землеустрою ділянки 1 погоджений:

- Відділом у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - висновок від 21.09.2018 № 28-4-0.38- 2050/107-18;

- Держаним агентством водних ресурсів України - висновок від 05.10.2018 № 952/ДП/30-18;

- Головним архітектурно-планувальним управлінням Дніпропетровської міської ради - висновок від 24.10.201 8 № 14/27-1493;

- Міністерством екології та природних ресурсів України - погодження від 20.12.2018 № 5/4.1-16/13898-18.

Також, на виконання абзацу першого ч. 3 ст. 186 Земельного кодексу України, позивачем, проект землеустрою ділянки 2 погоджений:

- Відділом у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - висновок від 16.10.2018 року № 28-4-0.38- 2178/107-18;

- Держаним агентством водних ресурсів України - висновок від 18.10.2018 № 992/ДП/30-18;

- Головним архітектурно-планувальним управлінням Дніпропетровської міської ради - висновок від 31.10.201 8 № 14/27-1523;

- Міністерством екології та природних ресурсів України - погодження від 20.12.2018 № 5/4.1 -16/13900-18.

Крім того, на виконання абзацу першого ч. 3 ст. 186 Земельного кодексу України, позивачем, проект землеустрою ділянки 3 погоджений:

- Відділом у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - висновок від 12.11.2018 року № 28-4-0.38- 2301/107-18;

- Держаним агентством водних ресурсів України - висновок від 14.11.2018 № 1078/ДП/30-18;

- Головним архітектурно-планувальним управлінням Дніпропетровської міської ради -- висновок від 14.11.201 8 № 14/27-1641;

- Міністерством екології та природних ресурсів України погодження від 20.12.2018 № 5/4.1-16/13899-18.

Пояснює, що після цього, 25.06.2019 позивач звернувся за погодженням до Державної служби України з питань геодизації, картографії та кадастру з проектами землеустрою щодо організації і встановлення меж земельного фонду та водоохоронної зони р. Дніпро по трьом ділянкам.

27.06.2019 позивачем отримано висновки державної експертизи землевпорядної документації № 1778-19, 1779-19 та 1780-19, в яких визначено 5 пунктів зауважень та пропозицій до землевпорядної документації.

Додає, що після усунення зауважень відповідача, позивач повторно 11.09.2019 звернувся за погодженням до Державної служби України з питань геодизації, картографії та кадастру з проектами землеустрою щодо організації і встановлення меж земельного фонду та водоохоронної зони р. Дніпро по трьом ділянкам у зв`язку з усунення зауважень визначених Відповідачем.

Натомість листом від 07.10.2019 № 28-28-0.23-1132/9-19 відповідач повернув позивачу «Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж земельного фонду та водоохоронної зони р. Дніпро па території м. Дніпра вздовж правого берега р. Дніпро від межі міста з Новоолександрівською сільською територіальною громадою до причалу Фестивальний (ділянка 1)», як такий, що не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам з причини не врахування зауваження щодо не погодження з власниками, користувачами земельних ділянок, які включаються до складу земель водного фонду та водоохоронних зон відповідно до вимог ст. 186 Земельного кодексу України.

Листом від 07.10.2019 № 28-28-0.23-1130/9-19 відповідач повернув позивачу «Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж земельного фонду та водоохоронної зони р. Дніпро на території м. Дніпра вздовж правого берега р. Дніпро від причалу Фестивальний до межі міста з Кам`янською міською радою (ділянка 2)», як такий, що не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам з причини не врахування зауваження щодо не погодження з власниками, користувачами земельних ділянок, які включаються до складу земель водного фонду та водоохоронних зон відповідно до вимог ст. 186 Земельного кодексу України.

А також, листом від 07.10.2019 № 28-28-0.23-1131/9-19 відповідач повернув позивачу «Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж земельного фонду та водоохоронної зони р. Дніпро вздовж лівого берега в межах міста Дніпро (ділянка 3)», як такий, що не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам з причини не врахування зауваження щодо не погодження з власниками, користувачами земельних ділянок, які включаються до складу земель водного фонду та водоохоронних зон відповідно до вимог ст. 186 Земельного кодексу України.

Звертає увагу суду на те, що 27.11.2019 товариство звернулося до відповідача з заявами вх. № 299-35-31 про спростування окремих положень висновків державної експертизи землевпорядної документації № 1779-19 від 27.06.2019, № 1778-19 від 27.06.2019 та № 1780-19 від 27.06.2019 в порядку ст. 37 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації».

Однак, листом від 17.12.2019 № 28-28-0.23-10550/2-19 відповідач повідомив позивача, що не вбачає підстав для спростування пункту 10.3 висновків державної експертизи землевпорядної документації від 27.06.2019 № 1779- 19, № 1778-19 та № 1780-19.

В той же час, позивач вважає, що відповідач повертаючи та не погоджуючи проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж земельного фонду та водоохоронної зони р. Дніпро без усунення зауваження 10.3. зазначених у висновках державної експертизи землевпорядної документації від 27.06.2019 № 1779-19, № 1778-19, № 1780-19, а потім відмовляючи у спростуванні зауваження окремого положення висновків діяв незаконно та протиправно, оскільки не врахувавши всі вимоги діючого законодавства України щодо дій по погодженню проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж земельного фонду та водоохоронної зони, оскільки у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.

При цьому, позивач наголосив, що обмеження безпосередньо встановлені законом, на які посилається абзац другий частини 3 статті 186 Земельного кодексу України та який виключає необхідність додаткового погодження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів з власниками, користувачами земельних ділянок, які включаються до території, земель водного фонду та водоохоронних зон, без їх вилучення, визначені зокрема у статях 61 Земельного кодексу України («Обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм та на островах»), статті 87-89 Водного кодексу України.

Разом з тим позивач акцентує увагу суду на тому, що як вбачається з висновку державної експертизи землевпорядної документації від 27.06.2019 № 1778-19, проектом землеустрою передбачено встановлення меж земель водного фонду та водоохоронної зони р. Дніпро з метою забезпечення охорони земель, формування раціональної системи землеволодіння і землекористування па території м. Дніпра вздовж правового берега р. Дніпро від межі міста з Новоолександрівською сільською територіальною громадою до причалу Фестивальний (ділянка 1).

Загальна площа водоохоронної зони становить - 224,9791 га, в тому числі прибережна захисна смуга - 177,5640 га, з них: прибережної захисної смуги - 129,4854 га, площа земель під островами - 48,0786 га.

Довжина берегової лінії, вздовж якої встановлюється водоохоронна зона та прибережна захисна смуга становить 33673 м., довжина зовнішньої межі водоохоронної зони - 10514 м., довжина зовнішньої межі прибережної захисної смуги 14275 м., ширина водоохоронної зони максимальна - 460 м., мінімальна - 25 м., ширина прибережної захисної смуги максимальна - 100 м., мінімальна - 10 метрів, максимальна крутизна схилів 2,86.

Тобто, за висновком позивача, зазначений проект по ділянці 1 у відповідності до ч. 6 ст. 88 Водного кодексу України повністю зроблений з урахуванням містобудівної документації на виконання рішення сесії 7-го скликання Дніпровської міської ради від 20.09.2017 № 82/24, яким затверджений «Проект внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпра», тобто межі земель водного фонду та водоохоронної зони р. Дніпро не виходять за межі встановлені генеральним планом розвитку м. Дніпра.

Продовжує, що з висновку державної експертизи землевпорядної документації від 27.06.2019 № 1779-19 вбачається, що проектом землеустрою передбачено встановлення меж земель водного фонду та водоохоронної зони р. Дніпро з метою забезпечення охорони земель, формування раціональної системи землеволодіння і землекористування на території м. Дніпра вздовж правового берега р. Дніпро від причалу Фестивальний до межі міста з Кам`янською міською радою (ділянка 2).

Акцентує увагу суду на тому, що загальна площа водоохоронної зони становить - 1272,3494 га, площа прибережної захисної смуги - 1143,2256 га (з них: 579,3988 га площа ПЗС зайнята лісами; 6,4025 га - площа ПЗС під сформованими земельними ділянками; 557,4243 га - площа ПЗС без урахування земель зайнятих лісами та сформованих земельних ділянок інших категорій земель, крім земель водного фонду).

Довжина зовнішньої межі водоохоронної зони - 31681 метри. Довжина зовнішньої межі прибережної захисної смуги 40983 метри. Ширина водоохоронної зони максимальна - 1650 метри, мінімальна - 20 метрів. Ширина прибережної захисної смуги максимальна - 100 метрів, мінімальна - 10 метрів. Максимальна крутизна схилів 2,9.

Відтак, на думку позивача зазначений проект по ділянці 2 у відповідності до ч. 6 ст. 88 Водного кодексу України повністю зроблений з урахуванням містобудівної документації на виконання Рішення сесії 7-го скликання Дніпровської міської ради від 20.09.2017 № 82/24, який затверджений «Проект внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпра», тобто межі земель водного фонду та водоохоронної зони р. Дніпро не виходять за межі встановлені генеральним планом розвитку м. Дніпра.

Щодо висновку державної експертизи землевпорядної документації від 27.06.2019 № 1780-19, то позивач наголосив, що з останнього вбачається, що проектом землеустрою передбачено встановлення меж земель водного фонду та водоохоронної зони р. Дніпро з метою забезпечення охорони земель, формування раціональної системи землеволодіння і землекористування на території м. Дніпра вздовж лівого берега р. Дніпро (ділянка 3). Та додав, що загальна площа водоохоронної зони становить - 397,1558 га, площа прибережної захисної смуги - 230,5458 га (з них: 10,3185 га - площа ПЗС зайнята лісами; 51,6649 га - площа ПЗС під сформованими земельними ділянками; 168,5624 га - площа ПЗС без урахування земель зайнятих лісами та сформованих земельних ділянок інших категорій земель, крім земель водного фонду). Довжина берегової лінії, вздовж якої встановлюється водоохоронна зона та прибережна захисна смуга становить 49519 метри. Довжина зовнішньої межі водоохоронної зони - 30926 метри. Довжина зовнішньої межі прибережної захисної смуги 38554 метри. Ширина водоохоронної зони максимальна - 420 метри, мінімальна - 20 метрів. Ширина прибережної захисної смуги максимальна - 100 метрів, мінімальна - 10 метрів. Максимальна крутизна схилів 2,9°.

Таким чином, на думку позивача, зазначений проект по земельній діяльні 3 у відповідності до ч. 6 ст. 88 Водного кодексу України повністю зроблений з урахуванням містобудівної документації па виконання рішення сесії 7-го скликання Дніпровської міської ради від 20.09.2017 № 82/24, яким затверджений «Проект внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпра», тобто межі земель водного фонду та водоохоронної зони р. Дніпро не виходять за межі встановлені генеральним планом розвитку м. Дніпра, що також підтверджується самим висновком від 27.06.2019 державної експертизи землевпорядної документації № 1780-19.

Відтак, позивач наголошує, що відповідач неправомірно повернув та не спростував зауваження 10.3 зазначених у висновках, у звяку з чим просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

В той же час, проаналізувавши позовні вимоги та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, суд зазначає, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, оскільки позивач звернувся до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за експертизою трьох проектів землеустрою відносно трьох земельних ділянок щодо організації та встановлення меж земель водного фонду та водоохоронної зони р. Дніпро на території м. Дніпро за результатами розгляду яких відповідачем було прийнято три (окремі, незалежні друг від другу) висновки державної експертизи землевпорядної документації, зокрема, від 27.06.2019 № 1778-19, № 1779-19 та № 1780-19.

Тобто, предметом розгляду позовної заяви позивача є три окремі земельні ділянки, три проекти землевпорядної документації та три окремі висновки державної експертизи землевпорядної документації Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

При цьому, суд зазначає, що кожен з проектів землевпорядної документації має 2 (два) і більше томів документів, кожен з яких містить більше 200 (двохсот) сторінок, зокрема, проектна документація відносно ділянки 1 містить 2 томи; проектна документація відносно ділянки 2 містить 6 томів, проектна документація ділянки 3 має 6 томів.

Тобто, наведені у позові обставини обумовлюються окремими та суттєво відмінними обставинами та обсягом матеріалів.

Більш того, кожна із ділянок має різну загальну площу водоохоронної зони та різну площу прибережної захисної смуги, а також різну довжину зовнішньої межі водоохоронної зони та довжину зовнішньої межі прибережної захисної смуги.

Відтак, відповідачем прийнято три окремі рішення (висновки) відносно різних проектів документації та незалежних друг від друга земельних ділянок та відносно частини пунктів яких по кожному окремому рішенню відповідача позивач просить суд зобов`язати відповідача спростувати зауваження, що викладені у таких рішеннях (висновках).

Тобто, предметом даної позовної заяви є об`єднані вимоги, які мають самостійні предмети та значні обсяги доказування, що супроводжуються різними доказами. При цьому, для з`ясування правомірності кожного з окремих оскаржуваних рішень (висновків), є необхідним з`ясування значного обсягу обставин та дослідження кожного окремого документу проектної документації відносно кожної ділянки, що вочевидь свідчить про індивідуальний предмет доказування у кожному конкретному випадку.

Суддя також акцентувати увагу на тому, що об`єднані позивачем в одній позовній заяві вимоги, не є основними та похідними позовними вимогами, що, крім власне порушення правил об`єднання позовних вимог, призведе до того, що сукупний розгляд об`єднаних в один позов вимог, які мають свій власний обсяг окремих доказів та обставин взаємовідносин сторін, значно ускладнить та уповільнить розгляд такої справи.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Таким чином, враховуючи викладені обставини, позовна заява, відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України, підлягає поверненню.

При цьому, варто звернути увагу, що позивач жодним чином не позбавлений права звернутися до суду з окремими позовними заявами до відповідача.

Керуючись ст.ст. п. 6 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву повернути позивачам.

2. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особам, які подали позовну заяву. Копія позовної заяви залишається в суді.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання. Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293 -- 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) .

Суддя О.А. Кармазін