Ухвала суду № 87741493, 20.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про призначення справи до розгляду у підготовчому судовому засіданні

20 лютого 2020 року м. Київ № 640/10899/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аблова Є.В., розглянувши без виклику учасників справи клопотання ОСОБА_1 про розгляд за правилами загального позовного провадження адміністративної справи

за позовомОСОБА_1 до про Директора Державного бюро розслідувань Труби Романа Михайловича визнання протиправним та скасування наказу про звільнення ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Директора Державного бюро розслідувань Труби Романа Михайловича (далі по тексту - відповідач) в якому просила суд: 1) встановити відсутність у Директора Державного бюро розслідувань Труби Романа Михайловича повноважень для одноосібного прийняття рішень щодо призначення та звільнення працівників центрального апарату Державного бюро розслідувань; 2) визнати протиправним та скасувати наказ Директора Державного бюро розслідування «Про звільнення ОСОБА_1 » від 11 червня 2019 року №185-ос.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2019 року закрито провадження у справі №640/10899/19 за позовом ОСОБА_1 до Директора Державного бюро розслідувань Труби Романа Михайловича про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2019 року про закриття провадження у справі скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року справу прийнято до провадження судді Аблова Є.В. та вирішено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

18 лютого 2020 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва позивачем подано заяву про розгляд справи №640/10899/19 в порядку загального позовного провадження.

Вказана заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 на момент звернення до суду за захистом своїх порушених прав була службовою особою, яка у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне та особливо відповідальне становище, оскільки займала посаду керівника Управління правового забезпечення Державного бюро розслідувань, яка є посадою керівника структурного підрозділу центрального органу виконавчої влади і відноситься до категорії «Б». Відтак, справа не може вважатись справою незначної складності.

Розглянувши матеріали справи та заяву про розгляд справи в загальному позовному провадженні, суд зазначає наступне.

Частиною другою та третьою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно частинами 1-3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У той же час, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частини 4 статті 12, частини 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років».

Спірні правовідносини не відносяться до категорії справ, передбачених частиною 4 статті 12 КАС України.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, зокрема, щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

У примітці до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» зазначено, що під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються Президент України, Прем`єр-міністр України, член Кабінету Міністрів України, перший заступник або заступник міністра, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голова Фонду державного майна України, його перший заступник або заступник, член Центральної виборчої комісії, член, інспектор Вищої ради правосуддя, член, інспектор Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, народний депутат України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений із захисту державної мови, члени Національної комісії зі стандартів державної мови, Директор Національного антикорупційного бюро України, його перший заступник та заступник, Голова Національного агентства з питань запобігання корупції та його заступники, Генеральний прокурор, його перший заступник та заступник, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступник, член Ради Національного банку України, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його перший заступник та заступник, Керівник Офісу Президента України, його перший заступник та заступник, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим, його перший заступник та заступник, радник або помічник Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України, особи, посади яких належать до посад державної служби категорії «А» або «Б», та особи, посади яких частиною першою статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» віднесені до першої - третьої категорій, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, їх апаратів та самостійних структурних підрозділів, керівники, заступники керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва або Севастополя, керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міста республіканського в Автономній Республіці Крим або обласного значення, району в місті, міста районного значення, військові посадові особи вищого офіцерського складу.

У відповідності до частини першої, пункту 2 частини другої статті 6 Закону України «Про державну службу» посади державної служби в державних органах поділяються на категорії та підкатегорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень, змісту роботи та її впливу на прийняття кінцевого рішення, ступеня посадової відповідальності, необхідного рівня кваліфікації та професійних компетентностей державних службовців.

До категорії «Б» відносяться наступні посади:

керівників та заступників керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва і Севастополя, одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення;

керівників державної служби у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва і Севастополя, одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення;

керівників та заступників керівників структурних підрозділів державних органів незалежно від рівня юрисдикції таких державних органів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 наказом директора Державного бюро розслідувань від 11 червня 2019 року №182-ос «Про звільнення ОСОБА_1 », відповідно до пункту 2 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» та у зв`язку з встановленою невідповідністю ОСОБА_1 займаній посаді, на яку вона прийнята зі строком випробування 6 місяців, звільнена з посади керівника Управління правового забезпечення Державного бюро розслідувань, у перший робочий день після тимчасової непрацездатності.

Враховуючи положення статті 6 Закону України «Про державну службу» посада керівника Управління правового забезпечення Державного бюро розслідувань належить до посад державної служби категорії «Б».

Таким чином, у розумінні статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» позивач є особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище.

З огляду на викладене, дослідивши клопотання позивача, матеріали справи, предмет та підстави позову, а також склад учасників справи, беручи до уваги положення пункту 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про необхідність переходу до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін, а тому клопотання позивача підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 12, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ОСОБА_1 про розгляд адміністративної справи №640/10899/19 за правилами загального позовного провадження задовольнити.

2. Перейти до розгляду адміністративної справи №640/10899/19 за правилами загального позовного провадження.

3. Призначити підготовче засідання на 05 березня 2020 року о 10 год. 00 хв.

4. Підготовче засідання відбудеться в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Петра Болбочана, 8, корпус 1, зал судових засідань №39.

5. Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі шляхом надсилання рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою) або, за наявності в особи офіційної електронної адреси, шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу.

6. Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2670/.

Відповідно до частини 2 статті 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.В. Аблов