Рішення № 87741426, 21.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2020 року м. Київ № 640/912/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до третя особа Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Головне управління ДПС у м. Києві провизнання протиправними дій та скасування постанови, за участі:

позивача - не прибув,

представник відповідача - не прибув,

представника третьої особи - не прибув,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відкриття виконавчого провадження № 60889505,

- скасувати постанову від 17.12.2019 про відкриття виконавчого провадження № 60889505.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що виконавче провадження № 60889505 було відкрито з примусового виконання вимоги про плату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску, у той час, як позивач не здійснює жодної підприємницької діяльності, за яку був би зобов`язаний сплачувати єдиний соціальний внесок та в єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не міститься будь-яких даних про нього, що підтверджується витягом із сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та ним не було отримано жодної вимоги стосовно погашення «боргу» за несплату єдиного соціального внеску. Також позивач зазначив про те, що він я не був повідомлений про відкриття провадження належним чином, адже не отримував жодних документів від державного виконавця та дізнався про відкриття виконавчого провадження стосовно себе випадково.

Відповідач в судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, відзиву на адміністративний позов суду не надав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Третьою особою надано сулу письмові пояснення в яких зазначено про те, що вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 14.05.2019 № Ф -30482 -17 було сформовано та направлено позивачу у зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати Єдиного соціального внеску та станом на станом на 10.01.2020 відповідно до інтегрованої картки у позивача обліковується заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 29 293,44 гривень.

У судовому засіданні суд ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження. Під час судового розгляду справи, судом встановлено наступне.

14.05.2019 Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-30482-17, в якій викладено ОСОБА_1 вимогу сплатити недоїмку у розмірі 21030,90 грн.

Зазначена вимога була направлена ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , водночас повернулась без вручення адресату у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

17.12.2019 Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження № 60889505 стягувачем за яким є Головне управління ДПС у м. Києві, боржником - ОСОБА_1 та предметом - стягнення коштів на користь держави.

Позивач не погоджуючись з постановою про відкриття виконавчого провадження від 17.12.2019 ВП № 60889505 звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду не були порушені з огляду на наступне.

Позивач, як на обґрунтування позовних вимог посилається на факт того, що він не здійснює жодної підприємницької діяльності, за яку був би зобов`язаний сплачувати єдиний соціальний внесок та в єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не міститься будь-яких даних про нього, та ним не було отримано жодної вимоги стосовно погашення «боргу» за несплату єдиного соціального внеску, а також на факт того, що ним не було отримано постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.12.2019 ВП № 60889505.

Частинами першою та четвертою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 20.02.2020 № 1006362720 позивача було зареєстровано фізичною особою - підприємцем 20.05.2002 та здійснено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем 11.02.2020, 20690060002050567.

З адміністративним позовом до суду позивач звернувся 14.01.2020.

Таким чином посилання позивача на факт того, що він не здійснює жодної підприємницької діяльності та в єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не міститься будь-яких даних про нього не відповідають дійсності та спростовуються документами наявними в матеріалах справи.

Щодо посилань позивача на те, що ним не було отримано постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.12.2019 ВП № 60889505 суд звертає вагу на те, що наявність чи відсутність факту направлення позивачу вказаної постанови не може мати впливу на правомірність її винесення з огляду на те, що факт відкриття виконавчого провадження та прийняття відповідної постанови передує факту її направлення. Крім того Закон України "Про виконавче провадження" не містить положень якими б правомірність винесення постанови про відкриття виконавчого провадження була б поставлена в залежність від дотримання належної процедури її направлення.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

З огляджу на зазначене, керуючись статтями 241, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 2д, код ЄДРПОУ 35018577), третя особа Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980), про визнання протиправними дій та скасування постанови - відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.П. Огурцов