Рішення № 87741105, 21.02.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2020 року м. Чернігів Справа № 620/3865/19

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртексім» до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртексім» (надалі також – ТОВ «Укртексім», позивач) звернулося до суду з позовом до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби (надалі також – Чернігівська митниця ДФС, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UА102000/2019/000107/2 від 22.11.2019 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА102150/2019/00269 від 22.11.2019.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що подані позивачем документи до митного оформлення містять повні та достовірні відомості, що піддаються обчисленню та не містять розбіжностей. Вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товарів, оскільки позивачем до декларації митної вартості були додані документи, що підтверджують митну вартість. Також зазначив, що зауваження контролюючого органу не свідчать про неповноту чи про недостовірність відомостей щодо митної вартості імпортованих товарів, що вказані в поданих документах, а тому рішення про коригування митної вартості товарів прийняте відповідачем всупереч вимог Митного кодексу України та підлягає скасуванню.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Чернігівською митницею ДФС, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому останнім зазначено, що відповідно до п.2.3 контракту від 22.03.2019 № 57 – товар поставляється за цінами згідно Інвойсу на поставку кожної партії товару, а відповідно до п.2.4 контракту – ціни залишаються незмінними протягом всього строку дії контракту та можуть бути переглянуті тільки у випадку взаємно узгоджених змін, зазначених у додатку до даного контракту. Вказує, що за даним контрактом позивачем здійснено вже дві поставки даного товару, а саме: МД від 12.04.2019 № UA 102150/2019/202063 (інвойс від 05.04.2019 № ІНR2019000000074) – ціна на стокові жіночі халати 1 сорту в асортименті склала 6,60 дол. США/шт. (ввезено 1514 шт., вага 1656,78 кг. Середня вага халата 1,09 кг, рівень митної вартості склав 6,215 дол. США/кг); МД від 03.06.2019 № UA 102150/2019/202914 (інвойс від 16.05.2019 № ІНR2019000000101) – ціна на стокові халати для жінок та дівчат 2 сорту в асортименті склала 3,00 дол. США/шт. (ввезено 3105 шт., вага 1813,7 кг. Середня вага халата 0,58 кг, рівень митної вартості склав 5,35 дол. США/кг). В даній партії (інвойс від 14.11.2019 № ІНR2019000000310) ціна на стокові халати 2 сорту становить 3,00 дол. США/шт. (ввезено 6819 шт., вага 6828,4 кг. Середня вага халата 1,00 кг, рівень митної вартості склав 3,19 дол. США/кг). Халати, які поставлялися згідно інвойсу від 05.04.2019 № ІНR2019000000074 є ідентичними халатам даної поставки. У відповідності до вимог Податкового кодексу України декларанту запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару, однак за результатами розгляду додаткового наданого експертного висновку Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 22.11.2019 № ЧК-631 встановлено, що останній не містить наведеного аналізу щодо рівня цін на відповідну та подібну продукцію інших виробників та постачальників, а тому не може бути використаний як такий, що підтверджує задекларований рівень вартості оцінюваного товару. Зазначає, що у митного органу наявна цінова інформація на відповідну продукцію: цінова інформація ДФС – митні декларації від 21.11.2019 № UA500010/2019/033081 (товар № 1 – 3,80 USD/кг); від 12.04.2019 № UA 102150/2019/202063 (товар № 2 – 6,21 USD/кг). Попередні методи не застосовано: 1) за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) – враховуючи те, що наданий експертний висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 22.11.2019 № ЧК-631 не містить наведеного аналізу щодо рівня цін на відповідну та подібну продукцію інших виробників та постачальників, а тому не може бути використаний як такий, що підтверджує задекларований рівень вартості оцінюваного товару; 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів – відсутність цінової інформації на ідентичні товари; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів – відсутність цінової інформації на подібні товари; 4) на основі віднімання вартості – відсутність основи для віднімання; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість) – відсутність основи для додавання. Митну оцінку товару здійснено за резервним методом з розрахунку 3,80 (товар № 1) та 6,21 (товар № 2) USD/кг, про що винесене рішення від 22.11.2019 № № UА102000/2019/000107/2. На підставі вказаних рішень митницею відмовлено декларанту у митному оформленні (випуску) спірного товару, про що оформлена картка відмови № UА102150/2019/00269, як наслідок відповідач діяв в межах чинного законодавства та наданих повноважень, а тому позов задоволенню не підлягає.

15.01.2020 ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду замінено відповідача у справі належним – Чернігівською митницею ДФС.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

21.11.2019 декларантом ПП “Бізнес Партнер”, який діяв від імені ТОВ “Укртексім” на підставі договору від 31.07.2017 №31/07/2017, подано до Чернігівської митниці ДФС декларацію №UA102150/2019/202950 та заявлено до митного оформлення отриманий за Контрактом Товар: білизна туалетна (мин. 50% бавовна/макс 50% модал, бамбук, інші волокна: стокові махрові рушники 1-й/2-й сорт (розмір, дизайн та колір в асортименті) – 2653,2 кг, виробник – KOCAER TEKSTIL SANAYI. VE TICARET. A.S. Торгівельна марка – KOCAER. Країна виробництва – ТR (Туреччина), вартість – 8622,90 доларів США; білизна туалетна (мин. 50% бавовна/макс 50% модал, бамбук, інші волокна: стокові халати для жінок та дівчат, 2-й сорт (розмір, дизайн та колір в асортименті) – 6819 штук, виробник - KOCAER TEKSTIL SANAYI. VE TICARET. A.S. Торгівельна марка – KOCAER. Країна виробництва – ТR (Туреччина), вартість – 20457 доларів США (а.с.24-25).

Розрахована декларантом митна вартість товару визначена за ціною контракту, інвойсом № ІНR201900000310 від 14.11.2019 (основним методом) та склала 29079,90 доларів США.

Відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 22.03.2019 №57, укладеного між ТОВ “Укртексім” та Компанією KOCAER TEKSTIL SANAYI. VE TICARET. A.S. (далі - Продавець), Продавець продає, a ТОВ “Укртексім” купує Товар, асортимент, кількість, ціна якого зазначається в Інвойсі для кожної партії товару окремо. Поставка товару здійснюється Продавцем на умовах, що зазначені в інвойсі для кожної окремої партії товару (а.с.30-33).

Відповідно до пункту 4.1. Контракту, оплата за товар здійснюється як по передплаті, так і по факту надходження товару. Умови оплати зазначені в Інвойсі на кожну поставку партії товару.

Інвойсом ІНR2019000000310 від 14.11.2019 (надалі також - інвойс) встановлено: асортимент стокові махрові рушники 1-й/2-й сорт (розмір, дизайн та колір в асортименті) – 2653,2 кг, вартість – 8622,90 доларів США, білизна туалетна (мин. 50% бавовна/макс 50% модал, бамбук, інші волокна: стокові халати для жінок та дівчат, 2-й сорт (розмір, дизайн та колір в асортименті) – 6819 штук, вартість 20457 доларів США та загальну вартість товару – 29079,90 доларів США (а.с.36).

Також Інвойсом встановлено: умови оплати за товар - 100% банківський переказ; умови поставки - FСА Денізлі.

Імпорт товару не підлягає ліцензуванню. Страхування товару не здійснювалося.

Разом з митною декларацією декларантом, на підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товарів згідно з частиною 2 статті53 Митного кодексу України, подано митному органу пакет документів: проформа-інвойс № 241019 від 24.10.2019; рахунок-фактура (інвойс) (Commercsal invoice) № ІНR2019000000310 від 14.11.2019; зовнішньо-економічний контракт від 22.03.2019 №57; банківський платіжний документ, що стосується товару - платіжне доручення від 05.11.2019 №127; транспортний документ від 15.11.2019 CMR №0986-G; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги СФ-00339 від 19.11.2019; документ, що підтверджує вартість перевезення товару, довідку про транспортування від 19.11.2019.

Додатково декларантом надано митному органу: пакувальний лист від 14.11.2019; сертифікат про походження товару від 14.11.2019; експертний висновок № ЧК-311 від 03.06.2019; договір про надання послуг митного брокера № 31/07/2017 від 31.07.2017; договір про перевезення № 08/01-2019 від 08.01.2019; договір про перевезення № 03/01/17 від 03.01.2017.

21.11.2019 митним органом направлено повідомлення декларанту про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару № 1,2, а саме: копію митної декларації країни відправлення; прайс-лист виробника, за власним бажанням декларант може надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

21.11.2019 митним органом направлено повідомлення декларанту про необхідність проведення часткового митного огляду товару – з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації, фотографування.

21.11.2019 митним органом направлено повідомлення декларанту про необхідність надання декларантом додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару № 1, 2, а саме: висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно законодавства.

21.11.2019 декларантом надано митному органу: прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.08.2019; проформу-інвойс № 241019 від 24.10.2019; митну декларацію країни відправлення 19341300ЕХ791716 від 15.11.2019; експертний висновок від 12.04.2019 №ЧК-191 (а.с.34, 49-50, 70-71).

Однак, 22.11.2019 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості №UA102000/2019/000107/2, відповідно до якого митна вартість товару визначена за резервним методом і відмовлено позивачу у митному оформленні (випуску) товарів (а.с.19-20).

22.11.2019 митним органом складено відповідну картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102150/2019/00269 (а.с.21-23).

З метою здійснення митного оформлення товару та пропуску товарів через митний кордон України, позивачем 22.11.2019 подано нову митну декларацію № UA102150/2019/205985 з урахуванням рішення про коригування митної вартості.

Вважаючи протиправними рішення відповідача, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Так, у відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина 1 статті 257 Митного кодексу України).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з частиною 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (частини 1 та 2 статті 52 Митного кодексу України).

Частинами 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів (частина 1 статті 368 Митного кодексу України).

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

В силу положень частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини 3 статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI “Про внесення змін до Закону України “Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур”, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості; єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України; спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З аналізу вищевикладених законодавчих приписів випливає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Водночас дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому законом чітко окреслено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митному органу право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Між тим, витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Суд зазначає, що при здійсненні позивачем імпортування товару на митну територію України, а також на вимогу митного органу, на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною договору було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною 2 статті 53 Митного кодексу України.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що митну вартість визначено за резервним методом.

Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина 6 статті 54 Митного кодексу України).

Частинами 1 та 2 статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

В силу вимог частин 1 та 2 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Підчас таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частини 3-4 статті 57 Митного кодексу України).

Приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним методом (резервний), митним органом не наведено розрахунку відкоригованої вартості товару, не наведено відкоригованої вартості фрахту, що є порушенням статті 55 Митного кодексу України.

21.11.2019 митним органом направлено повідомлення декларанту про необхідність надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість, а саме: висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно з законодавством.

В надісланому повідомленні митним органом не було наведено обґрунтування, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, не зазначені конкретні складові митної вартості, які не були враховані декларантом, обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки, не надано обґрунтування необхідності перевірки спірних відомостей.

При цьому повідомленням митним органом витребувано документи, які не впливають на митну вартість.

Суд зазначає, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

У постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 у справі 21-127а15, а також висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 23.10.2018 у справі №816/921/17 Верховний Суд висловлював позицію, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані па визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, що рішення повинно прийматися з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

У даному випадку суд погоджується з доводами позивача, що останній надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Щодо посилання відповідача на той факт, що висновок Чернігівської торгово-промислової палати від 22.11.2019 №ЧК - 631 не може бути прийнято до уваги Митним органом, оскільки не містить наведеного аналізу щодо рівня цін на відповідну та подібну продукцію інших виробників та постачальників, суд зазначає таке.

Митним органом витребувано у декларанта висновки про вартісні характеристики ідентичних та/або подібних товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями.

Декларантом надано Митному органу висновок Чернігівської торгово-промислової палати від 22.11.2019 №ЧК – 631, яким встановлено, що ціни на стокові рушники та стокові халати, зазначені в інвойсі № ІНR201900000310 до Контракту № 57 від 22.03.2019, який укладений між компанією KOCAER TEKSTIL SANAYI. VE TICARET. A.S., Туреччина та ТОВ «Укртексім», Україна – відповідають рівню ринкових цін турецьких виробників на аналогічну продукцію і на умовах поставки FСА Денізлі складають: стокові рушники, 1й/2й сорт (розмір, дизайн та колір в асортименті), склад /мін 50% бавовна, макс 50% модал, бамбук, інші волокна – 3,25 дол. США/1 кг; стокові халати для жінок та дівчат, 2 сорт (розмір, дизайн та колір в асортименті), склад/мін 50% бавовна, макс 50% модал, бамбук, інші волокна – 3,00 дол. США /1 шт.

Відповідно до частини 2 статті 11 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Щодо посилання митного органу на наявну цінову інформацію на товар, митне оформлення якого здійснювалось в попередні періоди: цінова інформація ДФС митні декларації від 12.04.2019 № UA 102150/2019/202063 та від 03.06.2019 № UA 102150/2019/202914, суд зазначає, що коригуючи митну вартість стокових халатів 2го сорту, митний орган бере основу для визначення митної вартості митну декларацію за якою постачалися стокові халати 1го сорту та по другій декларації наводить не вірний розрахунок вартості стокового халату 2го сорту у кілограмах, коли одиницею виміру товару є штука.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що інформація, зазначена в митних деклараціях, на які митний орган посилається в рішенні про коригування митної вартості, та на підставі якої здійснено коригування митної вартості не є аналогічною та не могла бути використана при коригуванні митної вартості на даний товар, з умовами поставки FСА.

Крім того, в графі 33 рішення про коригування митної вартості, відповідач не ставить під сумнів вартість стокових рушників та не наводить розрахунок коригування вартості стокових рушників. Відповідач посилається на митну декларацію від 21.11.2019 № UA500010/2019/03381 – ціна 3,80 дол. США/кг, однак графа рішення не містить інформації – який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості, тощо.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено суду правомірності своїх дій та рішень, у зв`язку з чим та на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржувані картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.11.2019 №UA102150/2019/00269 та рішення про коригування митної вартості товарів від 22.11.2019 №UA102000/2019/000107/2 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги ТОВ “Укртексім” підлягають задоволенню повністю, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці ДФС на користь ТОВ “Укртексім” судовий збір у сумі 1921,00 грн.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртексім” до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № UА102000/2019/000107/2 від 22.11.2019.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Чернігівської митниці Державної фіскальної служби у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА102150/2019/00269 від 22.11.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці Державної фіскальної служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртексім” судовий збір у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, через Чернігівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Укртексім” (вул. Довбуша, 22, м. Київ, 02092, код ЄДРПОУ 40137970).

Відповідач: Чернігівська митниця Державної фіскальної служби (просп. Перемоги, 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 39482156).

Повний текст рішення суду складено 21.02.2020.

Суддя О.М. Тихоненко