Рішення № 87740934, 21.02.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2848/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Херсонського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, дій Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії державного службовця, з урахуванням складових заробітної плати для призначення пенсії, що відображені у довідках від 03.03.2018 року № Г-821/0-390/6 та № Г-821/0-391-6, виданих Головним Управлінням Держгеокадастру у Херсонській області, розмір якої складав 12800 грн. Тому, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 02.01.2020 року відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

22.01.2020 року на адресу суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області надійшов відзив на адміністративний позов, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні даного позову. Зокрема зазначено, що норми, які регулювали питання пенсійного забезпечення тієї категорії осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про державну службу", втратили чинність. Таким чином, на думку відповідача, з 01.06.2015 року пенсії відповідно до спеціального законодавства не призначаються, а призначені до 01.06.2015 року не перераховуються.

28.01.2020 року від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач на задоволенні позовних вимог наполягає, просить їх задовольнити.

30.01.2020 року від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження.

30.01.2020 року від представника відповідача надійшла заява, відповідно до якої проти розгляду справи у порядку письмового провадження відповідач не заперечує.

Враховуючи положення ч.9 ст.205 КАС України, та клопотання сторін, розгляд справи здійснено судом без участі сторін у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив: ОСОБА_1 перебував на обліку в Херсонському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області з 13.02.2015 року, та отримував пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018 року позивача переведено з пенсії за віком на загальних підставах на пенсію за віком згідно ЗУ «Про державну службу» з 26.05.2017 року.

04.11.2019 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача про нарахування йому пенсії державного службовця виходячи із розрахунку розміру виплат, зазначених у довідках № Г-821/0-390/6 та № Г-821/0-391/6 від 03.03.2019 року виданих Головним Управлінням Держгеокадастру у Херсонській області, розмір якої складав 12800 грн.

19.11.2019 року Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 780/Г-99-1 позивача повідомлено, що на виконання Постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018 року позивачу призначено пенсію відповідно до Закону з 26.05.2017 р. Обчислення пенсії здійснено в розмірі 60 % заробітної плати, визначеної згідно довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 03.03.2018 р., виданих головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області: № Г -821/0-388/6, у якій зазначена заробітна плата за відповідною посадою державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на 26.05.2017 р. згідно із вимогами постанови № 622 на день звернення за призначенням пенсії, № Г-821/0-389/6, у якій зазначена надбавка за інтенсивність праці за квітень 2017 року (місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії). Також зазначено, що розмір пенсії позивача становить 5700,00 грн. при заробітній платі 9500,00 грн. (4500,00 - посадовий оклад + 500 грн. - надбавка за ранг + 2250,00 грн. - надбавка за вислугу років + 2250,00 грн. - надбавка за інтенсивність праці). Законом України від 10.12.2015 року № 889 «Про державну службу», який набрав чинності з 01.05.2016 року, не передбачено перерахунку пенсії державного службовця у зв`язку з підвищенням посадових окладів.

Отже, підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до порядку та норм Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII відсутні.

Не погоджуючись із таким рішенням пенсійного органу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2005 від 11.10.2005 року згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист. Так, згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

01.05.2016 року набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), підпунктом 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" якого визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктом 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, розділом XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і пунктами 10, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після 01.05.2016 року (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж, однак Законом України від 10.12.2015 року № 889 «Про державну службу», який набрав чинності з 01.05.2016 року, не передбачено перерахунку пенсії державного службовця у зв`язку з підвищенням посадових окладів.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (набрав чинності з 01 січня 2015 року) статтю 37-1 Закону № 3723-XII викладено у новій редакції, а саме встановлено, що «умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».

Отож, станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії положення статті 37-1 Закону № 3723-XII, які встановлювали право особи на перерахунок призначеної пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою, та визначали порядок і умови для такого перерахунку, скасовано. Водночас питання щодо перерахунку пенсій державних службовців віднесено до відання Кабінету Міністрів України. Проте, станом на момент вирішення справи по суті, Кабінетом Міністрів України не прийнято постанови, яка б регулювала питання щодо перерахунку пенсій державним службовцям.

Порядок перерахунку пенсій державних службовців у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України було передбачено згаданою вище постановою № 865.

Проте з набранням чинності постановою № 1013 з постанови № 865 виключено пункт 4 (щодо умов перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом № 3723-XII), а пункт 5 цієї постанови (щодо форми довідки для перерахунку) змінено.

Таким чином, з 01 грудня 2015 року - початку застосування постанови № 1013, якою пункт 4 постанови № 865 виключено, а її пункт 5 викладено в іншій редакції, та у зв`язку з набранням у подальшому чинності Законом № 889-VIII, який інакше врегульовує правовідносини, пов`язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за статтею 37 Закону № 3723-XII, не підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1 рп/99 цей Суд зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Оскільки законодавством, чинним на час звернення ОСОБА_1 за перерахунком розміру пенсії, не було передбачено можливість її перерахунку у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку.

Аналогічний підхід застосування зазначених норм права висловлений Верховним Судом України у постанові від 07 листопада 2017 року у справі № 398/4332/16-а, Верховним Судом у постановах від 23 січня 2018 року у справі № 745/458/16-а, від 13 лютого 2018 року у справі № 697/2282/17 та від 21 лютого 2018 року у справі № 638/19513/16-а.

Таким чином, суд не знаходить підстав для визнання протиправними дій управління ПФУ щодо відмови позивачу у нарахуванні пенсії державного службовця виходячи із розрахунку розміру виплат, зазначений у довідках № Г-821/0-390/6 та № Г-821/0-391/6 від 03.03.2018 року.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 74 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст. 77 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст. 90 КАС України).

Суд вважає, що в даному випадку відповідачем надано достатньо належних та допустимих доказів щодо правомірності своїх дій.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73005, м.Херсон, вул. 28-й Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Д.К. Василяка

кат. 112010200