Рішення № 87740761, 20.02.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/353/20

20 лютого 2020 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2020 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправними та скасування:

- постанови Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області про стягнення виконавчого збору ВП №59733272 від 07.08.2019;

- постанови Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП №59733272 від 21.01.2020.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Тернопільським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області після реорганізації Тернопільським районним відділом державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) винесені спірні постанови під час виконання виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в справі №598/1640/14-ц від 02.04.2018.

На думку позивача державний виконавець не вчинив дій, передбачених нормами Закону України "Про виконавче провадження", зокрема статтями 1,5,10, а 26.12.2019 стягувачем у виконавчому провадженні ПАТ "УкрСиббанк" подано заяву про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з добровільною сплатою позивачем заборгованості та судового збору. Враховуючи, що обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору та витрат у виконавчому провадженні є фактичне виконання судового рішення і вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень, то в даному випадку безпосереднє виконання виконавчого документу відсутнє. Факт виконання рішення суду державним виконавцем і дій, спрямованих на фактичне стягнення заборгованості з позивача не мали місце, оскільки сума з боржника на користь стягувача в примусовому порядку стягнута не була, з урахуванням того, що між кредитором та боржником були погоджені умови погашення боргу.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання на 10.02.2020.

07.02.2020 від позивача через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла заява про розгляд справи №500/353/20 без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

10.02.2020 від відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

В судовому засіданні 10.02.2020 представником позивача Зайченко С.М. подано клопотання про долучення до матеріалів справи квитанції про сплату кредиторської заборгованості позивачем на користь ПАТ "УкрСиббанк" та у зв`язку з неотриманням відзиву на позов просила відкласти розгляд справи.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання заявлені клопотання задоволено. Розгляд справи відкладено до 20.02.2020, про що під розписку повідомлено представників сторін.

18.02.2020 повторно надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд справи №500/353/20 без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник позивача в судове засідання 20.02.2020 не з`явилася, хоча про дату, час і місце слухання справи була повідомлена своєчасно і належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду подав заяву про розгляд адміністративної справи №500/353/20 в порядку письмового провадження. Одночасно подано копії матеріалів виконавчого провадження на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 31.01.2020.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.02.2020 вирішено перейти до розгляду справи №500/353/20 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправними та скасування постанов в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Так, Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 08.05.2019 видано виконавчий лист №598/1640/14-ц про стягнення на користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в солідарному порядку суму боргу по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом за договором про надання споживчого кредиту №11369263000 від 09.07.2008 в розмірі 66025,44 доларів США, з яких 41584,09 долари США заборгованість за кредитом, 21495,29 долари США заборгованість по процентам за користування кредитом, 34992,03 грн. заборгованість по сплаті пені. А також постановлено стягнути на користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 понесені судові витрати у розмірі 5481 грн.

06.08.2019 акціонерне товариство "УкрСиббанк" подало до Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області заяву про прийняття виконавчого документу до виконання та примусове виконання рішення суду.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

На підставі вказаної вище заяви акціонерного товариства "УкрСиббанк" 07.08.2019 державним виконавцем Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №598/1640/14-ц виданого 08.05.2019 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_1 в користь АТ "УкрСиббанк" заборгованість в сумі 66025,44 доларів США та 5481 грн. судових витрат.

09.08.2019 дану постанову направлено позивачу за місцем проживання.

07.08.2019 державним виконавцем Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області винесено спірну постанову про стягнення виконавчого збору з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 6602,54 долари США та 548,10 грн.

Згідно положень частин першої, другої, четвертої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Тобто, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

При цьому, стягнення виконавчого збору зумовлюється лише фактом початку примусового виконання (відкриттям виконавчого провадження) та не ставиться у залежність від фактично вчинених дій щодо примусового виконання.

Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження. Крім того, на момент відкриття виконавчого провадження державний виконавець не володіє будь-якою інформацією від боржника щодо виконання судового рішення, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено.

Частиною п`ятою статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

У разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню. (частина сьома статті 27 Закону України "Про виконавче провадження")

За нормами частини дев`ятої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Як видно з постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №59733272 від 21.01.2020 згідно повідомлення стягувача №1643/19 від 26.12.2019 борг боржником повністю сплачено і на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №598/1640/14-ц виданого 08.05.2019 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_1 в користь АТ "УкрСиббанк" заборгованість в сумі 66025,44 доларів США та 5481 грн. судових витрат закінчено.

Згідно пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Крім того, за нормами частини третьої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Враховуючи наведене, спірна постанова про стягнення виконавчого збору за наявності підстав, передбачених статтею 27 Закону України "Про виконавче провадження" прийнята правомірно у відповідності до статей 3, 27, 40 Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, відповідно до пункту 8 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за №1302/29432 (із змінами), стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір стягується з суми, яка не була сплачена боржником до відкриття виконавчого провадження.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1 - 4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яка підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом.

Про розмір стягнутого виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.

Тому суд критично оцінює посилання позивача на те, що виконавчий збір стягується лише за умови фактичного стягнення державним виконавцем коштів чи вчиненням ним дій, які призвели до стягнення з боржника сум заборгованості.

Твердження позивача, що стягнення виконавчого збору неправомірне, так як судове рішення виконано в добровільному порядку є необґрунтованим, оскільки при здійсненні виконавчого провадження №59733272 вживались заходи примусового виконання виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №598/1640/14-ц виданого 08.05.2019 про стягнення з ОСОБА_1 в користь АТ "УкрСиббанк" заборгованості в сумі 66025,44 доларів США та 5481 грн. судових витрат, що підтверджується винесеними державним виконавцем постанов для виконання рішення суду в примусовому порядку.

Початком примусового виконання у розумінні Закону України "Про виконавче провадження" є винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Умовою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору є закінчення виконавчого провадження з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", якщо виконавчий збір не стягнуто.

Таким чином, закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", як це має місце у спірних правовідносинах, є підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору.

Суд звертає увагу на те, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Крім того, Закон України "Про виконавче провадження" встановлює виключний перелік підстав, коли виконавчий збір не стягується, і забезпечення боржника можливістю добровільно виконати рішення суду цей перелік не містить.

Проаналізувавши положення чинного законодавства в аспекті спірних правовідносин суд дійшов до висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Останнє розпочинається з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження, у якій, з-поміж іншого, державний виконавець зобов`язаний зазначити суму виконавчого збору, яка підлягає стягненню.

Тому винесена державним виконавцем Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області постанова про стягнення виконавчого збору ВП №59733272 від 07.08.2019 є правомірною.

Щодо визнання протиправною та скасування постанови Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП №59733272 від 21.01.2020 суд враховує наступне.

Згідно статті 42 Закону України "Про виконавче провадження" кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

Відповідно до пунктів 1,2,9 розділу І Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2830/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за №1300/29430 до видів витрат виконавчого провадження відносяться виготовлення документів виконавчого провадження: папір; копіювання, друк документів; канцтовари. пересилання документів виконавчого провадження: конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв`язку; плата за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію статті 8 Закону України №1404-VIII "Про виконавче провадження" плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження.

В постанові Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП №59733272 від 21.01.2020 встановлено розмір витрат:

1) плата за користування АСВП - 69 грн.

2) витрати, пов`язані з винесенням постанов та супровідних листів до них:

- відкриття виконавчого провадження - 0.278*6=1,62 грн.

- стягнення виконавчого збору 0,27*4=1,08 грн.

- стягнення витрат виконавчого провадження 0,27*4=1,08 грн.

- закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документу стягувачу) 0,27*8=2,16 грн.

- канцтовари - 1,06 грн.

3) витрати пов`язані з пересиланням постанов:

- простий немаркований лист без марки 5*1=5 грн.

- поштові марки 15*3+8*2=61 грн.

Всього: 142 грн.

Ураховуючи викладене та керуючись статтею 42 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) правомірно винесено 21.01.2020 постанову ВП №59733272 про стягнення з боржника ОСОБА_1 витрат пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій у сумі 142 грн.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто, для відновлення порушеного права в зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав. Порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частини перша статті 5 КАС України).

Тобто, виходячи з аналізу вищезазначеної правової норми, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цією дією.

При прийнятті рішення по цій справі суд керується принципами адміністративного судочинства, зокрема, принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого суд не обмежується тільки документами та заявами про докази, які внесені сторонами, а також здійснює дослідження обставин у справі за власною ініціативою, у тому числі з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.

Згідно статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З врахуванням наведеного державний виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України про виконавче провадження, тому вимоги позивача про визнання незаконними та скасування постанов про стягнення виконавчого збору від 07.08.2019 ВП №59733242 і стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 21.01.2020 ВП №59733272 є безпідставними і до задоволення не підлягають.

Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправними та скасування постанови Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області про стягнення виконавчого збору ВП №59733272 від 07.08.2019 і постанови Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП №59733272 від 21.01.2020 відмовити повністю.

Реквізити учасників справи:

позивач ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

відповідач Тернопільський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (місцезнаходження: вул. Київська, 3а, м. Тернопіль, 46016, ЄДРПОУ: 34905338)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20 лютого 2020 року.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.