Ухвала суду № 87740721, 21.02.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову в ухваленні додаткового рішення

21 лютого 2020 р. № 520/14075/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Харкові заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНИТЗАПЧАСТЬ" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 року було задоволено вказаний позов та скасовано частково податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області, які складені відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНИТЗАПЧАСТЬ" : а саме: № 00000210501 від 26.09.2019 року на суму 249585, 00 грн., у тому числі, 199668, 00 грн. сума основного зобов`язання та 49917,00 грн. сума штрафу; № 00000230501 від 26.09.2019 року в частині сплати штрафу на суму 77451,50 грн; № 00000460501 від 18.10.2019 року в частині сплати штрафу на суму 77451,50 грн; № 00001380501 від 20.12.2019 року на суму 237669,75 грн., у тому числі, 190136, 00 грн. сума основного зобов`язання та 47533,75 грн. сума штрафу.

До закінчення судових дебатів представником позивача було заявлено про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та повідомлено про надання протягом 5 днів відповідних доказів з цього приводу.

14.02.2020 року до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.

Суд, на підставі ст. 205,252 КАС України, вважає можливим розглянути заяву у письмовому провадженні.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Згідно з ч. 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частинами першою, сьомою статті 139 КАС визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ч.9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та постанові Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі.

Так, 21 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНИТЗАПЧАСТЬ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ "ТАЦІЙ І ПАРТНЕРИ" укладено договір № 27 про надання правової допомоги, за умовами якого замовник доручає та зобов`язується оплачувати, в виконавець зобов`язується вчасно та належним чином надавали правову допомогу, саме: проведення консультацій, підготовка процесуальних документів та представництво інтересів замовника по адміністративній справі № 520/14075/19 у Харківському окружному адміністративному суді ( п. 1.1. Договору)

Загальна вартість послуг за цим договором складає 20000 грн. ( п. 2.1. Договору).

Матеріали справи за цим договором містять рахунок на оплату № 9 від 31.01.2020 року на суму 20000 грн., платіжне доручення № 93 від 04.02.2020 року на суму 20000 грн., акт прийому - передачі послуг від 10.02.2020 року на суму 20000 грн.,

Проаналізувавши зазначені документи у поєднанні з наведеними нормативними положеннями, з урахуванням наведеної практики Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, суд не вбачає підстав для ухвалення додаткового рішення та у своїх висновках виходить з наступного.

По-перше, щодо розрахунку витрат на професійну правничу допомогу в контексті витраченого часу.

Так, в акті прийому - передачі послуг від 10.02.2020 року зазначено про надання виконавцем замовнику та прийняття останнім наступного комплексі послуг:

- правовий аналіз актів перевірок №1738/20-40-14-01-08/37364657 від 22.05.2019 року та №2877/20-40-14-01-08/37364657 від 23.08.2019 року;

- складання позовної заяви;

- виготовлення копій документів до неї;

- участь у судовому розгляді справи № 520/14075/19.

Зазначено витрачений час - 20 годин та суму 20000 грн.

Однак у вказаному акті не має детального опису скільки витрачено часу на кожну з послуг, вартість 1 часу роботи.

По - друге, суд зауважує, що справа № 520/14075/19 є об`єднаною зі справою та № 520/14496/19 в одне провадження за ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 року, постановленою у справі № 520/14496/19 з остаточним номером № 520/14075/19.

Так, 21.12.2019 року позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНИТЗАПЧАСТЬ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень - рішень Головного управління ДПС у Харківській області, які складені відносно позивача, а саме: №00000210501 від 26.09.2019 року на суму 249585,00 грн., у тому числі, 199668,00 грн. сума основного зобов`язання та 49917,00 грн. сума штрафу; №00000230501 від 26.09.2019 року в частині сплати штрафу на суму 77451,50 грн.; №00000460501 від 18.10.2019 року в частині сплати штрафу на суму 77451,50 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 року відкрито провадження у справі № 520/14075/19.

28.12.2019 року позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНИТЗАПЧАСТЬ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області, яке складено відносно позивача, а саме: №00001380501 від 20.12.2019 року на суму 237669,75 грн., у тому числі, 190136,00 грн. сума основного зобов`язання та 47533,75 грн. сума штрафу.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.01.2020 року відкрито провадження у справі № 520/14496/19.

З наданих документів вбачається з одного боку, прохання позивача відносно відшкодування витрат на професійну правничу допомогу виключно в рамках справи № 520/14075/19 у первинному її виразі до об`єднання зі справою № 520/14075/19, що прямо прописано у договорі, оскільки такий складено 21.12.2019 року, а об`єднання справ відбулось 03.02.2020 р., з іншого боку, позивач просить відшкодувати , зокрема такі витрати як - участь у судовому розгляді справи № 520/14075/19 за актом від 10.02.2020 року вже після об`єднання справ, однак, суду не надано жодних доказів, що у договір про надання правової допомоги внесено відповідні доповнення з цього приводу.

Крім того, слід вказати, що при відсутності детального опису витраченого часу на складання позову та документів до нього у первинному виразі до об`єднання, суд позбавлений перевірити дійсність вказаного, оскільки сам по собі договір укладено 21.12.2019 року, позов до суду у справі № 520/14075/19 у первинному виразі з додатками, обсяг яких до об`єднання налічував 5 томів, подано до суду також 21.12.2019 року, згідно штампу вхідної кореспонденції, а, згідно відомостей автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що дії реєстрації позову відбулись о 16 годині 02 хвилини.

Крім того, первинний позов датований 20.12.2019 року, тобто, ще до укладання договору про надання правової допомоги.

По-третє, щодо порядку розрахунків.

Пунктом 2.2. Договору вказано, що оплата здійснюється замовником на підставі виставленого рахунку - фактури.

З наданих документів вбачається, що рахунок на оплату датовано 31.01.2020 року, сплата відбулась 04.02.2020, а послуги на професійну правничу допомогу про відшкодування яких просив позивач, надані 10.02.2020 року за відповідним актом.

Тобто, за документами фактично відбулась сплата за ненадані у повному обсязі послуги, водночас, договір про надання правової допомоги не містить в собі пунктів, що його умовами такий порядок розрахунків як 100% передплата до моменту повного виконання договору, передбачена.

Водночас, доказів, що договір містить в собі додаткові угоди відносно порядку розрахунку у наведений вище спосіб, суду не надано.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04)) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для ухвалення додаткового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 243, 252, 255, 256, 294, 297, КАС України суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНИТЗАПЧАСТЬ" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судового рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Суддя Заічко О.В.