
Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
20 лютого 2020 р. № 520/13221/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сагайдака В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002), Заступника начальника Головного управління Держпраці в Харківській області Петренка О.М. (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002) про визнання протиправними та скасування наказу, направлення, припису і постанови,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати наказ від 16.09.2019 №1627, направлення від 16.09.2019 №02.04-03/2901 на проведення заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування, виданого заступником начальника Головного управління Держпраці у Харківській області Петренко Оленою Миколаївною;
визнати протиправними та скасувати припис Головного управління Держпраці у Харківській області №ХК6369/926/АВ-ПР від 30.09.2019;
визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківській області від 21.10.2019 №ХК6369/926/АВ/П/ТД-ФС.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Запропоновано подати до суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали відзив на позов та докази на обґрунтування відзиву, а також докази направлення відзиву позивачу.
Відповідач надав до суду відзив згідно змісту якого у задоволенні вимог просив суд відмовити.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований в якості ФОП та здійснює господарську діяльність за КВЕД: Код КВЕД 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (основний) Код КВЕД 10.89 Виробництво інших харчових продуктів, не віднесених до інших угруповань; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; Код КВЕД 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; Код КВЕД 47.29 Роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах; торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; Код КВЕД 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет.
До управління 12.09.2019 надійшла заява від ОСОБА_2 , яка повідомила, що неофіційно працювала у ОСОБА_3 , який здійснює господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_2 .
На ім`я начальника управління складено інформаційну довідку з проханням відповідно доп.5.3 Порядку №823 вирішити питання щодо проведення інспекційного відвідування(а.с.64).
Начальником управління 16.09.2019 прийнято наказ №1627 «Про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 »(а.с.65).
На підставі наказу оформлене направлення від 16.09.2019(а.с.66), яке вручено під підпис позивачу.
В останній день інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №№ХК6369/926/АВ від 30.09.2019 року(а.с.19-26).
Відповідно до висновку акту позивачем в порушення ч. 1, 3. ст. 24 КЗпП працівника ОСОБА_4 допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом - розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.
Примірник акту отримано позивачем особисто, про що свідчить підпис останнього.
Слід вказати, що позивачем подавались зауваження на акт інспекційного відвідування(а.с.27-29).
Рішенням від 07.10.2019 акт інспекційного відвідування залишено без змін(а.с.36-37).
З матеріалів справи встановлено, що 08.10.2019 року винесено припис про усунення виявлених порушень №ХК6369/96/АВ/П, який направлено засобами поштового зв`язку №6102229700617.
На підставі висновків акту інспекційного відвідування №№ХК63 69/926/АВ від 30.09.2019 року прийнято постанову про накладення штрафу №ХК6369/926/АВ/П/ТД-ФС від 21 жовтня 2019 року
Не погоджуючись з рішеннями управління Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом.
Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 цього Положення).
Відповідно до Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 року № 84 (далі - Положення), Головне управління Держпраці у Харківській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
У відповідності до п.п. 5 п. 4 Положення Головне управління Держпраці у Харківській області здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
За змістом ч.1 ст. 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено ПКМУ від 21.08.2017 № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» (далі - Порядок № 823).
Відповідно до п. 2 Порядку № 823 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань або невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України від 05 квітня 2007 р. № 877-ІУ "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема Законом України від 8 вересня 2004 р. "Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці про інспекцію праці у промисловості й торгівлі" та Законом України від 08.09.2004 № 1986 "Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці про інспекцію праці в сільському господарстві".
Згідно ч. 5 статті 2 Закону № 877такий державний нагляд (контроль) здійснюється у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, із забезпеченням дотримання вимог статті 3,частин першої, четвертої, шостої-восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої ст. 4, ч. першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6,частин першої - четвертої та шостої ст. 7,статей 9, 10, 19, 20, 21, ч.3 ст. 22 цього Закону.
Таким чином, Закон №877 містить вичерпний перелік норм дотримання, яких зобов`язані забезпечити Держпраці та його територіальні органи при здійсненні державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення. Та покладає обов`язок Держпраці та її територіальних органів відповідно до Порядку № 823 здійснювати заходи державного контролю у формі інспекційних відвідувань або невиїзних інспектувань.
Правова позиція, щодо розмежування дії норм Закону №877 та Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційних відвідувань, наприклад, знайшла своє відображення в постанові Касаційного адміністративного суду в складі Верховного суду від 22.03.2018 по справі №697/2073/17, в постанові Касаційного адміністративного суду в складі Верховного суду від 24.10.2019 по справі № 824/238/19-а.
З аналізу зазначених норм, слід дійти до висновку, що відповідач, як територіальний орган Держпраці, наділений правом проводити заходи державного контролю у сфері господарської діяльності позивача з питань, віднесених до його компетенції, зокрема, у формі інспекційних відвідувань.
Пунктом 5 Порядку №823 передбачено виключний перелік підстав проведення інспекційного відвідування, у зв`язку з чим посилання позивача на частину 1 статті 6 ЗУ №877 суперечить нормам матеріального права, а саме частині 5 статті 2 ЗУ №877, Порядку №823.
Інспекційне відвідування проведено на підставі звернення ОСОБА_2 від 12.09.2019 року та рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин.
Під рішенням слід розуміти наказ №1627 від 16.09.2019 року.
Відповідно до частини 1 статті 7 ЗУ №877 оскаржуваний наказ містить найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід та предмет контрольного заходу.
Позивач не наводить, яку саме порушено відповідачем норму під час прийняття наказу №1627 від 16.09.2019 року.
Слід зазначити, що дії або бездіяльність контролюючих органів щодо призначення та/або перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпним, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки (постанова Верховного Суду від 05.04.2019 по справі №810/2712/17).
Наказ №1627 від 16.09.2019 року є таким, що реалізований, а інспекційне відвідування проведено.
Відносно посилання позивача про необхідність отримання для проведення позапланового заходу погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю) слід зазначити наступне.
Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань або невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів. Контрольні повноваження інспектора праці та уповноваженої посадової особи підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці. Наявність згоди Держпраці для здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю за зверненням фізичних та юридичних осіб Постановою не передбачена.
На підставі наказу оформлено направлення №02.04-03/2901 від 16.09.2019 року, яке вручено під підпис позивачу.
Направлення №02.04-03/2901 від 16.09.2019 року є відповідним дорученням посадовим особам суб`єкта владних повноважень здійснити захід з питань у ньому визначеному, а тому направлення безпосередньо не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права та обов`язки.
Таким чином, направлення не є рішенням суб`єкта владних повноважень, що породжує, змінює або припиняє права та обов`язки суб`єкта господарювання у сфері публічно-правових відносин.
Разом з тим оскільки на етапі допуску до інспекційного відвідування позивач не вказав про необґрунтованість призначення та невідповідність розпорядчих документів, та здійснив допуск до проведення інспекційного відвідування в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого перевіряється контролюючим органам.
Такого правового висновку, в подібних відносинах з контролюючими органами, дійшов Верховний Суд України в постанові від 24.12.2010 у справі № 21-25а10, Верховний Суд України від 13.02.2018 № 804/5402/14.
Відтак, оскільки позивач не скористався своїм правом недопуску посадових осіб органу державного контролю до проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування, передбаченим приписами чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позивач фактично визнав правомірність проведення контролюючим органом вказаного заходу.
Відповідно до пункту 10 Порядку №823, тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів. Перебіг строку для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування починається з дня, наступного за днем надання об`єктом відвідування документів і пояснень, необхідних для їх проведення.
Відповідно до п.19,20 Порядку №823 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.
Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.
Відповідно до пунктів 21-24 Порядку №823 якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.
Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дня, що настає за днем підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.
Припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.
З огляду на вказане, оскільки наказ від 16.09.2019 №1627, направлення від 16.09.2019 №02.04-03/2901 та припис Головного управління Держпраці у Харківській області №ХК6369/926/АВ-ПР від 30.09.2019 реалізовані та на даний час не порушують прав позивача, останні скасуванню не підлягають.
Відповідно до п. 29 Порядку №823, заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Статтею 265 КЗпП України передбачена відповідальність за порушення законодавства про працю.
Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 № 509 з рахуванням внесених змін (далі - Порядок №509), визначений механізм закладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю, передбачених частиною 2 ст. 265 КЗпП України.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Відповідно до пункту 3 Порядку №509, справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.
Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Відносно суті порушень, що встановлені актом інспекційного відвідування судом з акту встановлено, що 17.09.2019 року інспекторами праці Кравченком Сергієм Вікторовичем, службове посвідчення № 926, ОСОБА_5 , службове посвідчення №925, при проведенні інспекційного відвідування ФО-П ОСОБА_1 за місцем фактичного здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_3 (ринок ХТЗ) кав`ярня « ІНФОРМАЦІЯ_1 » встановлено особу, яка виконувала роботу баристи (кавовара), представився ОСОБА_4 , який надав особисті усні пояснення на засіб відеофіксації.
Відповідно до особистих усних пояснень, ОСОБА_4 проходить перший день стажування, заробітну плату ще не отримував.
На думку контролюючого органу, при повторному 24.09.2019 року інспекторами праці ОСОБА_11., ОСОБА_6. , інспекційному відвідуванні ФО-П ОСОБА_1 за місцем фактичного здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_4 (ринок ХТЗ) кав`ярня « ІНФОРМАЦІЯ_1 » знову знаходився працівник ОСОБА_4 . Останній додатково повідомив, що використовує банківський термінал ФО-П ОСОБА_1 при отриманні сплати за послуги, що свідчить про виконання робіт працівника ОСОБА_4 на користь ФО-П ОСОБА_1 (отримання прибутку).
Доказів, що 24.09.2019 року ОСОБА_4 використовував термінал ОСОБА_1 до матеріалів справи не надано, судом не встановлено.
Наданим до матеріалів справи диску з відеозаписом про хід інспекційного відвідування не підтверджено використання ОСОБА_4 терміналу ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрований в якості ФОП 18.09.2019 року, а відтак за себе самостійно повинен сплачувати єдиний соціальний внесок.
До матеріалів справи позивачем долучено договір суборенди №1.13/а-19 від 18.09.2019, відповідно до якого ФОП ОСОБА_8 передала в строкове платне користування, а суборендар (ФОП ОСОБА_4 ) приймає на умовах суборенди частину нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_3 (а.с.38-39).
Таким чином, відповідачем не доведено, що ОСОБА_4 допущений до роботи без укладання трудового договору, оскільки факт виконання певної роботи не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи.
Постанова заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківській області від 21.10.2019 №ХК6369/926/АВ/П/ТД-ФС є протиправною та підлягає скасуванню.
Щодо посилань позивача про недійсність посвідчень інспекторів праці, суд вказує наступне.
Відповідно до абз. 5 п. 3 Порядку №823, службове посвідчення, щодо якого відсутня інформація в реєстрі, вважається недійсним.
Як встановлено з офіційного сайту Державної служби України з питань праці за електронним посиланням http://dsp.gov.ua/infonnatsiia-pro-sluzhbovi-posvidchennia-inspektoriv-pratsi/ міститься реєстр про службові посвідчення інспекторів праці ОСОБА_12 (службове посвідчення №303), ОСОБА_9 (службове посвідчення №1153), ОСОБА_10 (службове посвідчення №926), ОСОБА_5 (службове посвідчення №925).
Посилання позивача на нечинність Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. №295 в контексті існування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року (справа № 826/8917/17) суд не враховує, оскільки перевірка була проведена посадовими особами відповідача згідно Порядку №823, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823.
Щодо обґрунтувань позивача власної правової позиції відносно недотримання вимог щодо уніфікованої форми акту, яка затверджена наказом №1338, суд вважає за необхідне вказати наступне.
Пунктом 4 Порядку №823 передбачено форма акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) та припису, затверджуються Мінсоцполітики.
Наказом Мінсоцполітики від 18.08.2017 №1338, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2017 року № 1500/31368 затверджено уніфіковану форму акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю та припису про усунення виявлених порушень.
Внесення самостійно змін в уніфіковані затверджені форми акту не допускається.
Інспекторами праці використовуються наявні, затверджені чинним наказом Мінсоцполітики, форми акту інспекційного відвідування. Наявність окремих посилань у формах акта на нечинні правові норми (поряд із чинними - ст. 259 Кодексу законів про працю України, ч.3 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні") не свідчить про неправомірність чи протиправність їх змісту, так і не свідчить, що захід контролю проведено згідно нечинного нормативно-правового акту.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Приписами ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002), Заступника начальника Головного управління Держпраці в Харківській області Петренка О.М. (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002) про визнання протиправними та скасування наказу, направлення, припису і постанови - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківській області від 21.10.2019 №ХК6369/926/АВ/П/ТД-ФС.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )суму сплаченого судового збору, відповідно до частини вимог, яка підлягає задоволенню, у розмірі 1251,90 грн. (одна тисяча двісті п`ятдесят одна гривня 90 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 20 лютого 2020 року.
Суддя (підпис) Сагайдак В.В.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Рішення не набрало законної сили.
Секретар с/з Югов С.А. 20.02.2020
Судове рішення № 87740670, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 20.02.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 520/13221/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: