Рішення № 87740661, 21.02.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2020 р. Справа № 480/489/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області

про визнання протиправним рішення та зобов"язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 26.12.2019 року №43549/03.2-16 “Про відмову у призначенні пенсії” за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити призначення та виплату пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що позивачка належить до окремої категорії працівників, яким призначається пенсія за віком на пільгових умовах згідно положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. 04.12.2019 р. (у віці 49 років) вперше звернулась із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за вислугою років до відповідача.

05.12.2019 року ГУ УПФ України у Сумській області ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років у зв`язку із недостатністю стажу в розумінні для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. 2 пп. 1 розділу XIV ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Зазначивши, що згідно поданих документів разом із заявою станом на 04.12.2019 р. у ОСОБА_1 страховий стаж становить 26 років 3 місяці 29 днів.

Так, відповідачем зазначено, що у позивачки до пільгового стажу не враховано період роботи в АТ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання” з 21.12.1993 року по 30.12.1998 р., оскільки робоче місце не атестоване. А також вказано, що періоди роботи до 01.01.2004 р. не взяті до розрахунку, бо титульна сторінка трудової книжки скріплена печаткою, з якої неможливо визначити організацію, яка її проставила.

Вдруге рішенням ГУ ПФ України в Сумській області від 26.12.2019 року №43549/03.2-16 було анульовано рішення від 05.12.2029 року та знову відмовлено позивачці у призначенні пенсії за віком за вислугою років з тих підстав, що у позивачки із загального страхового стажу 26 років 3 місяці 29 днів на посадах за Списком №1 всього 3 місяці 29 днів.

Відповідачем зазначено, що у позивачки до пільгового стажу не враховано період роботи в АТ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання” з 15.04.1994 року по 30.12.1998 р., оскільки робоче місце не атестоване та не зараховано пільговий стаж роботи до 01.01.2004 р. оскільки титульна сторінка трудової книжки скріплена печаткою, з якої неможливо визначити організацію, яка її проставила.

Позивачка не погоджується із рішенням ГУ ПФ України в Сумській області від 26.12.2019 року №43549/03.2-16 “Про відмову у призначенні пенсії”, оскільки відповідачем неправомірно не зараховано до пільгового стажу роботу позивачки до 01.01.2004 р. вказавши, що титульна сторінка трудової книжки скріплена печаткою, з якої неможливо визначити організацію, яка її проставила, оскільки для призначення пенсії згідно положень ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Тобто значення має значення відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 24.01.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав та зазначив, що відповідно до ч. 1ст. 101 Закону України “Про пенсійне забезпечення” органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Статтею 62 цього Закону визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 23 Порядку № 637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою. Відповідно до п.24 Порядку № 637, для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про періоди роботи, які внесені в довідки на підставі документів. До пільгового стажу позивача не зараховано період роботи в АТ “Сумське машинобудівне наукове-виробниче об`єднання” з 15.04.1994 по 31.12.1998 на посаді нагрівальника металу, оскільки зазначене робоче місце не атестовано. Крім того, період роботи ОСОБА_1 до 01.01.2004 не зараховано у зв`язку із тим, що у трудовій книжці позивача титульна сторінка скріплена печаткою, з якої неможливо встановити підприємство, установу чи організацію, якій вона належить. Таким чином, підстави для призначення пенсії позивачу відсутні.

Крім цього, призначення та виплата пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. До того ж у головного управління відсутня окрема бюджетна програма для забезпечення виконання рішень суду, тому відсутні рахунки для здійснення безспірного списання коштів. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 04.12.2019 р. ОСОБА_1 вперше звернулась до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за вислугою років.

05.12.2019 року листом №38938/03.2-17 ГУ УПФ України у Сумській області ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років у зв`язку із недостатністю стажу в розумінні для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. 2 п. п. 1 розділу XIV ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зазначивши, що згідно поданих документів разом із заявою станом на 04.12.2019 р. у ОСОБА_1 страховий стаж становить 26 років 3 місяці 29 днів. Відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія на пільгових умовах призначається жінкам безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 45 років (які народилися з 31.01.1970 року) і за наявності страхового стажу 17 років 6 місяців у період з 01.04.2019 р. по 31.03.2020 року. При цьому зазначив, що у позивачки із загального страхового стажу 26 років 3 місяці 29 днів на посадах за списком №1 всього 3 місяці 29 днів.

Також відповідачем зазначено, що у позивачки до пільгового стажу не враховано період роботи в АТ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання” з 21.12.1993 року по 30.12.1998 р., оскільки робоче місце не атестоване. А також вказано, що періоди роботи до 01.01.2004 р. не взяті до розрахунку, бо титульна сторінка трудової книжки скріплена печаткою, з якої неможливо визначити організацію, яка її проставила (а.с. 18).

Звернувшись вдруге, позивач отримала лист №43549/032-16 від 26.12.2019 р. "Про відмову в призначенні пенсії на заміну листа №38938/03.2-16 від 05.12.2019", в якому зазначено, що рішенням ГУ ПФ України в Сумській області від 24.12.2019 року №7431 відмовлено позивачці у призначенні пенсії за віком за вислугою років з тих підстав, що у позивачки із загального страхового стажу 26 років 3 місяці 29 днів на посадах за Списком №1 всього 3 місяці 29 днів. Відповідачем зазначено, що у позивачки до пільгового стажу не враховано період роботи в АТ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання” з 15.04.1994 року по 30.12.1998 р., оскільки робоче місце не атестоване. Друга причина не зарахування пільгового стажу роботи вказана та, що періоди роботи до 01.01.2004 р. не взяті до розрахунку, бо титульна сторінка трудової книжки скріплена печаткою, з якої неможливо визначити організацію, яка її проставила (а. с. 19).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно ч.1 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону

Частиною 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення 45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось (пункт 4.5 Порядку).

Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок №442, постанова № 442 відповідно) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації № 41), відповідно до яких основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у сфері реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Пунктом 2 постанови № 442 встановлено, що відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за віком на пільгових умовах за списками № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 442 атестація проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно пункту 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій № 41 періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років; відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Пунктами 8, 9 Порядку № 442 передбачено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесені до переліку.

Аналіз наведених норм права дають підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списках № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Відсутність підтвердження вказаних обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного суду від 09 вересня 2019 року по справі № 591/6579/16-а (провадження № К/9901/43066/18).

Так, судом встановлено, що позивачем надано до суду трудову книжку, згідно змісту якої 21.12.1993 року ОСОБА_1 прийнята в АТ «Сумське машинобудівне науково – виробниче об`єднання ім. Фрунзе» в ковальський цех №30 на посаду учня нагрівальника метала.

15.04.1994 року ОСОБА_1 присвоєний другий розряд нагрівальника метала (а. с. 15).

01.04.1995 року ОСОБА_1 присвоєний третій розряд нагрівальника метала (а. с. 15).

02.12.2002 року ОСОБА_1 присвоєний другий розряд нагрівальника метала (а. с. 15).

Також позивачем надано до суду наказ від 27.12.1994 року №272 «Про підсумки атестації робочих місць» та довідка від 06.12.2019 року видана АТ «Сумське машинобудівне науково – виробниче об`єднання» згідно змісту яких судом встановлено, що в період з 15.04.1994 року по 31.12.1998 року ОСОБА_1 виконувала роботи передбачені Списком №1 на посаді нагрівальник металу, робоче місце атестоване за списком 1 згідно наказу від 27.12.1994 року №272 (а.с. 20-24).

Таким чином, суд досліджуючи зміст наведених доказів по справі приходить висновку, що в період з 15.04.1994 року по 31.12.1998 року ОСОБА_1 виконувала роботи передбачені Списком №1 на посаді нагрівальник металу та робоче місце атестоване за списком 1 згідно наказу від 27.12.1994 року №272, а тому висновки відповідача про відсутність відомостей про атестацію посади позивача є безпідставними.

Також, суд спростовує доводи відповідача про не зарахування періоду роботи до 01.01.2004 року у зв`язку з тим що у трудовій книжці позивача титульна сторінка скріплена печаткою, з якої неможливо встановити підприємство, установу чи організацію, якій вона належить, виходячи з наступного.

Так, відсутність певних архівних документів чи допущення неточності у документах по обліку трудового стажу, за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає їй право на призначення пільгової пенсії за віком. Оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів з проведення атестації на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Наведене в повній мірі узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові №687/975/17 від 21.02.2018 року.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить висновку, що наведені висновки відповідача про не зарахування позивачу періоду роботи до 01.01.2004 року у зв`язку з тим що у трудовій книжці титульна сторінка скріплена печаткою, з якої неможливо встановити підприємство, установу чи організацію, якій вона належить є необгрунтованими.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області 840,80 грн. судового збору, сплаченого згідно з квитанцією від 15.01.2020 р. №0.0.1581731934.1 (а.с.8).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області про визнання протиправним рішення та зобов"язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 26.12.2019 року №43549/03.2-16 «Про відмову у призначенні пенсії» за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) здійснити призначення та виплату пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) судовий збір в сумі 840,80 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук