Рішення № 87740615, 19.02.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 лютого 2020 року м. Рівне №460/3097/19Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1 ,

відповідача: представник Федченко Олександр Олександрович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доПоліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) та просив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000468/2 від 01.04.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00471 від 01.04.2019.

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначив, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий декларантом перелік документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки не доведено обставин, які б свідчили про існування у митного органу достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Зауважив, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Ухвалою суду від 01.11.2019 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. У вказаний судом строк позивач допущені недоліки усунув.

Ухвалою суду від 15.11.2019 поновлено строк звернення до суду, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі та встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти заявлених позовних вимог (а.с.69-77). Зокрема, зазначив, що митна вартість імпортованого автомобіля за митною декларацією заявлена декларантом за основним методом на рівні 239399,71 грн. (еквівалент 7850,00 EUR, за офіційним курсом НБУ на день подання МД до митного оформлення) на підставі інформації, наявної у наданому до митного оформлення рахунку від 11.12.2018 № 112171.

Відповідач повідомив, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, встановлено таке:

автоматизованою системою управління ризиками згенеровано форму митного контролю "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN-кодом W0LF7D602HV624254, валюта EUR, вартість - 16850,00;

в наданому декларантом «Підтвердження оплати Б/Н» від 14.03.2019 вказана вартість автомобіля без зазначення валюти;

транспортний засіб придбано фізичною особою ( ОСОБА_1 ) у юридичної особи (JTI AUTOBEDRIJF V.O.F.) на підставі комерційного рахунку від 11.12.2018 № 112171, згідно якого вартість транспортного засобу на експорт становить 7700,00 Євро. Однак декларантом не подано документів, що свідчили б про факт оплати транспортного засобу (чеки, касові документи тощо). Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання транспортного засобу, в тому числі і стосовно розміру фактично сплачених коштів за імпортований транспортний засіб.

За результатами опрацювання документів, долучених до митної декларації, відповідно до положень статей 53, 54, 368 МК України, декларанту направлено письмову вимогу про необхідність подання додаткових документів.

29.03.2019 на вимогу органу доходів і зборів позивачем надано Звіт про оцінку автомобіля від 22.03.2019 № 165E, платіжний документ від 14.03.2019 № б/н.

За результатами опрацювання додатково наданих документів було встановлено, що у поданому платіжному документі «підтвердження оплати Б/ ОСОБА_2 » від 14.03.2019 вказана вартість автомобіля без зазначення валюти.

Враховуючи зазначене, а також факт ненадання декларантом усіх документів, наявні підстави вважати про надання декларантом неточних та неповних відомостей щодо числових значень складових митної вартості транспортного засобу.

У зв`язку з наведеним, Митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості транспортного засобу, митну вартість товару визначено на підставі інформації форм митного контролю за індексом 105-2 та 106-2 - 16850,00 євро. З таких підстав, відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою суду від 04.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 15.01.2020.

Ухвалою суду від 15.01.2020, за обґрунтованим клопотанням позивача, розгляд справи відкладено до 05.02.2020.

Усною ухвалою суду від 05.02.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, у розгляді справи оголошено перерву до 19.02.2020.

Усною ухвалою суду від 19.02.2020 допущено заміну Рівненської митниці ДФС її правонаступником Поліською митницею Держмитслужби.

У ході розгляду справи представники сторін підтримали свої позиції зазначені у заявах по суті.

В судовому засіданні 19.02.2020 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення учасників справи, показання свідка, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.

28.03.2019 декларантом до Рівненської митниці ДФС була подана електронна митна декларація ІМ 40 ДЕ №UA204010/2019/210657 на імпортований автомобіль марки OPEL моделі VIVARO ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 , загальна кількість місць, включаючи місце водія-5, призначений для використання по дорогах загального користування (для перевезення пасажирів), двигун - дизельний, номер маркування двигуна – y/l, робочий об`єм циліндрів – 1598 см3, колісна формула 4х2, вживаний, календарний рік виготовлення - 2017, модельний рік виготовлення - 2017. В декларації зазначено: валюта та загальна сума за рахунком: 7700 євро (графа 22); курс валюти: 30.496778 (графа 23); ціна товару: 7700,00 (графа 42); код МВВ (гр. 43): ліве поле - 1, праве поле - не заповнене; коригування: 239399,71 (гр.45) (а.с.20).

Суд зазначає, що задекларована в графі 45 сума коригування з урахуванням задекларованого в графі 23 курсу валют становить 7850 євро.

Відповідно до графи 44 митної декларації, для підтвердження складових митної вартості транспортного засобу до митної декларації додано такі документи: рахунок-фактура (інвойс) від 11.12.2018 № 112171 (а.с. 19); копія митної декларації країни відправлення № 19NLJT5JDLANSVWD59 від 12.03.2019; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 17.03.2019 №UA209060/2019/023355 (а.с. 43); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 04.10.2018 №0298276176 (а.с. 15); підтвердження оплати Б/Н від 14.03.2019 (а.с. 22); довідка про транспортні витрати від 27.03.2019 (а.с. 45); внутрішній договір доручення ННТ892219 від 15.03.2019 (а.с. 42) договір про надання послуг митного брокера від 08.03.2019 № 084-Г-С (а.с. 46); фото; паспортні документи.

За результатами аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, відповідачем зроблено висновок, що заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання наступних документів, які підтверджують інформацію щодо митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією: 1) касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу; 2) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Враховуючи викладене, митним органом під час письмових консультацій направлено повідомлення про надання додаткових документів (а.с. 48-49).

На вимогу Митниці декларант 29.03.2019 надав Звіт про оцінку автомобіля від 2.03.2019 № 165E та просив прийняти рішення без врахування термінів згідно ч. 3 статті 53 Митного кодексу України (далі – МК України) (а.с. 24-36, 47).

З огляду на ненадання додаткових документів митним органом було скориговано митну вартість на підставі наявної у нього інформації (яка міститься в ФМК 105-2, 106-2, згенерованих АСАУР) із застосуванням другорядного (резервного) методу.

Суд встановив, що Рівненською митницею ДФС прийнято рішення від 01.04.2019 №UA204000/2019/000468/2 про коригування митної вартості товарів, відповідно до якого за ВМД ІМ 40 ДЕ №UA204010/2019/210657 від 28.03.2019 розрахована декларантом митна вартість товару в сумі 7850 євро (239399,71 грн.) за першим методом визначення митної вартості (графи 28,29); проведено коригування в сумі 16850,00 євро (графа 30) за шостим методом визначення митної вартості (графа 31) (а.с.11-12). Також, у зазначеному рішенні митним органом вказано про неможливість застосування другорядних методів визначення митної вартості (статей 58-63 МК України) у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари (статті 59, 60 МК України) та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами на основі віднімання вартості та на основі додавання вартості (статті 62, 63 МК України), а тому митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості (стаття 64 МК України).

Окрім цього, Митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортний засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00471 (а.с.13-14).

03.04.2019 декларантом подано електронну митну декларацію ІМ 40 ДЕ №UА204010/2019/211338/, в якій з урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів від 01.04.2019 №UA204000/2019/000468/2 задекларовано: валюта та загальна сума за рахунком: 7700 євро (графа 22); курс валюти: 30,21105700 (графа 23); код МВВ (графа 43): ліве поле - 1, праве поле - 6; коригування: 237156,80 грн. (графа 45) (а.с.74).

Не погоджуючись з таким рішенням та карткою митного органу, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у зв`язку з коригуванням митним органом заявленої декларантом митної вартості товарів, суд застосовує такі норми матеріального права.

Положеннями статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

За змістом частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною першою статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За приписами пункту 1 частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню.

Відповідно до частини першої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій статті 53 МК України наведено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Так, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (ч.21 ст.58 МК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини шостої цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини п`ятої статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Таким чином, митний орган зобов`язаний здійснювати контроль правильності визначення декларантом митної вартості у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (ч.2 ст.54 МК України).

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

Як встановлено з оспорюваного рішення від 01.04.2019 №UA204000/2019/000468/2, відповідач вважає, що вартість транспортного засобу не може бути визначена за вартістю заявленою декларантом у митній декларації, оскільки враховуючи ненадання додаткових документів та відмови декларанта надати додаткові документи, витребуваних митницею (касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу) митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що до митного оформлення заявлено недостовірні відомості про фактурну вартість товару. Відповідачем використано наступні джерела: стаття 31 МК України; наказ ДМСУ "Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів" від 13.10.2006 №885, наказ ДФС "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України" від 11.09.2015 №689, наказ МФУ "Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів" від 11.07.2015 №684; інформація, згенерована АСАУР.

15.02.2011 Україна приєдналася до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (у зміненій редакції) (Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" від 15.02.2011 №3018-VІ). Ця Конвенція набрала чинності для України 15.09.2011.

Відповідно до Стандартного правила 6.4. Додатка II до вказаного Протоколу (Загальний додаток), Митна служба застосовує метод аналізу ризиків для визначення осіб та товарів, у тому числі транспортних засобів, що підлягають перевірці, та ступеня такої перевірки.

Згідно з пунктом 7.1 Рекомендацій до Загального додатка до Міжнародної конвенції, для цільового добору конкретних операцій вибірка товарів, транспортних засобів чи документів з метою перевірки повинна ґрунтуватися на профілях ризику. Така заснована на вибірковості процедура допускає також випадковий добір на основі статистичної вибірки чи ініціативи співробітника митниці, заснованої на його досвіді чи інтуїції.

Тобто поглибленій перевірці підлягають документи, стосовно яких спрацювала система управління ризиками.

Класифікатор митних формальностей, що можуть бути визначені результатами застосування системи управління ризиками, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011.

Згідно з пунктом 8 Розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689, у випадках спрацювання системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої – четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів.

Перевіряючи доводи представника відповідача щодо сумнівності наданих до митного оформлення документів разом з митною декларацією №UA204010/2019/210657 від 28.03.2019, суд встановив та врахував таке.

Так, в поданому до митного оформлення рахунку від 11.12.2018 № 112171 зазначено, вартість транспортного засобу марки OPEL моделі VIVARO ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 для експорту становить 7700 Євро (а.с. 51).

Згідно підтвердження продавця щодо оплати вартості транспортного засобу від 14.03.2019, зазначено, що за транспортний засіб марки OPEL моделі VIVARO ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 було сплачено готівкою 7700 – нетто (а.с. 54).

З системного аналізу зазначених документів, які були подані до митного оформлення транспортного засобу, судом встановлено, що позивачем було внесено готівкою 7700,00 євро згідно рахунку-фактури № 112171 від 11.12.2018 за придбання транспортного засобу марки OPEL моделі VIVARO ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 , а твердження відповідача щодо не врахування документу Б/ ОСОБА_2 від 14.03.2019 у зв`язку із не зазначенням валюти є безпідставним та необґрунтованим і відхиляється судом.

Крім того, у ході судового засідання свідок ОСОБА_3 показав, що здійснював транспортування автомобіля марки OPEL моделі VIVARO ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 із Нідерландів до України. Автомобіль отримав у продавця фірми JTI AUTOBEDRIJF V.O.F., яка надала супроводжуючі документи та автомобіль за домовленістю із ОСОБА_1 . Жодних коштів за придбання даного автомобіля не віддавав. Також зазначив, що для митного оформлення автомобіля марки OPEL моделі VIVARO ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 на кордоні перед митним постом 17.03.2019 отримав довіреність від 15.03.2019 на представництво інтересів ОСОБА_1 .

Оскільки свідок ОСОБА_3 показав, що вчиняв від імені позивача лише дії що пов`язані з митним оформленням автомобіля з 17.03.2019 та жодні інші докази не спростовують його показання, то твердження відповідача щодо вчинення ОСОБА_3 від імені позивача певних дій без юридичних підстав є необґрунтованими та відхиляється судом.

Також суду слід зазначити, що на вимогу митного органу позивачем було долучено Звіт про оцінку автомобіля OPEL VIVARO ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 № НОМЕР_2 від 22.03.2019, яким підтверджено правомірність заявленої ОСОБА_1 митної вартості вказаного транспортного засобу.

Разом з тим, відповідачем при прийнятті спірного рішення від 01.04.2019 №UA204000/2019/000468/2 про коригування митної вартості товарів не обґрунтовано його відхилення чи не врахування та безпідставно здійснено визначення митної вартості транспортного засобу на підставі інформації згідно форм митного контролю за індексом 105-2 та 106-2 на рівні 16850,00 євро.

Що стосується копії експортної декларації Нідерландів MRN № 19NLJT5JDLANSVWD59 від 12.03.2019, то суд зауважує на такому.

Перевірку виїзду задекларованого товару з Євросоюзу можна здійснити за допомогою сервісу Єврокомісії на офіційному сайті https://ec.europa.eu/ , в розділі “Оподаткування та митний союз” (Тaxation and customs) і підрозділі “Експорт MRN-спостереження (лише міжнародні рухи) (Export MRN Follow-up (international movements only)). Інформація про MRN доступна лише для міжнародних рухів ECS, які були завершені після 04.11.2018.

Перевіркою на вказаному сайті MRN декларації №19NLJT5JDLANSVWD59 (https://ec.europa.eu/taxation_customs/dds2/ecs/ecs_home.jsp?Lang=en&MRN=19NLJT5JDLANSVWD59&Expand=true) судом встановлено, що товар по вказаній декларації експортовано 17.03.2019 о 05:24.

Наведене свідчить, що в Нідерландах здійснено декларування автомобіля марки OPEL моделі VIVARO ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 на рівні 7700 євро на експорт. Виїзд такого транспортного засобу з території Європейського Союзу зафіксований у Республіці Польща 17.03.2019.

З огляду на викладене, посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в інвойсі та декларації країни відправлення, поданих декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Така позиція суду, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Крім того, у постанові від 30.10.2018 у справі №826/25605/15 Верховним Судом зроблено правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Водночас, спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (постанова Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а).

Таким чином, визначення відповідачем митної вартості легкового автомобіля (бувший у використанні) марки OPEL моделі VIVARO ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 , який ввозився на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за резервним методом (залежно від комплектації та технічного стану транспортного засобу), лише на підставі неподання позивачем запитуваних митним органом документів, є необґрунтованим та безпідставним.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у митному оформленні товарів, оскільки такі прийняті за відсутності у митного органу обґрунтованого сумніву правильності визначення митної вартості транспортного засобу, ввезеного на митну територію України, а відтак, поза межами правового поля.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, відповідач не довів правомірності своїх рішень, в той час як позивачем позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а тому адміністративний позов підлягає до задоволення повністю.

Враховуючи положення частини першої статті 139 КАС України суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено судового збору в сумі 3513 грн. 20 коп., що підтверджується квитанцією від 11.11.2019 № 65 (а.с. 65).

Отже, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби судові витрати у розмірі 3513,20 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості № UA204000/2019/000468/2 від 01.04.2019 та Картку відмови у митному оформлені товарів №UA204000/2019/00471 від 01.04.2019.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Поліської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350097, вул. Соборна, 104, м. Рівне, 33028) судові витрати на суму 3513 (три тисячі п`ятсот тринадцять) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 21 лютого 2020 року.

Суддя Зозуля Д.П.