Рішення № 87740541, 20.02.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 лютого 2020 року м. Рівне №460/3750/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доКвартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України (далі – відповідач 1), Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро (далі - відповідач 2), в якому просив суд:

1. Визнати протиправними та скасувати накази начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України від 01.02.2019 №31, від 04.03.2019 №56, від 01.04.2019 №79, від 02.05.2019 №103, від 03.06.2019 №129, від 01.07.2019 №151, від 02.08.2019 №179, від 03.09.2019 №203, від 01.10.2019 №227, від 04.11.2019 №252 в частині невиплати полковнику ОСОБА_1 , начальнику Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління, щомісячних премій за період з 1 січня 2019 по 31 жовтня 2019 року.

2. Зобов`язати Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України видати наказ про виплату полковнику ОСОБА_1 , начальнику Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління, щомісячних премій з 1 січня 2019 по 31 жовтня 2019 року в повному обсязі.

3. Зобов`язати квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро нарахувати та виплатити щомісячну премію за період з 1 січня 2019 по 31 жовтня 2019 року у розмірі 32 550, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання рішення суду, пунктом 5 параграфу 5 наказу Mіністерства оборони України від 11.10.2019 № 570 (по особовому складу), пункт 4 параграфу 3 наказу Mіністерства оборони України 01 лютого 2019 року № 47 (по особовому складу) скасовано. Також на виконання рішення суду, наказом Mіністерства оборони України від 08.11.2019 №184 КП, пункт 1 наказу MO України від 11.01.2019 року № 9КП скасовано. Відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року №260, грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу включає: [...] премію. На підставі наведеного подав рапорт, у якому просив скасувати накази начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України щодо невиплати, полковнику ОСОБА_1 , начальнику Східного територіального квартирно- експлуатаційного управління, щомісячних премій з січня по жовтень 2019 року та видати наказ начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України про виплату, полковнику ОСОБА_1 , начальнику Східного територіального квартирно - експлуатаційного управління, щомісячних премій з січня по жовтень 2019 року. Однак, вказаний рапорт залишився незадоволений. Відтак, позивач звернувся до суду. З підстав наведених у позові, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 17.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду. Відкрито провадження в адміністративній справі №460/3750/19 та вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем 1 Головним квартирно-експлуатаційним управлінням Збройних Сил України подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому він вказує на те, що перебуваючи на лікарняному позивач був тимчасово відсторонений від виконання своїх основних посадових обов`язків та фактично не виконував його функціональні обов`язки. Позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання службових обов`язків, порушення вимог статей 11,16, 37, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та наказом Міністерства оборони України (по особовому складу) від 01 лютого 2019 року № 47 (п. 4 параграфу 3) ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за пунктом “д” (через службову невідповідність) відповідно до пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”. На підставі вищевикладеного вбачається, що Головне КЕУ ЗСУ діяло відповідно до вимог чинного законодавства та у відповідності до своїх повноважень. Зазначив, є органом військового управління та не юридичною особою, зареєстрованою за законодавством України, а тому не може бути відповідачем у справі. З огляду на наведене просило суд у задоволенні позову відмовити повністю.

У встановлений ухвалою суду строк, відповідачем 2 Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпра не подано до суду відзив на адміністративний позов, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду також не надходило.

27.01.2020 на адресу суду надійшла відповідь на відзив від позивача. У вказаній відповіді ОСОБА_1 зазначив, що відповідно до Порядку №260, грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (відпустці за станом здоров`я) (далі - відпустка для лікування у зв`язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні). Тобто, навіть перебуваючи на лікарняному, грошове забезпечення військовослужбовцю виплачується в повному обсязі. Щодо відсторонення від виконання своїх основних обов`язків, то Статутом внутрішньої служби та Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 чітко визначено підстави щодо відсторонення від виконання посадових обов`язків військовослужбовця, і це в жодному разі не перебування військовослужбовця на лікарняному.

Дослідивши матеріли по справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

За період з січня по жовтень 2019 року, згідно із пунктів 4 з витягів із наказів начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України від 01.02.2019 №31, від 04.03.2019 №56, від 01.04.2019 №79, від 02.05.2019 №103, від 03.06.2019 №129, від 01.07.2019 №151, від 02.08.2019 №179, від 03.09.2019 №203, від 01.10.2019 №227, від 04.11.2019 №252, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (зі змінами) та пункту 1 телеграми Міністра оборони України від 28.12.2018 №248/9240, встановлено не виплачувати премію: полковнику ОСОБА_1 , начальнику Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління: "звільнення з військової служби за службовою невідповідністю" оголошено наказом Міністерства оборони України від 11.01.2019 № 9КП. Підстава: наказ Міністерства оборони України від 11.01.2019 № 9КП; наказ Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (а.с.43-52).

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23.05.2019 у справі №460/140/19 позов ОСОБА_1 задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу Міністерства оборони України від 11.01.2019 №9КП "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" щодо притягнення ОСОБА_1 , начальника Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління, до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю(а.с.13-27).

Додатковим рішенням від 13.06.2019 у цій справі визнано протиправним та скасовано пункт 4 параграфу 3 наказу Міністерства оборони України від 01.02.2019 №47 (по особовому складу) про звільнення полковника ОСОБА_1 , начальника Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" з військової служби у запас за пунктом "д" (через службову невідповідність)(а.с.28-29).

Вказані рішення набрали законної сили згідно із постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019, яким апеляційні скарги Міністерства оборони України, Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України залишено без задоволення, а рішення та додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року та 13 червня 2019 року у справі № 460/140/19 - без змін(а.с.30-40).

На виконання рішення суду, пунктом 5 параграфу 5 Наказу Mіністра оборони України від 11.10.2019 №570, пункт 4 наказу Міністра оборони України від 01.02.2019 №47 (по особовому складу) про звільнення полковника ОСОБА_1 , начальника Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" з військової служби у запас за підпунктом "д" (через службову невідповідність), скасовано(а.с.41).

Також, наказом Mіністра оборони України від 08.11.2019 №184 КП, пункт 1 наказу Mіністерства оборони України від 11.01.2019 № 9КП "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління полковника ОСОБА_1 у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, скасовано(а.с.42).

З огляду на наведені обставини, позивач ОСОБА_1 начальник Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління направив рапорт начальнику Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України від 12.11.2019 № 516/ю/4964 де зазначив, що пунктом 14 Порядку передбачено, що грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього. За період з січня по жовтень 2019 року, на підставі наказів начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України, йому не виплачувалась щомісячна премія. Підставою видачі наказів начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України про невиплату щомісячної премії був наказ МО України від 1 1.01.2019 №9КП, який на теперішній час скасований. На підставі вищевикладеного, просив:

- скасувати накази начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України щодо невиплати, полковнику ОСОБА_1 , начальнику Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління, щомісячних премій з січня по жовтень 2019 року;

- видати наказ начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України про виплату, полковнику ОСОБА_1 , начальнику Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління, щомісячних премій з січня по жовтень 2019 року.

- витяг із наказу начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України про виплату, полковнику ОСОБА_1 , начальнику Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління, щомісячних премій з січня по жовтень 2019 року направити до Східного ТКЕУ для проведення виплат належних сум грошового забезпечення(а.с.53-54).

Згідно із пункту 1 телеграми Міністра оборони України від 28.12.2018 вих. № 248/9240 вирішено з 1 січня 2019 року встановити: щомісячну премію - у розмірах згідно з Додатком 1 до цієї телеграми(а.с.57-58). Так, у Додатку 1 телеграми Міністра оборони України від 28.12.2018 вих. № 248/9240 встановлено щомісячну премію за 54 тарифним розрядом у розмірі 35%(а.с.59).

Долучена до матеріалів справи довідка-розрахунок від 26.11.2019 № 525/3770 підтверджує, що суми премій за період січень-жовтень 2019 року Начальнику Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління полковнику ОСОБА_1 , які не нараховувались та не виплачувались згідно витягів наказів Начальника Головного квартирно-експлуатаційного Управління Збройних Сил України за лютий-листопад 2019 року, наказу Міністерства оборони України від 11.01.2019 № 9КП та наказу Міністерства оборони України від 17.06.2018 № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам". Нарахування та виплати премій були призупинені відповідно до додатка 1 телеграми Міністра оборони від 28.12.2018 № 248/9240, розмір щомісячної премії за 54 тарифним розрядом у 2019 році визначено в розмірі 35%, а загальний розмір премії з січня по жовтень 2019 року становив 32 550,00грн(а.с.61).

Враховуючи те, що накази начальника Головного квартирно-експлуатаційного Управління Збройних Сил України за лютий-листопад 2019 року про невиплату премій ОСОБА_1 за період з січня по жовтень 2019 року відповідачем 1 не скасовані, та вимоги рапорту на теперішній час не виконані, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з частини 2 статті 2 Закону № 2232-XII проходження військової служби здійснюється, у тому числі громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями (частина 3 статті 2 Закону № 2232-XII).

Відповідно до частини 4 цієї статті Закону, порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Так, Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі – Закон № 2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

За приписами частини 1 статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною 2 цієї статті Закону зазначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно із частини 4 статті 9 Закону № 2011-XII, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до статті 9 Закону № 2011-XII, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який затверджений наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 № 260 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі – Порядок № 260).

Зі змісту пункту 2 Порядку № 260 встановлено, що до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.

Підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є, в тому числі: накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення (пункт 3 Порядок № 260).

Так, у поданій позовній заяві позивач стверджує, що на виконання рішення суду, пунктом 5 параграфу 5 наказу MO України від 11.10.2019 № 570 (по особовому складу), пункт 4 параграфу 3 наказу MO України 01 лютого 2019 року № 47 (по особовому складу) скасовано. Також на виконання рішення суду, наказом MO України від 08.11.2019 №184 КП, пункт 1 наказу MO України від 11.01.2019 року № 9КП скасовано, який був підставою для прийняття наказів про невиплату премій за січень - жовтень 2019 року, то наявні підстави для скасування наказів щодо невиплати щомісячних премій з січня по жовтень 2019 року.

З цього приводу суд звертає увагу на наступне.

Як встановлено обставинами зазначеними у справі № 460/140/19, 11.01.2019 Міністром оборони видано наказ № 9КП «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності». Відповідно до пункту 1 даного наказу позивача звільнено за неналежне виконання службових обов`язків, порушення вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.

01.02.2019 Міністром оборони України видано наказ (по особовому складу), згідно пункту 4 параграфу 3 якого ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” звільнено з військової служби у запас за пунктом “д” (через службову невідповідність) на підставі накладеного Міністром оборони України дисциплінарного стягнення – звільнення з військової служби за службовою невідповідністю (наказ Міністра оборони України від 11.01.2019 № 9КП).

Зазначені накази визнані протиправними та скасовані, згідно із рішення суду від 23.05.2019 та додаткового рішення від 13.06.2019 у справі №460/140/19, які набрали законної сили.

Тоді як підставою для невиплати ОСОБА_1 начальнику Східного територіального квартирно - експлуатаційного управління щомісячних премій, за період з 1 січня 2019 по жовтень 2019 року, був чинний на момент прийняття оскаржуваних у даній справі наказів про преміювання - наказ Міністерства оборони України 11.01.2019 № 9КП "звільнення з військової служби за службовою невідповідністю".

Згідно із пункту 3 розділу ХVI «Преміювання» Порядку № 260, виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов`язків.

Так, відповідно до пункту 5 розділу ХVI «Преміювання» Порядку № 260, військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються в таких випадках: у разі звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем - з місяця, у якому надійшов витяг з наказу про звільнення.

Відтак, враховуючи те, що на момент прийняття наказів начальником Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України від 01.02.2019 №31, від 04.03.2019 №56, від 01.04.2019 №79, від 02.05.2019 №103, від 03.06.2019 №129, від 01.07.2019 №151, від 02.08.2019 №179, від 03.09.2019 №203, від 01.10.2019 №227, від 04.11.2019 №252 в частині невиплати полковнику ОСОБА_1 , начальнику Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління, щомісячних премій за період з 1 січня 2019 по 31 жовтня 2019 року, був чинний наказ прийнятий стосовно позивача про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, то підстав для визнання протиправними та скасування вищенаведених наказів - у суду немає, оскільки оскаржувані накази прийняті в порядку та на умовах визначених пунктом 3 та 5 розділу ХVI «Преміювання» Порядку № 260.

Необхідно також звернути увагу на те, що скасовані в судовому порядку накази про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю та про звільнення його, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" з військової служби у запас за пунктом "д" (через службову невідповідність), не є беззаперечною підставою для виплати йому такого додаткового виду грошового забезпечення, як премія за весь період з січня 2019 по жовтень 2019 року.

Більше того, судом вважається безпідставним посилання позивача на пункт 231 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/200, відповідно до якого […] у разі незаконного звільнення з військової служби військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом, підлягає поновленню на військовій службі на попередній або за його згодою на іншій, не нижчій, ніж попередня, посаді. У разі поновлення на військовій службі орган, який прийняв рішення про таке поновлення, одночасно вирішує питання щодо виплати військовослужбовцю матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, які він недоотримав внаслідок незаконного звільнення, оскільки вищевказаний наказ виданий Міністерством оборони України про звільнення з військової служби позивача у запас за пунктом «д» (через службову невідповідність) не був реалізований, а позивач не був виключений зі списків особового складу, позаяк наказ про звільнення ОСОБА_1 не видавався. Натомість доказів невиплати чи несвоєчасної, неповної виплати щомісячних основних видів грошового забезпечення до суду не представлено.

Водночас, з системного аналізу положень Порядку №260 виплата премій є додатковим видом грошового забезпечення, право на отримання якого, мають військовослужбовці відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби, показників виконання службових обов`язків.

Суд звертає увагу, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (зі змінами) та пункту 1 телеграми Міністра оборони України від 28.12.2018 №248/9240, оскаржуваними у цій справі наказами встановлено премію у розмірі - 35 відсотків полковнику ОСОБА_2 , який тимчасово виконував обов`язки начальника Східного територіального квартирно- експлуатаційного управління, замість ОСОБА_1 . Натомість, упродовж січня 2019 року по жовтень 2019 рік, фактична кількість діб виконання ОСОБА_1 службових обов`язків складає лише 65 календарних днів, що стверджується інформаційною довідкою (а.с.87-88).

Безпідставним також є посилання позивача на пункт 9 Порядку №260 де зазначено, що грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (відпустці за станом здоров`я) (далі - відпустка для лікування у зв`язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні), оскільки вказане положення не стосується порядку здійснення преміювання військовослужбовців.

Що стосується позовних вимоги про зобов`язання Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України видати наказ про виплату полковнику ОСОБА_1 , начальнику Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління, щомісячних премій з 1 січня 2019 по 31 жовтня 2019 року в повному обсязі та зобов`язання квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро нарахувати та виплатити щомісячну премію за період з 1 січня 2019 по 31 жовтня 2019 року у розмірі 32 550, 00 грн., то суд вважає, що у їх задоволенні необхідно відмовити, з огляду на таке.

Згідно із пункту 1 розділу ХVI «Преміювання» Порядку № 260 конкретно визначено, що командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби, показників виконання службових обов`язків.

Також як вище зазначалося, підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є, в тому числі: накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення (пункт 3 Порядок № 260).

З аналізу наведених приписів можна дійти висновку, що видання начальником наказів про преміювання військовослужбовців та визначення її розміру є його правом та залежить від особистого внеску в загальні результати служби, показників виконання службових обов`язків особою, що преміюється.

Разом з тим, суду необхідно звернути увагу позивача на те, що статтею 6 Конституції України встановлено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Цими приписами Основного Закону України втілено загальновідому формулу обмеження дискреційних повноважень органів державної влади, тобто органи одних гілок державної влади не вправі перебирати на себе функції і повноваження інших гілок влади.

Відтак, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції іншого органу державної влади.

Зважаючи на такі законодавчі приписи, адміністративний суд позбавлений можливості зобов`язати орган державної влади Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України видати наказ про виплату полковнику ОСОБА_1 щомісячних премій з 1 січня 2019 по 31 жовтня 2019 року, а тому позовні вимоги про зобов`язання Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України видати наказ про виплату полковнику ОСОБА_1 , начальнику Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління, щомісячних премій з 1 січня 2019 по 31 жовтня 2019 року в повному обсязі та відповідно зобов`язання квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро нарахувати та виплатити щомісячну премію за період з 1 січня 2019 по 31 жовтня 2019 року у розмірі 32 550, 00 грн., не підлягають задоволенню.

Однак суд звертає увагу, що факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи № 460/140/19 в частині того, що прийняті накази про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю та про звільнення його, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" з військової служби у запас за пунктом "д" (через службову невідповідність) є протиправними.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.

Вказане підтверджується роз`ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 "Про судове рішення". Так, відповідно до пункту 3 цієї Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача та зобов`язати командира Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України розглянути питання щодо прийняття наказу про виплату полковнику ОСОБА_1 , начальнику Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління, щомісячних премій з 1 січня 2019 року по 31 жовтня 2019 року.

Також, згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 27.11.2013 № 130/13, Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України є суб`єктом без права юридичної особи(а.с.89). А тому на думку відповідача 1 він є органом військового управління та не є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством України, а тому не може бути відповідачем у справі.

Однак, наведені твердження є безпідставними, оскільки відповідно до частини 4 статті 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом. У даних спірних правовідносинах Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України є суб`єкт владних повноважень, дії та рішення якого позивач як фізична особа оскаржує.

Згідно із частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачі як суб`єкти владних повноважень частково обґрунтували обставини, на яких ґрунтуються заперечення, а позивач частково довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє часткове підтвердження у ході розгляду справи, то поданий позов необхідно задовольнити частково.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, а докази понесення інших витрат суду не надано, то підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України - відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України (вул. Курська, 13-а,м. Київ,03049, ідентифікаційний код 22991333), Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро (вул. Феодосіївська, 13,м. Дніпро,49005, ідентифікаційний код 08004581) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинення певних дій, - задовольнити частково.

Зобов`язати Командира Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України розглянути питання щодо прийняття наказу про виплату полковнику Падителю Олегу Борисовичу, начальнику Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління, щомісячних премій з 1 січня 2019 року по 31 жовтня 2019 року, у зв`язку із набранням законної сили рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.05.2019 у справі № 460/140/19.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 20 лютого 2020 року.

Суддя Зозуля Д.П.