Рішення № 87740495, 12.02.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2020 р. Справа № 480/4981/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

представника відповідача - Семерні І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4981/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправною та скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області, у якій просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача від 06.11.2019 №Ф-3564-10 про сплату боргу (недоїмки).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з вимогою податкового органу вона не погоджується, вважає її протиправною. Так, позивач просила суд врахувати, що нею було отримано право на заняття адвокатською діяльністю на підставі рішення Ради адвокатів Сумської області від 05.11.2018 року № 24, що підтверджується копією Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльність НОМЕР_1 від 05.11.2019 року. З 14.12.2018 в органі доходів і зборів позивача було взято на обік як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що підтверджується доданою копією повідомлення за формою №2-ЄСВ. З 22.08.2019 адвокатську діяльність позивача було зупинено на підставі заяви, поданої нею до Ради адвокатів Сумської області, про що позивачем надано до суду витяг з Єдиного реєстру адвокатів України.

У зв`язку з цим до контролюючого органу, де перебувала на обліку позивач, нею були подані заяви за формами 7-ЄСВ та 8-ОПП про зняття з обліку платника єдиного внеску та ліквідацію або реорганізацію платника податків відповідно. Вказані заяви були подані до Державної податкової інспекції у м. Сумах 30.08.2019 року, про що свідчить проставлена відмітка про отримання.

Отже, позивач просила суд врахувати, що з вказаної дати вона не здійснювала адвокатську діяльність та не отримувала доходу від такої діяльності, оскільки не мала усіх визначених законом підстав для здійснення адвокатської діяльності. Як зазначає позивач, вона на сьогоднішній день працює в органі державної влади і є державним службовцем. Вищевказані обставини свідчать про відсутність обов`язку сплати єдиного внеску у позивача, як самозайнятої особи в розумінні законодавства про зайнятість населення.

З урахуванням викладених обставин , позивач просила суд визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача від 06.11.2019 №Ф-3564-10 про сплату боргу (недоїмки).

Відповідач в судовому засіданні пояснила, що позиція податкового органу викладена у відзиві на позовну заяву, просила суд врахувати, що на даний час оскаржувана позивачем вимога є відкликаною, однак відповідних доказів на підтвердження даної обставини відповідачем до матеріалів справи не надано.

Позивач повідомлена про час та місце розгляду справи належним чином, в заяві від 02.01.2020р. просила суд розглядати справу за її відсутністю.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні докази у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного:

06 листопада 2019 року Головним управлінням ДПС у Сумській області відносно позивача - ОСОБА_1 було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3564-10, відповідно до якої податковий орган вимагав сплатити недоїмку у розмірі 1017,06 грн. (заборгованість зі сплати ЄСВ).

Згідно з абзацом 5 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно ст. 56.1 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Позивач скористалася своїм правом та оскаржила вимогу в судовому порядку.

Як свідчить з матеріалів справи, позивачем було отримано право на заняття адвокатською діяльністю на підставі рішення Ради адвокатів Сумської області від 05.11.2018 року № 24, що підтверджується копією Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльність НОМЕР_1 від 05.11.2019 року.

З 14.12.2018 в органі доходів і зборів позивача було взято на обік як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що підтверджується доданою копією повідомлення за формою №2-ЄСВ.

З 22.08.2019 адвокатську діяльність позивача було зупинено на підставі заяви, поданої мною до Ради адвокатів Сумської області, про що видано витяг з Єдиного реєстру адвокатів України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності.

Виходячи зі змісту частин 5 та 6 статті 31 вищевказаного Закону, протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Відомості про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України.

У зв`язку з цим до контролюючого органу, де позивач перебувала на обліку, нею були подані заяви за формами 7-ЄСВ та 8-ОПП про зняття з обліку платника єдиного внеску та ліквідацію або реорганізацію платника податків відповідно. Вказані заяви були подані до Державної податкової інспекції у м. Сумах 30.08.2019 року, про що свідчить проставлена відмітка про отримання.

За період здійснення адвокатської діяльності позивачем у відповідності до вимог законодавства сплачувалися внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а саме:

За грудень 2018 року - 819,06 грн;

I квартал 2019 року - 2754,18 грн;

II квартал 2019 року -2754,18 грн;

Липень та серпень 2019 року - 1836, 12 грн.

На підтвердження до позовної заяви долучені копії відповідних квитанцій.

Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 24.11.2014 № 1162, Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 грудня 2014 за № 1553/26330 у разі прийняття відповідними органами (особами) рішення про ліквідацію, припинення діяльності платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755, платник єдиного внеску зобов`язаний у десятиденний строк з дня прийняття відповідного рішення подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ згідно з додатком 5 до цього Порядку та копії таких документів:

розпорядчого документа (рішення) власника або органу,

уповноваженого на те засновницькими документами про ліквідацію;

розпорядчого документа про утворення ліквідаційної комісії;

розпорядчого документа про припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи.

На виконання вказаної вимоги 30.08.2019 року заява за формою 7-ЄСВ була подана позивачем до контролюючого органу. Після отримання витягу з Єдиного реєстру адвокатів України від 03.09.2019 з відміткою про зупинення адвокатської діяльності позивач надала контролюючому органу також його копію, що не заперечується відповідачем.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, в тому числі адвокатську, та отримують дохід від цієї діяльності.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті, зокрема, 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, ідо підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Відповідно до абзацу 3 частини 8 статті 9 вищевказаного Закону платники єдиного внеску, зазначені, зокрема, у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Пунктом 3 розділу III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року № 469) закріплено, що для платників, зазначених, зокрема, у підпункті 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції (особи, які провадять незалежну професійну діяльність, в тому числі адвокатську та отримують дохід від цієї діяльності), єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону в розмірі 22 відсотків на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Відповідно до підпункту 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Таким чином, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2019 році, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» у сумі 4173 грн, мінімальний страховий внесок на місяць становив 918,06 грн.

Враховуючи також розмір мінімальної заробітної плати у 2018 році, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» у сумі 3723 грн., мінімальний страховий внесок за грудень 2018 року становив 819,06 грн.

Отже, вказані положення законодавства позивачем були дотримані, що підтверджується копіями квитанцій.

Відповідно до підпункту 65.10.4. пункту 65.10. статті 65 Податкового кодексу України внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі реєстрації припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи у відповідному уповноваженому органі - з дати реєстрації.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 05 листопада 2018 року у справі № 820/1538/17 необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності. При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.

Як вбачається з копії витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, право позивача на заняття адвокатською діяльністю зупинено з 22.08.2019 року. Тобто з вказаної дати ОСОБА_1 не здійснювала адвокатську діяльність та не отримувала доходу від такої діяльності, оскільки не мала усіх визначених законом підстав для здійснення адвокатської діяльності.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним рішення, а тому вимоги позивача щодо визнання протиправною та скасування вимоги відповідача від 06.11.2019 №Ф-3564-10 про сплату боргу (недоїмки) вважаються судом обґрунтованими, правомірними і такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням приписів ст.139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача позивачу підлягають до відшкодування витрати по сплаті ним судового збору у розмірі 768, 40 грн. (докази сплати - квитанція від 27.11.1019р. - а.с. 3).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Ілліська, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 43144399) від 06.11.2019 №Ф-3564-10 про сплату боргу (недоїмки).

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Ілліська, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 43144399) витрати зі сплати судового збору у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19.02.2020р.

Суддя О.М. Кунець