Рішення № 87740402, 21.02.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7504/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області “Про відмову у призначенні пенсії” від 03.12.2019 року №6868;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 призначення та виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 02.11.2019 року, з урахуванням стажу роботи за Списком №1 з 09.03.1994 року по 22.11.2004 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22 листопада 2019 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. 03 грудня 2019 року відповідачем було прийнято рішення за №6868 про відмову у призначенні пенсії, при цьому відмова грунтувалась на тому, що ОСОБА_1 не надав довідку згідно Додатку №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 р.

Позивач вказав, що на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, він досяг віку 50 років.

Позивач зазначив, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Позивач зазначив, що відповідно до записів його трудової книжки серії НОМЕР_1 , починаючи з 09.03.1994 року він був прийнятий на роботу в технологічний цех гідроочистки оператором технологічних установок в Одеський державний нафтопереробний завод і пропрацював до 19.09.2005 року (записи № 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19). З трудової книжки вбачається неодноразове перейменування заводу, про що свідчать внесені відповідні записи. Згідно з записами трудової книжки, та враховуючи результати атестації робочих місць, затверджені наказами від 07.06.1995 року №198, від 26.04.2000 року №118, від 14.04.2003 року №158, а з 22.11.2004 року на підставі наказу від 22.11.2004 року №658 не підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення операторам технологічних установок комплексу гідроочистки технологічного цеху №2, стаж який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 складає 10 років 8 місяців 13 днів.

Позивач вказав, що відсутність належним чином оформленої уточнюючої довідки у зв`язку з порушенням справи про банкрутство ПАТ “Одеський НПЗ” не може порушувати право позивача на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, оскільки пільговий стаж підтверджено трудовою книжкою та атестацією робочих місць. Так, за даними Міністерства юстиції України ПАТ “Одеський нафтопереробний завод” з 18.01.2016 року перебуває в процесі провадження у справі про банкрутство. У зв`язку з банкрутством заводу довідки, уточнюючі особливий характер роботи, неможливо отримати.

Ухвалою судді від 24.12.2019 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено перше судове засідання для розгляду справи по суті на 30 січня 2020 року о 15:00 год.

У судове засідання, призначене на 30 січня 2020 року на 15:00 год., сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином та своєчасно.

30.01.2020 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження.

29.01.2020 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч.4 ст.229 КАС України, про що постановлено ухвалу.

22.01.2020 року відповідач подав письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого позов не визнає та вважає його необґрунтованим. У відзиві відповідач зазначив, що 22.11.2019 року позивач звернувся до Головного управління з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Розглянувши заяву №6868 від 22.11.2019 року, Головним управлінням 03.12.2019 року було прийнято рішення №6868 про відмову у призначені пенсії позивачу.

Відповідач вказав, що відповідно до п. «а» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день па підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стаж і роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Пункт 10 "Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" зазначає, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. №637.

Згідно абзацу 2 пункту 20 Порядку 637 у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідач зазначив, що позивачем вказана довідка не надавалася, що підтверджується розпискою-повідомленням, в якій зазначено перелік поданих документів, а також перелік документів, яких недостатньо для призначення пенсії, де саме і вказано про необхідність надання вищезгаданої довідки.

Керуючись наведеним законодавством, територіальним органом Пенсійного фонду було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу, в якому було вказано про причину, а саме: відсутність довідки, передбаченої пунктом 20 Порядок №637.

Відповідач вважав, що оскаржуване рішення було прийняте у відповідності до діючого законодавства, з зазначенням причин відмови. Позивач не надав усіх необхідних документів, які передбачені законодавством. Право на соціальний захист не порушено, тому підстави для визнання протиправними дій Головного управління відсутні.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 09.03.1994 року був прийнятий на роботу в технологічний цех гідроочистки оператором технологічних установок в Одеський державний нафтопереробний завод і пропрацював до 19.09.2005 року (записи № 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19), що підтверджується записами в трудовій книжці серії НОМЕР_1 (а.с. 14-17).

З матеріалів справи вбачається, що наказом ВАТ «Одеський нафтопереробний завод» №198 від 07.06.1995 року, на підставі атестації робочих місць підтверджено право на пільги, зокрема, по Списку №1 – операторам технологічних установок (а.с. 18-19).

20.07.1999 року ВАТ «Одеський нафтопереробний завод» погоджено перелік виробництв, робіт, професій, яким підтверджено право на пільги і компенсації, передбачені Списком №1, зокрема, операторам технологічного устаткування гідроочистки дизельного палива (а.с. 31).

Висновком Державної експертизи умов праці Головного управління праці та зайнятості населення Одеської обласної державної адміністрації від 13.09.1999 року №1156 підтверджено, що посада оператора технологічних устаткування відповідає критеріям Списку №1 (а.с. 29-30).

Відповідно до наказу ВАТ «Одеський нафтопереробний завод» №1-18 від 26.04.2000 року, на підставі атестації робочих місць підтверджено право на пільги, зокрема, операторам технологічних установок (а.с. 23-28).

Висновком Державної експертизи умов праці Головного управління праці та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації від 22.04.2004 року №05/10-318 встановлено, що на ВАТ «ЛУКОЙЛ – Одеський нафтопереробний завод» атестація робочих місць проведена (у 1993 – 1994 роках) постійно діючою комісією у відповідності з наказом по АТ від 17.06.1993 року №176. По матеріалах атестації (на момент проведення 1993 – 1994 роки) і з врахуванням часу впливу шкідливих факторів показники виробничих факторів на робочих місцях, зокрема, оператора технологічного устаткування цеху гідроочищення, відповідають вимогам Списку №1 (а.с. 20-21).

17.11.2004 року ВАТ «ЛУКОЙЛ – Одеський нафтопереробний завод» погоджено перелік виробництв, робіт, професій, посад, яким не підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення. У вказаному списку відсутня посада оператора технологічного устаткування цеху гідроочищення (а.с. 38-40).

Наказом від 22.11.2004 року №658 підтверджено проведення атестації робочих місць по умовах праці на ВАТ «ЛУКОЙЛ – Одеський нафтопереробний завод» (а.с. 36-37).

22 листопада 2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою №6868 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за роботу за Списком №1 (а.с. 13).

Розглянувши заяву ОСОБА_1 від 22.11.2019 року №6868 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за роботу за Списком №1, 03.12.2019 року Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення №6868 про відмову в призначенні пенсії. У рішенні зазначено, що у відповідності до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженими Кабінетом Міністрів України (далі Список № 1) і за результатами атестації робочих місць - чоловіки після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини пільгового стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи. Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників визначаються на дату звільнення з посади, що дає право на пільгову пенсію. У рішенні зазначено, що пільговий стаж позивача складає 0 років 00 місяців при загальному стажі роботи 32 роки 2 місяці. Вказано, що до пільгового стажу не враховано період роботи з 09.03.1994 року по 19.09.2005 року, протягом якого заявник працював на посаді оператора технологічних установок у ВАТ “Одеський нафтопереробний завод”. Для вирішення питання щодо призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 рекомендовано звернутися до органів Пенсійного фонду України та надати довідку згідно Додатку №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 637 від 12.08.1993 р. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка (а.с. 51).

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За загальним правилом право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років (стаття 12 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ)).

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІ працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.,

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

За приписами статті 100 Закону №1788-ХІІ особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Статтею 62 Закону №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до пункту 1 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт і професій, посад та показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок), цей Порядок регулює застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «а» і «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ.

Відповідно до пункту 3 Порядку при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи, а саме: Список виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, що діє в період до 01 січня 1992 року; Список виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, що діє в період з 01 січня 1992 року до 10 березня 1994 року; Список виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162, що діє в період з 11 березня 1994 року до 31 січня 2003 року; Список виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, що діє в період з 01 грудня 2003 року.

До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10.06.2019 року по справі №559/150/17.

За записами трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , починаючи з 09.03.1994 року він був прийнятий на роботу в технологічний цех гідроочистки оператором технологічних установок в Одеський державний нафтопереробний завод і пропрацював до 19.09.2005 року (записи № 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19). З трудової книжки вбачається неодноразове перейменування заводу, про що свідчать внесені відповідні записи (а.с. 14-17).

Згідно з записами трудової книжки ОСОБА_1 та враховуючи результати атестації робочих місць, затверджені наказами від 07.06.1995 року №198, від 26.04.2000 року №118, підтверджено право позивача на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1, оскільки він обіймав посаду оператора технологічних установок цеху гідро очистки (дизельного палива) (а.с. 18-31). А з 22.11.2004 року на підставі наказу від 22.11.2004 року № 658 не підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення операторам технологічних установок комплексу гідроочистки технологічного цеху №2.

Стаж який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 складає 10 років 8 місяців 13 днів.

Так, за кодом 11000000-16081 «Операторы технологических установок» Списку виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10 мають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1, розіділом X. ПЕРЕРОБЛЕННЯ НАФТИ, ГАЗУ, ГАЗОВОГО КОНДЕНСАТУ, ВУГІЛЛЯ ТА СЛАНЦЮ Списку виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162, право на пенсію на пільгових умовах мають оператори технологічних установок (пункт 10.1). Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 пунктом 12.3.1а оператори технологічних установок розділу 3. Перероблення нафти, газу газового конденсату, вугілля та сланцю також мають право на "пільгове пенсійне забезпечення.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками №1 деталізоване у Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок № 383).

Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Відповідно до ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Оскільки ОСОБА_1 за призначенням пенсії звернувся 22.11.2019 року, то він має право отримати пенсію з наступного дня після досягнення 50 років, а саме з 02.11.2019 року.

Суд зазначає, що відсутність належним чином оформленої уточнюючої довідки у зв`язку з порушенням справи про банкрутство ПАТ “Одеський НПЗ” не може порушувати право позивача на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, оскільки пільговий стаж з 09.03.1994 року по 22.11.2004 року підтверджено трудовою книжкою та атестацією робочих місць.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області “Про відмову у призначенні пенсії” від 03.12.2019 року №6868; та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 призначення та виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 02.11.2019 року, з урахуванням стажу роботи за Списком №1 з 09.03.1994 року по 22.11.2004 року – є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, а відповідач не довів правомірності оскаржуваного рішення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.1 ст.139, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229, ст.ст. 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, буд.83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області “Про відмову у призначенні пенсії” від 03.12.2019 року №6868.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 призначення та виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 02.11.2019 року, з урахуванням стажу роботи за Списком №1 з 09.03.1994 року по 22.11.2004 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, буд.83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 1536,80 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Суддя В.В. Андрухів

.