Ухвала суду № 87740354, 20.02.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5175/17

У Х В А Л А

20 лютого 2020 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.,

при секретарі: Казарян С.Б.

сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

Нестеренко Д.Г. (представник за ордером)

Відповідач:

Уповноважна особа Фонду гарантування

вкладів фізичних осіб на ліквідацію

АТ “Банк “Фінанси та Кредит”: Гладецька Ю.В. (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву позивача про поновлення строку звернення до суду,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Валендюк Владислава Сергійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності щодо не включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 09.10.2017р. відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду на 26 жовтня 2017 року об 11:00.

Ухвалою суду від 26.10.2017р. зупинено провадження по справі № 815/5175/17 до 15 листопада 2017р. Призначено судове засідання на “15” листопада 2017 року на 14 годину 30 хвилин.

Ухвалою суду від 12.11.2017р. зупинено провадження по справі № 815/5175/17 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Валендюк Владислава Сергійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності щодо не включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобов`язання вчинити певні дії до прийняття Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення за результатами розгляду касаційної скарги у справі № 520/14989/16-ц.

21.01.2020р. (вх№2589/20) надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог.

Ухвалою суду від 23.01.2020р., яка занесена до протоколу судового засідання, поновлено провадження у справі, ухвалено подальший розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, починаючи зі стадії підготовчого засідання, оголошено перерву у судовому засіданні до 20.02.2020р. 09 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 13.02.2020р. задоволено клопотання представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

17.02.2020р. (вх№7150/20) до суду надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду, в якій позивач, посилаючись на поважність причин пропуску строку звернення з вимогою щодо визнання частково недійсним протоколу засідання правління AT «Банк «Фінанси та Кредит» від 01.09.2015 року в частині включення до переліку пов`язаних з банком осіб - ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), за розділом «керівники банку, керівники служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку», просить поновити строк звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування наведеної заяви позивач зазначає, що Постановою Верховного суду від 13.11.2019 р. у справі № 520/14989/16-ц (провадження № 61-30692св18) касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «фінанси та Кредит» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задоволено частково. Зокрема, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Одеське регіональне управління» Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання недійсним протоколу засідання правління в частині включення до переліку пов`язаних з банком осіб закрито. Верховний суд, закриваючи провадження по справі, зробив висновок, що спір щодо формування переліку вкладників, які мають права на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

20.02.2020р.(вх.№ЕП/1684/20) до суду надійшли заперечення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» щодо прийняття заяви про збільшення позовних вимог, в якій останній просить відмовити у прийнятті заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог за позовною заявою про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії. В обгрунтування заперечень зазначено, що позивач не збільшує позовні вимоги, так як не збільшує розмір грошової суми, яку просить відшкодувати за рахунок коштів Фонду, а фактично заявляє нові позовні вимоги і обґрунтовує це новими підставами.

20.02.2020р. до суду з`явилися позивач, представник позивача та представник уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит». Фонд гарантування вкладів фізичних осіб явку представника до судового засідання не забезпечив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

У відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції позивач та представник позивача подану заяву про поновлення строку звернення до суду просили задовольнити та прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог від 21.01.2020р.

Представник уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» проти задоволення заяви заперечував.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб явку представника не забезпечив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до суду, заперечення відповідача, заслухавши думку позивача, представника позивача та представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», суд дійшов наступних висновків.

Виходячи з принципу рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом як принципу здійснення правосуддя в адміністративних судах (п. 2 ч.3 ст. 2 КАС України), правила ст. 122 КАС України поширюються на звернення до адміністративного суду особи з позовом у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частиною 3 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення до адміністративного суду, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд враховує, що для правильного застосування норм КАС України при визначенні початку перебігу строку звернення до суду має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатися», що містяться в статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення своїх прав, свобод чи інтересів і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Подібну правову позицію висловлено Верховним Судом України у постановах від 29 жовтня 2014р. у справі № 6-52цс14, від 16 листопада 2016 року № 6-2469цс16.

Правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, який встановлений законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд зазначає, рішенням Київського районного суду м. Одеса задоволено позовні вимоги до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Одеське регіональне управління» AT «Банк «Фінанси та Кредит», Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «Банк «Фінанси та Кредит» та визнано недійсним протокол засідання правління AT «Банк «Фінанси та Кредит» від 01.09.2015 року в частині включення до переліку пов`язаних з банком осіб - ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), за розділом «керівники банку, керівники служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку».

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 05.07.2017 р. апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» - відхилено, а рішення Київського районного суду м. Одеси від 31.03.2017 р. залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 13.11.2019р. у справі № 520/14989/16-ц, провадження № 61-30692св18 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «фінанси та Кредит» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задоволено частково. Зокрема, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Одеське регіональне управління» Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання недійсним протоколу засідання правління в частині включення до переліку пов`язаних з банком осіб закрито.

Верховний суд, закриваючи провадження по справі № 520/14989/16-ц, зробив висновок, що зазначений спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи, що провадження у справі № 520/14989/16-ц закрито 13.11.2019р., постанову Верховного суду отримано позивачем в грудні 2019р., з заявою про збільшення позовних вимог позивач звернулася 21.01.2020р., суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити пропущений строк.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі "Ілхан проти Туреччини" (22277\93, 27 червня 2000р. §59), правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Також суд звертає увагу на практику ЄСПЛ, засновану на принципах Європейської конвенції з прав людини, що узгоджується із приписами ст. 19 Конституції України, яка встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, тобто забезпечувати відповідні гарантії проти свавільного порушення прав, свобод та інтересів юридичних та фізичних осіб.

Позитивні зобов`язання сформульовані Європейським судом під час застосування окремих статей Конвенції, зміст яких визначає усталена судова практика ЄСПЛ.

Основною характеристикою позитивних зобов`язань держави виступає те, що по суті вони вимагають від національних органів влади застосувати необхідні засоби для гарантування прав людини, а точніше - вжити прийнятних (розумних) та належних засобів для захисту цих прав. Судом було встановлено, що такі обов`язки можуть виникати на підставі безпосереднього застосування статей 2-6, 8, 10, 11, 13 Конвенції, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції. Сучасна тенденція спрямована на визнання Судом позитивних обов`язків держави під час захисту майже усього переліку конвенційних прав і свобод.

Однією з передумов забезпечення доступу до суду є наявність в особи права на судовий захист. Це право випливає з ч. 3 ст. 8. ч. 1 ст. 55 Конституції України. Таке право забезпечує можливість особи відстоювати свої права у будь-якій життєвій ситуації, зокрема, пов`язаній з незаконними діями (бездіяльністю) органів державної влади.

Вирішуючи заяву позивача, суд звертає увагу також на той факт, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і безстороннім судом.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд з прав людини у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Так, у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У статті 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Як свідчить позиція ЄСПЛ, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Враховуючи встановлені обставини, з метою забезпечення реалізації права позивача на судовий захист, суд дійшов висновку, що доводи позивача про причини пропуску строку звернення до суду заслуговують на увагу та підтверджуються документально, в зв`язку з чим суд вважає, що слід визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з вимогою щодо визнання недійсним протоколу засідання правління АТ “Банк “Фінанси та Кредит” від 01.09.2015р. в частині включення до переліку повязаних з банком осіб ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.121-123, 240, 243, 248, 295, 297 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву позивача про поновлення строку звернення до суду,- задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Поновити позивачу строк звернення до суду з заявою про збільшення позовних вимог за позовною заявою ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Валендюк Владислава Сергійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності щодо не включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобов`язання вчинити певні дії

Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України, та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде виготовлено та підписано 21 лютого 2020р.

Суддя Г.П. Самойлюк