Рішення № 87740332, 21.02.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4859/19Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши у спрощеному позовному провадженні у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

10 грудня 2019 року ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (далі за текстом також - відповідач, ГТУЮ у Полтавській області) про зобов`язання Головного територіального управління юстиції у Полтавській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату в частині надбавки за вислугу років за період з 04 квітня 2017 року по 31 грудня 2017 року в сумі 2034,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач працював на посаді старшого державного виконавця Котелевського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області. При призначенні на посаду йому встановлено надбавку за стаж проходження державної служби (02 роки 4 місяці та 25 днів) у розмірі 6%. У подальшому, відповідачем здійснено перерахунок стажу державної служби ОСОБА_1 та встановлено надбавку за стаж державної служби у розмірі 15 % посадового окладу та виплачено різницю у надбавці з 01 січня 2018 року. Разом з тим різниця у надбавці з 04 квітня 2017 року по 31 грудня 2017 року донарахована та виплачена не була. Позивач вважає, що вищенаведеними діями відповідач порушив його право на оплату праці у належному розмірі.

Ухвалою суду від 16 грудня 2019 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України /а.с.20/.

26 грудня 2019 року позивачем надано до суду документи, якими усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 16 грудня 2019 року /а.с.22-24/.

Ухвалою суду від 09 січня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) /а.с.28-29/.

15 січня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач не погодився із позовними вимогами та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що бюджетний період починається з 01 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, а кошторис видатків установи затверджується також лише на один рік, то в такому випадку, надбавка ОСОБА_1 була встановлена з 01.01.2018, тобто з початку бюджетного періоду - 2018 року, а відтак підстав для доплати надбавки за період з 04 квітня 2017 року по 31 грудня 2017 року у відповідача не було /а.с.34-36/.

Також, 15 січня 2020 року від відповідача надійшли клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження /а.с.32-33/ та клопотання про закриття провадження по справі /а.с.39-40/.

Ухвалою суду від 16 січня 2020 року клопотання ГТУЮ у Полтавській області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження залишено без задоволення /а.с.41/.

Ухвалою суду від 16 січня 2020 року клопотання ГТУЮ у Полтавській області про закриття провадження по справі залишено без задоволення /а.с.42/.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини.

Наказом Головного територіального управління юстиції у Полтавській області №210/5-3 від 31 березня 2017 року «Про призначення ОСОБА_1 » призначено ОСОБА_1 04 квітня 2017 року на посаду старшого державного виконавця Котелевського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, як такого, що успішно пройшов конкурсний відбір та визнаний переможцем конкурсу, зі збереженням 6 рангу державного службовця, з випробувальним терміном 3 місяці, з посадовим окладом згідно зі штатним розписом. Встановлено ОСОБА_1 надбавку за 6 ранг державного службовця. Встановлено ОСОБА_1 з 04 квітня 2017 року надбавку за вислугу років у розмірі 6% посадового окладу за стаж проходження державної служби два роки 04 місяці 25 днів на день призначення на посаду /а.с.11/.

Листом від 01.03.2019 Міжрегіональним управлінням Нацдержслужби у Полтавській та Кіровоградській областях надано відповідь на заяву ОСОБА_1 та запит ГТУЮ у Полтавській області щодо зарахування до стажу державної служби періоду роботи на посадах стажиста слідчого прокуратури, слідчого прокуратури, старшого слідчого прокуратури Ленінського району м. Запоріжжя прокуратури Запорізької області з 04 серпня 1998 року по 12 лютого 2001 рік. Міжрегіональним управлінням Нацдержслужби у Полтавській та Кіровоградській областях роз`яснено, що період роботи з 04 серпня 1998 року по 01 серпня 2000 року на посадах слідчого прокуратури, старшого слідчого прокуратури Ленінського району м. Запоріжжя прокуратури Запорізької області зараховується до стажу державної служби /а.с.7-8/.

На підставі вище викладеного, наказом Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 02.05.2018 №368/к «Про встановлення надбавки за вислугу років ОСОБА_1 » встановлено ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року надбавку за вислугу років у розмірі 15% посадового окладу за стаж проходження державної служби п`ять років 08 місяців 02 дні.

01 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до ГТУЮ у Полтавській області із заявою, у якій просив в термін до 19.08.2019 позитивно вирішити питання про включення до нарахування виплат та компенсацій при звільненні не донарахованої йому надбавки за стаж державної служби в період із 04.04.2017 по 31.12.2017 та надати відомості до бухгалтерії управління для проведення остаточного розрахунку /а.с.10/.

Листом Головного територіального управління юстиції у Полтавській області №08-29/5366 від 08.08.2019 ОСОБА_1 повідомлено, що з урахуванням роз`яснень, наданих в листах Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Полтавській області та Кіровоградській областях, відділом персоналу Головного територіального управління юстиції у Полтавській області перераховано стаж державної служби, до якого включений період роботи позивача на посадах у прокуратурі Ленінського району м. Запоріжжя прокуратури Запорізької області з 04.08.1998 по 12.02.2001. У зв`язку з чим, 02.05.2018 Головним територіальним управлінням юстиції у Полтавській області видано наказ №368/к «Про встановлення надбавки за вислугу років ОСОБА_1 » у розмірі 15 % посадового окладу за стаж проходження державної служби п`ять років 08 місяців 02 дні з 01 січня 2018 року - початку бюджетного 2018 року. Відповідно до ст.3 Бюджетного кодексу України бюджетний період починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Кошторис видатків установи затверджується також лише на один рік. Таким чином, у 2019 році відсутні підстави для здійснення донарахування надбавки за вислугу років за 2017 рік /а.с.9/.

Наказом Головного територіального управління юстиції у Полтавській області №916/к від 31 липня 2019 року ОСОБА_1 звільнено з посади старшого державного виконавця Котелевського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області 18 серпня 2019 року за угодою сторін відповідно до пункту 3 частини 1 статті 83 та частини 3 статті 86 Закону України «Про державну службу», з припиненням державної служби /а.с.12/.

Позивач, не погодившись з неповним нарахуванням та виплатою йому надбавки за вислугу років як державному службовцю за період з 04.04.2017 по 31.12.2017, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Закон України «Про державну службу» №889-VII від 10.12.2015 (далі-Закон №889-VII від 10.12.2015) (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Згідно з частиною 2 статті 1 Закону №889-VII від 10.12.2015 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

За змістом частин 2 та 3 статті 5 Закону №889-VII від 10.12.2015 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону №889-VII від 10.12.2015 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний службовець має право на оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби та рангу.

Частиною 2 статті 50 Закону №889-VII від 10.12.2015 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що заробітна плата державного службовця складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця; 4) виплати за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця; 5) виплати за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків за вакантною посадою державної служби за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою; 6) премії (у разі встановлення).

Отже, надбавка за вислугу років є складовою частиною заробітної плати державного службовця та виплачується за наявності відповідного стажу державної служби.

Згідно з частиною 4 статті 50 Закону №889-VII від 10.12.2015 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є державний бюджет. Фонд оплати праці державних службовців формується за рахунок коштів державного бюджету, а також коштів, які надходять до державного бюджету в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ. Порядок використання таких коштів, які надходять до державного бюджету, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 52 Закону №889-VII від 10.12.2015 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Відтак, необхідною умовою для встановлення надбавки за вислугу років є відповідний стаж державної служби. Інших умов для встановлення такої надбавки законодавством не передбачено.

Частиною 1 статті 116 Кодексу законів про працю України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Як встановлено судом, спірним питанням у цій справі є факт нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за вислугу років як державному службовцю за період з 04.04.2017 по 31.12.2017, виходячи зі стажу державної служби позивача з урахуванням періодів роботи в органах прокуратури України з 04.08.1998 по 12.02.2001.

Матеріалами справи встановлено, що з 04.08.1998 по 12.02.2001 працював на посадах в органах прокуратури /а.с.13-15/.

З матеріалів справи суд вбачає, що наказом Головного територіального управління юстиції у Полтавській області №210/5-3 від 31 березня 2017 року ОСОБА_1 при призначенні на посаду старшого державного виконавця Котелевського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області встановлено ОСОБА_1 з 04 квітня 2017 року надбавку за вислугу років у розмірі 6 % посадового окладу за стаж проходження державної служби два роки 04 місяці 25 днів на день призначення на посаду /а.с.11/.

Позивач стверджує, що при призначенні на посаду до його стажу державної служби не враховано стаж служби в органах прокуратури України, а тому станом на 04 квітня 2017 року його стаж складав 04 роки 11 місяців та 2 дні, що надавало йому право на надбавку за вислугу років у розмірі 12 % від посадового окладу.

Разом з тим, у подальшому, з урахуванням роз`яснень, наданих в листах Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Полтавській області та Кіровоградській областях, відділом персоналу Головного територіального управління юстиції у Полтавській області перераховано стаж державної служби, до якого включений період роботи позивача на посадах у прокуратурі Ленінського району м. Запоріжжя прокуратури Запорізької області з 04.08.1998 по 12.02.2001. У зв`язку з чим, 02.05.2018 Головним територіальним управлінням юстиції у Полтавській області видано наказ №368/к «Про встановлення надбавки за вислугу років ОСОБА_1 » у розмірі 15 % посадового окладу за стаж проходження державної служби п`ять років 08 місяців 02 дні з 01 січня 2018 року - початку бюджетного 2018 року.

Отже, виходячи зі змісту листа №08-29/5366 від 08.08.2019, відповідач не заперечує той факт, що до стажу державної служби позивача включено період роботи на посадах у прокуратурі Ленінського району м. Запоріжжя прокуратури Запорізької області з 04.08.1998 по 12.02.2001. Окрім цього, відповідач не ставить під сумнів той факт, що на момент призначення на посаду (04.04.2017) у ОСОБА_1 був наявний необхідний стаж державної служби для встановлення йому надбавки за вислугу років у розмірі 12 % (4 роки стажу державної служби х 3 %). Тобто спору в цій частині обставин між сторонами не має.

Згідно з частиною 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Також, ГТУЮ у Полтавській області не заперечує факт не нарахування та не виплати позивачу надбавки за вислугу років за період з 04.04.2017 по 31.12.2017, виходячи зі стажу державної служби позивача з урахуванням періодів роботи в органах прокуратури України з 04.08.1998 по 12.02.2001, натомість, єдиним аргументом відповідача правомірності його дій є те, що бюджетний період починається з 01 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, а кошторис видатків установи затверджується також лише на один рік, то в такому випадку, надбавка ОСОБА_1 була встановлена з 01.01.2018, тобто на початку бюджетного періоду - 2018 року. Відповідач вважає, що у 2019 році відсутні підстави для здійснення донарахування надбавки за вислугу років за 2017 рік, не зважаючи на те, що відповідачем визнається за позивачем наявність необхідного стажу державної служби для встановлення йому надбавки за вислугу років у розмірі 12 % за період з 04.04.2017 по 31.12.2017.

Суд критично оцінює такі аргументи відповідача з огляду на те, що матеріалами справи підтверджено наявність у позивача на момент призначення на посаду державної служби (04.04.2017) необхідного стажу для встановлення йому надбавки за вислугу років у розмірі 12 % від посадового окладу.

Водночас, закінчення бюджетного періоду не може бути поважною причиною для невиплати заробітної плати, у тому числі й надбавки за вислугу років. Інакше, це б призвело б істотного порушення майнового права державного службовця на належну оплату праці. Разом з тим суд зауважує, що закон не містить обмежень щодо виплати складових частин заробітної плати, які не були нараховані та виплачені у попередніх бюджетних періодах. Крім того, не здійснення відповідачем ряду дій, передбачених механізмом донарахування та виплати в поточному бюджетному періоді недоплат заробітної плати працівнику за минулі періоди по винні самого ж відповідача, жодним чином не звільняє його від обов`язку здійснити відповідні донарахування та виплату, та без наявних заперечень у відповідача про наявність у позивача підстав для отримання такої доплати, свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

Суд враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, що викладена у рішенні «Суханов та Ільченко проти України» (Заяви № 68385/10 та 71378/10), згідно з якою суд зазначив, що «за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування».

Також, суд бере до уваги той факт, що відповідачем здійснено позивачу виплату надбавки за вислугу років з 01.01.2018, виходячи з перерахованого стажу роботи останнього в органах прокуратури з 04.08.1998 по 12.02.2001, тобто, відповідач фактично визнав факт наявності такого стажу, проте не вчинив дій щодо нарахування та виплати надбавки з 04.04.2017 по 31.12.2017 з урахуванням цих обставин.

Отже, відповідач, у силу положень частини 1 статті 116 Кодексу законів про працю України повинен був здійснити повний розрахунок із працівником при звільненні, у тому числі й нарахувати та виплатити йому недоплачену надбавку за вислугу років за період з 04.04.2017 по 31.12.2017, виходячи з врахованого стажу роботи позивача на посадах у прокуратурі Ленінського району м. Запоріжжя прокуратури Запорізької області з 04.08.1998 по 12.02.2001 до стажу на державній службі, у зв`язку із чим у позивача станом на 04.04.2017 було достатньо стажу державної служби для надбавки в розмірі 12%.

Доказів нарахування та виплати надбавки за вислугу років за період з 04.04.2017 по 31.12.2017 з урахуванням перерахунку обчисленого стажу державної служби відповідачем не надано.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд констатує, що право позивача на отримання надбавки за вислугу років за період з 04.04.2017 по 31.12.2017, виходячи з перерахованого стажу державної служби з урахуванням роботи на посадах у прокуратурі Ленінського району м. Запоріжжя прокуратури Запорізької області з 04.08.1998 по 12.02.2001, є порушеним та підлягає поновленню.

Разом з тим суд позбавлений права самостійно здійснювати розрахунок надбавки за вислугу років, адже матеріали справи не містять належних доказів щодо розмірів посадового окладу позивача, здійснених йому виплат, детального розрахунку таких виплат, у тому числі із частковим врахуванням надбавки за спірний період, та з урахуванням того, що такий перерахунок має бути здійснений роботодавцем, тому суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права за даних обставин є саме зобов`язання Головного територіального управління юстиції у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , з урахуванням раніше здійснених виплат, заробітну плату в частині надбавки за вислугу років за період з 04 квітня 2017 року по 31 грудня 2017 року, виходячи з врахованого стажу роботи позивача в органах прокуратури з 04.08.1998 по 12.02.2001 до стажу державної служби, та права позивача на надбавку у розмірі 12% з 04.04.2017 року, з урахуванням правової оцінки наданої судом.

За встановлених обставин, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Позивач звільнений від сплати судового збору у силу положень частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 4, 10, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (вул.Соборності,45, м.Полтава,36014, код ЄДРПОУ 34874347) про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області (вул. Соборності, 45, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 34874347) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), з урахуванням раніше здійснених виплат, заробітну плату в частині надбавки за вислугу років за період з 04 квітня 2017 року по 31 грудня 2017 року, виходячи з врахованого стажу роботи позивача в органах прокуратури з 04.08.1998 по 12.02.2001 до стажу державної служби, та права позивача на надбавку у розмірі 12% з 04.04.2017 року, з урахуванням правової оцінки наданої судом.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Г.Ясиновський