Рішення № 87738684, 11.02.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13379/19

Провадження № 2/344/877/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Антоняка Т.М.,

секретаря Максимів Н.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Кондратюка М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» про скасування наказу, поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу до дня поновлення на роботі,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» про поновлення на роботі – на посаді інженера по обліку нерухомого майна та земель ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» з 27.06.2019 року та оплату за час вимушеного прогулу з 27.06.2019 року до дня поновлення на роботі.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона працювала в Державному підприємстві “Івано- Гранківський військовий ліспромкомбінат” починаючи з 01.08.1973 року, що підтверджується записами у трудовій книжці. З 1995 року вона обиралась членом профкому первинної профспілкової організацїї ДП “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат”, членом Об`єднаного профкому ДП “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат”, головою Об`єднаного профкому, членом Об`єднаного профкому профспілок ДП “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат”. У 2015 році обрана членом профспілкового комітету, заступником голови (профкому) первинної профспілкової організації апарату управління ДП “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат”. Згідно наказу т.в.о. директора ДП “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат” Рибачука ОСОБА_2 С. за № 117-к від 18.06.2019 року “Про розірвання трудового договору” її звільнено з посади інженера по обліку нерухомого майна та земель ДП “Івано-Франківський згіськовий ліспромкомбінат” з 27.06.2019 року, у зв`язку із скороченням чисельності та штату градівників, у відповідності до п. 1 ст. 40 КЗпП України. Своє звільнення з займаної посади вважає незаконним. Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або повноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ч. 1 ст. 40 КзпП України). Так, Міністерством оборони України видано наказ № 94 від 04.03.2019 року “Про реорганізацію ДП “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат”. 13.03.2019 року ДП “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат” видано наказ № 47-в “Про порядок реорганізації ДП “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат”. Однак, власник або уповноважений ним орган повинен чітко дотримуватись відповідної процедури, передбаченої законодавством України, що передує самому звільненню працівника. Беручи до уваги той факт, що вона є членом первинної профспілкової організації, безумовною передумовою для розірвання трудового договору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КзпП України є попередня згода первинної профспілкової організації апарату управління ДП “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат”. Така згода стосовно розірвання трудового договору з нею, не надавалась. Т.в.о. директора ДП “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат” Рибачук В.С. не звертався до органу первинної профспілкової організації апарату управління ДП “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат” з обґрунтованим поданням стосовно розгляду питання про розірвання трудового договору з нею. Як наслідок, таке питання не виносилось на розгляд зборів первинної профспілкової організації апарату управління ДП “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат”.

Позивач вказує, що 04.06.2019 року на засіданні президії Територіальної профспілкової організації № 3 професійної спілки працівників Збройних Сил України розглянуто подання т.в.о. директора ДП “Івано-Франківський військовий лісокомбінат” від 06.05.2019 року за № 435 про надання попередньої згоди на розірвання трудового договору, зокрема з нею. Згоду на звільнення членів виборного профспілкового органу ДП “Івано-Франківський військовий лісокомбінат”, зокрема її, з посади інженера по обліку нерухомого айна та земель, за результатами проведеного засідання не надано. Територіальною профспілковою організацією чітко наведено підстави прийняття такого рішення. Зокрема вказано на: відсутність техніко-економічного обґрунтування на скорочення працівників; відсутність коштів для здійснення процедури скорочення; порушення галузевої угоди розділу 9.2.1, розділу 9.2.7 та розділу 5.1.1; відкриття судової вправи щодо скасування наказу про реорганізацію. Наведені факти містяться у витязі з протоколу № 13 від 04.06.2019 року, складеного за результатами розгляду подання Територіальною профспілковою організацією № 3 професійної спілки працівників Збройних Сил України. Крім того, Солом`янським районним судом міста Києва відкрито провадження у справі про скасування наказу Міністра оборони України від 04.03.2019 року за № 94 “Про реорганізацію державного підприємства “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат”. Оскільки мала місце обґрунтована відмова профспілкового органу стосовно розірвання з нею трудового договору, т.в.о. директора ДП “Івано-Франківський військовий пісокомбінат” ОСОБА_3 не мав достатніх правових підстав видавати наказ на її звільнення з роботи. Отже, без наявності попередньої згоди виборного органу, членом якого вона є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об`єднання професійних спілок), звільнення є недопустимим. Як вбачається з витягу із протоколу засідання президії Територіальної профспілкової організації № 3 професійної спілки працівників Збройних Сил України за № 13 від 04.06.2019 року, подання т.в.о. директора ДП “Івано-Франківський військовий лісокомбінат” Рибачук В.С., датоване 06.05.2019 року, а наказ про розірвання з нею трудового договору 18.06.2019 року. Тобто, т.в.о. директора ДП “Івано-Франківський військовий лісокомбінат” ОСОБА_3 як мінімум повинен був звернутись до профспілкого органу з питанням надання попередньої згоди на її звільнення не пізніше 18.03.2019 року. В порушення вимог ч. 4 ст. 22 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” не було проведено консультацій з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Також позивач зазначає, що в період масового скорочення працівників т.в.о. директора ДП “Івано-Франківський ліспромкомбінат” ОСОБА_3 19.06.2019 року прийнято на роботу нового працівника. При цьому, їй не надходило пропозицій стосовно зайняття іншої посади на підприємстві. Оскільки трудовий договір розірвано з нею без правових на те підстав, власник (уповноважений ним орган) зобов`язаний поновити її на роботі, а при поновленні на роботі виплатити їй за вимушений прогул за період з 27.06.2019 року до дня поновлення на роботу середній заробіток за час затримки виплати розрахунку коштів.

Відповідно до заяви від 01.10.2019 року позивач уточнила позовні вимоги та просить окрім зазначених у позовній заяві вимог визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. директора ДП “Івано-Франківський військовий лісокомбінат” Рибачука В.С. від 18.06.2019 року «Про розірвання трудового договору», при цьому зазначаючи, що відмова профспілкового органу у згоді на звільнення, є підставою для поновлення працівника на роботі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить у задоволені позову відмовити через безпідставність, необґрунтованість і недоведеність заявлених вимог. Зазначає, що відповідно до п.1 наказу Міністерства оборони України від 04.03.2019 року № 94 «Про реорганізацію державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» вказане підприємство реорганізоване шляхом виділу з його складу відокремлених структурних підрозділів – Прикарпатського, Сколівського, Старицького та Шепетівського військових лісгоспів, Мостиського і Чернівецького військових лісництв, та створення на їх основі шести самостійних державних підприємств. Водночас, п. 4 цього наказу зобов`язано його, як голову комісії з реорганізації, забезпечити додержання чинного трудового законодавства, законних прав і інтересів працівників, що вивільняються. У зв`язку із наведеним, 13 березня 2019 року ним виданий наказ № 47-в «Про порядок реорганізації державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», яким детально регламентовано процедуру його реорганізації, в тому числі на начальника служби управління персоналом ОСОБА_4 покладено безпосередню відповідальність щодо підготовки необхідних документів та матеріалів для проведення законності вивільнення працівників управління підприємства і структурних підрозділів.

На виконання вимог ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ст.49-4 Кодексу законів про працю України, 26.03.2019 року він надав голові профспілки апарату управління державного підприємства ОСОБА_5 письмову інформацію за № 270 про реорганізацію, що тягне за собою скорочення чисельності і штату працівників управління підприємства та про намічувані звільнення, їх аргументовані мотиви і підстави. 04.04.2019 року, за умов суворого додержання положень чинного трудового законодавства, письмово персонально попереджено ОСОБА_1 про наступне вивільнення із займаної посади інженера по обліку нерухомого майна та земель державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» і про подальше звільнення з роботи, яке має відбутися 27 червня 2019 року. Одночасно із попередженням про звільнення ОСОБА_1 пропонувалась інша робота на підприємстві, враховуючи усі наявні вакантні посади, у тому числі «декретні», зокрема, посада інженера з реалізації відділу організації та проведення процедур державних закупівель, постачання і збуту, проте остання від цієї та інших посад категорично відмовилась, що достовірно підтверджується попередженням № 302, і являється законним правом, котре не підлягає обмеженню. Крім того, 11 квітня 2019 року ним видане розпорядження за №369, адресоване начальнику планово-економічного відділу Луговій М.О. щодо необхідності підготовлення до 16.04.2019 року техніко-економічного обґрунтування скорочення посад у підприємстві, викликаного його реорганізацією.

Також у відзиві вказується, що 16.04.2019 року отриманий відповідний письмовий документ із даного питання, з якого вбачається, що оскільки з 01 липня 2019 року припиняється попереднє відрахування відокремленими структурними підрозділами адміністративних витрат на утримання працівників апарату управління підприємства (через створення на їх основі самостійних державних підприємств) і останнє фактично позбавляється джерел фінансування, а також зважаючи на відсутність власного лісосічного фонду та самостійних обсягів виробництва товарної продукції, подальше утримання наявного штату працівників являється об`єктивно і реально неможливим. 22 квітня 2019 року за №396 скеровано голові профспілки апарату управління державного підприємства Свіщовій М.К. письмове подання, разом із примірником названого вище техніко-економічного обґрунтування про надання згоди на розірвання трудового договору із 27 червня 2019 року з рядом працівників управління підприємства, в тому числі із ОСОБА_1 . У згаданому поданні обґрунтовано зазначено, що в процесі реорганізації істотно зміниться організаційна структура державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», внаслідок чого у його складі не залишиться жодної лісогосподарської одиниці, а лише фактично не діючі і один мінімально діючий підрозділи, внаслідок чого суттєво зменшаться обсяги виробництва товарної продукції та відрахувань на адміністративні витрати, облік нерухомого майна і земель в основному буде здійснюватись на новостворених підприємствах, тому відсутня доцільність у збереженні посади як ОСОБА_1 , так і інших працівників. Аналогічні за змістом подання 04 квітня 2019 року (за № 310) і 06 травня 2019 року (№ 435), у тому числі стосовно ОСОБА_1 , були направлені голові територіальної (вищестоящої) профспілкової організації № 3 професійної спілки працівників Збройних Сил України ОСОБА_6 , оскільки згадана працівниця була її членом. Повторність скерування перелічених подань була обумовлена тим, що головою вказаної профспілкової організації вони безпідставно не отримувались як за місцем її роботи, так і проживання, про що листом від 22 травня 2019 року (за № 473) було поставлено до відома голову ЦК профспілки працівників Збройних Сил України ОСОБА_7 .

Із витягу з протоколу від 06 травня 2019 року № 39 засідання профспілкового апарату управління державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліс промкомбінат», а також витягу з протоколу від 04 червня 2019 року № 13 засідання президії Територіальної профспілкової організації № 3 професійної спілки працівників Збройних Сил України слідує, що зазначеними профспілками відмовлено у наданні згоди на розірвання трудового договору із ОСОБА_1 . За результатами ретельного вивчення і детального аналізу вказаних документів встановлено, що вони відображають винятково суб`єктивні, поверхові, абсолютно жодним чином реально не підтверджені, а вигадані, надумані висновки, власні твердження та судження голів і членів цих профспілок, не містять належного обґрунтування відмови у наданні згоди на розірвання трудового договору, що суперечить вимогам ст.43 Кодексу законів про працю України, правовим висновкам Верховного суду України, викладених у постановах від 01 липня 2015 року (справа №6-703цс15) та від 25 січня 2018 року (справа № 596/18201/14ц), які регламентують, що обґрунтованість відмови профспілки у наданні згоди на звільнення працівника повинна бути достатньо, добре аргументованою, підтвердженою переконливими доказами, доведеними фактами, а також згадана відмова має містити посилання на правове обґрунтування (норми законодавства) незаконності звільнення працівника або посилання на неврахування власником фактичних обставин, за яких розірвання трудового договору з працівником є порушенням його законних прав. У зв`язку з тим, що в згаданих рішеннях профспілок були відсутніми обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору із ОСОБА_1 , у межах повноважень і прав її звільнено з роботи без згоди профспілки, з дотриманням положень ст. 43 Кодексу законів про працю України (на підставі наказу від 18 червня 2019 року № 117-к). В день звільнення ОСОБА_1 видано копію наказу про звільнення, належно оформлену трудову книжку і з нею проведений повний розрахунок, чим виконано вимоги ст.ст. 44, 47 Кодексу законів про працю України.

Позивач в судовому засіданні вимоги позові підтримала. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення позову, оскільки вважає, що звільнення працівника відбулось згідно з вимогами законодавства.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Копія трудової книжки ОСОБА_1 від 01.08.1973 року підтверджує, що позивач з 01.08.1973 року в державному підприємстві «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», з 15.12.2016 року працювала на посаді інженера лісовідновлення, обліку та використання земель відділу лісового господарства та експлуатації (а.с. 9-11, т. 1).

Як вбачається з копії довідки № 716 від 24.07.2019 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку в первинній профспілковій організації апарату управління державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» із 1979 року і по теперішній час. Із 1995 року обиралась членом профкому первинної профспілкової організацїї ДП “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат”, членом Об`єднаного профкому ДП “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат”, головою Об`єднаного профкому, членом Об`єднаного профкому профспілок ДП “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат”. У 2015 році обрана членом профспілкового комітету, заступником голови (профкому) первинної профспілкової організації апарату управління ДП “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат” (а.с. 12, т.1).

Згідно копії витягу 2 із протоколу № 2 звітно-виборних зборів первинної профспілкової організації апарату управління ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» від 16.07.2015 року обрано профспілковий комітет ППО апарату управління в кількості семи осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 (а.с. 13-17, 109-113, т. 1).

З копії наказу державного секретаря Міністерства оборони України (по особовому складу керівників державних підприємств) № 39-ДП від 31.08.2018 року вбачається, що у зв`язку з виробничою необхідністю та з метою забезпечення належного функціонування ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» тимчасове виконання обов`язків директора ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» покласти на головного інженера ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» ОСОБА_3 (а.с. 46, т. 1).

Відповідно до наказу № 94 від 04.03.2019 року «Про реорганізацію ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» вирішено реорганізувати ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» шляхом виділу з його складу відокремлених підрозділів, а саме: Мостиського та Чернівецького військового лісництва, Прикарпатського, Сколівського, Старицького, Шепетівського військового лісгоспу, та створити державні підприємства, до яких переходять за розподільчим балансом у відповідні частини майно, права та обов`язки, у тому числі щодо здійснення охорони, захисту, використання та відтворення лісів на закріплених лісових земельних ділянках (а.с. 18-23, 47-52, т. 1).

13.03.2019 року прийнято наказ № 47-в «Про порядок реорганізації ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» (а.с. 24-26, 53-55, т. 1).

Т.в.о. директора ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» Рибачук В.С. 26.03.2019 року за № 270 надав голові профспілки апарату управління державного підприємства ОСОБА_5 письмову інформацію про реорганізацію, а також повідомив про оптимізацію, скорочення чисельності і штату працівників підприємства у зв`язку із зменшенням обсягу виробництва (а.с. 56-57, 107-108, т. 1).

Відповідно до подання т.в.о. директора ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» Рибачук В.С. від 04.04.2019 року № 310, направленого голові територіальної профспілкової організації № 3 професійної спілки працівників Збройних Сил України Смолінській ОСОБА_13 про реорганізацію ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», про зменшення обсягу виробництва товарної продукції і об`єм фінансування на адміністративні витрати, а також про відсутність потреби у збереженні ряду посад, в тому числі і інженера лісовідновлення, обліку та використання земель відділу лісового господарства та експлуатації (а.с. 77-78, 79, т. 1).

Листом від 04.04.2019 року ОСОБА_1 попереджено про наступне вивільнення із займаної посади інженера по обліку нерухомого майна та земель державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» і про подальше звільнення з роботи, яке має відбутися 27 червня 2019 року. Одночасно із попередженням про звільнення ОСОБА_1 пропонувалась інша робота на підприємстві, враховуючи усі наявні вакантні посади, у тому числі «декретні» (а.с. 58, т. 1).

11 квітня 2019 року т.в.о. директора ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» Рибачук В.С. видане розпорядження за №369, адресоване начальнику планово-економічного відділу Луговій М.О. щодо необхідності підготовлення до 16.04.2019 року техніко-економічного обґрунтування скорочення посад у підприємстві, викликаного його реорганізацією (а.с. 69).

16.04.2019 року начальником ПЕВ надано економічне обґрунтування на скорочення посад працівників управління підприємства відповідно до якого економічний ефект від процедури скорочення становить 173,0 тис.грн. в місяць – економія фонду оплати праці, з врахуванням ЄСВ – 211тис.грн. до кінця року за шість місяців відповідно 1038,0 тис.грн. економія фонду оплати праці, та разом з ЄСВ 1266,0 тис. грн. (а.с. 61-68, т. 1).

Поданням т.в.о. директора ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» Рибачук В.С. 22.04.2019 року за № 396, на адресу голови профспілки апарату управління державного підприємства Свіщової М.К. повідомлено про реорганізацію, а також про зменшення обсягу виробництва товарної продукції і об`єм фінансування на адміністративні витрати. Зазначено про відсутність потреби у збереженні ряду посад, в тому числі і інженера лісовідновлення, обліку та використання земель відділу лісового господарства та експлуатації (а.с. 59-60, т. 1).

06.05.2019 року т.в.о. директора ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» Рибачук В.С. направлено подання № 435 голові Територіальної профспілкової організації № 3 професійної спілки працівників Збройних Сил України ОСОБА_6 про надання попередньої згоди на розірвання трудового договору із працівниками, в тому числі і з ОСОБА_1 – інженером по обліку нерухомого майна та земель (а.с. 80-81, 82, т.1).

08.05.2019 року головою профспілки апарату управління ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» ОСОБА_5 надано на адресу т.в.о. директора ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» Рибачук В.С. витяг із протоколу № 39 від 06.05.2019 року засідання профспілкового комітету управління ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» щодо розгляду двох подань т.в.о. директора «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» від 22.04.2019 року № 395, 396, відповідно до якого профком апарату управління не надав попередню згоду т.в.о. директора ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» ОСОБА_3 на розірвання трудового договору із рядом працівників, у тому числі і з ОСОБА_1 – інженером по обліку нерухомого майна та земель (а.с. 70, 71-76, т. 1).

Згідно протоколу № 13 від 04.06.2019 року засідання президії Територіальної профспілкової організації № 3 професійної спілки працівників Збройних Сил України вбачається, що при розгляді подання від 06.05.2019 року № 435 т.в.о. директора ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» щодо скорочення чисельності працівників у зв`язку із реорганізацією, надання дозволу на розірвання трудового договору із працівниками, серед яких зазначено ОСОБА_1 – інженера по обліку нерухомого майна та земель, згоду на звільнення членів виборного профспілкового органу, зокрема ОСОБА_1 – не надано (а.с. 89-90, т. 1).

Копія витягу із протоколу № 41 засідання профспілкового комітету апарату управління ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» від 11.06.2019 року підтверджує, що профком апарату управління не надав попередню згоду тимчасово виконуючому обов`язки директора ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» ОСОБА_3 на розірвання трудового договору із 06.08.2019 року із працівниками управління, відповідно до поданого подання від 31.05.2019 року № 510 (а.с. 203-205, т. 1).

Відповідно до копії наказу № 117-к від 18.06.2019 року «Про розірвання трудового договору» у зв`язку із проведенням скорочення чисельності та штату працівників управління ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» ОСОБА_1 – інженера по обліку нерухомого майна та земель державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» звільнити з роботи 27.06.2019 року і зв`язку з скороченням чисельності та штату працівників, у відповідності до п.1 ст. 40 КЗпП (а.с. 30, т. 1).

Копія витягу з наказу № 127-к від 19.06.2019 року «Про укладення трудового договоруу» підтверджує, що з 20.06.2019 року прийнято на роботу у державне підприємство «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» ОСОБА_14 на посаду інженера з постачання і збуту на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника ОСОБА_15 , по ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 31, т. 1).

Наказом № 375 від 10.07.2015 року наказано припинити юридичну особу – державне підприємство «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», шляхом її ліквідації та призначено ліквідаційну комісію (а.с. 99-102, т. 1).

Приписами ст. 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Зі змісту норми п.1 ст.40 КЗпП України вбачається, що вона передбачає декілька самостійних підстав для розірвання з ініціативи власника трудового договору з працівником: ліквідацію; реорганізацію; банкрутство; перепрофілювання підприємства, установи, організації; скорочення чисельності працівників; скорочення штату працівників.

Відповідно до ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до абз. 1 пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" №9 від 06.11.1992 року, розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

Згідно з п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" №9 від 06.11.1992 року при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

Статтею 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Судом встановлено, що підставою для звільнення працівників стало скорочення чисельності штату працівників у відповідності до п.1 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до частини третьої статті 252 КЗпП України, частини третьої статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об`єднання профспілок).

Ці норми встановлюють додаткові гарантії для працівників, обраних до профспілкових органів, і застосовуються разом із загальними нормами.

Відповідно до частини сьомої статті 43 КЗпП України рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обгрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обгрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Частиною шостою статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено, що рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що власник має право звільнити працівника без згоди профспілкового органу за відсутності обґрунтування профспілковим органом такої відмови, а не з мотивів її відмови.

Всупереч вимогам частин першої, сьомої статті 43 КЗпП України звільнення відбулось без попередньої згоди виборного профспілкового органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, а рішенням профспілкового комітету від 04 червня 2019 року, що зафіксоване в протоколі № 13, відмовлено в наданні згоди на розірвання трудового договору з інженером по обліку нерухомого майна та земель ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» на підставі того, що відсутнє техніко-економічне обґрунтування на скорочення працівників; порушення Галузевої угоди розділу 9.2.1, 9.2.7 та розділу 5.1.1, відкриття судової справи щодо скасування наказу про реорганізацію.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору аргументоване та містить посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника.

Відповідно до ч.1 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Зважаючи, що станом на день розірвання трудового договору ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» з позивачем, яка була членом виборного профспілкового органу підприємства, згоди первинної профспілкової організації та вищестоящого виборного органу цієї профспілки на розірвання трудового договору не було, суд вважає, що позивач була звільнена без законної підстави та з врахуванням ч.1 ст. 235 КЗпП України, а тому суд вважає, що незаконним та таким, що підлягає скасуванню наказ № 117-к про розірвання трудового договору від 18 червня 2019 року та поновленню на роботі позивача ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

При розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд керується п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», згідно якого при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівником, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 (з наступними змінами і доповненнями).

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. №100.

Відповідно до п.2 вказаного Порядку середньомісячна заробітна плата визначається, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують дню звільнення працівника. При цьому згідно з п.5 Порядку основою для визначення загальної суми середнього заробітку є середньоденна заробітна плата.

Суд бере до уваги суми доходу позивача згідно довідки про заробітну плату та визначає середньомісячну зарплату позивача у розмірі 14 546,93 грн. (14 513,31 грн. за квітень 2019 р. + 14580,55 грн. за травень 2019 р. = 20 093,86 грн. /2), а середньоденна зарплата становить 478,43 грн. (20 093,86 грн.: 42 робочих днів), а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27.06.2019 р. до 05.02.2020 року у розмірі 73 199 гривні 79 копійок, виходячи з наступного розрахунку ( 478,43 грн. х 153 р.д. = 73 199,79 грн.).

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 1536,80 грн. ( 768,40 гривень за вимогу майнового та 768,40 гривень вимогу немайнового характеру).

Відповідно до ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 40 ч.1 п.1, 44, 47, 49, 116, 117, 149, 232, 235 КЗпП України, Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 (з наступними змінами і доповненнями), листа Міністерства соціальної політики України від 05.08.2016 р. № 11535/0/14-16/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік», керуючись ст.ст. 4,12,13,81,82,141, 263-265, 430 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» про скасування наказу, поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу до дня поновлення на роботі задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ № 117-к про розірвання трудового договору від 18 червня 2019 року.

Поновити ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на роботі - на посаді інженера по обліку нерухомого майна та земель державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» з 27.06.2019 року.

Стягнути з Державного підприємства “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат” (ЄДРПОУ 08033772) на користь ОСОБА_1 (яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27.06.2019 року по 05.02.2020 року у розмірі 73 199 (сімдесят три тисячі сто дев`яносто дев`ять) гривень 79 копійок з відрахуванням всіх встановлених законодавством податків і платежів.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць у сумі 14 546 гривень 93 копійки звернути до негайного виконання.

Стягнути з Державного підприємства “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат”, ЄДРПОУ 08033772, на користь держави (з зарахуванням на рахунок: UA 908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Антоняк Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 11 лютого 2020 року